Однак невибагливість, багаторічність, стійкість до хвороб та висока енергетична цінність міскантусу приваблюють компанії і роблять культуру надзвичайно перспективною. До прикладу, одна тонна сухої маси міскантусу еквівалентна 400 кг сирої нафти, 1,7 т деревини, 515 куб. м природного газу або 620 кг кам’яного вугілля. До того ж, міскантус — багаторічна рослина, стійка до більшості хвороб і не потребує значного догляду. Урожай міскантусу можна збирати впродовж 30 років, отримуючи в середньому по 30 тонн з гектара.
Про перешкоди
«Низька популярність міскантусу пов’язана, перш за все, з тим, що ринок сьогодні перебуває на стадії становлення, — розповів Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting. — Перші посадки в Україні були у 2006–2007 рр. і в основному — ознайомчі. Тільки у 2013–2014 рр. компанії почали говорити про намір вирощувати міскантус у промислових масштабах. У 2018 році серед 15 компаній, які вирощують енергокультури, площі під міскантусом мали тільки 5 чи 6».
Ще одним стримувальним чинником для розвитку галузі є відсутність енергетичних рослин у класифікаторі сільськогосподарських культур. Це створює низку юридичних проблем і подовжує період повернення інвестицій. Олександр Соколов також зазначив, що під час вирощування міскантусу можуть виникати проблеми зі сплатою ПДВ, бо продукцією вважаються і саджанці, які компанія вирощує для подальшого використання на своїх територіях. «Нові компанії, які тільки планують вирощувати міскантус, якщо вони ще не є сільськогосподарськими, у цьому статусі можуть працювати не відразу, — говорить експерт. — Це пов’язано з технологією виробництва: перший урожай міскантусу можна отримати тільки через 2–3 роки після висадки, а до того часу компанія не може скористатися програмами підтримки сільського господарства».
Щоб уникнути ризиків, пов’язаних із технологією виробництва, чи мінімізувати їх, сьогодні компанії не вирощують лише міскантус, тобто він не є основною культурою. Це допустимий спосіб вирощування, але в поєднанні цієї енергетичної культури з сільськогосподарськими важливо розуміти й враховувати, що вирощування міскантусу не передбачає сівозмін. Сьогодні в Україні вже є господарства, які вирощують міскантус як додаткову культуру і використовують сировину для власних потреб енергозабезпечення.
Так, Юлія Назаренко, senior manager компанії Pro Capital Investment, розповіла, що, перш за все, сьогодні міскантусом цікавляться підприємці, діяльність яких пов’язана з енергоринком. Наприклад, виробники котлів чи компанії, які займаються будівництвом біокотелень. Проте вирощування міскантусу як самостійний напрямок бізнесу в промислових масштабах в Україні наразі не розвинено, що, в свою чергу, створює передумови для виходу нових гравців.
Динаміка площ вирощування міскантусу в Україні у 2016 — І пол. 2018 рр., тис. га
Джерело: за даними операторів ринку, експертів БАУ, Національної академії аграрних наук в Україні
Про гроші
Попри стримувальні чинники компанії готові вкладати у вирощування міскантусу. Офіційна статистика свідчить, що у 2017 році енергетичні культури в Україні вирощували на площі 6,5 тис. га, з яких міскантусу належить лише 1 тис. га, однак це вже на 21,1% більше порівняно з 2016 роком. У 2018 році площі зросли до 1,16 тис. га. На відкритість компаній до нової для українського ринку культури, зокрема, впливає й те, що вирощування міскантусу не потребує суттєвих додаткових інвестицій, окрім початкових витрат. Юлія Назаренко розповіла: «До збору та продажу першого урожаю необхідно лише покривати поточні витрати: оренда техніки та плата за землю — 100–120 дол/га; витрати на паливо — 75–100 дол/га. Також слід врахувати зарплату працівникам та адміністративно-господарські витрати. Загалом, утримання 1 гектара міскантусу до періоду збору першого врожаю обходиться у 400–500 доларів на рік. Збирати міскантус доцільно починати хоча б з другого року. На перший рік вихід становить всього 1–2 тонни/га — вкладати у збір такого урожаю не рентабельно, адже в майбутньому, враховуючи умови українських земель, культура здатна давати близько 20 т/га».
