Вирощування гірчиці білої як олійної культури

Вирощування гірчиці білої як олійної культури

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 20 червня 2018 15:44

Особливістю сучасного світового агробізнесу є прогресивне зростання виробництва енергетичних культур, передусім олійних. За прогнозами аналітиків у наступні роки попит на олійні культури буде тільки зростати. Гірчиця біла є надійним фінансовим джерелом, основним ринком збуту продукції вважається Західна Європа та Новий Світ.

У пошуках високопродуктивних ефіроолійних культур науковці та представники бізнесу все більше звертають увагу на гірчицю. Однак потрібно чітко розділяти гірчицю на види: біла, чорна і сиза, позаяк технологія і агрозаходи при вирощуванні для кожного виду дещо різниться так само, як і препарати, що застосовуються.

За площею посівів білої гірчиці Україна входить у десятку світових лідерів з вирощування культури, та в Україні її площі поступаються серед олійних культур лише соняшнику, ріпаку, сої та льону олійному. Так, загальні площі посіву гірчиці як «нішевої культури» в середньому по роках знаходя­ться в межах ≈49,5–59,0 тис. га.

При сучасних технологіях її вирощування гірчиця біла може давати врожай, що майже не поступається ріпаку ярому. Розглядати культуру гірчиці як сировину для отримання олії є недоцільно, адже на сьогодні існують технології майже 100% використання не лише насіння, продуктів його первинної переробки, а й незернової частини врожаю. Побічний продукт — гірчичний шрот, який після знежирення та подрібнення перетворюється на гірчичний порошок — продукт, що ціниться на вітчизняному та зовнішньому ринках на рівні з олією. Гірчичний порошок є основним компонентом столової гірчиці та майонезу, різноманітних соусів та приправ, маринадів та сумішей для консервування. Олію гірчиці використовують у харчовій, кондитерській, консервній, маргариновій, миловарній, парфумерній та лакофарбовій промисловості. Природні антисептичні властивості, зумовлені специфічним хімічним складом та наявністю ефірної олії, дозволяють застосовувати її і в медицині.

Гірчиця є екологічно пластичною культурою з-поміж олійних капустяних. Вона невибаглива до умов навколишнього середовища, росте майже на всіх видах ґрунту. Оптимальний строк сівби — ранній період, одночасно з ранніми зерновими культурами. Продуктивне споживання запасів вологи у ґрунті робить культуру стійкішою до посухи.

Гірчиця біла дає високі врожаї зеленої маси, яка добре поїдається тваринами, тому ще здавна її використовували на зелений корм. Також вона є медоносною культурою.

Крім того, вона покращує властивості ґрунту, завдяки тому, що 90% її кореневої системи проникає глибше орного шару та добре дренажує шари ґрунту, збільшує його водопроникність, аерацію, пригнічує хвороби, збудники яких містяться у ґрунті. Кореневі виділення гірчиці містять органічні кислоти, що при взаємодії з ґрунтом здатні переводити ряд елементів мінерального живлення у доступні форми для наступної культури.

03 370 40

Варто звернути увагу на такий дешевий і ефективний засіб удобрення ґрунту, як сидеральні посіви культур, серед яких гірчиця є однією з найефективніших. Неабияким зиском є також переробка рослинних решток, що дозволяє отримати паливні брикети та пелети.

Наразі в Україні є достатня кількість резервів, аби збільшувати посіви гірчиці та нарощувати експорт насіння.

Гірчиця біла невибаглива до умов навколишнього середовища, росте майже на всіх типах ґрунтів, за винятком легких піщаних (небажано). Коренева система здатна засвоювати живильні речовини з важкорозчинних форм калію і фосфору, тому може рости на низько родючих ґрунтах зі слабокислою реакцією. Культура холодостійка, насіння проростає за температури +1 — + 3ºC, сходи у фазі розетки витримують короткочасні весняні заморозки до –7–9°C. Оптимальне вологозабезпечення — 350–450 мм за вегетаційний період. Завдяки раннім строкам висівання гірчиці вона найбільш ефективно використовує осінньо-зимові запаси вологи.

