Ефективне вирощування ячменю ярого: наукове дослідження

/ Агрономія Сьогодні / Понеділок, 04 квітня 2016 13:11
О. М. ГАЙДЕНКОканд. техн. наук 
В. А. ІЩЕНКОканд. с.-г. наук
Г. М. КОЗЕЛЕЦЬканд. с.-г. наук
Кіровоградська державна сільськогосподарська ДС НААН
В Україні створено багато цінних сортів ячменю. Сучасні сорти здатні формувати вагомі врожаї, а при чіткому дотриманні технології вирощування середні врожаї ячменю в Україні можуть досягати 4-6 т/га, як у європейських державах. Отже, є можливість повністю забезпечити потреби нашої держави в фуражному зерні і пивоварній сировині. Характерна риса виробництва зерна ячменю ярого в Україні — коливання рівня урожаїв і валових зборів зерна через несталість умов вирощування.

 

Урожайність залежить від
адаптативного потенціалу
За сприятливих умов ячмінь ярий здатний забезпечувати вагомий урожай зерна, проте потенціал його продуктивності на цей час використовується ще не в повному обсязі. Не всі сорти ярого ячменю, які занесені до Державного реєстру сортів рослин України, мають високий адаптивний потенціал, тому виявляються мало пристосованими до мінливих умов вирощування у різних регіонах.
 
Селекція нових, екологічно пластичних сортів, стійких до збудників хвороб, шкідників та природно-кліматичних коливань є одним з основних елементів збільшення урожайності ячменю ярого. Сорт із комплексною стійкістю може дати приріст урожаю в 1,0-1,5 т/га без застосування засобів захисту чи додаткових агротехнічних операцій.
 
Сорти степової екологічної групи

Протягом останніх років у Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН ведеться селекція ярого ячменю щодо створення сортів степової екологічної групи, які мають підвищену адаптивність до мінливих умов вирощування. Необхідність цієї роботи виникла тому, що протягом тривалого часу в нашій державі головною метою селекції було нарощування врожайного потенціалу сортів. Але високопродуктивні сорти інтенсивного типу у виробничих умовах сильніше знижують врожаї, ніж універсальні. Тут впливає технологічна незабезпеченість виробництва, яка не дозволяє вирощувати ячмінь відповідно до рекомендованих технологій. Усе це призвело до того, що потенціал урожайності сортів використовується в Україні в середньому на 30-50 %, а в окремі роки знижується до 20-25 %.
 
Результатом селекційної роботи зі створення нових високоврожайних сортів ярого ячменю стали сорти Созонівський (Патент № 0873), Статок (Патент № 120015), Крок (Патент № 130268), Святомихайлівський (Патент № 140748), Дорідний (Патент № 150454).
 
Созонівський
У реєстрі сортів рослин України з 2008 р. Рекомендовані зони поширення — Полісся, Лісостеп, Степ.
 
Оригінатор — Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН.
 
Господарські та біологічні характеристики. Потенційна врожайність — 6,5-8,2 т/га. Сорт зернового напряму використання, напівінтенсивного типу. Середньостиглий, вегетаційний період — 75-80 діб. Висота рослин ярого ячменю сорту Созонівський — 85-87 см. Стійкий до вилягання. Високостійкий до осипання. Сорт характеризується високою вирівняністю зерна в колосі та підвищеним виходом кондиційного насіння. Відзначається високою стійкістю до посушливих явищ протягом усього вегетаційного періоду. Добре окуповує витрати на припосівне та основне удобрення. Якість зерна: вміст білка в зерні становить 13,7-14,0 %. Смакові та круп’яні якості відмінні. Різновидність — nutans. Колос дворядний, солом’яно-жовтий, нещільний (10-11 сегментів колосового стрижня на 4 см його довжини), циліндричний, слабо звужується до верхівки, слабопоникаючий, середньої довжини (6-9 см). Остюки довгі, паралельні до колосу, зазубрені. Зерно крупне (маса 1000 зерен 52-60 г), жовте, видовжено-еліптичне, квіткова луска тонкозморшкувата. Кущ напівпрямостоячий. Вихід зерна з одного колосу в середньому становить 22-24 шт.
 
