В умовах дослідного господарства «Дніпро» Інституту зернових культур НААН (Дніпропетровська обл.) вивчали ефективність застосування азотних добрив у посівах пшениці озимої при її вирощуванні по стерньовому попереднику. Сорт Литанівка висівали в оптимальний строк. На ділянках, де передбачалося фонове удобрення, під передпосівну культивацію вносили мінеральні добрива, доза яких становила N60P60K60. При підживленні рослин азотними добривами доза становила N30. Технологія вирощування пшениці озимої, крім поставлених на вивчення елементів технології, була загальноприйнятою для північного Степу України.
Різні строки застосування азотних добрив у посівах пшениці озимої сприяли формуванню неоднорідного за розмірами врожаю зерна. Найнижчу врожайність (4,04 т/га) в середньому за роки досліджень відмічено на варіантах досліду, де озимину вирощували без внесення мінеральних добрив, на контрольному варіанті (рис. 1).
Рис. 1. Урожайність пшениці озимої сорту Литанівка (т/га) залежно від застосування азотних добрив (середнє за 2012–2015 рр.)
Внесення під передпосівну культивацію N60 (аміачна селітра) P60K60 підвищувало урожайність, порівняно з контролем на 0,49 т/га, N60 (карбамід) P60K60 — на 0,51 т/га, N60 (КАС) P60K60 — на 0,63 т/га. Підживлення азотом на зазначених фонах у період осіннього кущіння забезпечувало одержання додаткового приросту врожаю зерна на ділянках з аміачною селітрою — на 0,22 т/га, карбамідом — на 0,18 т/га, КАС — 0,27 т/га. Таким чином, із представлених даних видно, що більш ефективним є внесення фонового удобрення, безпосередньо перед сівбою пшениці озимої. Додаткове підживлення озимини у фазі кущіння восени забезпечувало невисокий приріст урожайності (0,18–0,27 т/га).
З огляду на забезпечення невисокого приросту урожайності від внесення азотних добрив у фазі кущіння рослин восени, з підживленням озимини сільгоспвиробникам доцільніше буде зачекати до більш пізнього періоду. Використання азотних добрив для підживлення по мерзлоталому ґрунті, а також у фазі кущіння навесні буде ефективнішим і забезпечуватиме на фоні передпосівного внесення добрив значно більше зростання урожайності.
Попереду зима з низькими температурами повітря. Основним механізмом захисту рослин пшениці озимої від негативної дії факторів зимового періоду є проходження адаптації, що передбачає перебіг багатьох фізіологічних процесів у рослинному організмі, зокрема накопичення необхідної для зимівлі кількості цукрів у листках та вузлах кущення до настання стійкого зниження температурного режиму.
Розглянемо, які фактори можуть впливати на кількість накопичення вуглеводів у листках та вузлах кущіння рослин. Так, у наших дослідженнях на характер накопичення цукрів у тканинах рослин позначився рівень мінерального живлення. Внесення їх забезпечувало зростання кількості вуглеводів у рослинах. На контрольному варіанті досліду (без внесення добрив) відмічали мінімальний вміст вуглеводів у листках та вузлах кущіння, на варіантах із внесенням фонового мінерального добрива та підживлення азотним добривом КАС (карбамідно-аміачна суміш) дозою N30, у період кущіння восени він був найвищим. Так, при вирощуванні по стерньовому попереднику вміст вуглеводів у вузлах кущіння у сорту Золотоколоса на контролі становив 24,2%, на варіанті досліду з внесенням фонового добрива з наступним підживленням азотом у період кущення восени — 25,1% (табл. 1).
Таблиця 1. Вміст вуглеводів (%) у рослин різних сортів пшениці озимої на час припинення осінньої вегетації залежно від попередників та рівня мінерального живлення (середнє за три роки)
Аналогічну тенденцію відмічали також по інших попередниках, а також у сорту Заможність. Слід звернути увагу на різницю у вмісті накопичених вуглеводів у листках і вузлах кущіння серед рослин різних сортів. Так, у наших дослідах вміст цукрів у тканинах рослин сорту Золотоколоса був вищим, ніж у сорту Заможність.
