В Україні внаслідок катастрофічного зменшення обсягів виробництва та внесення органічних добрив щорічно зменшується родючість грунтів та відбувається деградація землі. Традиційні ресурси органічної сировини недостатні для забезпечення бездефіцитного балансу грунту, а тому необхідно залучати додаткові резерви органічної сировини.
Одним із вагомих резервів підвищення родючості грунтів є використання соломи й інших рослинних решток як органічних добрив. Однак щорічно більше половини їх спалюють. Пропонуємо коротке інтерв’ю на тему вищезгаданої проблеми з президентом асоціації «Біоконверсія», заслуженим працівником сільського господарства України, лауреатом Державної премії у галузі науки і техніки Іваном МЕЛЬНИКОМ.
-
Іване Панасовичу, що, на Вашу думку, необхідно зробити для підвищення родючості грунтів?
- Найдешевшим резервом підвищення родючості грунтів є використання соломи ярих і озимих зернових культур та рослинних решток інших культур.
Значення повернення післяжнивних решток у грунт відзначав відомий вчений Ютас Лібих: «Поверніть грунту те, що ви у нього взяли, або не чекайте від нього у майбутньому стільки, скільки раніше». Повернення побічної продукції у грунт створює кращі умови для кругообігу речовин у землеробстві, використання соломи як добрива покриває дефіцит органічної речовини в грунті на 20–25%.
Щорічно урожай соломи і стерні зернових в Україні становить 45–60 млн т, рослинних залишок кукурудзи, соняшнику, ріпаку та інших сільськогосподарських культур - 35–45 млн т. Лише 30–45% соломи й інших рослинних решток використовується на добрива (компости і заробка в грунт), корм худобі, як сировина для промисловості, а решту спалюється разом зі стернею. Підраховано, що при спалюванні 40–50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20–25 кг азоту і 1500–1700 кг вуглецю. При цьому завдається великої шкоди навколишньому середовищу і насамперед родючості грунтів.
При згоранні соломи і листя у повітря потрапляють сполуки важких металів, чадний газ, низка канцерогенних сполук. Особливо небезпечний дим маленьким дітям, людям хворим на бронхіти, астму, риніти, тонзиліти. При спалюванні повністю гине мікрофлора, яка формує найбільш родючий шар грунту (0,2–5 см поверхні). Після спалювання різко погіршуються водно-фізичні властивості грунту. Смертельною для всіх організмів, які його формують, є температура 400С. А при спалюванні соломи та листя температура сягає 340–3600С. Це, безумовно, позначається на родючості, а отже, і на наступному врожаї. Для відновлення продуктивності грунту після подібного заходу потрібно кілька років.
-
Чому в нас все таки спалюють солому й інші рослинні рештки?
- Тут є декілька причин. По-перше, у більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. Так, до прикладу, в Німеччині 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50% величини врожайності. В нас теж прийнятий Закон України «Про охорону атмосферного повітря» та інші нормативні акти, якими забороняється це робити, однак ми звикли закони не виконувати, оскільки ніхто не штрафує порушників. Більше половини соломи в Україні спалюють. Окрім того, що в багатьох господарствах палає солома, в містах і селах спалюють листя, тільки в різний час доби. В той час у сусідніх областях із Росією і Білоруссю, з якими межують чернігівчани, волиняни, хмельничани, житомиряни, вся солома приорюється або використовується для підстилки і на корм.
По-друге, в нас так звані «інвестори», а їх понад 30 (вітчизняні і закордонні), які орендують 50 і більше тисяч гектарів землі та не дбають про збереження родючості грунтів, у яких структура площ є такою: на Півдні і Центрі - зернові, кукурудза, соя, соняшник, ріпак і на Заході - зернові, ріпак, кукурудза. За рахунок внесення великих доз міндобрив та пестицидів одержують значні прибутки, а додержання сівозмін, посів сидеральних культур, використання соломи на органічні добрива вони не проводять.
У більшості великих і малих агропідприємств відсутнє тваринництво, а тому їм солома не потрібна ні на корм, ні на підстилку.
По-третє, Міністерства аграрної політики та охорони навколишнього середовища й деякі інші відомства, які разом зі своїми підрозділами на місцях мають десятки тисяч спеціалістів, які утримуються з податків наших громадян, не здійснюють контроль за виконанням прийнятих законів, а тому солома досі палає.
-
А чи можете дати рекомендації щодо застосування соломи на органічне добриво?
- Існує декілька технологій щодо застосування соломи й інших рослинних решток на органічні добрива: це - використання їх на підстилку, компостування, заробка в грунт із внесенням азотних добрив та інші. Одну з них пропонує наша компанія.
Однак вони наразі мало застосовуються, в ряді господарств подрібнену солому безпосередньо приорюють, але від такого внесення у перший рік ефекту немає, оскільки солома перегниває, особливо кукурудзяна, протягом 2–3 років.
Ми пропонуємо прискорену технологію застосування соломи і рослинних решток на органічне добриво з використанням біологічного препарату.
У робочий розчин додають (залежно від кількості соломи на гектарі) 8–12 кг/га аміачної селітри або карбаміду, чи КАСУ, можна замінити азотні добрива рідкими органічними (гноївкою).
По закінченню збирання зернових, кукурудзи чи соняшнику солома й інші рослинні рештки подрібнюються наявними в господарстві подрібнювачами, рівномірно розподіляють на поверхні грунту і зразу проводять обприскування біологічним препаратом, який ми пропонуємо з невеликою кількістю аміачної селітри, після цього проводять заробку їх у грунт дисковими лущильниками, а під просапні культури або на досить бідних грунтах додатково вносять 4–8 т/га органічного добрива чи сіють сидеральні культури.
Прискорена деструкція післяжнивних залишок забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у грунт через рослинні рештки. Покращується родючість грунтів за рахунок забезпечення грунту азотофіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцитною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами.
-
Яка економічна ефективність такої технології?
- Одна тонна соломи зернових культур за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3–5 т гною вологістю 75%.
Щоб перевести діючі речовини соломи та стерні у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска - 16:16:16 коштує у середньому 4800 грн/т. Сума поживних речовин у тонні добрива дорівнює 480 кг. Щоб дізнатися скільки коштує 1 кг діючих речовин добрива, потрібно 4800 грн: 480= 10,0 грн/кг.
Це означає, що кожний кілограм діючої речовини добрива коштує 10 грн, а на гектарі, де приорано 4 т соломи та стерні, до грунту надходить усіх елементів живлення (за діючими речовинами) не менше 60 кг. Їхня ринкова вартість - 60 кг х 10 грн = 600 грн/га.
Якщо в господарстві зернових колосових у структурі сіво-зміни 100 га, то економія в разі заорювання соломи й стерні становить 60000 грн за діючими речовинами. Якщо 200 га, відповідно, - 120000 грн.
Тож міркуйте: приорювати та заробляти чи палити та бідніти?