Статок
У реєстрі сортів рослин України з 2011 р. Рекомендовані зони поширення — Степ, Лісостеп, Полісся.
 
Оригінатор: Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН.
 
Господарські та біологічні характеристики. Потенційна врожайність — 7,0-8,5 т/га. Напрям використання — зернофуражний. Сорт степового екотипу, напівінтенсивний, середньостиглий, високопластичний. Період вегетації — 82-85 діб. Довжина соломини — 65-70 см. Високостійкий до листостеблових хвороб, вилягання та посухи. Якість зерна: вміст білка в зерні 12,8-15,2 %. Різновидність — nutans. Колос дворядний, циліндричний, нещільний, середній (9-10 см), жовтого кольору. За положенням у просторі горизонтальний. Остюки довгі, зазубрені, злегка розлогі. Зерно крупне (маса 1000 зерен 43-50 г), видовжено-еліптичне, жовте. Поверхня зовнішньої квіткової лучки тонкозморшкувата. Основна щетинка коротко волосяна. Соломина слабовиповнена. Кущ напівпрямостоячий.
 
Крок
У реєстрі сортів рослин України з 2013 р. Рекомендовані зони поширення — Степ, Лісостеп.
 
Оригінатор: Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН.
 
Господарські та біологічні характеристики. Потенційна врожайність сорту — 6,5-8,0 т/га. Напрям використання — зернофуражний. Сорт степового екотипу, напівінтенсивний, середньостиглий. Період вегетації — 80-85 діб. Довжина соломини — 70-80 см. Сорт високостійкий до листостеблових хвороб, вилягання та посухи. Добре окуповує витрати на внесення стартових доз мінеральних добрив. Якість зерна: вміст білка в зерні 13,4-14,5 %.
 
Різновидність — nutans. Колос дворядний, циліндричний, за щільністю та довжиною середній, жовтого кольору. Колос за положенням у просторі напівпрямий. Остюки довгі, зазубрені, злегка розлогі. Зерно крупне (маса 1000 зерен 47-50 г), видовжено-еліптичне. Зовнішня квіткова луска тонкозморшкувата. Основна щетинка довговолосяна. Соломина слабовиповнена. Форма куща напівпрямостояча.
 
Святомихайлівський
У реєстрі сортів рослин України з 2014 р. Рекомендовані зони поширення — Степ, Лісостеп, Полісся.
 
Оригінатор: Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН.
 
Господарські та біологічні характеристики: потенційна врожайність — 7,3-8,1 т/га. Сорт зернового напряму використання, степового екотипу, напівінтенсивний, середньостиглий. Період вегетації 88-90 діб. Висота рослин — 80-90 см, стебло міцне. Характеризується високою посухостійкістю та стійкістю до вилягання. Поникання і ламкість колосу незначні. При перестої відзначається надзвичайною стійкістю до осипання. Високостійкий до основних листостеблових хвороб. Адаптивний для мінливих умов вирощування та здатний формувати високий урожай при відхиленнях у технології. Якість зерна: вміст білка в зерні 12,8-13,9 %.
 
Різновидність — nutans. Колос дворядний, довгий (9-10 см), середньої щільності (12-14 члеників на 4 см колосового стрижня), циліндричної форми, солом’яно-жовтий. Ості довгі, зазубрені, паралельні, тонкі, еластичні, жовті з помірно антоціановим забарвленням кінчиків. Колоскова луска коротка, вузька без опушення. Квіткова луска тонко зморшкувата. Основна щетинка зерна довговолосяна. Характеризується високою вирівняністю зерна. Зернівка видовжено-еліптичної форми, тонкозморшкувата, велика, жовта. Маса 1000 зерен 42-45 г. Соломина слабовиповнена. Кущ напівпрямостоячий.
 
Дорідний
У реєстрі сортів рослин України з 2015 р. Рекомендовані зони поширення — Степ, Лісостеп, Полісся.
 
Оригінатор: Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН.
 
