• Чи можна вас назвати компанією зі сфери агробізнесу?
— Я вважаю, що так. Ми взагалі з’явилися завдяки тому, що намацали дефіцит інновацій у сільському господарстві. І змогли створити кілька успішних продуктів на стику агро й IT-технологій. Це лягло в основу нашого бізнесу: багато років поспіль у нас сільськогосподарський напрям був основним. А тепер ми бачимо, що й інші індустрії підтягуються, починають бути для нас теж цікавими. Ну, а сільськогосподарське виробництво, як і раніше, є для нас ключовим.
• А що таке ваші «кілька продуктів»?
— Дрони насамперед, звісно. Устаткування для польового скаутингу, тобто інспекції стану полів. Також пропонуємо сервісні моделі, рішення для обробки тієї інформації, яку отримують дрони, — для надання аналітичної інформації фермеру, щоб він міг ухвалювати зважені рішення. Це смарт-продукти. Також у нас є невеликі самохідні роботи-обприскувачі.
• Скаутинг — то, що раніше робив об’їзник на мотоциклі?
— Так. В агронома тепер під наглядом буває така кількість гектарів, що він фізично не встигає їх об’їхати. А безпілотники допомагають йому. Жодна ділянка не лишається без уваги. За допомогою наших технологій можна точно зрозуміти, яка кількість полів, які площі чим засіяні, як поводяться в різні періоди. І вже не можна буде за поганого врожаю послатися на погану погоду або інші непередбачувані чинники. Скажімо, на мишей. Завдяки нашим пристроям і моделюванню видно причинно-наслідковий зв’язок між усіма процесами протягом сезону.
• Пане Валерію, наскільки популярним є літальні мініобприскувачі?
— Безпілотники нині активно розвиваються. Причина цього лежить в економіці агробізнесу. Застосування дронів-обприскувачів стало таким звичайним, як самохідних або причіпних агрегатів захисту рослин. Безпілотники призначені для внесення препаратів із повітря, причому з високою точністю. Проте, порівнюючи з традиційним обприскуванням, застосування дронів знижує використання засобів захисту рослин на 30%. Кожен дрон обладнано резервуаром, щоб за один виліт незначної тривалості покривати до 2 га площі. Продуктивність за годину — приблизно 6–8 га для одного безпілотника. Норму внесення налаштовують перед вильотом, а також можливо це робити дистанційно: регулюючи продуктивність помп, установлених на безпілотник.
• За якого розміру господарства ця економіка проявляється в позитиві?
— Розмір неважливий. Дрон-безпілотник може бути ефективний і на невеликому полі — скажімо на 5 га. Це не величезний дорогий обприскувач із трактором. Дрони дозволяють «достукатися» до невеликих фермерів. Малі та середні підприємства — це відчутна частка земельного банку України. Це ті компанії, на яких варто робити ставку. Їх буде виникати дедалі більше. Адже багато хто сьогодні стверджує, що великі агрогосподарства розмірами по кілька сотень тисяч гектарів — це вже пережитки минулого. Всі ці холдинги будуть подрібнюватися, а фермерські господарства — ставати меншими.
• Є й інші думки. Мовляв, холдинги будуть ще більш укрупнені.
— Особисто я так не думаю. Однак вірю, що фермерство стане модним, і кількість господарств незабаром додасться. Будь-яка техніка нині доступна в тому обсязі, у якому вона потрібна фермеру — зокрема й наші безпілотники. Вони дуже мобільні. Ви за добу можете перекинути бригаду на відстань 1000 км. Нині ми вже бачимо бум на ринках сервісних компаній, що надають послуги аграріям. Вони звертаються також і до нас — з ідеєю створити для фермерів сервісну фірму з експлуатації дронів-обприскувачів. Домовляються з фермерами заздалегідь, узгоджують агротехнологічні операції, які треба виконати. За один сезон така сервісна компанія повністю окупає інвестиції. Праці в полях скрізь є набагато більше, ніж в Україні дронів. До речі, безпілотники можна застосовувати й для сівби деяких культур.
• Наскільки ваша компанія українська?
— Абсолютно. Зареєстровані й працюємо тут. Інвестори — ми самі.
• Гаразд, а запчастини звідки берете?
— Усе, що літає, їздить і повзає, всередині — китайське. Але це ж — залізо, воно мало чого вартує без грамотного застосування програм. У наших дронів є дуже велика додана цінність і вартість. Наша модель бізнесу й основний актив — знання. Слава Богові, у нас виходить навіть експортувати наші пропозиції. Ми робимо, крім іншого, вузько нішеві продукти, що розв’язують проблеми фермерів, геодезистів, енергетиків. Причому можемо продавати свої рішення не лише в Україні, а й за кордон. Ми там потрапляємо в «зелений» тренд: наше обладнання є на 100% екологічно чистим, воно допомагає користувачеві зменшувати вуглецеві викиди в атмосферу.
• Куди вже вийшли з продажами?
— Ми працюємо в країнах Кавказу: у Вірменії, Азербайджані, Грузії. Також у Молдові, Болгарії та Румунії. Однак основний наш ринок, наголошу — Україна.
• У нас у селах — безробіття. Машини хіба не витісняють з агросфери людей?
— Так, нам варто готуватися, що роботи заберуть у нас частину монотонної роботи. Це правда. Але ж техніку потрібно теж обслуговувати? Тому треба бути відкритими до зміни кваліфікації на сучаснішу. Слід інтелектуально стати вищими над машинами, щоб ними командувати.
• Це хіба легко? Люди в аграрній галузі найчастіше консервативні, спробуйте-но їх у чомусь переконати… Як фермерське товариство вас сприймає?
— Я стикався з фермерами, які тільки торік наважилися взяти в руки смартфон. А тепер вони вже спокійно ними користуються й не мислять себе без цього гаджета. Для багатьох смартфон уже є звичним диджитал-інструментом. Нові технології стали такими інтуїтивно зрозумілими, що трирічна дитина їх швидко освоює — адже у неї немає упереджень. Ми взаємодіємо не так із фермерами, як із їхнім болем. Находимо проблему, якої аграрій давно хотів позбутися. І пропонуємо рішення! В основі взаємодії з фермером лежить конкретна допомога. Виходить win-win — наша обопільна перемога. І коли одна компанія ділиться своїм болем, ми часто починаємо розуміти, що ця проблема характерна для всього ринку. І рішення можна масштабувати для всіх.
Запитував Ігор Петренко