Порівняно з 1990 роками вільних (незатребуваних) орних земель, придатних для рослинництва, сьогодні майже не залишилося, з іншого боку, витратний економічний складник істотно виріс. Так, поступово й неухильно збільшувалась вартість добрив, насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, а також заробітна й орендна плати. Тому аграрії мусили шукати шляхів, як зберегти і підвищити рентабельність агровиробництва, і одним із них стала інтенсифікація.
Неодмінний і важливий складник сучасних інтенсивних технологій вирощування польових культур — інтегрований захист рослин, головне завдання якого — оптимізувати фітосанітарний стан посівів з метою попередження втрат врожаю. Зокрема, для ефективного управління популяціями шкідливих організмів у певних умовах та в межах конкретних агробіоценозів він передбачає застосування оптимальної системи заходів.
Одна з таких умов, що їх нині передбачають інтенсивні технології, — сівба певних культур на кінцеву густоту стояння рослин. Потребу в точному висіві продиктовано не так чинником економії дорогого посівного матеріалу (хоча й цим теж), як необхідністю забезпечити кожній рослині оптимальну площу живлення для її безперешкодного росту й розвитку, що у підсумку має призвести до зростання продуктивності. Зрештою, це стало можливим завдяки використанню якісного насіння з високою польовою схожістю та поширенню сівалок точного висіву.
З іншого боку, під час сівби на кінцеву густоту таких культур, як соняшник чи цукрові буряки виникає серйозна загроза хвороб і шкідників, особливо комах-фітофагів, чиї пошкодження можуть спричинити відчутні втрати врожаю. Адже на рахунку кожна рослина, і навіть невеликі зрідження посівів істотно знижують продуктивність культури на цьому конкретному полі. Тому проблема вберегти сходи від шкідників, незважаючи на широке застосування високоефективних інсектицидних протруйників для обробки насіння і токсикації сходів, у сучасних умовах постає особливо гостро.
Ґрунтоживучі шкідники
Весь комплекс шкідливих комах, які суттєво пошкоджують сільськогосподарські культури на початкових етапах їхнього росту й розвитку, можна поділити на дві групи — наземні і ґрунтоживучі. До останніх належать фітофаги, чиї шкідливі стадії живляться саме підземними органами рослин, і більша частина життя яких проходить, як правило, в ґрунті. Зрештою, в агрономічній практиці часто вживають простішу термінологію, виділяючи певні види чи їх біологічні групи за назвою самої шкодочинної стадії, як-от дротяники (які є личинками коваликів).
Велика небезпека ґрунтових шкідників порівняно з наземними пояснюється насамперед технічними труднощами застосування і досягнення високої ефективності захисних заходів проти них у середовищі їх перебування. Адже більшість цих фітофагів живляться, розвиваються й основну частину свого життя проводять саме в ґрунті. Наприклад, в окремих видів коваликів і хрущів розвиток личинок тут триває 3–4 роки.
Слід звернути увагу і на таку особливість їхньої поведінки, як вертикальна міграція у ґрунтовому горизонті залежно від сезону та коливань температури й вологості. При цьому інтервал глибини переміщення в ньому у конкретних видів різний. В результаті окремі шкідники можуть заглиблюватися на 1,5–2 метри від поверхні, а їх популяції в будь-яку пору року розподілені в ґрунтовому профілі певної товщини. Усе це серйозно ускладнює застосування проти них оперативних заходів з контролю чисельності, надзвичайно потрібні у найбільш вразливі фази росту й розвитку культури. Тому ефективність захисту 60–70 %, якої, буває, вдається досягти за один сезон, вважається дуже непоганим результатом.
В агроценозах посівів соняшнику і цукрових буряків поширені й загрожують сходам такі ґрунтоживучі шкідники, як дротяники — личинки коваликів (посівного, темного, західного, смугастого, широкого, степового, буроногого), «несправжні» дротяники — личинки мідляків (піщаного, степового, кукурудзяного), личинки пластинчастовусих (хлібних жуків — кузьки, хрестоносця, красуна; хрущів травневого, червневого), гусениці підгризаючих совок (озимої, окличної, іпсилон), ведмедка звичайна (або капустянка), бурякова крихітка, бурякова коренева попелиця тощо.
Серед комплексу фітофагів, які пошкоджують підземні органи рослин соняшнику й буряків в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, слід виділити такі найпоширеніші їх групи, як дротяники, личинки пластинчастовусих жуків та гусениці підгризаючих совок (рис. 1–3). Особливості їхнього розвитку, поширення і потенціал шкодочинності наведено в табл. 1.
Одні з найнебезпечніших шкідників дводольних польових культур у початковий період їхнього росту — личинки коваликів різних років життя. Що старші дротяники, то вони більші і, відповідно, шкідливіші (і то менший ЕПШ). Їх висока шкодочинність пов’язана з повсюдним поширенням по території України, тривалим періодом розвитку й живлення у ґрунті (в середньому 3–4 роки) та ранньою і швидкою вертикальною міграцією до його поверхні після зимівлі. Тому, вже з другої половини квітня-початку травня вони здатні завдавати суттєвої шкоди соняшнику й цукровим бурякам, які в цей час зазвичай перебувають у найбільш критичній фазі сходів, і помітно зріджують посіви. Згідно з даними, за чисельності 5–6 екз./м² дротяники можуть знищити до 35 %, а якщо їх 20 екз./м² і більше (у вогнищах), то близько 80% сходів буряків. Нещодавно (у 2011–2013 роках) у Західному Лісостепу на полях без застосування ґрунтових інсектицидів контактної дії вони знищили 30–50 % рослин цієї культури. Багато таких площ сільгоспвиробникам довелося пересівати.
