Про це повідомляє EastFruit з посиланням на Kursiv.kz.
Відзначається, що обмеження на транзит української продукції в Центральну Азію, які Росія ввела в 2016 році, сильно вплинули на економіку України. Так, наприклад, якщо у 2013 році торговельний оборот України з країнами Центральної Азії становив $ 13 млрд і $ 4,5 млрд припадало на Казахстан, то минулого року товарообіг з РК просів до $ 1 млрд – таку цифру наводить посол України в Казахстані Іван Кулеба.
За даними казахстанського диппредставництва в Україні, які посилаючись на інформацію радника посольства РК в Україні Арнура Танбая, торгового дна країни досягли в 2016 році, коли товарообіг впав до $ 1,3 млрд У 2018 році був зафіксований ріст до $ 1,5 млрд, у І півріччі поточного року товарообіг виріс ще на 8,4%. При цьому структура взаємної торгівлі розбалансована – казахстанський експорт зростає на тлі падіння українського імпорту.
Читайте також: Рентабельність агробізнесу
Зауважується, що альтернативним варіантом поставок української продукції в Центральну Азію – маршрут ТРАСЕКА через Чорне море, Грузію, Азербайджан і Каспій. Даний маршрут Київ намагався задіяти в 2016 році. Пробні партії контейнерних перевезень в Китай продемонстрували недоліки маршруту: задекларований термін в 14 днів при переправі поромами витримується не завжди, а середня вартість перевезення дорожче транзиту через Росію на 30-40%.
Якщо погодні умови – фактор нерегульований, то ціновий – цілком.
«На ТРАСЕКА зараз є хороші результати: на ділянці від Достика до Батумі знижені тарифи на 23%, в минулому році українські залізниці стали повноцінним членом організації, і тепер ця знижка поширюється і на неї, але маршрут складний», – розповідає Танбай.
Також, збільшити знижки на ТРАСЕКА українська сторона збирається за рахунок підвищення гарантованих обсягів провезення по цьому маршруту. Формувати ці потоки повинен торговий дім «Україна – Азія», який створюється як раз на території РК.
«Ми повинні консолідувати товарні потоки, тоді можна розраховувати на значні знижки. Так, цей шлях дорожче, але це дивлячись які масштаби направляти за цим напрямком, і ідея нового торгового дому полягає в тому, щоб зібрати цей обсяг», – зазначає віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль.
Читайте також: Світовий ринок аграрної продукції — тенденції та зміни пріоритетів
Також повідомляється, що ще одне завдання торгового дому «Україна – Азія» – допомога бізнесу в сертифікації продукції. Казахстан і Україна розходяться в плані технічного регулювання: перший втягується в роботу ЄАЕС, друга рухається в бік відповідності вимогам Європейського союзу. Зазначається, що проблему сертифікації і транзиту можна вирішити за рахунок створення спільних підприємств двох країн на території один одного – це пропозиція депутата мажилісу парламенту РК Юрія Тимощенко.
«У Казахстані на перший план виводиться розгортання виробничих потужностей, у України є технічні уми і виробництво, але її промислова продукція в Європі сьогодні не потрібна, зате вона потрібна нам. У нас є преференції на виробництво, на локалізацію йдуть гроші, і якщо український бізнес локалізується тут, то його продукція зможе піти і на північ, і на схід, і на південь», - розповідає Тимощенко.
За словами Танбая, зростання СП вже йде: якщо в 2016 році на території Казахстану діяло 600 казахстансько-українських СП, то тепер їх кількість перевалила за тисячу.
«Створення СП на території Казахстану дає Україні вихід на ринки Китаю, Ірану, Центральної Азії та ЄАЕС, але я б звернув увагу казахстанських підприємців на те, що треба створювати СП і там, тому що є асоційована угода з ЄС, яка дає нам хороші можливості для виходу в Європу; наші виробники органічної продукції використовують вже ці можливості, треба їх розширювати», – заяваляє Танбай.
За матеріалами east-fruit.com
