На цьому наголосив у інтерв’ю для «Агробізнес Сьогодні» директор ФГ «Аделаїда» Сергій Рибалко.
? Пане Сергію, коли розпочали фермерську діяльність? На вирощуванні яких культур переважно спеціалізувалися?
– У далекому 1992 році заснували разом із дружиною сімейне фермерське господарство «Аделаїда» на Херсонщині. Стартували з 50 га землі. З 1996-го почали вирощувати картоплю та інші овочі на зрошенні. Перше насіння завозили із Шотландії. У 1998 році відбулося розпаювання землі. Тоді взяли в оренду ще 138 га. З кожним роком господарство помаленьку зростало. Переважно займалися картоплярством та овочівництвом, але були й різні зернові для сівозміни. У 2003 році почали співпрацювати із компанією «Крафт Фудз Україна» ( чипси ТМ «Люкс») – вирощували для них ранню картоплю. А в 2006 році відкрили філію свого господарства в Житомирській області (Звягельський р-н, с. Тупальці).
____________________
Загалом в 2021 році вирощували близько 700 га картоплі, а все інше – для сівозміни
____________________
Перед війною господарство обробляло на Півдні України майже 3000 га, на Поліссі теж біля 3000 га землі. В цілому перед війною вирощували близько 700 га картоплі. Вона була основною культурою, а все інше – для сівозміни. Щоправда на Херсонщині капіталовкладення були набагато більші. Наприклад, на 1500 га встановили сучасне зрошення. Для цього побудували більше 25 км водоводів, відновили роботу свердловин, поставили нову кругову зрошувальну техніку. Також на Півдні побудували найбільше картоплесховище на 15 000 тонн. І в 2021 році нам здавалося, що все – життя вдалося!
? Розкажіть про той важкий період, тобто після 24 лютого 2022 року, адже господарство втратило не лише землю, але й майже всі активи. Вдалося щось перевезти із собою?
– У нас було дуже ефективне використання вузькоспеціалізованої, дорогої техніки, яка спочатку відпрацьовувала на Півдні, а потім її переміщали на Північ для посівної. Потім за таким же принципом і збирали врожай, тобто дуже інтенсивно працювали. Але в лютому 2022 року фактично зігнали всю техніку на Херсонщину, бо там роботи починалися на місяць раніше. З першого дня війни господарство опинилося в повній окупації. Жодної одиниці техніки перемістити на Житомирщину вже не могли. Через війну 72% бізнесу втратили, що в грошовому еквіваленті становить 256 млн гривень.
____________________
На Житомирщині залишилися без техніки, з менш продуктивними землями, але з усіма борговими зобов’язаннями
____________________
Жодного кредиту нам ніхто не списав, у кращому випадку вони були реструктуризовані. Потім, завдяки програмі «Доступні кредити 5-7-9» нам вдалося трохи стабілізувати свій фінансовий стан. На жаль, аграріям, які залишили все на окупованій території, і як патріоти перемістилися на підконтрольну Україну, все одно потрібно плати на рівні з усіма іншими за своїми борговими зобов’язаннями – віддай усе, але з банками, лізинговими компаніями розрахуйся! У парламенті лежить законопроєкт «про заморозку кредитів», але наразі він розглядався лише в першому читанні, до другого – поки що не дійшов. Це дуже болюче питання! Не всі аграрії такі як ми, що маємо частину господарства на Житомирщині, і є за що зачепитися. Іншим, хто втратив усе, дуже складно, бо немає ні житла, ні бізнесу.
Сергій Рибалко з дітьми Олесею та Віктором
? Як зараз фермерському господарству вдається виходили зі складної ситуації?
– У нас сімейне господарство, де працюємо разом із дружиною та дорослими донькою і сином, які витягують велику частину роботи. Крім того, маємо злагоджений, працьовитий колектив. До слова, більшість наших працівників (21 сім’я), переїхали також з Херсонщини на Житомирщину та облаштувалися на новому місці. Після релокації в 2022 році у сімейному колі ми сіли й подумали: а як же віддати 70 млн гривень кредитів, маючи лише 30% бізнесу, який залишився? Тоді ухвалили рішення, що кожен гектар повинен мати віддачу. А особливо продуктивною має бути інтенсивна культура, на якій спеціалізується господарство, тобто картопля. Зрозуміло, що вона не завжди прибуткова, бо найбільше залежить від погодних умов. Щоб мінімізувати ризики пішли двома шляхами: ввели зрошення на Житомирщині та запровадили точне землеробство.
