Віктор БРЗНЕНКО,
Пішло велике зерно! Є чому радіти, але й сумувати, як виявилося, також є причини. Відповідно до підрахунків агентства «АПК-Інформ», майже весь зерновий сільськогосподарський експорт, або близько 92% іде з країни на морських суднах через вітчизняні порти. Туди зерно потрапляє у залізничних вагонах або автотранспортом. Так-от: зерновози й автопоїзди стають серйозною проблемою для багатьох припортових міст України. Постанова Кабінету міністрів України забороняє в літню пору рух транспорту вагою понад 24 т по міських дорогах із 8.00 до 20.00 год., якщо температура повітря перевищує 28 градусів за Цельсієм. Але у південних містах це урядове рішення стримує далеко не всіх. Місцева влада намагається домовитися з перевізниками і зернотрейдерами. А вони хотіли б, щоб дороги ставали кращими, а під’їзди до портів і місця відстою були організовані зручніше.
Миколаїв
Наприклад, візьмемо Миколаїв, що стоїть в усті Південного Бугу за кількадесят кілометрів від Чорного моря. У портах міста щорічно перевалюється близько 23 млн т вантажів в основному аграрної продукції. Здавалося б, усе добре: є робота для людей, буде й валюта від експорту. Однак зерновози усе більше дошкуляють тим, хто живе поблизу портів. Мер Миколаєва Олександр Сенкевич скаржиться: «Дороги розбивають, за інфраструктуру не платять. Ми будемо це питання виносити на рівень Кабінету Міністрів і Верховної Ради».
Мер вважає, що перевізники не дотримують правил перевезень, водії грубіянять поліції, їдуть із перевантаженнями центральними вулицями міста. «Цього року із 450 млн грн, запланованих на бюджет розвитку, 130 млн призначалися на ремонт доріг. Третя частина грошей, які можна пустити на освіту, медицину, культуру, ми витрачаємо на дороги! І важковози ці дороги знищують», — ремствує він.
У Миколаївській ОДА представники обласної й міської влади та поліції зібрали на спільну нараду представників портів і фірм-перевізників. Зерновози, вантажівки і великогабаритний транспорт, маса якого перевищує 24 т, вирішили пускати в Миколаїв уночі.
Влада лобіювала також меморандум із підприємствами, що займаються перевалкою зерна, яким зобов’язує їх не приймати перевантажений транспорт. Ухвалено рішення про закриття для вантажного автотранспорту центра міста й погоджено зі службою поліції схему розміщення знаків дорожнього руху. Треба, як виявилося, встановити близько 80 знаків. Вартість одного включно з установленням — приблизно 1000 грн. Також мер Миколаєва виступив з ініціативою, щоб виділити з міського бюджету кошти на закупівлю стаціонарних вагових комплексів й установити їх на всіх в’їздах у місто.
Одеса
Перевалка зерна в Одеському морському порту з року в рік стрімко зростає. За дев’ять місяців ц. р. вона вже становить 4,2 млн т. Одеський порт, як заявив начальник адміністрації порту Михайло Соколов, вважає одним із пріоритетних напрямів свого подальшого розвитку саме перевалку зерна.
В Одесі кілька разів протягом літа утворювалася довжелезна черга автозерновозів на накопичувальний майданчик біля Одеського морського торговельного порту. У результаті цього проїзд містом будь-якого автотранспорту серйозно ускладнювався. Всупереч правилам дорожнього руху водії паркували свої вантажівки на крутому узвозі, що йде до морпорту, і це створювало ризик аварійних ситуацій.
Портовий термінал і керівництво адміністрації Одеського морпорту вибачилися за незручності і запевнили, що вжили всі необхідні заходи щодо стабілізації вищевказаної ситуації.
Ізмаїл
Ізмаїльський морський торговельний порт розташований у гирлі Дунаю, на півдні хлібодарної Одеської області. Здавалося б, звідси можна експортувати зерно в Європу — ближче всього! Але везуть в основному вугілля, метал і руду.
Під’їзна інфраструктура до порту — залізничні колії. Що стосується автомобільних маршрутів, то директор порту Андрій Єрохін підсумовує: «Дороги в порт просто немає». Тому перевізники фізично не можуть завозити й вивозити вантажі в/з порту автомобільним транспортом.
Бердянськ
У Бердянськом морському торговельному порту, що розташований у Запорізькій області на Азовському морі, теж спостерігається значний потік зерна для відвантаження на експорт. Черга із суден, що очікують на завантаження, розтяглася на тижні.
Місцева влада теж має клопіт із зернотрейдерами. Мешканці Бердянська і гості курортного міста нарікають на розбиті вантажними автопоїздами дороги, розсипане уздовж трас зерно й підвищений шум від транспорту.
Постанова Кабміну забороняє рух важкого транспорту вагою по міських дорогах, коли температура повітря перевищує 28 градусів, однак спекотне азовське літо чи не щодня перевищує цей температурний бар’єр. Навантажені зерном автопоїзди продовжують їздити, й асфальт плавиться під колесами.
Мер Бердянська Станіслав Лимарчук емоційно звернувся до перевізників. «Ви їздите 40-тонними фурами міськими дорогами, хоча перевезення у 40 т дозволені тільки дорогами обласного значення. Важковагові машини за три роки настільки зруйнували автошляхи, що тепер по них важко їздити й легковим автомобілям. Ми можемо завісити заборонними знаками всі шляхи, але тоді паралізуємо роботу порту».
