«Відстань між Україною і Китаєм дозволяє нам експортувати туди вельми обмежений асортимент продукції. Це насамперед сухе молоко і вершкове масло. Які-небудь квоти на поставки не озвучені, і як піде експорт, зараз сказати складно. При цьому хоча сам факт отримання такого дозволу для України досить значущий, потрібно розуміти, що для наших молочників Китай не є стратегічним ринком збуту. У всякому разі, російський ринок він нам не замінить», - зазначила президент Союзу молочних підприємств України Лідія Карпенко.
В опублікованому списку дозволеної компаніям продукції для експорту до Китаю переважають сироватка, сухе молоко та вершкове масло. Але, водночас, низка підприємств, зокрема, Охтирський та Миргородський сирокомбінати, Золотоноський маслоробний комбінат і Баштанський завод із виробництва сирів, отримали дозволи на постачання сирів до Китаю. Щоправда попит на них у Піднебесній спрогнозувати складно.
В той же час, ринки Європейського Союзу, які є найбільш цікавими для великих українських виробників молочної продукції лишають закритими. Для отримання дозволу на експорт молочки до ЄС потрібні спеціальні єврономери, які вже два роки безуспішно намагаються отримати 4 вітчизняних виробника.
«На всіх підприємствах побували комісії європейських чиновників і фахівців, були підготовлені необхідні звіти і передані до нашої ветеринарної служби, проте далі справа так і не просунулася. І хоча формальних зауважень до наших виробників ні за умовами, ні за технологіями виробництва практично немає, основна проблема полягає в тому, що в Україні дуже мало молока екстра-класу, а саме з нього в Європі виробляються всі сири і кісломолочка. Поки ситуація не зміниться, навіть при відкритті ринків відповідно до угоди про асоціацію між Україною та ЄС наша молочна продукція в Європу річкою не хлине, і наш експорт як і раніше буде представлений там невеликими партіями все того ж вершкового масла і сухого молока», - пояснила Лідія Карпенко.
В той же час, за період січень-серпень 2015 року експортні обсяги молочної продукції до ЄС скоротилися до 6 тис. т у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли до Європи було поставлено 6,2 тис. т.
Загальний же експорт, попри значне скорочення поставок на казахстанський та російський ринки збуту, збільшився у понад 2 рази, до 99,5 тис. т в порівнянні з минулорічними 46,5 тис. т. Головними імпортерами при цьому стали Молдова, Грузія, Туркменістан, Узбекистан і Пакистан.
Водночас, варто зазначити, що після відкриття торгівельних кордонів між Україною та ЄС молочна продукція останньої не витіснить із вітчизняного ринку українських виробників. Причиною цьому – девальвація гривні, яка зробила навіть дешеву європейську молочку недоступною для широкого кола вітчизняних споживачів. Тому, згідно прогнозів експертів, дуже вірогідно, що найближчими роками український та європейський ринки молочки будуть ізольованими один від одного.
