Детальніше про вирощування картоплі на Чернігівщині та виробництво крохмалю Агробізнесу Сьогодні розповів член Ради директорів Української асоціації виробників картоплі (УАВК) та засновник групи компаній «ВИМАЛ» Віктор Лазар.
На Чернігівщині раніше багато садили картоплі? Яка ситуація зараз?
Спочатку картоплі було багато. До 1990-го року Чернігівська область вирощувала 340 тис. га картоплі, а це біля 6 млн тонн навіть при низькій урожайності. Проте вона не мала збуту, тому вирощування пішло на спад. Картопля трудомістка, але за прибутковістю знаходиться серед 20 с/г культур, які приносять найбільший доходів у доларах на 1 км², тобто на 100 га. Це не мої розрахунки. Таку таблицю побачив колись в Європі та сфотографував собі на пам'ять. У цьому списку картопля знаходиться на 5-му місці після опіумного маку, канабісної коноплі, кокаїну та помідорів. Але цього ніхто не розумів. Усі агровиробники масово кинулися у вирощування зернових. У 2005 році у Чернігівському районі взагалі не орали і не обробляли 95 тис. га землі. Посіви картоплі суттєво скоротилися спочатку до 50 тис. га, потім до 100 тис. га. Сьогодні на Чернігівщині домогосподарства, фермери та великі агровиробники разом вирощують картоплю на 95 тис. га.
Мова йде переважно про домогосподарства?
Так, на сьогоднішній день левову частку, а саме 80-85% картоплі, вирощують домогосподарства. Вони не застосовують спеціальних технологій, тому отримують невисокі врожаї. Решту - вирощують фермерські господарства та великі виробники.
Дуже складно вирощувати картоплю і чекати від неї прибутку раз у 5 років. Сьогодні в Україні має бути переробка
Ситуація буде змінюватися в наступні роки, тобто збільшуватиметься кількість агровиробників, які дивитимуться в бік картоплі?
У кожному аграрному бізнесі головне питання не виростити продукцію, а кому, коли і за скільки продати. Якщо немає гарантованого збуту вирощеного чи власної переробки на готову продукцію, то бізнес цей приречений. Дуже складно вирощувати картоплю і чекати від неї прибутку раз у 5 років. Сьогодні в Україні має бути переробка. Вона дає можливість формувати додану вартість не тільки на ту продукцію, яка виробляється, тобто крохмаль, чіпси, картопля фрі, але й на саму сировину. Якщо кінцевий продукт продається дорого, то дорого купується і насіння. Будь-яка сільськогосподарська культура – це бізнес. Якщо фермер буде вирощувати картоплю для промислової переробки на чіпси, картоплю фрі, крохмаль, то в нього буде дохід – десь 2 тис. дол. на гектар. Жодна культура такого прибутку не може забезпечити. Але до неї треба відносити належним чином.
За кордоном, до речі, є фермерські кооперативи, в розпорядженні яких знаходиться як вирощування картоплі, так і переробка. У нас поки що кооперативну діяльність не вдається налагодити. Ми від колективізму відійшли різко. А тепер прийти до цивілізованого колективізму, тобто до структури кооперативу, поки що ментально не готові. Прийдемо до цього, але це вже будуть наші діти, онуки. Вони об’єднуватимуть свої фінансові зусилля, інтелектуальні спроможності. Це буде дуже хороша індустрія.
Розкажіть про виробництво крохмалю, яким займається, зокрема, і ваш завод.
Підприємство «ВИМАЛ» з 1994 року переробляє картоплю на крохмаль та крохмалепродукти. Починали із 50 тонн картоплі на добу. Це був перший завод із виробництва крохмалю на теренах незалежної України. Картоплю купували в інших виробників. Тоді її було дуже багато. Вона просто згнивала тисячами тонн. Переробки та збуту на неї не було. Хоча у нас на території Чернігівської області було 7 заводів із переробки картоплі. Але це були старі підприємства, які виготовляли продукцію дуже низької якості, забруднювали екологію. Практично всі заводи збанкрутіли, бо не могли працювати на ринку. Ми пішли іншим шляхом. Вперше використали гідроциклонну установку для промивання крохмалю.