____________________
Господарство працює за технологією американського професора Ніла Кінсі. Основний її принцип: нагодувати ґрунт, а він нагодує рослину
____________________
Зараз працюємо за технологією американського професора Ніла Кінсі. Відправляємо ґрунти на аналізи до США, отримуємо звідти висновки потужних професорів, які нам допомагають в тому, щоб правильно вибудувати сівозміну. Основний їхній принцип: нагодувати ґрунт, а він нагодує рослину. Така позиція кардинально відрізняється від більшості господарств, коли всі намагаються підживити рослину. Збалансованість ґрунту, тобто його кальцієво-магнієвий баланс та кислотність, дуже суттєво впливає на те, як рослина може споживати добрива, воду, хімічні засоби і все інше. Тому робота із ґрунтом – це друге найважливіше питання, на яке рекомендую звернути увагу й іншим аграріям.
Олена Рибалко та сини Віктор, Георгій та Іван
? Що саме робите для здоров’я ґрунту?
– Багато приділяємо уваги хімічній меліорації, вносимо вапно, доломіт, щоб вирівняти стан ґрунту. Також практикуємо глибокорихлення. Натомість вже абсолютно відмовилися від плуга. Його можна використовувати там, де родючий шар складає десь 25-30 см рівномірного ґрунту. В нашому випадку дуже бідні ґрунти – гумусу лише більше 1%. Якщо будемо перевертати на глибину навіть 20 см, тоді орний шар постійно опускатиметься нижче, а зверху рослина буде знаходитися в кислому, не сприятливому середовищі для неї, тобто врожайність падатиме. І ніякими добривами вже не вирівняти ситуацію, або ж будуть надмірні їх витрати, що економічно невигідно.
____________________
Досягнути рівня еліти українським сортам картоплі в наших умовах фактично неможливо
____________________
? Зараз ФГ «Аделаїда» спеціалізується на вирощуванні насіннєвої, столової та чипсової картоплі? Чи можна сказати, що нині дана культура витягує фінансово господарство?
– Останні роки, щодо врожайності картоплі та ціни на неї, були відносно нормальні. Вирощуємо культуру на переробку, де ціни контрактні, і не може бути 20 грн/кг. Тут все фіксовано, абсолютно зрозуміло, бо контракти вибудовуються на декілька років. Рентабельність для нашого господарства на рівні 15-20%, але це якір та великі площі вирощування. Наразі працюємо із двома компаніями, які виробляють чипси під ТМ «Chipsters» та ТМ Lay's. Фактично чипсова картопля у нас становить більше 60%.
Новорічне свято та екскурсія по картоплесховищу для дітей працівників
Також ми зареєстровані як насіннєве господарство. Завозимо насіння картоплі іноземної селекції класу еліта і супереліта, вирощуємо в себе, а потім реалізуємо першу репродукцію. Коли мене запитують, а чому не вирощуєте українські сорти? На це питання відповідаю, що в Україні є гарна селекція, тобто селекціонери виводять хороші сорти, але у нас немає насінництва. Для того, щоб картопля стала елітою, то вона з пробірки має пройти чотири етапи: спочатку вирощуватися в теплицях, а потім на ділянках, де відсутнє перезараження. У нас таких умов немає. Якщо теплиці ще можна побудувати, то на наступних етапах картопля буде в середовищі, де підвищена епідеміологічна ситуація. У нас її садять фактично в кожному селі, немає просторових відстаней. Тому картопля за два роки не дійде до класу еліти, а відразу опуститься на рівень другої репродукції.
____________________
З 2022 року вдалося відновили зрошення на 320 га, які обробляє «Аделаїда». Цей проєкт коштував господарству понад 12 млн гривень
____________________
? На вашу думку, пане Сергію, зрошення – це найефективніше капіталовкладення на сьогодні, яке може бути у сільському господарстві?
– Якщо говоримо про професійне картоплярство, то перший його елемент –зрошення, а другий – сховища. Ми створили одне з десяти перших в Україні об’єднань водокористувачів «Лесині джерела» в Поліській зоні, де цього раніше не було. З 2022 року вдалося відновили на 320 га зрошення. Побудували водовід, протяжністю 6,5 км, який потягнув воду з річки до зрошувальних полів. Цей проєкт коштував господарству понад 12 млн гривень. Почали перші 50 га поливати в 2022-му, у 2023-му – вже полили 260 га, а в 2024 році – 320 га картоплі. Лише завдяки цьому нам вдалося утриматися на плаву.
На сьогодні в Україні спостерігається відчутний дефіцит прісної води. Із втратою Каховського водосховища її обсяги зменшилися ще на 20%. Бачимо, як стрімко змінюється клімат, тому через засухи урожаї будуть падати. Сьогодні для більшості овочевих та фруктових культур просто необхідна вода. Дане питання обов’язково потрібно піднімати на рівні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Основна проблема для сільського господарства і населення України найближчим часом – це затримання води та її накопичення. Саме на цьому треба загострити увагу. Натомість Міндовкілля нині зайняло агресивну позицію і через Державну екологічну інспекцію намагається чинити тиск на наше господарство.