Господарські та біологічні характеристики. Потенційна врожайність зерна — 8,5 т/га. Сорт зернофуражного напряму використання, степового екотипу, напівінтенсивний, середньостиглий. Період вегетації — 76-82 діб. Висота рослин — 80-85 см, стебло міцне. Кущ прямостоячий. Коефіцієнт продуктивного кущення — 2,5-3,2, густота стеблостою — 730-810 шт. м². Сорт високоадаптивний для мінливих умов вирощування та здатний формувати високий урожай при відхиленнях у технології. Характеризується високою посухостійкістю, стійкістю до вилягання та осипання. Поникання і ламкість колосу незначні. Має комплексну стійкість до листостеблових хвороб. Характеризується високою вирівняністю зерна. Вміст білка в зерні — 13,1-14,7 %.
 
Різновид — nutans. Колос дворядний, середній (6-9 см), нещільний (9-11 члеників на 4 см колосового стрижня), циліндричної форми, солом’яно-жовтий, положення у просторі пряме. Зернівка видовжено-еліптичної форми, тонкозморшкувата, велика, жовта. Маса 1000 зерен — 44-48 г.
 
Одним із шляхів збільшення виробництва зерна ярого ячменю в умовах Степу є розробка та вдосконалення елементів технології вирощування. Потенціал культури може успішно реалізовуватися перш за все за рахунок застосування інтенсивних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів, які мають досить високу екологічну пластичність. Проте їх урожайність залишається ще набагато нижчою їх біологічного потенціалу. Одним із обмежуючих факторів максимального валового збору зерна з відповідною якістю є невідповідність технології вирощування біологічним особливостям нових сортів.
 
Вплив технології вирощування на урожайність.
Дослідження
Впровадження сортів рослин, адаптованих до певних ґрунтово-кліматичних умов та інтенсивних технологій, є суттєвим засобом збільшення валових зборів ячменю.
 
Застосування мікробних препаратів дозволяє зменшити внесення мінеральних добрив. Насправді ж самі біостимулятори не підвищують продуктивності посівів, а лише активізують біологічні процеси рослинних організмів та посилюють проникність міжклітинних мембран, що сприяє повнішому розкриттю їхнього біологічного потенціалу врожайності.
 
Перспективним напрямом вдосконалення технологій вирощування сільськогосподарських культур, в основі якого лежить зменшення витрат на одиницю продукції, є запровадження альтернативних і ресурсозберігаючих технологій. Оптимізація умов вирощування через поєднання дії структурних елементів технології (сорти, система удобрення, інокулянти, регулятори росту рослин, мікродобрива) сприятиме реалізації генетичного потенціалу сортів ярого ячменю.
 
Таким чином, розробка технології для вирощування ячменю ярого дасть змогу більш широко використовувати потенційні можливості цієї культури в умовах північного Степу України, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню врожаю та економічної ефективності.
 
Дослідження з впливу елементів технології на продуктивність ячменю ярого проводили впродовж 2014-2015 рр. у лабораторії селекції і насінництва зернових та технічних культур Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України.
 
Ґрунт дослідних ділянок — чорнозем звичайний середньогумусний глибокий важкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту становить 4,64 %, азоту, що гідролізується — 11,6 мг на 100 г ґрунту, рухомого фосфору та калію — 12,7 та 12,8 мг на 100 г ґрунту відповідно, рН — 5,7. Сума ввібраних основ у цих ґрунтах становить від 33,0 до 36,6 мг на 100 г ґрунту. Вміст мікроелементу бор в середньому становить 1,94 мг; марганцю — 2,1 та цинку — 0,25 мг на 100 г ґрунту. Щільність ґрунту — 1,19 г/см³. Еколого-агрохімічна оцінка за даними досліджень Кіровоградської філії ДУ «Держгрунтоохорона» — 96 балів.
 
Агрометеорологічні умови дослідження
Агрометеорологічні умови впродовж періоду вегетації ячменю звичайного ярого в цілому були сприятливі для росту і розвитку рослин та закладання високої потенційної біологічної урожайності.
 
Про забезпеченість рослин ячменю ярого вологою та теплом свідчить ГТК в окремі періоди, який у середньому за вегетацію культури 2014 р. становив 1,63, тобто зволоження було задовільним для розвитку рослин.
 