Разом з необхідними стартовими інвестиціями до отримання першого врожаю (2–3 рік після посадки) 1 га міскантусу обходиться від 2,5 до 4 тисяч доларів за умови оренди та купівлі власної техніки відповідно. Найбільше витрат, 70–80%, припадає на посівний матеріал — різоми міскантусу. На 1 га потрібно 17–18 тис. різом, сьогодні вартість однієї — 0,1–0,15 дол.
Період окупності плантації міскантусу в середньому становить 6–7 років. Проте, якщо орієнтуватися не лише на вирощування культури на біомасу, а й паралельно створити маточну плантацію й продавати різоми, стартові інвестиції окупляться раніше. Рентабельність коливається від 40% до 60% і залежить від того, чи продає господарство лише сировину для біомаси чи й саджанці. Окрім цього, на показник рентабельності впливає наявність власної техніки.
Про технологію
До весняної посадки міскантусу площу готують із вересня: вносять добрива та проводять оранку. Навесні слід зробити передпосадкову культивацію ґрунту, після чого можна висаджувати міскантус. Надалі внесення добрив потрібне аж після збору врожаю, але до появи сходів ранньою весною, адже пагони ростуть швидко і високо, тому можуть бути перешкодою для якісного підживлення. З 2–3 року на 1 га щорічно необхідно близько 200 кг добрив, третина з яких — азот та калій.
Збирають міскантус або в кінці осені, після закінчення вегетаційного періоду, або взимку. Також збір урожаю можна проводити навесні, але до появи нових сходів. Міскантус збирають прямим комбайнуванням: спочатку зрізають і подрібнюють, потім — тюкують.
Щодо кількостей необхідної площі та залученої техніки, за словами Юлії Наконечної, є два варіанти вирощування культури:
1. За допомогою орендованої техніки для посіву та обробки поля. Він підходить для малих та середніх фермерів. У цьому випадку можна отримувати прибуток від вирощування міскантусу на площі навіть 10 га. Загалом, доцільним та прибутковим такий спосіб буде для площ до 500 га.
2. Формування банку власної техніки. Цей варіант актуальний тоді, коли є змога вирощувати міскантус на площі від 1000 га. У такому разі обсяг інвестицій у необхідну техніку складе приблизно 1–1,3 млн доларів (сівалка, трактор, культиватор, дискова, розкидач добрив, обприскувач, мульчитель, прес-підбирач, тюкозбірник та інша техніка).
Варто зазначити, що вирощування міскантусу не потребує значної кількості працівників. До прикладу, для плантації у 1000 га достатньо 15–20 осіб, включно з сезонними працівниками. На постійну зайнятість, на нашу думку, варто наймати лише охоронців. Невибаглива культура й до якості ґрунту, тому міскантус можна вирощувати навіть на малопродуктивних деградованих землях. Не рекомендують вирощувати міскантус хіба що на надмірно перезволожених ґрунтах та в надто посушливих регіонах.
Про перспективи
За прогнозами, у 2020 році для вирощування енергетичних культур в Україні буде доступно 20,5 млн га, а до 2030 року — до 26,2 млн га. За умов середньої урожайності 11,5 млн тонн у рік/ 1 млн га, енергетичними культурами можна замінювати до 5,5 млрд куб. м газу щорічно. Міскантус у структурі енергонасаджень може мати важливе місце, адже культура має ряд суттєвих переваг над іншими:
- дає врожай вже на другий рік після посадки,
- плантацію міскантусу можна використовувати до 30 років,
- культура невибаглива до умов вирощування,
- на відміну від соломи, під час використання міскантусу як біопалива не потрібне гранулювання,
- міскантус виробляє від 30 до 45 разів більше енергії, аніж потрібно для його вирощування,
- біомаса з міскантусу не містить сірки, а під час росту рослини поглинають СО2 з повітря.
Поки що в Україні незначна кількість компанії вирощує міскантус. А ті, що вирощують, продають лише його різому. Однак динаміка вирощування позитивна, зацікавленість ринку до культури зростає, а це відкриває широкі можливості для аграріїв як з точки зору масштабування бізнесу й виходу на нові ринки, так для інвестування в перспективну нішу та створення нового сегмента господарства.
Наталя КУЗЬО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
Матеріал підготовлено за інформаційного сприяння
компаній Pro-Consulting та Pro Capital Investment
