Альтернаріоз поширено повсюди, уражує рослини як у не захищеному, так і закритому ґрунті. Хвороба на рослинах томатів проявляється у вигляді двох форм: ранньої та пізньої сухої плямистостей.
Рання суха плямистість
Перші ознаки ранньої сухої плямистості починають проявлятися у фазу бутонізації — початку цвітіння рослин спочатку на листках нижнього ярусу, потім на листках середнього і верхнього ярусів, на черешках, стеблах і плодах. Характерною діагностичною ознакою цієї форми є поява на листках томатів спочатку дрібних хлорозних плям, які поступово темніють і набувають темно-бурого, темно-сірого або коричневого забарвлення із сіруватим відтінком. Розмір плям варіює залежно від стійкості сорту або гібрида від кількох міліметрів до кількох сантиметрів у діаметрі. Пізніше плями розростаються, на сприйнятливих сортах досягають часто розмірів 10–40 мм у діаметрі, як правило, округлі або кутасті, різко обмежені від здорових тканин. За вологої погоди кількість плям збільшується, іноді вони зливаються і листкова пластинка жовтіє й відмирає. На верхньому боці листкових пластинок добре помітна концентричність, що майже не виявляється на нижньому боці пластинки. Уражені тканини крихкі й легко ламаються. Тканина в місцях плям у суху спекотну погоду висихає, розтріскується і випадає, листки стають дірявими. У дощовиту погоду уражена тканина загниває. За сильного розвитку хвороби листки повністю відмирають. На нижньому, а у вологу погоду і на верхньому боці пластинки в місцях ураження утворюється слабкий чорний або темно-сірий бархатистий наліт конідіального спороношення патогену. Наліт зазвичай виявляється через 3–4 тижні після появи перших ознак хвороби. Хвороба часто супроводжується поступовим загальним пожовтінням листків — насамперед нижніх.
Діагностичні ознаки проявлення альтернаріозу
(рання суха плямистість) на листках
На стеблах, черешках листків і плодоніжках томатів рання суха плямистість проявляється у вигляді штрихів, які, з’єднуючись, утворюють суцільні бурі плями, витягнуті в довжину на 3–5 см, трохи занурені в тканини стебла, з рідкими концентричними колами. Уражена тканина вкривається темно-оливковим або темно-сірим нальотом.
На плодах томатів хвороба починає розвиватися переважно у місцях прикріплення їх до плодоніжки. Плями трохи вдавлені, округлі, темно-бурі, з добре помітним чорним бархатистим нальотом. У місцях ураження утворюються виразки сухої консистенції. Ці симптоми хвороби частіше спостерігаються на ранніх і ранньостиглих сортах та гібридах.
Збудником ранньої сухої плямистості є гриб Alternaria solani Sor.
Пізня суха плямистість
Проявляється на томатах під кінець вегетації рослин, як правило, спочатку на фізіологічно старих листках нижнього ярусу у вигляді дрібних крапок по краях листків між жилками. Пізніше плями стають округлими або неправильної форми, набувають темно-бурого або оливкового забарвлення. Уражена тканина у вологу погоду вкривається рясним оксамитовим оливковим нальотом. За наявності сприятливих умов розвитку хвороби плями часто зливаються, вкриваючи всю листкову пластинку. Слід зазначити, що на відміну від ранньої сухої плямистості концентричні зони в місцях ураження відсутні. Прилегла до плям здорова тканина листків жовтіє і відмирає. За сильного ураження в суху погоду краї уражених листків загинаються вгору у вигляді човника, а іноді закручуються в трубку. На стеблах, черешках листків і плодоніжках з’являються спочатку бурі штрихи, які зливаються і утворюють суцільні темно-коричневі витягнуті плями без видимої концентричності. За вологої погоди вони вкриваються темно-оливковим нальотом.
Уражені рослини у відкритому ґрунті (пізня суха плямистість)
Збудником пізньої сухої плямистості є мітоспоровий гриб Alternaria alternata Keissl.
Критерії хвороби
Під час вегетації гриби поширюються конідіями за допомогою вітру та крапель дощу. Мінімальна температура для проростання конідій патогенів — 0,5…0,7 °С; оптимальна — 18…21 °С, максимальна — 35…37 °С. У краплі води конідії проростають кількома (5–19) паростковими гіфами, іноді формують усього 1–4 інфекційні гіфи, які проникають у тканини рослин через продихи. Уражені клітини відмирають, вони й утворюють суху пляму, характерну для альтернаріозу.
Інкубаційний період хвороби залежить від температури: за 22…24 °С він триває 2–3 дні; а за 30…32 °С або 14–16 °С він триває 7–12 днів, залежно від сприйнятливості сорту чи гібрида та фази розвитку рослин. Новостворені конідії грибів проростають уже через 20–30 хв і викликають нові зараження тканини рослин. Протягом вегетації патогени утворюють від 4 до 12 генерацій конідій, що сприяє швидкому ураженню рослин. Обидва патогени виділяють токсини, які є причиною пожовтіння та відмирання тканин.