Варто зауважити, що рослини пшениці озимої різних строків сівби здатні накопичувати у листках та вузлах кущіння різну кількість вуглеводів. Так, за результатами досліджень, проведених на дослідному полі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, при однаковому рівні мінерального живлення (перед сівбою вносили N60P60K60) по попереднику ріпак ярий рослини сорту Золотоколоса за сівби у різні строки накопичували різну кількість цукрів у тканинах. Так, найвищим вмістом вуглеводів у вузлах кущіння характеризувалась озимина, висіяна 5 вересня — 26,5%. У рослин, які висівали в пізніші терміни, вміст вуглеводів був нижчим і становив: за сівби 15 вересня — 25,7%, 25 вересня — 24,6%, 5 жовтня — 24,2% (рис. 2).
Рис. 2. Вміст вуглеводів у листках та вузлах кущіння рослин пшениці озимої сорту Золотоколоса на час припинення осінньої вегетації, залежно від строків сівби (%). Попередник — ріпак ярий
Аналогічну тенденцію щодо зниження вмісту цукрів при зміщенні строків сівби у сторону пізніх відмічено також у листках рослин. Так, у пшениці озимої, яку висівали 5 вересня, він становив 17,1%, 15 вересня — 16,7%, 25 вересня — 16,6%, 5 жовтня — 14,0%. Разом з тим, слід пам’ятати, що характер використання цукрів різновіковими рослинами є неоднаковим. Рослини ранніх термінів сівби здебільшого переростають та є менш морозо- та зимостійкими, порівняно з рослинами оптимальних строків.
За результатами проведених досліджень встановлено, що для успішної перезимівлі рослини пшениці озимої повинні встигнути сформувати до початку зимівлі 3–5 пагонів кущення. Рівень розвитку рослин в осінній період залежить від багатьох чинників, зокрема від тривалості осінньої вегетації та гідротермічних умов. Аналіз тривалості осінньої вегетації, а також стану рослин пшениці озимої перед входом у зиму за останніх вісім років показав, що вона не завжди відповідає стану розвитку рослин. Це обумовлено різними гідротермічними умовами осені.
Перехід середньодобової температури повітря у бік зниження через позначку +5ºС протягом п’яти діб свідчить про припинення посівами озимих зернових культур осінньої вегетації. Для умов Дніпропетровщини (північний Степ) середня багаторічна дата цього періоду припадає на 21 листопада. Звісно, відповідно до температурного режиму у різних регіонах України середня багаторічна дата припинення осінньої вегетації є неоднаковою (табл. 2).
Таблиця 2. Тривалість припинення осінньої вегетації та кількість сформованих рослинами пшениці озимої пагонів кущіння за осінній період
Обстеження посівів озимих зернових культур, проведене в середині листопада, показало, що за розміщення по парових попередниках рослини пшениці озимої оптимальних строків сівби налічують 3–6 пагонів кущіння, більш пізніх термінів сівби (12–15 жовтня) знаходяться у фазі сходів.
Рослини пшениці за непарових попередників (стерня, соняшник) поступаються за розвитком озимині, розміщеній по кращих попередниках. Так, кількість пагонів кущіння у рослин оптимальних строків сівби становить 2–3. У пшениці, висіяної з 5 по 15 жовтня, відмічено формування 1–2 листків.
Враховуючи той факт, що нині утримується порівняно тепла погода, і вегетація рослин триває, існує ймовірність того, що рослини озимини, розміщені по непарових попередниках, увійдуть в зиму розкущеними, накопичивши необхідну кількість вуглеводів у листках і вузлах кущіння. Цього року в пшениці озимої є всі передумови для успішної перезимівлі. Сільськогосподарським виробникам варто звернути увагу на догляд за посівами, провести моніторинг їх стану з метою забезпечення оптимальних умов для подальшої вегетації рослин.
Олексій ЖЕЛЯЗКОВ, канд. с.-г. наук
ДУ Інститут зернових культур НААН України
Володимир КОЗЕЧКО, канд. с.-г. наук
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
