- Сергію, перш ніж ми розпочнемо розмову про Ваш проект, напевне, було б правильніше трохи поговорити про Вас. Розкажіть про себе, де ви народились, де вчились, ким працювали…
— Я народився у Львові, там закінчив вісім класів у загальноосвітній школі. Завжди мріяв про подорожі до далеких країн, багато прочитав книг про героїв-першовідкривачів. І до 15 років сформувався як невиправний романтик! Потрібно було з цим щось робити, тому поїхав в Одесу та вступив до морського училища. Тут було не просто, медкомісію я не пройшов, бо страждав від захитувань. Довелось попросити товариша пройти за мене тест на кріслі, що крутиться. У 17 років я вперше потрапив на торгове судно, на якому зі своїми товаришами повинні були проходити літню практику як юнги. На тому рейсі я побачив Босфор, Середземне море, Атлантичний океан, Кубу, Америку та Португалію. Після закінчення училища я ще деякий час працював у Чорноморському морському пароплавстві та побачив багато країн і морів.
Потім був Політехнічний інститут та направлення на роботу в Узбекистан. Дивний, казковий світ Середньої Азії зачарував мене. Тут я ледь не став директором ткацької фабрики, на якій у той час працювало 1 000 працівників. Та в 90-ті роки почав засвоювати ази маркетингової діяльності, став серйозно займатись комп’ютерами.
В кінці 90-х повернувся в Україну. В цей час друзі запропонували мені цікаву роботу — очолити рекламне агентство на телебаченні. А в 2000 році я керував проектом із запуску нової телерадіокомпанії «Ера». Це був дуже цікавий та захоплюючий час.
- А коли ви зацікавились темою сільського господарства?
— Під час моєї роботи в телекомпанії на Першому Національному каналі до мене звернувся відомий молодий і дуже талановитий тележурналіст Сергій Сиволап із пропозицією створити телевізійну програму про сільське господарство. І ми запустили «Околицю». Створення програми про сільське господарство і для сільського господарства здається справою дуже простою в Україні. Але насправді ми з Сергієм зіштовхнулися з чималою кількістю проблем — великих та дрібних. Саме тоді я став глибше знайомитися з цією темою, завів нові контакти.
Через рік ми вже запустили проект «Магазин на Околиці». У ньому з’явився чудовий ведучий, артист Національного Академічного театру імені Івана Франка Євген Шах — особистість багатогранна і творча. Програма швидко набирала популярності. Ведучого любили та поважали жителі сільських місцевостей. Ми багато подорожували країною, у нашій студії побували навіть Міністр сільського господарства та Прем’єр-міністр України. В той час молодій програмі дуже допоміг Юрій Шапиренко — один із засновників нині відомої компанії «Торговий Дім «НАСІННЯ».
- Вочевидь, ми підійшли до періоду вашої роботи в компанії «Торговий Дім «НАСІННЯ»? Розкажіть трохи про цей досвід.
— Так, у 2002 році керівництво ТДН запропонувало мені перейти на роботу в компанію на посаду менеджера з реклами та PR. Я погодився, і більш як 15 років були наповнені яскравими та незвичайними маркетинговими проектами, які мені вдалось створити до сьогодні.
Робота в компанії стала для мене великою школою практичного польового маркетингу. Ринок ставив нові бізнес-завдання перед компанією, і маркетинг оперативно реагував на них. Саме у «Торговому Домі «НАСІННЯ» вдалось реалізувати абсолютно нові для сільського господарства формати комунікацій, ті, які сьогодні успішно застосовуються іншими компаніями, та на той час вони були революційними. Наприклад, нині нікого не дивує, що на сучасних Днях поля, у польових демонстраціях показують одночасно кілька десятків гібридів та сортів сільськогосподарських рослин від різних компаній-виробників. Але до 2004 року всі компанії-виробники на своїх демо-ділянках презентували тільки гібриди чи сорти власного виробництва. Було незрозуміло, як це — поряд на демонстраційних ділянках будуть посіяні гібриди Монсанто, Дикмана, Лімагрейн, Штрубе тощо? Ми — одні з перших, кому вдалось провести спільні польові демонстрації. Також почали першими возити з собою екран і важкий проектор для проведення семінарів. Ну і, звичайно, освоювали цифрові технології, адже знали — за ними майбутнє.
- І ось ми підійшли до головного питання нашої розмови — цифрові технології у сільському господарстві та створення професійної групи «СкаЖений Агроном»?
— Започаткування професійної групи — це не мета, а інструмент комунікацій. У цьому допомагають соціальні мережі. Професійні групи, інші об’єднання людей одразу оцінили їхні комунікативні можливості. Першим та найбільш надійним став Вайбер — простий і дуже поширений інструмент.