Опади, які випали в третю декаду травня (ГТК=2,16) та у першу декаду червня (ГТК=1,29), позитивно вплинули на озерненість колоса, що позначилося на кінцевій продуктивності культури. Через дефіцит вологи в період наливу зерна (ГТК=0,18 при середньо-багаторічному показнику — 1,16) не вдалося реалізувати закладену на початку вегетації високу біологічну урожайність. Особливістю погодних умов 2014 р. було інтенсивне накопичення ефективних температур у квітні-травні, що прискорило проходження фази кущення та виходу рослин у трубку.
 
Погодні умови періоду вегетації ячменю ярого в 2015 р. були більш сприятливими для росту і розвитку та реалізації потенційних можливостей сортів порівняно до попереднього року. За сприятливого температурного режиму та достатньої кількості опадів були сприятливими у критичні за водоспоживанням періоди вегетації рослин ячменю ярого, про що свідчить гідротермічний коефіцієнт — 1,38 (у середньому за вегетаційний період). Опади, які випали в травні (ГТК=1,5), позитивно вплинули на озерненість колоса та в першій декаді липня (ГТК=1,30) в період наливу зерна мали вирішальний вплив на отримання високої продуктивності культури.
 
Таким чином, погодні умови, які складалися у період вегетації ячменю ярого, за роки досліджень були контрастними та мали неоднозначний вплив на ріст, розвиток рослин і формування продуктивності ячменю ярого.
 
Значення попередників
В умовах 2014 р. вищий рівень врожаю 4,21 т/га отримали при вирощуванні ярого плівчастого ячменю по кукурудзі на зерно, що більше порівняно з попередником соя (3,66 т/га) на 0,55 т/га, або 15,0 %. Сівба по стерньовому попереднику та соняшнику призводила до недобору урожайності порівняно із соєю на 0,16 т/га (4,3 %) і 0,40 т/га (10,9 %) відповідно (табл. 1).
 
Таблиця 1. Вплив попередників, біопрепаратів та підживлень
на урожайність ячменю ярого плівчастого сорту Статок (2014-2015рр.), т/га
 
 
В 2015 р. вищий рівень врожаю 5,77 т/га отримали при вирощуванні ярого плівчастого ячменю по сої. Сівба по стерньовому попереднику та соняшнику призводила до недобору урожайності порівняно з соєю на 0,69 т/га (12,0 %), 0,32 т/га (5,5 %) відповідно. Найбільший недобір урожайності в умовах 2015 р. був по попереднику кукурудза на зерно і становив 1,56 т/га, або 27,1 %.
 
В середньому за роки досліджень вищий рівень врожаю 4,75 т/га отримали при вирощуванні ячменю ярого плівчастого по сої. За сівби по попереднику пшениця озима, соняшник та кукурудза на зерно відбувся недобір урожайності порівняно із соєю на 0,43 т/га (9,1 %), 0,52 т/га (10,9 %) і 0,41 т/га (8,6 %) відповідно.
 
Ефективність інокуляції
Вищий позитивний вплив інокуляції насіння перед сівбою фосформобілізуючим препаратом встановлено у варіанті, де сівбу проводили по кукурудзі на зерно і приріст порівняно до контролю (3,72 т/га) сягав 0,71 т/га, або 19,1 %. По попереднику пшениця озима надбавка врожаю становила 0,34 т/га, соняшнику — 0,29 т/га, сої — 0,27 т/га, або 9,0; 7,4 і 6,2 % відповідно до попередників (контроль — 3,78; 3,93; 4,39 т/га).
 
Ефективність поєднання інокуляції насіння фосформобілізуючим препаратом Поліміксобактерин і наступне листкове підживлення рослин у фазі кущення залежало від попередника, по якому висівався ячмінь ярий в умовах 2014-2015 рр. По попереднику соя суттєвий приріст врожаю 0,56 т/га від поєднання інокуляції з листковим підживленням отримали у варіантах застосування мікродобрива Реаком, по стерньовому попереднику — 0,39 т/га (Карбамід N8) та 0,55 т/га (КАС 28, N8). У варіантах поєднання інокуляції з підживленням (Мочевін К2) та Реаком приріст урожайності був на рівні і становив до 0,34 т/га. По попереднику соняшник більший приріст врожаю отримано від поєднання інокуляції з внесенням мікродобрива Реаком, який становив 0,72 т/га, тоді як при застосуванні (КАС 28, N8) — 0,55, (Карбамід N8) — 0,37, (Мочевін К2) — 0,35 т/га. По кукурудзі на зерно приріст коливався від 0,24 (КАС 28, N8) до 0,50 т/га (Карбамід N8).
 
