Як розвиває репродуктивне свинарство у себе на фермі Ірина розповіла Агробізнесу Сьогодні.
Киянка Ірина Данильченко та її чоловік Олександр більше 5 років тому залишили свою юридичну кар’єру в столиці та вирішили займатися фермерством. Для цього у селі Зруб на Чернігівщині купити хатину з невеликою земельною ділянку. Потроху розширювали і земельний банк: спочатку отримували по 2 га від сільської ради, потім трохи докупили. Тепер у них 20 га, на яких вирощують траву на сіно для тварин, а також починають сіяти зернові.
Ірина Данильченко та її чоловік Олександр
У господарстві утримують отару кіз, корів, свиноматок і свійську птицю. Ферма спеціалізується на виготовлені молодих витяжних сирів, продажі курячих столових яєць та поросят жителям громади. Найбільш перспективним напрямком фермери вважають репродуктивне свинарство. Зараз будують приміщення для свиноматок і для відгодівлі молодняка. Сюди вкладають всі сили та ресурси. На підприємстві вивели власну породу свиней, які адаптовані до умов проживання в сільському хліві без опалення та споживають традиційні сільські корми замість сухих з добавками.
______________________
Ідея проєкту «Поросятко в кожен хлів» – продавати сільським жителям маленьких поросят, які генетично адаптовані до умов звичайного українського хліва і вигодувані на традиційних українських кормах
______________________
Як розповіла пані Ірина, свинарство дуже швидко розвивається. Дрібні фермери почали вирощувати багато свиноматок, отримувати велику кількість поросят і продавати їх теж фермерам оптом – від 50-100 голів. Тим часом сільські люди, які просто в хліві тримають поросят, залишилися незадоволені, бо їхні потреби не враховані. Сучасні свинарі перейшли на фермерські породи поросят – наприклад, Макстер (тонкошкіра м’ясна порода). Таких тварин вигодовуються сучасними сухими кормами і вони не пристосовані до умов сільського хліва без опалення взимку.
Сучасне українське фермерство перейшло на годування поросят сухими висококалорійними кормами, а жителі села продовжують годувати традиційними вареними овочами і кашами. Це призводить до того, що після переїзду з ферми до двору поросята не хочуть їсти домашню їжу або забивають собі шлунки, що дуже підвищує рівень смертності. Виходячи з цієї ситуації сформувався новий ринок покупців, які хочуть купувати поросят вирощених на традиційних варених кормах. Ідея проєкту «Поросятко в кожен хлів» – продавати сільським жителям маленьких поросят, які генетично адаптовані до умов звичайного українського хліва і вигодувані на традиційних українських кормах, – наголосила Ірина.
Власниця ферми переконана, що при вирощуванні поросят потрібно приділяти велику увагу ветеринарії, адже у свиней зараз багато різних хвороб. Саме тому вона два рази вакцинує свиноматок від колібактеріозу, коли ті виношують поросят.
Наші клієнти – це українські родини, для яких тваринництво є основним джерелом доходу і способом задоволення потреби в якісній їжі. За 5-ть років досвіду ми навчились вакцинувати поголів’я, якісно балансувати корма, привчати малечу до раннього прикорму, набули знань з акушерства, кастрації, санітарних умов утримання та інших важливих сфер тваринництва. Отримали базу клієнтів з 240 дворі, – розповіла вона.
______________________
Під час війни конкуренти закрили свої ферми – для нас розширився ринок збуту
______________________
Дуже важкі часи на фермі настали на початку повномасштабного вторгнення. За словами пані Ірини, тоді були перекриті дороги, всюди стояла російська військова техніка. Корми були у фермерів, але їх не можна було вивезти. Люди сиділи просто в погребах. Ніхто машиною не міг нічого привести, бо її відразу розстрілювали. Навесні 2022 року через війну та окупацію господарство понесло величезні втрати: з 27 свиноматок залишилося лише 7.
