Оптимальна плодючість є не лише основою для відтворення стада, а й створює передумову для лактаційної функції корів і їх тривалого виробничого використання. Порушення відтворювальної функції корів зумовлює затримання термінів відновлення репродуктивних органів у маток після отелення, низький рівень запліднення після першого запліднення і значні втрати телят під час народження і в перебігу перших двох тижнів їх життя.
Потреба корів у поживних речовинах значною мірою визначається циклом відтворення, а отже, і лактації. Післяотельний період характеризується високою молочною продуктивністю й відновленням циклічної активності, а період тільності — зменшенням і припиненням продукування молока, а також підвищеною потребою в поживних речовинах для розвитку плода. Тобто створюється ситуація, за якої система годівлі та відтворення тісно взаємодіють.
Тривалий брак у раціоні окремих поживних речовин може привести до ослаблення імунної системи або спричинити схильність до захворювань, які можуть привести до зниження заплідненості тварин. Післяотельні ускладнення, пов’язані з годівлею корів у період сухостою, дають поштовх до зниження відтворної здатності тварин.
_________________
Забезпечення тварин енергією найбільше впливає на відтворну функцію. Негативний вплив спричиняють як недолік енергії, так і її надлишок. Недостатнє забезпечення корови енергією спостерігається, як правило, після отелення, коли молочна продуктивність найвища
_________________
Ідентифіковано поживні речовини, що мають прямий і опосередкований вплив на відтворну функцію великої рогатої худоби. Головні з них — протеїн, мінеральні речовини (Ca, Р, Mg, Mn, Сu, Se, J, Co), вітаміни (А, D, Е) і загальне споживання енергії раціону.
Забезпечення тварин енергією найбільше впливає на відтворну функцію. Негативний вплив спричиняють як недолік енергії, так і її надлишок. Недостатнє забезпечення корови енергією спостерігається, як правило, після отелення, коли молочна продуктивність найвища. Це призводить до надмірного навантаження на обмін речовин. За цих умов можливі такі захворювання, як запалення матки, відсутність тічки, зміни у яєчниках, втрати продуктивності. У період сухостою часто спостерігається надмірне забезпечення енергією.
Жирні корови не лише мають проблеми з отеленням, а й із подальшою лактацією — споживають менше корму внаслідок втрати апетиту. Виникає брак енергії, і коровивикористовують жирові запаси. Розпад жирових накопичень спричиняє ацетонемія і пов’язані з нею порушення. Ознакою порушення обміну речовин є різко підвищена жирність молока. У пізніший період лактації свідченням недостатнього забезпечення енергії є низький уміст білка в молоці.
Важливе значення в годівлі має забезпечення тварин протеїном, яке повинно відповідати їх потребам залежно від продуктивності, живої маси й інших чинників. Надлишок протеїну спричиняє навантаження на печінку, яка повинна нейтралізувати аміак і вивести його з організму у вигляді сечовини.
Трохи складніше визначити вплив забезпеченості мінеральними речовинами корів на їх відтворювальну функцію. Відомо, що як суттєвий брак, так і надмірна кількість цих речовин можуть привести до негативних наслідків. Особливо за браку фосфору, який може порушити функцію яєчників і спричинити відсутність тічки. За браку натрію можливий катар матки, спостерігаються нерегулярні інтервали тічки. Також можлива поява кіст. В окремих випадках причиною порушення функції відтворення може бути брак марганцю. Більшість порушень відтворювальної функції корів, спричинені дефіцитом поживних речовин у раціоні в критичні періоди, — кінець лактації, сухостій і особливо в період отелення (перші 100 днів лактації).
.jpg)
Зоотехнічний метод
Це контроль повноцінності годівлі за кількістю та якістю кормів та їх співвідношення в раціонах, за умістом енергії, поживних і біологічно активних речовин у кормах і раціонах, продуктивністю, вмістом жиру і білка в молоці, контроль стійкості лактації, вгодованості, поїдаємось кормів (щоденні залишки об’ємистих кормів не мають перевищувати 3-5%), витрат кормів на 1 кг молока і за показниками відтворної здатності (заплідненість, аборти, народження слабких і мертвих телят, захворювання телят, їх ріст і розвиток у перші 2–3 місяці життя).
Якість кормів визначають на основі їх органолептичного оцінювання і зоотехнічного аналізу в лабораторіях на 30-й день після закладення їх на зберігання.
Незбалансована за каротином, вітаміном D і мінеральними речовинами годівля корів у літній період або їх погане засвоєння з кормів може бути причиною вітамінної та мінеральної недостатності в осінній і зимовий періоди, зниження надоїв і виникнення шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят. За достатнього вмісту в раціонах корів енергії та протеїну й незбалансованості за іншими поживними речовинами річна молочна продуктивність корів може бути високою. Проте така годівля не забезпечує максимального генетично удою й може бути причиною зниження продуктивності тварин у наступні лактації.
Одним із показників контролю повноцінності годівлі корів є коефіцієнт постійності лактації, що показує рівномірність зниження надоїв за місяцями лактації й виражається (у вигляді дробів) щодо попереднього місяця, який беруть за одиницю.
Коефіцієнт постійності лактації корів є відносно постійним. Проте продуктивність молодих корів дещо відрізняється від продуктивності повновікових. Незалежно від рівня продуктивності корови в період енергетичної рівноваги знижують виробництво молока протягом кожного місяця приблизно на 6–8%. Чинник постійності лактації може бути використаний для прогнозування молочної продуктивності корів у відповідний місяць лактації, якщо відомо надій за попередній місяць.