Вищу урожайність 5,22 і 4,94 т/га по попередниках соя і соняшник ячмінь ярий плівчастий формував у варіанті комплексного поєднання інокуляції фосформобілізуючим препаратом і підживлення рослин мікродобривом Реаком, пшениця озима  — 4,67 т/га (Поліміксобактерин + КАС 28, N8), кукурудзі на зерно (Поліміксобактерин + Карбамід N8) і вона становила 4,93 т/га.
 
Приріст до абсолютного контролю (4,39; 3,78; 3,93; 3,72 т/га) становив 0,83 т/га (18,9 %); 0,89 (23,5 %); 1,01 (25,7 %) та 1,21 т/га (32,5 %) відповідно по попередниках соя, пшениця озима, соняшник і кукурудза на зерно.
 
Встановлено, що без використання підживлень вищий рівень врожаю 4,53 т/га ячмінь ярий формував по попереднику соя, найменший — 3,95 т/га по пшениці озимій, а по кукурудзі на зерно та соняшнику в середньому за роки досліджень він був майже на одному рівні і становив 4,08 і 4,04 т/га відповідно (рис. 1).
 
Рис. 1. Урожайність ячменю ярого сорту Статок,
залежно від підживлень за вирощування по різних попередниках 
(2014-2015 рр.), т/га
Результати досліджень свідчать, що за використання підживлення рослин Карбамідом N8 встановлено підвищення продуктивності посівів по сої на 0,38 т/га (8,7 %), пшениці озимій — 0,40 т/га (10,6 %), соняшнику — 0,42 т/га (10,7 %), кукурудзі на зерно — 0,29 т/га (7,8 %) і урожайність становила 4,77; 4,18; 4,35 і 4,01 т/га відповідно. При застосуванні Мочевін К2 урожайність змінювалась від 4,13 (соняшник) до 4,62 т/га (соя). При підживленні рослин у фазі кущення КАС 28, N8 відмічена подібна тенденція і урожайність сягала 4,21-4,58 т/га, залежно від попередника. Мікродобриво Реаком вищу ефективність (4,93 т/га) забезпечило на посівах ячменю ярого, що вирощувались по сої, перевищення над контролем було 0,54 т/га, або 12,3 %. По стерньовому попереднику урожайність була 4,15 т/га, соняшнику — 4,68 т/га; кукурудзі на зерно — 3,93 т/га, суттєвий приріст до контролю становив відповідно 0,37 т/га, або 9,8 % (зернові культури) та 0,75 т/га, або 19,1 % (соняшник).
 
Сівба ячменю ярого насінням, яке оброблене фосформобілізуючим препаратом, по сої забезпечила урожайність в середньому за роки досліджень 4,84 т/га, пшениці озимій — 4,44; соняшнику — 4,59 т/га; кукурудзі на зерно — 4,66 т/га, що більше порівняно з варіантами без інокуляції (4,65; 4,19; 4,26; 4,03 т/га) на 0,19 т/га (4,1 %); 0,25 т/га (6,0 %); 0,33 т/га (7,7 %) та 0,63 т/га (15,6 %) відповідно по попередниках (рис. 2).
 
Рис. 2. Урожайність ячменю ярого сорту Статок
при вирощуванні по різних попередниках,
залежно від інокуляції біопрепаратом 
(2014-2015 рр.), т/га
Отримані результати
Результати дисперсійного аналізу свідчать, що при вирощуванні ярого плівчастого ячменю сорту Статок в умовах нестійкого зволоження 2014 р. урожайність залежала від попередника на 42 %, інокуляції насіння біопрепаратом — 16 %, підживлення посівів — 15 % і вищий вплив взаємодії досліджуваних факторів проявився за поєднання попередник-підживлення посівів — 17 %. В умовах оптимального вологозабезпечення 2015 р. його урожайність залежала від взаємодії факторів підживлення-інокуляція на 33 %, попередник-підживлення посівів — 16 %, попередник-мінеральне живлення — 14 %, попередник — 7 %.
 
