Однак повністю відмовитися від мінерального живлення сільгоспкультур також не можна, відповідно, доводиться находити якесь вимушене оптимальне співвідношення. Як ефективний інструмент якраз можуть виступати інтелектуальні рішення зі сфери точного землеробства.
Щиро кажучи, далеко не всі фермери мають необхідні навички та й кошти, щоб повноцінно застосовувати такі рішення. Адже для запровадження технологій точного землеробства потрібні спеціалізовані технічні засоби, програмне забезпечення та низка сучасних інформаційних технологій.
Зокрема, це технологія оцінювання стану ґрунтів, за допомогою якої створюють точну карту наявності або дефіциту поживних речовин у ґрунті на кожній ділянці поля. Також — технологія змінного нормування, призначена для внесення на кожній ділянці поля оптимальної норми технологічного матеріалу (насіння, добрив тощо).
________________________
Комплекс керування технологіями точного землеробства ґрунтується на системі реалізації ухвалених рішень, що складається зі створення електронних карт обробітку площ
________________________
З іншого боку, не обов’язково відразу робити все «по-багатому». Для того, щоб отримати відчутні переваги від точних технологій за мінерального живлення, достатньо досить елементарних перших кроків.
Комплекс керування технологіями точного землеробства ґрунтується на системі реалізації ухвалених рішень, що складається зі створення електронних карт обробітку площ. Ці карти завантажують у бортові комп’ютери агрегатів і за їх допомогою керують нормою висіву чи внесення на кожному агрегаті у відповідний час. Усе це дає змогу забезпечити істотну економію технологічних матеріалів і зменшує ймовірність забруднення навколишнього середовища.
Своєю чергою, на підставі аналізу ґрунту визначають уміст поживних речовин, яких потребує рослина для здорового росту і розвитку, вид і норму внесення добрив.
Основні агрохімічні аналізи визначають уміст у ґрунті гумусу, рухомого фосфору, обмінного калію, азоту, реакцію ґрунтового розчину тощо. Кожну ґрунтову пробу відбирають із прив’язуванням до єдиної системи географічного позиціонування за допомогою навігаційної системи GPS. Це дає змогу детально обліковувати у просторі й часі наявність поживних речовин у ґрунтах і забезпеченість рослин основними макроелементами, а також оперативно керувати продуктивністю посівів.
За допомогою агрохімічних досліджень виявляють просторові розбіжності у розподіленні показників родючості (гумусу, азоту, фосфору та калію) в межах кожного поля. На основі цих даних розробляють систему диференційованого застосування добрив — одного з найважливіших заходів вирівнювання родючості ґрунту і підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
Результати дослідження щодо найважливіших речовин, насамперед NРК, а також за певних обставин інших елементів і сполук, заносять до спеціалізованого програмного забезпечення, яке обробляє показники й створює карту розподілення хімічних елементів у ґрунті. Такою картою користуються для створення технологічної карти диференційованого внесення і для обчислення потрібної кількості добрив.
Також, якщо в господарстві запроваджено таку вже добре поширену технологію, як паралельне водіння, то його функціонал включає обладнання тукорозподільників системою, що корегує розподілення твердих мінеральних добрив залежно від напрямку і сили вітру. Для цього тукорозподільник обладнують метеостанцією, яка передає дані на бортовий комп’ютер. Далі, змінюючи частоту обертання розсіювальних дисків і, відповідно, зону подачі на них добрив, корегують ширину розсівання добрив. Тож завдяки рівномірному розсіванню заощаджують добрива.
Позитивний ефект від упровадження такої системи — зменшення кількості добрив і хімікатів завдяки застосуванню технологічних карт для розкидачів добрив, карт агрохімічного оцінювання і карт урожайності. Аналіз проводять на комп’ютері за допомогою спеціалізованої програми на базі карти врожайності й розподілення вологості.
Сьогодні в Україні, попри всі нинішні негаразди, триває поділ полів на зони родючості із застосуванням різних інструментів, таких як сканування ґрунту на електропровідність, використання супутникових знімків за індексом яскравості ґрунту й визначення вегетаційного індексу NDVI. Також досліджують уміст гумусу, макро-, мезо- і мікроелементів, беруть до уваги кислотність і механічний склад.