Фейсбук — більш складний у цьому плані, там потрібні попередні процедури для реєстрації, більше сервісів, які не одразу помітиш. Але все-таки ми зупинились саме на ньому, коли виник задум створити професійну групу агрономів.
Наші опоненти одразу стали говорити нам, що Фейсбук складний, а агроном консервативних поглядів, що доступ до Інтернету в селах неякісний і багато іншого. Але правильність нашого вибору підтверджується сплеском бізнес-активності саме у цій сфері.
Виключно маркетинговий хід — це вибір назви для професійної групи. Я вислухав велику кількість доказів, що агронома не потрібно ображати і називати скаженим. Але я знайомий із багатьма справжніми агрономами і можу стверджувати, що їх самовідданість справі, відповідальність, цікавість до світу природи знаходяться на межі людських можливостей. І тільки на шаленій енергії цих чудових людей тримається сільськогосподарське виробництво.
Фейсбук — досить демократична система комунікацій. Якщо тобі подобається спілкування — ти спілкуєшся, не подобається — то йдеш. Тому саме всередині самої групи були закладені принципи демократії. У нас система Клубу, в якому обговорюють виключно професійні питання, де кожен учасник має право голосу. Роль засновників групи й адміністраторів стає гранично зрозумілою та лаконічною. Я часто називаю себе завклубом.
- Сергію, розкажіть трохи про тих людей, які беруть участь у житті групи. Хто вони?
— Передусім учасниками стали професійні польові агрономи, а також агрономи саду та спеціальних культур. Одразу до них приєднались студенти профільних навчальних закладів. Трохи пізніше — фермери і власники невеликих земельних наділів. Коли сформувалось професійне ядро і з’явився контент, у групу стали активно приєднуватись експерти бізнес-структур та наукові співробітники профільних інститутів. Торік попросив додати його в групу Микола Роїк — академік НААН. Я перетелефонував йому і запитав, чи це правда? На що Микола Володимирович відповів: «Так, я сам це зробив. Більшість моїх колег вже у вас в групі. Мені теж цікаво…». Признаюсь чесно, ми регулюємо професійний склад групи. До нас попадають фахівці галузі. Ще хочу відмітити той факт, що учасниками групи на сьогодні є спеціалісти із 41 країни світу! Це дуже важливий момент. Ми не гонимось за чисельністю. Тому багато кандидатів у групу не потрапляють. Ми дуже просимо вибачення. Але група професійна, і тому рекламні агенти чи просто незацікавлені в професійному спілкуванні користувачі соцмереж, на нашу думку, лише погіршуватимуть клімат. На превеликий жаль, доводиться видаляти з групи порушників Правил. Багато учасників групи заздалегідь не читають їх, і звичайно, порушують. Основна категорія порушень — це несанкціоноване розміщення рекламних оголошень. Ми не проти, якщо самі учасники зроблять промо препарату чи технології, але хочемо почути їх думки, їхній погляд та враження. Продавців одразу видно, вони називають тільки назву препарату, а системний спеціаліст розповість про все.
- Завершуючи нашу розмову, цікаво було б дізнатись про найближчі плани групи.
— Ідей дуже багато. Перше завдання, яке ми поставили перед собою — це покращення самого контенту групи. Тут нам і учасникам допоможе мобільний додаток. Ми торік оголосили про запуск такого інструменту, але проект був призупинений. Перша версія додатку буде полегшена. Поки вона працюватиме тільки для агрономів польових культур. Друга, яка в процесі розробки, допомагатиме садівникам.
Одночасно тривають роботи зі створення сайту. Учасників групи чекає багато цікавого та корисного. Сайт допоможе легше знаходити потрібний контент.
Також ми розраховуємо на співпрацю із компаніями чи групами, що створюють професійний відеоконтент для аграріїв.
Найближчим часом відкриє свої електронні двері Crazyagro Shop. Уже є попередня домовленість із видавництвами спеціальної літератури для агрономів. А також буде сувенірна продукція тощо.
Дуже важливий для нас проект, який ми плануємо реалізувати цього року — це корпоративний рейтинг «Золотий Хрущ». Разом з нами йде спільний проект «Молодий Агроном». Також є у нас ідеї для зимових семінарів (робоча назва AgroBattle). Чекайте анонсів найближчим часом.
Ну і найбільш революційний проект — це власна валюта спілки «СкаЖених Агрономів». Як і де її можна заробити та витратити — з часом детально розповімо.
На завершення хочу щиро подякувати редакції «Агробізнес Сьогодні» за підтримку нашого проекту. Сподіваюсь, що у майбутньому у нас з’являться спільні цікаві проекти.