Економіка вирощування
Використання біологічного препарату фосформобілізуючої дії Поліміксобактерин та листкових підживлень при незначних додаткових виробничих витратах дозволило підвищити економічну ефективність вирощування ярого ячменю. По попереднику соя за базової технології вирощування ярого плівчастого ячменю та отриманні врожаю в середньому за роки досліджень на рівні 4,39 т/га, виробничі витрати становили 6916 грн/га, умовно чистий прибуток — 6254 грн/га, собівартість продукції — 1575,3 грн/т, а рентабельність — 90,4 %.
 
Використання фосформобілізуючого препарату для обробки насіння при додаткових виробничих витратах 113 грн/га сприяло підвищенню умовно чистого прибутку на 697 грн/га. Собівартість виробництва ячменю при цьому знизилася до 1508,5 грн/т, а рентабельність сягала 98,9 %. Застосування листкових підживлень рослин у фазі кущення азотними добривами Карбамід та КАС 28 за додаткових виробничих витрат 199 і 265 грн/га сприяло підвищенню умовно чистого прибутку на 941 і 305 грн/га. При загальних виробничих витратах на вирощування ярого плівчастого ячменю 7115 і 7181 грн/га собівартість отриманого врожаю становила 1491,6-1568,0 грн/га, а рентабельність — 101,1 і 91,3 %. Застосування біологічно активного препарату Мочевін К2 додаткові виробничі витрати становили 117 грн/га, умовно чистий прибуток — 6827 грн/га, рентабельність — 44,397,1 %.
 
При використанні мікродобрива Реаком умовно чистий прибуток був на рівні 7478 грн/га, при рентабельності вирощування ячменю 102,3 %.
 
Вищий умовно-чистий прибуток 8233 грн/га отримали у варіанті, де інокуляцію насіння перед сівбою препаратом Поліміксобактерин поєднували з обприскуванням рослин у фазі кущення мікродобривом Реаком по попереднику соя. При загальних виробничих витратах 7427 грн/га собівартість врожаю сягала 1422,8 грн/т, рівень рентабельності — 110,8 %.
 
При вирощуванні ячменю ярого по стерньовому попереднику за середньої за роки досліджень урожайності 3,78 т/га виробничі витрати становили 6872 грн/га, умовно чистий прибуток — 4468 грн/га та рентабельність — 65,0 %. Інокуляція насіння фосформобілізуючим препаратом при додаткових виробничих витратах 119 грн/га сприяла підвищенню рівня умовно чистого прибутку до 5369 грн/га за рентабельності вирощування 76,8 %.
 
У варіантах використання листкових підживлень рослин у фазі кущення азотними добривами умовно чистий прибуток був 5467 (карбамід) та 6266 грн/га (КАС 28), а рентабельність — 77,3 та 87,3 % відповідно.
 
Застосування рістактивуючого препарату Мочевін К2 сприяло отриманню загального умовно чистого прибутку на рівні 6036 грн/га при рентабельності 86,1 %. Меншу ефективність по цьому попереднику отримали у варіанті, де в якості підживлення використовували мікродобриво Реаком. При цьому умовно чистий прибуток становив 5194 грн/га за рентабельності 71,6 %. При поєднанні інокуляції насіння з листковими підживленнями вищий рівень врожаю (4,67 т/га) та умовно чистий прибуток 6728 грн/га отримали у варіанті застосування КАС 28. Собівартість врожаю була 1559,4 грн/т та рентабельність 92,4 %.
 