Пан Лимарчук запропонував кілька варіантів рішення проблеми. Наприклад, міська влада хоч кожного місяця ремонтуватиме будь-яку дорогу, якщо перевізники компенсують витрати на цей ремонт. Що стосується збирання розсипаного зерна, то мер запропонував перевізникам наймати збирачів. Але ті не охоче йдуть на таку співпрацю із місцевою владою. Вони вважають, що чесно платять податки, створюють робочі місця, а дороги — це та проблема, яку мають вирішувати державні і місцеві органи влади без додаткових поборів з агробізнесу.
Маріуполь
Через близькість фронту і військову ситуацію у регіоні охочих приїжджати в Маріуполь, працювати тут — не так багато. Події АТО впливають на зерновий ринок регіону. Однак у червні ц. р. у місті відбулося відкриття Аграрного форуму. Основна мета — показати привабливість Маріуполя для роботи зернового ринку й експорту.
На агрофорумі пройшла презентація можливостей Маріупольського торговельного порту, розташованого на Азовському морі. Порт має можливість перевалки практично всіх сільськогосподарських вантажів. «Агропромисловий напрям — перспективний, і за ним майбутнє. Країна навчилася вирощувати не просто для внутрішнього споживання, але й для експорту», — сказав директор державного Маріупольського порту Олександр Олійник.
Цей порт має можливості збільшити пропускну здатність і прагне цього, вже йде робота над розширенням потужностей з перевалки зернових. Але вже сьогодні підвезення до нього теж стикається із дорожніми проблемами. Через Маріуполь, за даними Державтоінспекції, за день може проїжджати від 60–80 великовантажних автомобілів. Вантажівки, зокрема й такі, що спеціалізуються на транспортуванні зернових, помітно збільшують навантаження на полотно міських автодоріг.У липні на території Маріуполя й Донецької області місцева влада провела операцію «Великогабаритний і важкий вантаж»: перевантажені машини, зокрема й зерновози, не пускали в денний час на міські шляхи. Авто, що мали перевищення по масі, зупиняли і змушували днювати на «бетонці» вулиці Червонофлотської неподалік порту. Фіксувалися надзвичайні події. У Приморському районі Маріуполя по вул. Гагаріна у фури «КамАЗу» перекинувся причіп, і 6 т зерна висипалося на дорогу. На місце дорожньої пригоди приїхав господар зерна, підігнав кран і відтягнув причіп. Інший кричущий випадок: при в’їзді в порт склали акт на водія, що перевозив аж 56 т зерна.
Дорожня карта
Цього літа, виходячи із міркувань поєднання продовольчої безпеки та свободи експортних відносин, між Міністерством аграрної політики та продовольства України і експортерами відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння під час експорту зерна. Але, на жаль, у цьому документі не йшлося про відповідальність за понівечені під’їзні припортові шляхи і міську інфраструктуру. Перекладати всю відповідальність на перевізників нерозумно: це влада повинна постійно дбати про під’їзні шляхи, місця відстою автотранспорту у спеку, зручну дорожню розмітку.
Експерти малюють райдужні перспективи: протягом п’яти найближчих років Україна має усі шанси стати світовим лідером з нарощування зернового експорту. Проте транспортна інфраструктура може виявитися перешкодою на шляху цих амбіційних планів. Найбільш вузьким місцем її для експорту зернових залишаються під’їзні шляхи до портів. На думку Георгія Токмана, виконавчого директора BASPA (Асоціації портів Чорного й Азовського морів), у стратегії розвитку українських портів потрібно максимально враховувати можливості розвитку припортової наземної інфраструктури. Транспортна інфраструктура України, що забезпечує експорт зернових, терміново вимагає величезних інвестицій. І навряд чи є сенс розраховувати на те, що за свої кошти це фінансуватиме держава.
Міська влада намагається всіляко залучати зерновиків до проблеми догляду за шляхами. Вони ж натомість висувають зустрічні претензії. Наприклад, кажуть про очевидну дискримінацію вітчизняного перевізника в українських портах.
На думку деяких трейдерів, портові стягнення в Україні є одними з найвищих у Європі. Крім того, трейдери ремствують на продовження 50-відсоткової знижки на послуги українських портів для транзитерів, у той час як для українського бізнесу цих знижок немає. Це нагадує дискримінацію своїх же виробників з боку Міністерства інфраструктури України. Така політика не сприяє українському агробізнесу.
У зоні АТО в Донецькій і Луганській областях зруйновано майже 2 тис. км автомобільних доріг. Взагалі в Україні зі 170 тис. км доріг перебувають у незадовільному стані близько 97%, повідомляє впливове видання Dt.ua. Найбільш катастрофічна ситуація, як вважає міністр інфраструктури України Володимир Омелян, склалася на півдні і сході країни. Однак урядовець пообіцяв, що 2016 рік має стати позитивним для українських доріг. З його слів, в цьому році на їх ремонт надана рекордна сума бюджетних коштів: 19 млрд грн. Також Кабінет міністрів щойно звільнив голову «Укравтодору». Новим керівником відомства має стати іноземець — таким чином, Уряд намагається обійти корупцію, яка традиційно у свідомості українців пов’язана з автодорожнім будівництвом. Лишається сподіватися і дбати, аби якась частина цих немалих коштів пішла на реставрацію автосполучень у припортових містах.
