×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Бджоли гуртують Полтавщину!

Бджоли гуртують Полтавщину!

/ Подія / Понеділок, 23 квітня 2018 13:24

Офіційний старт створенню першого в Україні агропромислового бджільницького кластеру «Меди Межиріччя» дано на Полтавщині. Меморандум про це підписали представники сільськогосподарського бізнесу, профільних громадських, наукових і освітніх організацій, а також очільники влади області.

 

Конкуренто-спроможність через призму кластера

Ухвалення документа відбулось у рамках Першої міжнародної конференції «Меди Межиріччя» на тему «Розробка та впровадження моделі кластера місцевої промислової виробничої системи», що пройшла наприкінці березня у селищі Семенівка.

Ця подія зібрала тих, хто прагне розуміти стан медової галузі та покращити свою обізнаність у пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва меду. Захід було присвячено медовому бізнесу, технологіям і регулюванню ринку бджолярства в Україні та, найголовніше, — розгляду конкурентоспроможності Полтавщини через призму кластера, а не суто медової справи.

Проект отримав наймення «Меди Межиріччя» через географічну складову — чотири річки цієї території впадають у Дніпро. Саме на цих землях, слава Богу, ще зберіглась і ефективно розвивається медова база.

 

08 375 24

 

Цей проект має за головну мету забезпечити сталий розвиток Полтавської області, зростання її економічної конкурентоспроможності завдяки концентрації спеціалізованих галузей на Полтавщині, якісному його науковому супроводу, ефективній державній підтримці та мобілізації ресурсів.

Кластер «Меди Межиріччя» буде зареєстровано як юридичну особу, діяльність якої охопить десять районів області. Реалізація цього проекту сприятиме партнерству між підприємствами, приватними підприємцями, бджолярами-аматорами, освітянами та науковцями, що спеціалізуються на бджільництві.

Кластерний шлях є цілісним, оскільки дає змогу об’єднувати групи людей, індустрії, а також освіту та науку навколо конкретних галузей, у нашому випадку навколо бджолярства. Він дозволяє зрозуміти потреби бізнесу, а державі, науці й освіті — задовольнити їх.

 

Медовий бізнес як система

Ініціював проведення конференції Сергій Семигреєнко, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», член Полтавської торгово-промислової палати.

З його слів, зазвичай на формування кластера потрібно від шести місяців до п’яти років. Такою є європейська практика. Перший крок на цьому шляху вже зроблено: підписано Меморандум про співпрацю та наміри між представниками бізнесу, влади, громадськості, науки й освіти. Наступною дією стане створення Ради директорів.

08 375 25 2Аби створити кластер, має бути ядро, центр, із якого він розвиватиметься. Цю роль взяло на себе ПСП «Дружба», на базі якого вже успішно діють медовий конвеєр, промислова пасіка, столярний цех із виготовлення вуликів різних форматів.

— Бджолярська справа є справжньою візитівкою Полтавщини, а створення кластера уможливлює організацію системи медового бізнесу. Лише через системний підхід можливе формування такої програми розвитку, що матиме належні результати, — зазначив у вітальному слові до учасників конференції Валерій Головко, голова Полтавської обласної державної адміністрації.

— Добре, коли за стіл перемовин для створення першого в Україні медового кластера сідають представники різних структур: влади, бізнесу та громадськості, які зацікавлені у спільному результаті, — за­уважив Валерій Головко. — Кластер — модне слово. Насправді це система взаємодії. У спів­праці зі Спілкою бджолярів області плануємо створити окрему програму, спрямовану на поліпшення технічної бази, придбання вуликів і бджолиних маток, сприяння розвиткові медової галузі як іміджевої, щоб вона гідно конкурувала на зовнішніх ринках. Враховуючи те, що Полтавщина має левову частину експорту в загальному кошику України, мусимо підтримувати наших виробників, створити належні умови для розвитку медового бізнесу на Полтавщині.

 

Лише добра воля

08 375 25 1Володимир Стретович, голова Спілки пасічників України, підтримав ідею створення кластера «Меди Межиріччя», тим паче, що за вершину, головну величину розвитку території взято медову галузь, виробництво меду та продуктів бджільництва. На його думку, це добровільне територіальне об’єднання підприємницьких структур має перспективи.

