Світлана ЧОНІ, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку фунгіцидів,
протруйників та насіння зернових культур,
ТОВ «Сингента»
Проаналізуймо фітосанітарну ситуацію у нашій країні на цей момент. Погодні умови протягом вегетації і зимового спокою озимих зернових складалися неоднозначні і суттєво впливали на фітосанітарну ситуацію. По-перше, восени ми мали нерівномірне зволоження ґрунту, сходи отримували довго, вони були нерівномірні і суттєво ослаблені. Надалі на них вплинуло коливання температур, а перед початком зимового спокою ми чітко бачили розвиток кореневих гнилей і септоріозу на 90 % площ.
Зимовий період охарактеризувався достатнім зволоженням, але нестабільним сніговим покривом. Як наслідок, навесні ми могли спостерігати суттєвий розвиток снігової плісняви (рис. 1), кореневих гнилей (рис. 2) і листкової форми прояву фузаріозу (рис. 3).
Найнеприємніше те, що коли ми зрозуміли причину, зарадити проблемі вже було пізно. Вирішити її можна тільки на етапі передпосівної обробки насіння. Тому зараз саме час врахувати всі чинники та ретельно і науково обґрунтовано підійти до вибору протруйника.
Крім минулорічних помилок, слід обов’язково зважати на інфекційне навантаження весняно-літнього періоду. На території України він охарактеризувався помітним коливанням температур протягом усього періоду вегетації і навіть протягом доби. У фазі молочно-воскової стиглості майже по всій території пройшли дощі. Кількість опадів залежно від регіону становила від 5,5 до 60 мм. Звичайно, прямої загрози розвитку фузаріозу колоса вони вже не становили, але наразі існує реальна загроза розвитку септоріозу, клядоспоріозу і біполярісу. Слід розуміти, що волога погода у кінці вегетації зернових колосових культур викликає активний розвиток збудників кореневих гнилей і поверхневого заселення зерна макро- та мікроконідіями збудників фузаріозу.
Септоріоз пшениціНині на території України господарське значення мають два збудники хвороби: Stangonospora nodorum Berk (Septoria nodorum), телеоморфа Phaeosphaeria nodorum, та Septoria tritici Rob. et Desm., телеоморфа Mycrosphaerella graminicola. Обстеження посівів озимої пшениці 2014-2015 років засвідчило обох збудників по всій території України. Відрізняється тільки їх відсоткове співвідношення у різних зонах, але це несуттєві відмінності. Біологія збудників дуже схожа, є тільки різниця у температурному режимі, сприятливому для враження нових листків.
Якщо спекотна погода в середині вегетації озимої пшениці і відсутність опадів здатні зупинити розвиток Septoria tritici, то Stangonospora nodorum за наявності пікнід на другому і наступному ярусах листків пшениці в кожному випадку призведуть до розвитку септоріозу колосу. Отже, сьогодні існує реальна загроза ураження зерна збудником септоріозу колосу. Відтак, ми говоримо про те, що треба захистити насіння від септоріозу, адже збудник існуватиме на ньому у формі перитеціїв і пікнід.
Візуальні симптоми розвитку фузаріозу на колосі
По-перше, це посвітління окремих колосків на тлі загального забарвлення колосу в період молочно-воскової стиглості. По-друге, це утворення жовто-рожевого нальоту на поверхні окремих колосків або всього колосу в період повного дозрівання. Ці симптоми добре знають усі виробники, сплутати їх з іншими хворобами просто неможливо. Проте це далеко не всі симптоми прояву захворювання.
Розвиватися хвороба починає ще з насіння, отож симптоми можна побачити з моменту сходів. Перший помітний прояв фузаріозу — загнивання насіння і проростків у полі. Помітити його складно, адже для діагностики треба провести детальний моніторинг з розкопуванням проростків і насіння, а потім виконати діагностику в лабораторних умовах, тому що подібні симптоми може викликати ціла низка мікроорганізмів.