 

Система удобрення

Гірчиця біла вимоглива до наявності в ґрунті поживних речовин. На формування 1 т насіння вона споживає 55–60 кг азоту, 25–30 фосфору та 25–35 кг калію. Фосфорно-калійні добрива рекомендується вносити під основний обробіток ґрунту. Культура позитивно реагує на органічні добрива, але їх краще вносити під попередник, оскільки пряме їх застосування збільшує забур’яненість та затягує дозрівання культури.

На кислих дерново-підзолистих ґрунтах ефективне сумісне внесення мінеральних добрив та вапна. Під зяблеву оранку рекомендується вносити N45–60 P45–60. На ґрунтах, бідних калієм, добавляють К45–60. При сівбі в рядки вносять фосфорні добрива в нормі P15–20, які підвищують урожайність насіння та вихід олії на 20–22%.

При посіві вносять N15–20. Доцільно робити два підживлення: перше — по сходах (N15) а друге — у фазі розетки-стеблування (N30).

 

Позакореневе підживлення

Внесення гумату калію (1,0 л/ га) чи інших хелатних добрив сприяє перенесенню рослинами стресових умов довкілля (посуха і високі температури). При 2–3-разових підживленнях період вегетації може тривати довше на 10–14 днів, а приріст урожаю до 25,0%. Особливо це сприятливо впливає на рослини перед або під час цвітіння, збільшуючи його тривалість також на 10–14 днів.

 

Обробіток ґрунту

Основний обробіток грунту залежить від попередника, але він завжди повинен бути спрямований на накопичення вологи, знищення бур’янів, створення вирівняного та вологого верхнього шару грунту для забезпечення дружніх швидких сходів. На чистих від бур’янів землях він полягає у лущенні стерні на 6–8 см і оранці плугами з передплужниками на глибину 23–25 см. При наявності багаторічних бур’янів проводять дворазове лущення й оранку на 27–30 см. На забур’янених багаторічними бур’янами полях після лущення по розетках бур’янів, що відростають, застосовують гербіциди.

Передпосівний обробіток ґрунту починають (із настанням фізіологічної стиглості грунту) у перші 2–3 дні польових робіт при підсиханні ґрунту із закриття вологи середніми зубовими боронами, після якого проводять передпосівну культивацію на глибину 2–3 см з одночасним боронуванням і шлейфуванням і за необхідності з прикочуванням ґрунту.

 

Сівба

Оскільки гірчиця біла — більш холодостійка та вологолюбна, сіють її у ранні строки, одночасно з ярими зерновими культурами. Найкращі умови для отримання дружніх сходів — прогрівання ґрунту до + 8 — + 10 °C. Сють суцільним рядковим способом. А ще у раннього строку сівби є такі переваги:

 

а) невисокі плюсові температури і вологий верхній шар грунту сприяють формуванню потужної кореневої системи і листової розетки, що підвищує конкурентоспроможність культури щодо бур’янів;

б) гірчиця — рослина довгого дня, тому в разі пізнього висіву вона швидше проходити усі фази росту та розвитку, що негативно відбивається на врожайності;

в) рання сівба сприяє зменшенню шкідливості хрестоцвітих блішок.

 

Найкращим способом сівби гірчиці є звичайний рядковий із шириною міжрядь 15 см. Глибина загортання насіння залежить від механічного складу ґрунту, вологості і в середньому становить 2–4 см. Норма висіву — 1,0–1,5 млн схожих насінин на гектар (а на піщаних грунтах доцільно збільшувати до 2,0 млн). Для сівби застосовують сівалки СЗТ-3.6, «Містраль» та інші, які дають можливість дотримуватися заданої норми висіву.