Вирощування ярого ячменю по соняшнику при виробничих витратах 6883 грн/га та собівартості зерна 1751,4 грн/т забезпечило найменший рівень умовно чистого прибутку (4907 грн/га) та рівень рентабельності 71,3 %. Застосування листкових підживлень рослин сприяло зростанню умовно чистого прибутку від 5392 (Мочевін К2) до 6746 грн/га (Реаком) при рентабельності 77,0-92,5 %. Сівба ярого ячменю інокульованим фосформобілізуючим препаратом насінням по цьому попереднику при додаткових виробничих витратах 115 грн/га забезпечила отримання 5662 грн/га умовно чистого прибутку за рівня рентабельності вирощування 80,9 %. Вищий умовно чистий прибуток 7413 грн/га за додаткових виробничих витрат 524 грн/га отримали при поєднанні обробки насіння Поліміксобактерином і обприскуванні рослин мікродобривом Реаком. При цьому загальні виробничі витрати становили 7407 грн/га, собівартість зерна — 1499 грн/т, рентабельність — 100,1 %.
 
Сівба ярого ячменю по кукурудзі на зерно в умовах 2014-2015 рр. за базової технології вирощування забезпечила урожайність 3,72 т/га та найнижчий рівень умовно чистого прибутку 4292 грн/га та рентабельності 62,5 % порівняно із попередниками соя, зернові культури та соняшник. Застосування листкового підживлення Карбамідом забезпечило отримання умовно чистого прибутку 4969 грн/га; Мочевін К2 — 5626; КАС — 5621; Реаком — 4549 грн/га при рентабельності вирощування 70,4; 80,3; 78,5 і 62,8 % відповідно. У варіанті інокуляції насіння біопрепаратом при додаткових виробничих витратах 145 грн/га загальний умовно чистий прибуток сягав 6277 грн/га, а рентабельність вирощування була 89,5 %. Вищий рівень умовно чистого прибутку 7569 грн/на та рентабельність 104,8 % по попереднику кукурудза на зерно забезпечило використання біопрепарату Поліміксобактерин для інокуляції насіння перед сівбою у поєднанні з обприскуванням рослин у фазі кущення Карбамідом. У такому варіанті при загальних виробничих витратах 7221 грн/га собівартість зерна була найнижча і сягала 1464,7 грн/т.
 
Таким чином, по попереднику соя та соняшник при середній за роки досліджень урожайності 5,22 і 4,94 т/га вищий умовно чистий прибуток 8233 і 7413 грн/га за собівартості 1422,8 і 1499,4 грн/т рентабельності 110,8 і 100,1 % ярий плівчастий ячмінь забезпечував при поєднанні інокуляції насіння біопрепаратом Поліміксобактерин та підживленням рослин мікродобривом Реаком.
 15 листопада 2019
Нині кількісні та якісні параметри основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств стримують розвиток агробізнесу в України, перш за все середніх та малих форм господарювання на селі.
Нині кількісні та якісні параметри основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств стримують розвиток агробізнесу в України, перш за все середніх та малих форм господарювання на селі.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Цього тижня в Україні знову подорожчали тепличні огірки.
Цього тижня в Україні знову подорожчали тепличні огірки.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Компанія «ОЛИС» ввела в експлуатацію завод з переробки вівса у Дніпропетровській області.
Компанія «ОЛИС» ввела в експлуатацію завод з переробки вівса у Дніпропетровській області.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
У жовтні 2019 року Україна експортувала 2,9 млн тонн пшениці, що на 33% більше ніж за аналогічний період попереднього року.
У жовтні 2019 року Україна експортувала 2,9 млн тонн пшениці, що на 33% більше ніж за аналогічний період попереднього року.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Кабінет міністрів України планує запровадити процедуру подвійної авторизації нотаріусів та державних реєстраторів при здійснення реєстраційних дій щодо прав власності, яка має побороти рейдерство.
Кабінет міністрів України планує запровадити процедуру подвійної авторизації нотаріусів та державних реєстраторів при здійснення реєстраційних дій щодо прав власності, яка має побороти рейдерство.
15 листопада 2019
 15 листопада 2019
Протягом першої декади листопада, залежно від термінів сівби, рослини озимих зернових культур перебували в фазах утворення третього листа, появи вузлових коренів і кущіння. На пізніх посівах відмічалася поява сходів.
Протягом першої декади листопада, залежно від термінів сівби, рослини озимих зернових культур перебували в фазах утворення третього листа, появи вузлових коренів і кущіння. На пізніх посівах відмічалася поява сходів.
15 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.