Тим часом Європа, маючи на 100-150 мм більше опадів, ніж Україна в Північному регіоні, все одно поливає свою картоплю (у Франції 90% на поливі). Сьогодні вирощувати картоплю без зрошення в будь-якій частині країни – вже відразу великий мінус.
? Торік ви побудували сучасне картоплесховище на 10 000 тонн. На його будівництво отримали фінансування від державного банку за програмою «Доступні кредити 5-7-9»?
– Неможливо професійно вирощувати картоплю без наявності сучасного сховища. Розуміючи це, ми взяли кредит, доклали власних грошей і побудували його. Вдячні дуже «Укрексімбанку», що вони повірили нам. Історія виглядала так: ми вам винні 60 млн гривень, то дайте нам ще 60 млн. Але будували його як цех з переробки картоплі зі сховищем, бо тільки тоді могли розраховувати на пільговий державний кредит «5-7-9». Стартували 1 травня 2024 року, а із жовтня вже почали туди засипали картоплю нового врожаю. По-перше, з нами працювала перевірена команда, з якою співпрацювали ще на Півдні. По-друге, використовувалися передові технології вентилювання та охолодження, регулювання вологості, виведення вуглецю – це той оптимум, який дозволяє якісно зберігати картоплю.
____________________
Маємо сховище підлогового зберігання, що при наших обсягах виробництва – найефективніше
____________________
Отож, тепер маємо сховище підлогового зберігання, що при наших обсягах виробництва – найефективніше. Наразі є два способи зберігання – підлогове та контейнерне. Останнє – дорожче, але для насіннєвих складів, з невеликим обсягом реалізації, у кого багато сортів, то зрозуміло, що потрібні контейнера. Натомість для нас найдешевшим методом є зберігання картоплі підлогового типу. Так відбувається провітрювання через вентиляційні канали і великі обсяги врожаю можна зберегти у гарній якості.
? Найближчим часом плануєте налагодити ще й переробку?
– Так, тут передбачається цех переробки, в якому будемо чистити і пакувати картоплю у вакуум. На жаль, не змогли реалізувати вже в цьому році даний проєкт, бо однією із умов видачі кредиту банком було те, що ми отримаємо 8 млн гривень на цех із переробки. На жаль, грантові гроші, які зараз роздають дуже багатьом, ФГ «Аделаїда» так і не отримало. Хоча були впевнені в позитивному результаті. Найгірше в цій ситуації, що Міністерство економіки не давало пояснення – просто відмовлено за певною статтею, яка передбачає 5-7 пунктів. Конкретно ніхто нічого не відповідає, все досить закрито. Мінекономіки має принаймні пояснити, чому вони відмовляють нашому господарству, яке так багато втратило під час війни. Зрозуміло, що цех переробки будуватимемо у будь-якому випадку: з цим грантом, чи без нього. В наступному році плануємо вже відкрити його.
? Скільки гектарів картоплі вирощуватимете цьогоріч? Буде суттєве збільшення, адже маєте вже де її зберігати?
– В цьому році плануємо збільшити площі, тому що є потреба саме у переробних підприємств, з якими маємо контракти. Як це буде виглядати, поки не можу сказати. Як посадимо, тоді розкажемо, але однозначно плануємо збільшити обсяг під потребу для переробки.
? Розкажіть про плани на найближче майбутнє: чого хочете, у що вірите?
– Повернутися на Херсонщину!
____________________
Для України – це великий сором, що немає професійного картоплярства!
____________________
? Загалом, які перспективи у сучасного українського картоплярства? Що вже зроблено та над чим варто попрацювати?
– Перш за все потрібно відмовитися від брехливої статистики, що ми четверта в світі країна з вирощування картоплі. Насправді дане твердження не відповідає дійсності. У Державній службі статистики заявляють про 20 млн тонн картопля. Тоді як професійне виробництво становить десь 2%, натомість картоплю переважно вирощують селяни на городах. Насправді, вже давно вони цього не роблять.
Наразі Україна залишається найбільш «дикою» країною у вирощуванні картоплі. Ні один американець чи європеєць не буде садити цю культуру на присадибній ділянці, навіть якщо він живе в селі. В ЄС 3% фермерських господарств, які займаються картоплярством, вирощують 58% всієї картоплі, тобто мова йде про великі господарства. Дрібні виробники залишилися лише в трьох країнах: Польщі, Румунії та Литві. Для України – це великий сором, що немає професійного картоплярства. Просто ніхто нічого не рахує, бо всі звикли емоціями жити, а не розрахунками.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
