Бульби картоплі добре зберігаються у картоплесховищах за умов вчасного і якісного проведення профілактичних захисних заходів на картопляному полі під час збирання врожаю. Організаційно-господарські та фітосанітарні заходи, які проводяться восени перед закладанням картоплі на зберігання, направлені на максимальне обмеження первинної інфекції патогенів.
Захисні заходи на картоплі проти бактеріальних хвороб охоплюють весь цикл робіт із технології виробництва насіннєвої і товарної бульби.
Для України гумоподібна гниль на сьогодні переходить із розряду потенційно небезпечних у широко поширені і шкідливі захворювання картоплі.
В овочевому сховищі не менше ніж на полі врожаю картоплі можуть загрожувати своєрідні «вороги», серед яких особливе значення мають хвороби, які можуть причаїтися на рослині ще до її збирання. Масштаби зараження та втрати врожаю картоплі можуть сягати до 100%.
Восени завжди створюється напружена ситуація зі збиранням урожаю багатьох сільськогосподарських культур, у тому числі картоплі, доведення його до товарних кондицій, транспортування до місця зберігання. У цей час проводять підготовку ґрунту і сіють озимі хліба, заготовляють корми, а тому не вистачає трудових ресурсів, сільськогосподарської техніки, транспорту. Чим пізніше осінь, тим більше стає несприятливою погода для збирання, особливо картоплі. Створювані пікові ситуації не сприяють закладанню на зберігання високоякісної, цінної за своїми фізичними властивостями, продукції. Тому її стараються швидше зібрати і відправити без товарної обробки в сховища, а взимку поволі займатися доведенням її до якості, якої вимагають відповідні стандарти.
Як можна віддавати картоплю по гривні за кілограм? — А по 60 копійок не бажаєте, — зітхне далебі не один фермер, який скуштував справдешній смак «другого хліба». Тому, сплативши в супермаркеті за сітку картоплі 40–50 грн, пересічний покупець принаймні 80% цієї суми віддає посереднику. Фермерам лишається лише спостерігати цей не вельми приємний для нього процес ціноутворення. Втім, не усім, а лише тим, хто не спромігся спорудити бодай сяке-таке сховище.
Іван ШУВАР, доктор с.-г. наук, професор, академік, ЛНАУ