Як правило, на території України діагностикою кореневих гнилей у період сходів нехтують, мовляв, насіння було протруєно, а отже, захищено. Надалі шкодочинність фузаріозів проявлятиметься протягом зимового періоду, до того ж, узимку можливі варіанти прояву хвороби. Це або кореневі гнилі в разі малосніжної зими, або збудники в патогенному комплексі під назвою снігова пліснява. Навесні можемо бачити ті самі кореневі гнилі, але вже вторинної кореневої системи, прикореневі гнилі і розвиток листкової форми фузаріозу. І тільки в період молочно-воскової стиглості проявляються симптоми, які викликають велике занепокоєння, — фузаріоз колоса.
Для глибшого розуміння проблеми розгляньмо склад фузаріозного комплексу на території України. На зернових колосових культурах, залежно від року, особливо небезпечні 6-10 видів. У мікологічному комплексі найбільш поширені і шкодочинні такі види: F. graminearum, F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. heterosporum, F. gibbosum, F. sporotrichiella, F. avenaceum та F. verticillioides (Sacc) Nirenberg (F. moniliforme). Треба розуміти, що коли йдеться про фузаріоз, то це цілий комплекс схожих за будовою і розвитком мікроорганізмів, кожен з яких, крім загальних рис, має ще й певні особливості, які проявляються у певних умовах. Отже, слід усвідомлювати, що ці особливості не можна не враховувати в побудові системи захисту від названих збудників. Правильно побудувати систему, зважаючи на всі аспекти й нюанси, досить непросто.
Кожен із названих видів має свої характерні симптоми, притаманні лише йому. Передусім слід нагадати, що від відсоткового співвідношення видів у кожному конкретному агроценозі залежить можливість або неможливість візуалізації симптомів хвороби в полі та час цієї візуалізації. Доведено, що на формування видового складу і співвідношення видів дуже впливають погодні умови, зокрема режим зволоження. Основну роль відіграють не всі опади за сезон, а тільки ті, які випадають у період від цвітіння до дозрівання зерна. Саме вони визначають рівень розвитку і поширення хвороби. В умовах України за кількістю опадів у період цвітіння-дозрівання зерна менше ніж 50 мм, домінує у комплексі Fusarium poae (Peck) Wollenw in Lewis, а при високому рівні зволоження, що характерно для 85 % території України цього року, — F. graminearum. Тому в посушливі роки, як-от 2015-й, виникає складність із діагностуванням фузаріозу колосу, і тому ми можемо точно діагностувати фузаріоз майже на всій території країни, крім кількох областей південної і південно-східної її частини.
Перша передумова захисту зерна — це вибір якісного протруйника, який повністю відповідатиме фітосанітарному стану кожної конкретної партії насіннєвого матеріалу, фітосанітарному стану кожного конкретного агроценозу, термінам висіву зернових культур, довгостроковому прогнозу погодних умов.
Звернімося до європейського досвіду. Нині діюча речовина № 1 у світі для захисту від фузаріозів на початковому етапі розвитку рослин — це флудиоксоніл. Кількість насіння, обробленого препаратами з вмістом флудиоксонілу, щороку зростає, сьогодні в різних країнах це від 30 до 41 %. Беззаперечну ефективність цієї діючої речовин зумовлює низка чинників. Передусім флудиоксоніл належить до хімічної групи фенілпіролів, які поки що представлені на світовому хімічному ринку тільки як протруйники насіння. У цій хімічній групі немає препаратів, які використовуються у період вегетації. Це свідчить про те, що у збудників мінімальні шанси створити стійкі раси до цієї хімічної групи, що вельми важливо, адже рід Fusarium має вірулентну здатність на рівні базидіальних грибів, максимально високу в мікологічному царстві.
За способом проникнення у рослину флудиоксоніл належить до контактних препаратів, відповідно на насінні він міститься максимально довго і ця тривалість обумовлена періодом напіврозпаду. За даними Pesticides manual, період розпаду флудиоксонілу — 390-530 діб, залежно від типу ґрунту. Це найдовший період для протруйників. Завдяки контактній дії і тривалому періоду напіврозпаду флудиоксоніл набагато ефективніше стримує розвиток комплексу мікроорганізмів, який називають сніговою пліснявою.