___________________________
Аналіз фітосанітарного стану насаджень томатів за останні роки показує, що найсприятливішими для поширення і розвитку альтернаріозу були 2014, 2016, 2017 та 2021 роки
___________________________
Сприяє розвитку хвороби спекотна суха погода, яка чергується з дощами та випаданнями рясних рос. Аналіз фітосанітарного стану насаджень томатів за останні роки показує, що найсприятливішими для поширення і розвитку альтернаріозу були 2014, 2016, 2017 та 2021 роки. У ці роки у фазу достигання плодів було уражено 64–100% обстежених площ культури, поширення хвороби на листках коливалось у межах 72–100%, за інтенсивності розвитку 11,5–23,0%; уражено 1,6–9,5% плодів.
Проникненню збудників альтернаріозу в тканини рослин сприяє їх в’янення. Чим сприйнятливіший сорт або гібрид до хвороби, тим більше формується інфекції і тим сильніше будуть уражуватися альтернаріозом навіть сорти з відносною стійкістю.
За браку калію в ґрунті розвиток хвороби посилюється. Внесення незбалансованих доз у вигляді підвищених доз азоту й фосфору також підвищує сприйнятливість рослин до хвороби.
Зберігаються гриби на уражених рештках у вигляді конідій, хламідоспор, щільних склероцієподібних скупчень гіф грибниці. У ґрунті на рослинних рештках гриби можуть зберігати свою життєздатність до 3 років.
Наявний запас інфекції у ґрунті, рослинних рештках в умовах прохолодної вологої весни, спекотної погоди у липні-серпні 2023 році створюватиме передумови прояву хвороби й інтенсивному її розвитку. Епіфітотійному розвитку альтернаріозу сприятиме спекотна, посушлива тривала погода, випадання короткочасних дощів, рясних нічних рос або поливу рослин методом дощування.
Загальний вигляд уражених рослин в теплиці
Шкідливість альтернаріозу на томатах виявляється в зниженні асимілювальної поверхні, пожовтіння рослин задовго до закінчення вегетації й передчасного їх відмирання, зниження продуктивності рослин. Недобір урожаю плодів сягає 15–20%, в уражених плодах знижується вміст багатьох органічних речовин.
Як захистити томати
Найрадикальнішим, економічно вигідним та екологічно безпечним методом захисту томатів від альтернаріозу є виведення та впровадження у виробництво стійких сортів та гібридів. Відносною польовою стійкістю до альтернаріозу характеризуються сорти й гібриди томатів: Арон F1, Вебер, Вишиванка, Галілея F1, Едімар F1, Камі F1, Лока, Мереф’янський, Оазис F1, Татамі F1, Українець F1, Фабер F1, Фінстар, Ювілейний, Янтарний богатир та ін.
За вирощування сортів і гібридів томатів із високою польовою стійкістю до альтернаріозу суттєво зменшуються обсяги застосування фунгіцидів, кратність обприскування рослин, зменшується забруднення навколишнього середовища, підвищується рентабельність вирощування цих культур.
Одним з ефективних заходів проти альтернаріозу є своєчасне та якісне проведення дезінфекції культиваційних приміщень закритого ґрунту, після збирання останнього врожаю плодів і після збирання рослинних решток. Ретельне знезараження ґрунту, знарядь його обробітку, тари та інвентарю, профілактичні, агротехнічні та захисні заходи в період росту й розвитку розсади та дорослих рослин суттєво знижують поширення та розвиток хвороби в полі та закритому ґрунті.
Ретельне знищення рослинних решток, глибока оранка або перекопування земельної ділянки, дотримання сівозміни. Найкращими попередниками томатів є люцерна, капуста, цибуля, огірок. У змішаних сівозмінах — озима пшениця, горох, кукурудза. Повертати томати на попереднє поле — не раніше, ніж за 3–4 роки. На невеликих дачних і присадибних ділянках дотримуватися такої сівозміни дуже складно, проте навіть 2–3-річний інтервал між посадками овочевих пасльонових культур і картоплі дозволяє знизити можливість зараження рослин у 3 рази. Хороші результати дає садіння томатів по сидератах — люпину, озимому житу, ріпаку, мікрофлора ризосфери коренів яких виявляє антагоністичний вплив до збудників хвороби й тим самим зменшує їх резервацію в ґрунті.
___________________________
Удобрення томатів відіграє важливу роль як у підвищенні їх врожайності, так і підвищенні стійкості до альтернаріозу, що суттєво підвищує якість сформованих плодів
___________________________
Удобрення томатів відіграє важливу роль як у підвищенні їх врожайності, так і підвищенні стійкості до альтернаріозу, що суттєво підвищує якість сформованих плодів. Важливо пам’ятати, що органічні, мінеральні добрива й мікроелементи слід застосовувати у суворій відповідності до рекомендацій агрохімічних лабораторій — співвідношення поживних речовин у ґрунті є нестабільним.