Клінічний метод
Проводять огляд усього стада або 15–20% поголів’я корів і нетелей. У потрібному випадку методом рандомізації відбирають однакову кількість тварин, що перебувають у різному фізіологічному стані (дійні корови на перших трьох місяцях лактації, 6–7 місяцях лактації, тільні сухостійні корови та глибокотільних нетелей). На огляді оцінюють загальний стан, вгодованість, стан шкіри й волосяного покриву, кістяка (поперек, ребра, хвостових хребців, суглобів), рогу копитець, реакцію на вставання тощо. Дистрофія й ожиріння корів, лущення й облисіння в них окремих ділянок шкіри, матовість волосяного покриву, слабкість кістяка, тріщини рогу копитець, біль під час вставання й ходьбі в більшості випадків є наслідком порушення обміну речовин на ґрунті неповноцінної годівлі. За порушення мінерального і D-вітамінного обміну, особливо у високопродуктивних корів, часто встановлюють розсмоктування останніх хвостових хребців, ребер й особливо 13-го ребра. Унаслідок чого хвіст у них незрідка скривлюється. Тварини також потерпають від судом і спазмів жувальних м’язів, м’язів потилиці та задніх кінцівок, вони частіше дихають, нерідко порушується травлення.
_________________
Дистрофія й ожиріння корів, лущення й облисіння в них окремих ділянок шкіри, матовість волосяного покриву, слабкість кістяка, тріщини рогу копитець, біль під час вставання й ходьбі в більшості випадків є наслідком порушення обміну речовин на ґрунті неповноцінної годівлі
_________________
Важливим показником стану здоров’я тварин є кількість жувальних рухів щелепи під час поїдання корму. Скорочення кількості жувальних рухів, порівнюючи з нормою (40–60), є часто першим сигналом порушення травлення. Якщо у 50% корів у стані спокою протягом 30–45 хв після вживання корму відсутня жуйка — це свідчить про порушення функції рубця. За цих умов слід провести ретельний аналіз раціону.
Біохімічний метод
З метою контролю повноцінної годівлі потрібно регулярно проводити аналіз крові, а за потреби — й аналізи молока та сечі.
Для біохімічних досліджень крові виділяється модельна група тварин від 5 до 15% стада. Група складається з корів, що мають різний фізіологічний стан без помітних клінічних ознак порушення обміну речовин. Відбір проводять у випадковому порядку. Наприклад, із тварин, що перебувають у відповідному фізіологічному стані, відбирають кожну 10 корову. Корів, що мають клінічні ознаки порушення обміну речовин, досліджують додатково до вказаної кількості. У крові визначають уміст поживних речовин, які дають можливість зробити висновок про стан обміну речовин в організмі тварин.
Біохімічні показники молока. У молоці корів визначають уміст білка, жиру, ацетонових тіл, кислотність за Тернером, кислотність — за А. А. Кабішем, рівень кобальту, цинку, загального йоду, каротину і вітаміну А.
Уміст білка в молоці дає інформацію про можливе перенасичення або брак енергії в раціоні. Низький уміст білка в молоці пояснюється і недостатнім споживанням корму за низької якості об’ємистих кормів і порушенням режиму годівлі. Низький уміст жиру в молоці свідчить про брак у раціоні клітковини, згодовуванні кормів низької якості, високих дозах концкормів, а також про порушення рубцевого травлення. Співвідношення жир : білок у молоці має наближатися до рівня 1,2 : 1. Якщо відношення наближається до 1 : 1, то слід провести аналіз раціону, звернувши увагу на вміст клітковини, крохмалю, жиру та їх відповідності нормі.
За недостатнього рівня енергетичного живлення вміст білка в молоці корів помітно знижується. У молоці здорових корів міститься невелика кількість кетонових тіл (6–8 мг %), а за захворювання на кетоз цей показник зростає до 40 мг %. За підвищеного вмісту протеїну в раціоні підвищується вміст сечовини в молоці. Верхньою його межею є зміст 30 мг у 100 г молока. За вмісту сечовини в молоці менше як 15 мг забезпечення протеїном корів є недостатнім.
Підвищена кислотність свіжовидоєного молока, як правило, є наслідком згодовування великих порцій концентрованих кормів і дефіциту кальцію в раціонах корів. За дефіциту в раціонах кобальту, цинку та йоду вміст їх у молоці нижчий за оптимальний рівень.
Брак каротину в раціонах корів у стійловий період або погане його засвоєння приводить до зменшення концентрації в молоці каротину до 0,09 мг/л і вітаміну А — до 0,1–0,15 мг/л, в пасовищний — відповідно, з 0,15–0,20 мг/л і 0,25–0,36 мг/л.
Величина кислотності молозива є показником повноцінності годівлі корів у період сухостою. Кислотність якісного молозива, що титрують, у перших надоях становить 48–53 °Т. До четвертого дня після отелення вона має бути не нижчою за 30 °Т.
Реалізувати рівень потенціалу молочної продуктивності та відтворної здатності можливо тільки за оптимальної вгодованості корів.
Галина ІЛЯШЕНКО, канд. с.-г. наук, завідувач
сектору тваринництва Інститут сільського
господарства Степу НААН