Якщо Україна сьогодні спроможна виробили 40-50 тис. т крохмалю в рік. Натомість тільки одна голландська компанія виробляє 800 тис. т. Українським виробникам є куди рухатися
Нині в Україні є потужності з переробки картоплі на крохмаль. Вони забезпечили внутрішній ринок. Українські виробники, і в тому числі й наша компанія, експортоорієнтовані. Ми сьогодні продаємо на зовнішні ринки свою продукцію. Конкуруємо за якісними показниками серйозно із європейцями. В Азії у нас взагалі немає конкурентів. А стосовно Європи, яка є найбільшим виробником крохмалепродуктів у світі, то ми сьогодні по якості абсолютно конкуруємо, а по кількості – ні. У Європі дуже потужно розвинута переробка. Якщо Україна сьогодні спроможна виробили 40-50 тис. тонн крохмалю в рік. Натомість тільки одна голландська компанія виробляє в рік 800 тис. тонн. Українським виробникам є куди рухатися. При певних умовах ми будемо дуже потужним гравцем на міжнародному ринку.
Ви не лише переробляєте, але й вирощуєте картоплю?
Наше підприємство має свою аграрну компанію «ВИМАЛ-АГРО» – близько 2 тис. га землі. Вона займалася вирощуванням картоплі і зернових культур для сівозмін. Але в 2022 році наша аграрна компанія була вщент знищена авіацією російської федерації. Знищили наше овочесховище, сортувальні комплекси, насіннєву базу. Згоріло насіннєвої картоплі десь на 300 га. Вся техніка, яка доробляла картоплю, також була знищена. Загальні збитки компанії через війну склали більше 45 млн гривень. Вирощування картоплі відновлюємо майже із нуля.
Сьогодні компанія спроможна переробляти на добу 1700 т картоплі. Фактично наш переробний завод «ВИМАЛ» найпотужніший у Східній Європі
Для переробки на крохмаль зараз купуєте картоплю в інших виробників?
Ми не можемо самі виростити такий об’єм картоплі. Сьогодні компанія спроможна переробляти на добу 1700 тонн. Фактично наш переробний завод «ВИМАЛ» найпотужніший у Східній Європі. За американським рейтингом ми входимо у 20 світових компаній, які виробляють дану продукцію. Сьогодні постачаємо крохмаль для торгових мереж та переробників в ЄС, виробляємо фармацевтичний, різні види модифікованих крохмалів – це зі зміненими властивостями для різних призначень у продуктах.
Скільки вашій компанії потрібно сировини на сезон? Для виробництва крохмалю має значення сорт картоплі?
У нас сезонне виробництв і нам потрібно на цей період 120 днів на рік 168 тис. тонн картоплі. Перспективний і доцільний радіус заготовки сировини – це 100 км. На сьогоднішній день купуємо сировину в радіусі 600 км в різних областях. У картоплі знаходиться крохмаль. Залежності від сорту його кількість може становити від 10 до 24%. Якщо картопля 18% - це дуже хороша сировина і є сенс її переробляти. Але забираємо у виробників не лише висококрохмальні сорти. Будь-яку картоплю беремо на переробку, миємо її і робимо дуже класну продукцію.
Наша потужність 168 тис. т на сезон. Якщо середня крохмальність картоплі десь 14%, то ми спроможні виробити до 20 тис. т крохмалю
А рештки від переробки картоплі на крохмаль як потім використовуєте?
На сьогодні у нас реалізована найкраща світова практика розміщення нашої вторинної сировини. Клітинний сік, який утворюється в процесі переробки, вносимо як добриво, розпилюємо на поля і підживляємо їх. Картопляні волокна раніше фермерам віддавали, які нам привозили картоплю. Вони ж цю вторинну сировину згодовували тваринам, або ж на полях розкидали як органічне добриво. Зараз же майже всі волокна йдуть на біогазові заводи, де вони є джерелом живлення бактерій, що виробляють біогаз, і це знову ж таки європейська практика. У нас оборотне водопостачання. Колись на виготовлення 2 тонн крохмалю використовувалося 27 тонн води. У нас зараз для цього треба лише 2,4 тонн.
Ми сьогодні ще готуємо другу чергу: поряд із нашим заводом будемо будувати ще інший із поглибленої переробки картоплі. Перероблятимемо клітинний сік на рослинний протеїн для харчування спортсменів, для виготовлення комбікормів, а також будемо виробляти органічні добрива.
