Володимир Стретович: «Організація примножує сили»

Володимир Стретович: «Організація примножує сили»

/ Подія / Середа, 06 грудня 2017 12:15

За останні три роки Україна закріпила за собою звання виробника й експортера меду № 1 у Європі і третього — у світі. Тому інтерес до цієї сфери зростає. Вже майже два роки Спілку пасічників України очолює відомий політик, професор Володимир Стретович. Нещодавно він виступив на засіданні громадського об’єднання Association4U, яке працює над зближенням законодавства України та ЄС, зі своїм баченням перспектив українського пасічникарства. Розповів про участь України в нещодавньому Міжнародному конгресі бджільництва «Апімондія» у Стамбулі, поділився враженнями про Європейський день пасічника, що відбувся восени у Яремчі.

22 365 54 2Наша мета — встановити партнерські й солідарні відносини пасічників із тими, хто виробляє сільськогосподарську продукцію. Ми розуміємо, що агробізнес забезпечує зайнятість на селі, дає валюту державі — все це добре. Тому нам слід не йти на конфронтацію, а сідати за круглий стіл і шукати спільні рішення. З цією метою ми, Спілка пасічників, вступили в Аграрну конфедерацію.

У селі Лазорки Полтавської області стоїть завод одного великого агрохолдингу, який застосовує хімікати. І там гинули бджоли. Ми йдемо у холдинг, говоримо: «Люди добрі, давайте робити щось!». Таки слухають. Звісно, великі агрохолдинги в Аграрну конфедерацію не входять. Там ми маємо справу здебільшого з фермерами, які обробляють 300 чи 500 га, але не 30 000 га. Ну, ми й до холдингів потихеньку добираємося. Успішно працюємо з департаментами агропромислового комплексу в обласних адміністраціях, знаходимо спільні знаменники з місцевою владою.

У Любарському районі на Житомирщині в одного пасічника загинули 520 бджолосімей. Як виявилося, у результаті передпосівної підготовки ґрунту фермером-сусідом. Препарат мав солоденький запах, і бджоли на нього полетіли. Дзвонить нам: «Таке горе!». Питаю: а Ви — член Спілки пасічників? Ні. Так-от: цього року в Спілці пасічників ми не мали жодної скарги від наших членів на протруєння бджіл. Жоден із нас, спілчан, від дій фермерів не постраждав.

Треба розуміти, що агрохімію фермери купують не лише у ніжних французів, а й бочками завозять китайську, іноді повз митницю. Краще було б, звісно, аби хімікатами поля оброблялися лише вночі, коли бджоли сплять. Але на це потрібні зміни в законодавстві.

Мій сусід їхав із Херсону, завітав на медовий ярмарок десь під Голою Пристанню. Купив дві красиві трилітрові банки меду. Трохи зверху над’їв… А далі пішов цукровий сироп. Нещодавно ми провели «Європейський день пасічника» у Карпатах, і там це звучало як мантра: хто хоче бути успішним — має дбати про якість. Треба зрозуміти, що низька якість меду закриває нам вихід на зовнішні ринки.

За останні 10 років поголів’я бджіл виросло на 10%, тоді як кількість меду — на 62%. У світі окреслилася ця проблема, про яку сказав президент «Апімондії» Філ МакКейб. Тобто багато стало меду несправжнього. І основне рішення «Апімондії» на міжнародному конгресі у Стамбулі було таке: зосередити зусилля науковців і громадськості на боротьбі із фіктивним продуктом.

Взагалі наш мед по світу продається добре. Він є вже навіть у Японії. Хоч там полюбляють, як не дивно, соняшниковий, може, тому, що там соняшник не вирощують. А дехто продає український мед під не нашими марками. Хоча… Минулого року в Харкові на зібранні пасічників один із колег каже: узяв замовлення на партію меду закордон. Перебрав 199 т, і з них вибрав лише 9 т чистого. Усе решта — з антибіотиками. Це — знову про якість. Перспектива в нас така: ми перевірятимемо мед, вироблений нашими членами, і видаватимемо акцизну марку Спілки пасічників України. Мовляв, фірма гарантує.

Всі сходяться на тому, що у нашій сфері — анархія. Навіть кількість вітчизняних бджолярів у приблизно 400 000 осіб, яку оприлюднюють ЗМІ, — дещо умовна. Були намагання переписати, де хто скільки тримає вуликів, щоб мати цю інформацію хоча б для інвесторів. Але пасічник із діда-прадіда жив тим, що держава його дурила, визискувала. Переписують? Значить, хочуть знову обкласти податком… Так думає бджоляр і залишається у тіні. Навіть колишній Президент України Віктор Ющенко не входить нині до будь-якої громадської структури і займається пасічникарством індивідуально. У нашій організації останній членський квиток я видав за № 1734, і ще лежать заяви близько 500 кандидатів.