Результати досліджень поля за зонами неоднорідності дозволяють обчислити потребу окремих ділянок у поживних речовинах і розробити систему живлення та захисту під заплановану врожайність. Складання карт унесення мінеральних добрив дає змогу вирівняти поле за врожайністю, не перенасичуючи окремі ділянки певними елементами й уникаючи їх антагонізму чи блокування.
Ще одним дієвим методом, що набуває дедалі більшого поширення в Україні, є листкова діагностика посівів шляхом вимірювання інтенсивності забарвлення рослин. Методами оптичної діагностики можна визначати кількість загального азоту в рослинах — на основі спектрометрії у видимому й інфрачервоному діапазонах і розраховувати дозу азотних добрив для кожного сорту. Вимірюючи вміст загального азоту в рослинах, потрібно мати дані калібрувальної залежності для кожного сорту рослин.
За відсутності таких даних технічні засоби диференційованого внесення азотних добрив за результатами оптичного зондування стану посівів налаштовують на розподілення встановленої дози відповідно до інтенсивності забарвлення рослин. Для цього визначають забезпеченість рослин азотом на найбільш характерній ділянці посіву і за отриманими даними розраховують дозу добрив для цієї ділянки, калібрують оптичні датчики, встановлюють розраховану дозу добрив — мінімальне і максимальне її значення.
________________________
У технологіях керованого землеробства широко застосовують такий засіб оптичної діагностики, як N-sensor
________________________
У технологіях керованого землеробства широко застосовують такий засіб оптичної діагностики, як N-sensor. Це пасивна оптична система, що складається з чотирьох фотоелементів, які визначають інтенсивність відбитого сонячного світла, й одного фотоелемента — для визначення інтенсивності сонячного світла в діапазоні довжини хвиль 660–800 нм.
Фотоелементи поєднано з блоком оброблення отриманої інформації, і за допомогою бортового обчислювального комплексу видають сигнал для керування роботою розкидача мінеральних добрив (вони змонтовані у полімерний корпус на кабіні енергозасобу). Внутрішня межа зони вимірювання перебуває на відстані 2–3 м від поздовжньої осі, зовнішня — в межах 67 м і сумарно становить приблизно 20 м² (залежно від висоти встановлення). Недоліком цього сенсора є те, що джерелом світла слугує сонячне світло, тому час роботи приладу обмежується 8–10 год денного часу.
Також одним із високоефективних рішень щодо аналізу ґрунту на NРК є КRМ, що дає змогу визначати елементи у ґрунті шляхом фотографування полів у інфрачервоних променях на спеціальну плівку з літака або супутника Землі. Значних успіхів досягли й розробники оптичного числового приладу для агрохімічного аналізу, який шляхом порівняльного вимірювання у двох точках відбитого світла вибраної смуги спектра визначає вміст у ґрунті NРК та інших елементів.
Програмне забезпечення дає можливість застосовувати комплекс на низці сільгоспкультур і в період кількох фаз їх розвитку. Тобто ми можемо вносити точно визначену кількість добрив в основних фазах розвитку рослин — саме тоді, коли посіви гостро потребують внесення того чи іншого елемента, наприклад, азоту. Якщо нам вдається «вгадати» внесення в потрібну фазу, наприклад, на озимій пшениці, в такому разі навіть відчутно менша норма діючої речовини може справити найвищий ефект. Відповідно, це дасть змогу мінімізувати втрати внаслідок істотного зниження норм унесення міндобрив.
Завважимо, що сьогодні особливої ваги набуває точне внесення міндобрив за локальних способів мінерального живлення рослин — стрічкового внесення та припосівного. Закладання міндобрив точно в зону розташування кореневої системи рослин і відмова від удобрення всієї площі поля саме по собі є ефективним засобом економії коштів. В тому разі якщо ця технологія базується на точних даних аналізу ґрунту та інших показниках, це дозволяє ще більше оптимізувати витратну частину. Адже сьогодні має значення кожен кілограм дорогих міндобрив.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