— Полтавський край у колі пасічників називають медовою столицею, — повідомив Сергій Фролов, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА. — Маємо закріпити й утвердити цей статус. Створення дієвого кластера слугуватиме першим прецедентом того, як можливо об’єднати зусилля представницького та виконавчого органів місцевого самоврядування, малого та великого бізнесу для реалізації підприємницької ініціативи. Роль обласної влади у розбудові цього проекту є організаційно-допоміжною. Крім того, передбачається розширити напрями підтримки бджолярів у межах регіональної програми. Упродовж двох-трьох місяців кластер має запрацювати.

Головний аграрій Полтавщини розвіяв плітки про те, що мовляв, фундатори проекту прагнуть створити холдинг, аби поглинути малі пасіки. Це неправда. Якщо пасічник спочатку вирішив долучитися до ініціативи, а потім змінив думку, він може вільно звідти вийти, заспокоїв деякі гарячі голови Сергій Фролов.

 

Бонус для туристів

08 375 25 3— Бджільництво є дуже важливою соціальною складовою розвитку сільських територій, — вважає Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.

За кордоном усе більшої популярності набувають осередки зеленого туризму, розташовані неподалік від місцевих пасік. Можливість скуштувати та придбати мед із перших рук, поспілкуватися із бджолярами — усе це як ексклюзивний бонус приваблює туристів навіть більше, ніж прагнення звичайного відпочинку в екологічному готелі.

— Я дуже рада таким ініціативам, — сказала Ольга Трофімцева. — Від теоретичних розмов, яким чином можна регіональні програми реалізовувати для місцевого населення, місцевих виробників, особливо малих, ми переходимо до практичних дій. Це правильний крок. Розвиток сільських територій може системно відбуватися тільки завдяки ось таким починанням.

Кластери важливі, бо вони уможливлюють використання конкурентних переваг, які є в кожній області. Головне — визначитися, що можливо запропонувати не тільки для внутрішнього ринку, а й потенційно на експорт. Мед — одна із багатьох сильних сторін Полтавщини. Існують усі передумови для розвитку галузі бджільництва, при тому як ініціатив дрібних виробників, так і більш масштабних проектів. Перевага кластеризації полягає також і в тому, що для мікровиробника, якими часто є пасічник, стане можливим вихід на цивілізовані ринки збуту.

 

Світоглядний підхід

Україна займає провідні позиції у змаганні за лідерство серед країн-виробників меду тільки завдяки великій кількості бджолиних сімей і значних площ посівів соняшнику, — вважає Юрій Субота, завідуючий племінним репродуктором приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба». — У вітчизняному бджільництві наразі превалює дрібнотоварний тип господарства, в якому, за середніми показниками, нараховується від 30 до 100 сімей; лише у 20–30% пасік цей показник становить декілька сотень, а підприємств із кількістю понад 1000 сімей — одиниці. Належний розвиток медової галузі гальмується через роз’єднаність пасічників, велику кількість технологій утримання, неналежне ветеринарне обслуговування, складність дотримання законодавчої бази, неможливість налагодити серйозну племінну роботу, відсутність розвиненої мережі обслуговуючих і переробних підприємств. Подолати ці перешкоди і покликаний проект «Меди Межиріччя».

 

08 375 25 4

 

У ході конференції час від часу лунали заклики кооперуватись і, схоже, не всі з присутніх у залі мали розуміння, що цей вид взаємин не тотожний кластерізації. Олена Березовська, координатор Робочої групи з розвитку органічного виробництва та нішевих культур з Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики України, пояснила, що кооператив утворює­ться на основі членства його учасників, які ведуть спільну діяльність для задоволення своїх потреб на засадах самоврядування. Натомість кластер є галузевим, територіальним та добровільним об’єднанням підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими й освітніми установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади задля підвищення конкурентоспроможності власної продукції та сприяння економічному розвитку регіону.

Прикметно, що підписанти згаданого Меморандуму значною мірою врахували названі чинники під час визначення напрямів взаємного співробітництва.

Після завершення конференції її учасники побували на промислових майданчиках ПСП «Дружба», де кожен охочий міг ознайомитись із новітніми методами підготовки до нового аграрного сезону пасічників та конкретними прикладами високих технологій.

 

Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 14 жовтня 2019
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
14 жовтня 2019
 14 жовтня 2019
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
14 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
13 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.