Коли плануєте?
Плани були в 2023-му розпочати, а в 2024 році запустити виробництво. Але війна перемішала всі карти. Нас розбомбили і новий завод, який побудували в 2018 році, теж постраждав. Відновили його трохи і працюємо з 2022 року. Практично ми не пропустили жодного сезону.
Скільки за сезон загалом виробляєте готової продукції?
Все залежить від кількості сировини. Є 70 тис. тонн, то стільки і переробили. Маємо лише 30 тис. тонн, то таку кількість. Наша потужність 168 тис. тонн. Якщо середня крохмальність картоплі десь 14%, то ми спроможні виробити до 20 тис. тонн крохмалю. Внутрішня потреба України сьогодні 15 тис. тонн. Ми не одні на ринку. Тільки в Чернігівській області у нас 5 переробних підприємства. Є виробники і в інших регіонах України.
В Україні зареєстрованих більше як 250 сортів картоплі, то лише 10% - це українська селекція
Ви розповідаєте, що купуєте для виробництва будь-яку картоплю, яка є на ринку, навіть не крохмальні сорти. Чи збільшуватиметься кількість агровиробників, які вирощуватимуть саме сортову картоплю?
Все буде залежати від попиту, адже він створює пропозицію. Багато проблем наробила нам війна. Ринки збуту продовольчої картоплі такі як Донбас, Крим, південні регіони зараз недоступні. А ще у нас впало виробництво вітчизняного насіння. Тому що зайшли західні компанії, які витіснили українські насіннєві станції, підкосили роботу нашого Інституту картоплярства. Практично перестали виробляти насіння української селекції. Всі націлилися на Захід. А в цьому році західні селекційні компанії нам не дали жодного кілограма насіння. Саме тому членом Української асоціації виробників картоплі (УАВК) став Інститут картоплярства України. Ми сьогодні ставимо собі за мету відродити за 3 роки національне насінництво картоплі. Щоб у нас запрацював на повну потужність Інститут та сортовипробувальні станції, а наші фермери отримали національні сорти. В Україні зареєстрованих більше як 250 сортів картоплі, то лише 10% - це українська селекція. Кілька років тому Інститут картоплярства очолив новий керівник Микола Фурдига, і йому вдається зберегти та примножити те, що залишилося в цій науковій установі. Ми були на Дні поля і бачили результати роботи Інституту. Вони 12 сортів презентували. На жодному з них я особисто не знайшов жодного захворювання, а це ключовий показник для подальшої роботи з матеріалом.
Урожайність картоплі у нас навіть без поливу десь 35-40 т/га. А для західних фермерів - це стеля. В Україні вже є господарств з поливом, які мали і 70 т/га
Як їм вдалося досягти такого результату?
Просто наші виробники західне насіння отримували за залишковим принципом. А наш Інститут вирощує якісне насіння. Якщо бюрократія не задушить цей Інститут у своїх обіймах, то буде і українська селекція і насіння. Урожайність картоплі у нас навіть без поливу десь 35-40 т/га. А для західних фермерів - це стеля. В Україні вже є господарств з поливом, які мали і 70 т/га.
А що означає «не задушать Інститут картоплярства»? Є зараз такі побоювання?
Науковців, які працюють над новими селекціями, вирощуванням нових сортів, роблять величезну роботу. І ці люди мають пити чай не з маргарином, а з маслом. У цих профільних установах мають працювати найкращі студенти після вузів та заробляли. Якщо у науковця буде заробітна плата 3 тис. доларів, то там працюватимуть якісні працівники з найкращими результатами. Оскільки аграрний бізнес у нас розвинувся, навчився працювати, освоїв західні технології і заробляє гроші. Хотілося б, щоб наукові заклади, які працюють над новими сортами, добривами, технологіями, також були небідними. Хочемо, щоб реальний сектор економіки мав вплив на кадрову політику, на перспективу наукових розробок і на створення потужної матеріально-технічної бази Інституту картоплярства. У нас є все і не гірше ніж за кордоном. Треба лише їм дати поштовх. Якщо не підемо цим шляхом, то просто втратимо своє насінництво. А нам кращих сортів картоплі просто ніхто не дасть.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