 

Догляд за посівами

Догляд за посівами гірчиці білої включає комплекс заходів, які створюють оптимальні умови для росту і розвитку рослин. Перш за все потрібно проводити післяпосівне коткування кільчастими котками. Якщо на посівах утворю­ється ґрунтова кірка, її знищують боронуванням середніми та легкими боронами упоперек або по діагоналі рядків. Згодом важливого значення набуває боротьба з бур’янами. Гербіциди можна застосовувати як грунтової дії, так і післясходові. З точки зору інтегрованого захисту рослин найбільш доцільний спосіб — післясходовий. Гербіциди необхідно використовувати цілеспрямовано, залежно від конкретної засміченості поля.

Для захисту проростків і сходів від шкідників (хрестоцвітих блішок) насіння перед висівом протруюють, використовуючи системні препарати, які дають можливість захистити посіви на 20–30 днів від пошкодження блішками. Якщо перед посівом насіння не протруювали, то при наявності хрестоцвітих блішок (більше 3 жуків на 1 м², або 1 укол в сім’ядольних листочків на 30% рослин) посіви обприскують інсектицидами (оптимально вибирати системної дії).

У період цвітіння-утворення стручків посівам гірчиці білої може завдати шкоди капустяна попелиця, особливо якщо рік сприятливий для її розмноження. У цьому випадку слід своєчасно провести крайові обробки.

Окремо рослинам протягом вегетації можуть завдавати шкоди всеїдні листогризучі шкідники та гусениці совок — доцільно застосовувати препарати системної дії.

До цвітіння необхідно для запобігання розвиткові попелиці внести препарат системної дії проти шкідників.

Під час цвітіння за інтенсивного льоту бджіл та інших медоносних комах навіть при наявності квіткоїдів понад ЕПШ — внесення препаратів проти них є недоцільним.

 

Микола СЛІСАРЧУК, канд. с.-г. наук, ст. наук. сп., завідувач
відділом селекції і насінництва льону і ріпаку
ННЦ «Інститут землеробства НААН»

 22 вересня 2018
Ціна на усі його сорти, запевняють фахівці, підвищиться щонайменше на 10 відсотків.
Ціна на усі його сорти, запевняють фахівці, підвищиться щонайменше на 10 відсотків.
22 вересня 2018
 22 вересня 2018
На тендері 18 вересня Єгипет закупив 475 тис. тонн пшениці російського і українського походження з поставкою з 1 по 10 листопада і з 11 по 20 листопада 2018 року.
На тендері 18 вересня Єгипет закупив 475 тис. тонн пшениці російського і українського походження з поставкою з 1 по 10 листопада і з 11 по 20 листопада 2018 року.
22 вересня 2018
 22 вересня 2018
Україна має шанс розвинути економіку, ставлячи акцент на розвиток промисловості. Адже це потужний сектор для створення нових робочих місць. А ось аграрна сфера — не той напрямок, на яких потрібно сподіватися.
Україна має шанс розвинути економіку, ставлячи акцент на розвиток промисловості. Адже це потужний сектор для створення нових робочих місць. А ось аграрна сфера — не той напрямок, на яких потрібно сподіватися.
22 вересня 2018
 21 вересня 2018
У сезоні-2017/18 (червень-травень) Україна експортувала в Польщу свіжих і перероблених фруктів, ягід і горіхів на суму $ 56 млн. Таким чином, обсяг поставок фруктової продукції з України в Польщу подвоївся всього за 2 роки. Про це повідомляють аналітики EastFruit.
У сезоні-2017/18 (червень-травень) Україна експортувала в Польщу свіжих і перероблених фруктів, ягід і горіхів на суму $ 56 млн. Таким чином, обсяг поставок фруктової продукції з України в Польщу подвоївся всього за 2 роки. Про це повідомляють аналітики EastFruit.
21 вересня 2018
 21 вересня 2018
Основне завдання головного кошторису країни на наступний рік – не перевищити 2,28% дефіциту бюджету.
Основне завдання головного кошторису країни на наступний рік – не перевищити 2,28% дефіциту бюджету.
21 вересня 2018
 21 вересня 2018
Ранні, великі і дорогі – особливості нинішнього врожаю баштанних ягід.
Ранні, великі і дорогі – особливості нинішнього врожаю баштанних ягід.
21 вересня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.