Сьогодні науковий світ прийняв загальне поняття «снігова пліснява» як комплекс мікроорганізмів, зокрема число грибкової природи, до складу яких входять і гриби роду Fusarium, серед них F.nivale (анаморфа Micridochium nivale).
На ринку засобів захисту флудиоксоніл входить до складу препаратів, які рекомендовано для обробки зернових культур, — Максим® Стар, Максим® Форте і Селест® Макс.
Якщо ви обираєте лише фунгіцидний захист, то треба зважати на такі критерії, як рівень інфікування насіння й ґрунту. Визначити його можна, маючи результати фітоекспертизи насіння (крім наукових установ, її пропонує своїм клієнтам і компанія «Сингента») та знаючи попередника і систему обробітку ґрунту. Якщо очікуєте середній рівень інфікування насіння й ґрунту (оптимальний чи добрий попередник, традиційна система обробітку ґрунту), то в такому разі може виникнути дві головні групи проблем. У першому випадку найбільшу загрозу для посівів озимих можуть становити фузаріозно-гельмінтоспоріозні кореневі гнилі (рис. 4) і сажкові хвороби. Тут можна рекомендувати протруїти насіння препаратом Максим® Стар 025 FS т. к. с., що містить 18,75 г/л флудиоксонілу і 6,25 г/л ципроконазолу. Застосування цього продукту з нормою використання 1,0-1,5 л/т на пшениці та 1,5-2,0 л/т на ячмені дозволяє вирішити згадані проблеми з найбільшою ефективністю. Максим® Стар містить дві діючі речовини з різних хімічних класів із різними механізмами дії на різні групи фітопатогенів і тривалим терміном захисту (до 60 і більше днів).Ситуація, яку ми бачимо на рис. 4, неприємна. Зерно на цьому полі було протруєне дешевим генеричним тебуконазолом. Як результат, ми маємо загибель основного стебла, сформованого восени, і рослина вже ніколи не зможе компенсувати свій потенціал. До того ж, при ретельному дослідженні в лабораторних умовах ми виявили наявність збудників Bipolaris sorokiniana і Fusarium gramminearum.
Нині цей препарат — справді зірка ринку протруйників України. Його обсяги ростуть з року в рік і скарг на роботу немає. Застосування Максим® Стар дозволяє отримати рівномірні, здорові сходи, які швидко поновлюють вегетацію навесні наступного року, мають добре розвинуту кореневу систему (рис. 5), здатні опиратися несприятливим погодним умовам.
Слід звернути увагу і на той факт, що протягом двох років при проведенні ранньовесняного моніторингу посівів озимих зернових культур поля, де застосовувався Максим® Стар, мали набагато менше інфекційне навантаження септоріозу на тлі інших протруйників.Наостанок хочеться нагадати, що «Сингента» приділяє дуже багато уваги якості обробки насіння та співпраці з провідними селекційними установами України, як-от ОСГІ, Інститут фізіології рослин і генетики, ІР ім. В. Я. Юр’єва, Миронівським інститутом пшениці, і з багатьма насіннєвими компаніями. Така координація зусиль вже давно вийшла за межі просто досліджень. Не забувайте, що якісний протруйник — це не лише діюча речовина, а ще близько 20 інших складників. Усе це забезпечує максимальну ефективність роботи препарату та екологічність і технологічність його застосування (відповідний вміст ДР, рівномірне покриття насінини, якість барвника, зменшення пилення і втрат його з насіння тощо). На жаль, в умовах дефіциту коштів виробники часто-густо спокушаються привабливою ціною генеричних чи навіть фальсифікованих протруйників і втрачають дуже багато на якості й ефективності. Ми рекомендуємо господарствам купувати якісні протруйники тільки в офіційних партнерів «Сингенти». Зараз компанія спільно з партнерами запроваджує різні схеми роботи (кредити, бартер, акції тощо), що полегшує доступність протруйників для споживачів. Завжди до ваших послуг наші діагностичні центри, які допоможуть визначити реальну фітосанітарну картину кожної партії насіннєвого матеріалу та вибрати протруйник, максимально близький до умов вашого господарства.