22 365 54 3

В Україні є династії бджолярів, які роблять мед не одне покоління. Пасічник — це хранитель української традиції й натури. Але ця натура така консервативна, бува, що він і копійки не вкладе, як не побачить негайної вигоди. Пасічники хочуть, щоб їм допомагала держава. Я питаю: кому допомагати? «Мені». А хто Ви і де? Ви існуєте десь у тіні: пасіка незареєстрована, кількість вуликів невідома.

У нас на Півночі, на Поліссі є великі й малозаселені території, ліси. Там мед майже ніхто не збирає. У Карпатах на «Європейському дні пасічника» виступав один учений. Він із цифрами довів, що наш потенціал із видобутку меду використовується лише десь наполовину. Інвестори готові до нас приїжджати, вкладати кошти у медову справу. Наш прем’єр-міністр щойно повернувся з Канади. Підписав угоду про підтримку нашого аграрного сектору. Згадується там і медова галузь. Під час «Апімондії» я мав важливу зустріч із представниками деяких країн Близького Сходу: Лівану, Марокко, Катару, ОАЕ… Але їм усім потрібна «дорожня карта» і бачення загальної картини галузі.

Зараз ми ведемо перемовини із асоціацією гречкосіїв України. Вони зацікавлені в тому, щоб гречка запилювалася нашими бджолами. Це додає урожайності — ну, всі знають це, від бджіл підвищується урожайність ріпаку, яблунь тощо. От покажемо гречкосіям, де в нас є яка пасіка, щоб не возити вулики за 300 км на опилення. Тому ми прагнемо мати по Україні карту всіх пасік.

У господарствах Черкаської області бджолярі виїжджають на запилення, а фермери їм платять по 400 грн за кожен привезений на поле вулик. Це позитивна практика, і це вигідно, бо пасічник, крім плати за запилення, візьме ще й мед.

Запитують: чи є в Україні промислові пасіки? Варто зрозуміти, що мається на увазі, і як рахувати. За кількістю бджолосімей, чи за обсягом меду, який виробляється пасікою? Чи за валовомим доходом у грошовому вимірі? Існують пасіки, де тисяча або дві тисячі вуликів. На Полтавщині у Семенівському районі є сільськогосподарське господарство «Дружба». У них нараховується 4 тис. бджолосімей. Звісно, ці виробники будуть активними експортерами, бо мед треба збувати… А Енцо Даміані, представник Єврокомісії, казав те, про що й ми міркуємо: залишайте додану вартість в Україні! Створюйте кооперативи, виготовляйте баночки для меду, самі робіть етикетки…

Ми кажемо бджолярам: не біймося! І прагнемо об’єднати пасічницьку громадськість до спільних дій. Організація нарощує сили. Прогресивні пасічники розуміють, що самотужки захищатися від різноманітних викликів важко. Наприклад, у тому ж питанні отруєння бджіл. Ми хочемо мати реєстр чи «Золоту книгу» пасічників. Без цього важко буде просуватися уперед. Держава не в змозі керувати всіма процесами. Тому повинні існувати громадські структури, які узяли б на себе самоврядні функції.

На жаль, економічний стан справ не дозволяє всім українцям нині включати мед у свій щоденний раціон. Немає поки що і Державної програми, аби ми щоденно давали дітям безкоштовно мед у дитсадках, підвищували б їхній імунітет. Хоча пасічники таку програму виконувати змогли б.

Записав Ігор ПЕТРЕНКО

 19 липня 2018
ЄС є одним із головних покупців вітчизняного солодкого продукту.
ЄС є одним із головних покупців вітчизняного солодкого продукту.
19 липня 2018
 19 липня 2018
У минулому сезоні державна корпорація перевищила попередні продажі до КНР удвічі.
У минулому сезоні державна корпорація перевищила попередні продажі до КНР удвічі.
19 липня 2018
 19 липня 2018
Шукатимуть контрабандистів лісу-кругляка, про яких вже написали закордонні ЗМІ.
Шукатимуть контрабандистів лісу-кругляка, про яких вже написали закордонні ЗМІ.
19 липня 2018
 19 липня 2018
В Україні почали вирощувати «дизайнерські» фрукти. Поки що попит є лише серед ресторанів.
В Україні почали вирощувати «дизайнерські» фрукти. Поки що попит є лише серед ресторанів.
19 липня 2018

Найближча подія

26 лип. 2018
10:00AM - 05:00PM
AGROPORT Південь Херсон 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.