Чернігівська область пережила дві фази війни: окупація і деокупація. До травня 2022 року, під час окупації, в нашому регіоні найбільше постраждало тваринництво через зупинку логістики і мінування в’їздів в населені пункти. Була повністю блокована доставка кормів і ветеринарних препаратів. Сільськогосподарські тварини переживали голод, стрес від обстрілів та вибухів, абортували, хворіли на мастити. Це призвело до масового скорочення тваринництва. Кількість свиноматок у нашому господарстві зменшилась на 70%. Ми зазнали великих фінансових збитків, не могли отримати прибуток, адже тварини перебували на лікуванні і тривалій реабілітації. Лише через рік отримали перший приплід від свиноматок і поступово відновили свою роботу. Але відкрились і нові можливості. Під час війни конкуренти закрили свої ферми – для нас розширився ринок збуту, – каже фермерка.
______________________
Подаруємо 50 поросят в 50 родин на загальну суму – 175 тис. гривень
______________________
Після окупації Ірина Данильченко всі сили поклала на відновлення господарства та перехід бізнесу на новий рівень. Відтоді активно реалізує проєкт «Поросятко в кожен хлів». Спочатку взяла участь в грантовій програмі від компанії МХП та виграла 96 тис. гривень на закупівлю 10 станків для свиноматок. А цьогоріч фермерка для розширення проєкту взяла участь в освітньо-грантовій програмі розвитку та підтримки талановитих жінок-фермерок «TalentA-2023» від Corteva Agriscience. У фінал пройшли 20 дівчат, з них четверо – отримали гранти до 300 тис. гривень. Ірина Данильченко стала однією із переможниць.
Завдяки залученню грантових коштів ми проведемо реконструкцію приміщення для свиноматок з поросятами. Утеплимо стелю – це збереже тепло взимку. Побудуємо внутрішню і зовнішню каналізацію, встановимо щілинну підлогу – це позбавить персонал необхідності прибирати в свинарнику, адже всі продукти життєдіяльності видалятимуться з підлоги автоматично. Також ми значно покращимо санітарні умови в приміщенні, що посилить здоров’я тварин. Укомплектуємо свинарник станками для опоросу, новими годівницями і водопостачанням, – повідомила власниця господарства.
Пані Ірина поділилась своїми враженнями щодо надзвичайно чуйного відношення до учасниць освітньої програми компанією Corteva Agriscience. Приємні подарунки ученицям, зворушливі слова від наставників та урочисте нагородження переможниць – назавжди залишаться в пам’яті.
Ми докладаємо максимум зусиль для розвитку своєї справи, для популяризації фермерства і фермерських продуктів. Віримо в свою ідею і тому запровадили потужну соціальну складову, подарувати 50 поросят в 50 родин. Загальна сума – 175 000 гривень. Ми сприймаємо це як інвестицію у власну громаду, в фермерську справу та в продовольчу безпеку людей, – розповідає переможниця.
До речі, чоловік Ірини Олександр Данильченко теж приватний підприємець. Він вчиться вирощувати зернові, а також буде закуповувати їх у місцевих фермерів. Планує виготовляти комбікорм для сільськогосподарських тварин, продаватиме їх громаді Ніжинського району.
За тваринами на фермі зараз доглядають двоє найманих працівники. Господарі майже кожного дня також працюють там, досконало знають всі робочі процеси і в разі необхідності можуть замінити один одного.
В основному ми всі доглядаємо за тваринами, але на мені лежать додаткові питання щодо організації бізнесу, комунікації, PR, продажів, документообігу тощо. Команда в нас дуже хороша та згуртована. Ми працюємо в В2С, бачимо кожного клієнта, спілкуємось особисто і отримуємо відгуки. Наше господарство виконує важливу роль в укріпленні місцевого сільського господарства і підтримки сімей, для яких тваринництво – основне джерело продовольчої безпеки, – наголосила жінка.
Фермерка Ірина Данильченко переконана, що завдяки гранту від Corteva Agriscience зможе зробити сучасний пологовий свинарник. Там буде тепло і затишно. Свиноматки перебуватимуть у комфортних умовах, саме тому вдасться збільшимо поголів`я втричі.
Тетяна Ковальчук