Свіжий гній рекомендується вносити під попередник, а добре перепрілий гній і компости вносити безпосередньо під томати. Внесення підвищених доз калійних добрив підвищує стійкість рослин до альтернаріозу.
Щоб уникнути занесення інфекції з картоплі та інших пасльонових культур на томати й навпаки, слід дотримуватись просторової ізоляції між полями цих культур не менше ніж 500 м.
Відбирати насіння томатів для сівби рекомендується тільки зі здорових плодів. Для висіву відбирають кондиційне та відсортоване насіння.
Висаджуючи розсаду томатів, слід дотримуватись заведених у кожній ґрунтово-кліматичній зоні агротехнічних рекомендацій, які дозволяють формувати оптимальну густоту рослин. Слід ураховувати, що в загущених посадках зростає вологість повітря, утворюється сприятливий мікроклімат під пологом рослин для зараження й інтенсивного розвитку альтернаріозу та інших хвороб.
Проявлення хвороби на зелених плодах
Після появи сходів або після садіння розсади мірою підсихання ґрунту проводять полив. Слід уникати надмірного поливу, бо це витягує молоді рослини, вони стають дуже сприйнятливими до альтернаріозу та інших хвороб. Поливати рослини треба під корінь, уникаючи дощування, що сприяє поширенню інфекції та посиленню розвитку хвороби.
Знищення бур’янів і своєчасне розпушування ґрунту в міжряддях від 4 до 6 разів пришвидшує ріст і розвиток рослин, суттєво знижує вологість повітря під пологом рослин, а також створюються несприятливі умови для проростання конідій патогенів і швидкого зараження рослин.
Протягом вегетації з метою підвищення стійкості рослин до альтернаріозу та інших хвороб, підвищення їх продуктивності треба проводити не менше як два позакореневих підживлення рослин. Перше проводять через 12–15 діб після посадки розсади в ґрунт, друге — на початку зав’язування плодів. Позакореневі підживлення проводять макро- та мікроелементами в збалансованих співвідношеннях на підставі результатів агрохімічного аналізу ґрунту та рослин. Унесення високих доз азоту знижує стійкість рослин до альтернаріозу та сприяє інтенсивному розвитку хвороби.
Фунгіцидний захист
Для захисту томатів від альтернаріозу й інших плямистостей застосовують дозволені фунгіциди на основі діючих речовин: азоксистробіну (Квадріс 250 SC, к. с., 0,6 л/га); азоксистробіну + дифеноконазолу (Квадріс Топ 325 SC, к. с., 0,75-1,0 л/га); алюмінію фосфіту + фосфористої кислоти (Фітал, р. к., 2,0–2,5 л/га); аметоктрадина + диметоморфа (Орвего, л. с., 0,8–1,0 л/га); беналаксилу-М + манкоцебу (Фантік М, з. п., 2,5 кг/га); гідроксиду міді (Альфа-Мідь, с. п., 2,6–3,0 кг/га й аналоги); диметоморфу + манкоцебу (Акробат МЦ, в. г., 2,0 кг/га та аналогами); діазофаміду (Ранман Топ, к. с., 0,5 л/га), дифеноконазолу (Скор 250 ЄС, к. е., 0,5 л/га); манкоцебу (Дитан М-45, с. п., 1,2–1,6 кг/га та аналогами); манкоцебу + металаксилу (Голд М, з. п., 2,5 кг/га та аналогами); мандипропаміду + дифеноконазолу (Ревус Топ 500 SC, к. с., 0,5–0,6 л/га); метираму (Полірам ДФ, в. м., 2,0–2,5 кг/га); піраклостробіну + диметоморфу (Кабріо Дуо, к. е., 2,5 л/га); піраклостробіну + метираму (Кабріо Топ, в. г.,2,0 кг/га); пропінеба (Антракол 70 WG, з. п., 2,0 кг/га); сульфату міді (Купроксіл, л. с., 4,0–6,0 л/га); сульфату міді триосновного (Купроксат, л. с., 3,0–5,0 л/га); тебуконазолу + флуопіраму (Луна Експірієнс 400, к. с., 0,35–0,75 л/га); тебуконазолу + трифлоксістробіну (Нативо 75 WG, в. г., 0,25–0,35 кг/га); фенамідону + пропамокарбу гідрохлориду (Консенто 450 SC, к. с., 1,5–2,0 л/га); флуазинаму (Нандо 500, к. с., 0,3–0,4 л/га та аналогами); хлорокису міді (Медян Екстра 350 SC, л. с., 2,0–2,5 л/га); цимоксанілу + фамоксадону (Тайтл 50, в. г., 0,6 л/га та аналогами). Усі подальші обприскування фунгіцидами томатів слід проводити за нагальної потреби та доцільності, виходячи з термінів дії фунгіцидів і погодних умов.
На початку розвитку альтернаріозу на присадибних ділянках рекомендується видаляти й знищувати уражені листки та поодинокі хворі рослини. Під час вегетації хворі плоди обов’язково слід збирати й знищувати.
Іван МАРКОВ, канд. біол. наук,
професор НУБіП України