Характер пошкоджень рослин дротяниками різноманітний. Спочатку вони виїдають висіяне насіння, перегризають дрібні паростки й корінці, згодом обгризають бічні корені у більш розвинутих рослин. Проте, як уже сказано, найбільш шкодочинні вони у фазі сходів: навіть невеликі укуси гіпокотиля у межах посівного шару ґрунту викликають втрату тургору в молодих незміцнілих рослин, які одразу в’януть і засихають.
Табл. 1. Поширення, біологічні особливості та пороги шкідливості основних видів ґрунтоживучих фітофагів, які шкодять польовим культурам в Україні
У пластинчастовусих (хлібних жуків, хрущів) шкодять також личинки. Найнебезпечніші з них — починаючи із другого року життя. У молодому віці вони живляться корінцями сходів, які від таких ушкоджень майже завжди гинуть. У старшому віці, починаючи з другої половини травня-початку червня, шкідники перегризають уже товщі кореневі відгалуження, а у буряків — стрижневий корінь, спричиняючи в’янення і гарантовану загибель цілої рослини.
Не менш шкідливі для польових культур личинки підгризаючих совок. Найчастіше в агроценозах трапляється озима совка, яка на більшій частині території України (крім Північного Полісся) розвивається у двох поколіннях. Гусениці першої генерації з’являються, як правило, в середині-другій половині червня і шкодять багатьом видам овочів, бурякам, кукурудзі, просу. Хоча рослини в цей час уже проминули вразливу фазу сходів, на площах із пізніми посівами та/або високою чисельністю фітофага істотна загроза від нього зберігається. Друге покоління озимої совки набагато чисельніше і створює неабияку небезпеку для озимих культур наприкінці серпня і в першій половині осені, заселяючи поля осередками з високою щільністю популяції. У цей період гусениці завдають величезної шкоди, суттєво зріджуючи нові посіви пшениці, ячменю, ріпаку.
Інсектицидний захист
Під час розробки системи захисту польових культур від ґрунтоживучих шкідників насамперед слід враховувати щільність їх популяцій на кожному конкретному полі, заздалегідь виконуючи обліки. Для цього найкраще проводити ґрунтові розкопки з визначенням якісного і кількісного складу шкідливого ентомокомплексу. З огляду на багаторічний цикл розвитку цих фітофагів у ґрунті, коливання їх чисельності протягом щонайменше двох років поспіль будуть невеликими. Отож у разі якісно проведеного обліку отримані дані будуть достовірними, і ними можна буде якийсь час успішно користуватися, плануючи конкретні заходи захисту. Адже від чисельності кожної групи ґрунтоживучих шкідників залежатиме вибір тих чи тих заходів. За даними дослідників (Д. Шпаар, Д. Дрегер, 2005), ступінь загрози посівам цукрових буряків можна визначити залежно від щільності популяції личинок коваликів: до 2,5 екз./м² — слабкий, 2,5–7 екз./м² — середній, понад 7 екз./м² — високий. З іншого боку, нинішній практичний досвід багатьох бурякосійних господарств доводить, що ефективний захист сходів від дротяників інсектицидами можливий лише в межах їх певних рівнів чисельності: до 4–5 екз./м² — достатньо буде обробки насіння сумішшю системного й контактного інсектицидів; 5–15 екз./м² — обов’язково треба додатково використовувати ґрунтові інсектициди; якщо щільність популяції перевищує 15–17 екз./м² — буряки на такому полі взагалі не слід сіяти.
Отже, за високої чисельності личинок коваликів, пластинчастовусих жуків і підгризаючих совок, крім обробки насіння сучасними комбінованими протруйниками, слід застосовувати й інші ефективні заходи, які гарантуватимуть збереження густоти стояння рослин. З цією метою компанія «Сингента» спеціально створила потужний гранульований ґрунтовий інсектицид Форс® 1,5 G, г. (тефлутрин, 500 г/кг) для внесення у ґрунт під час сівби спеціальними аплікаторами.
Ця розробка стала можливою завдяки розвинутій технологічній базі компанії. Діюча речовина належить до синтетичних піретроїдів і має контактну й фумігантну дії, що дозволяє ефективно захищати сходи від ґрунтоживучих шкідників навіть за умов їх високої чисельності. Саме виражена фумігаційна активність виділяє тефлутрин на тлі більшості інсектицидних сполук цієї хімічної групи. Тобто він діє на комах одразу після контакту з кутикулою або у разі потрапляння парів через дихальця. Механізм дії полягає у дестабілізації діяльності центральної й периферійної нервової системи фітофагів унаслідок впливу на трансмембранні іонні процеси. Зокрема, блокуючи роботу натрієвих каналів мембран нервових клітин, тефлутрин викликає надлишкове вивільнення з них іонів натрію. У результаті це призводить до порушення передачі нервового імпульсу, розвитку паралічу і швидкої загибелі комахи.
У Форс® 1,5 G надзвичайно широкий спектр дії, він успішно контролює всіх ґрунтоживучих шкідників (крім нематод). Це стало можливим завдяки універсальній інсектицидній активності тефлутрину. Від контакту з ним гинуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, хлібних жуків, гусениці совок тощо.
Як препарат діє на них? Потрапивши в посівний шар ґрунту, гранула Форс® поступово виділяє фумігантно-активний тефлутрин у вигляді своєрідної «газової хмари», створюючи навколо себе захисну зону діаметром 2,5–3,0 см. Усі шкідники в цій зоні одразу паралізуються і гарантовано гинуть. Іншу частину фітофагів, які не потрапили під інсектицидну дію тефлутрину і продовжують мігрувати до проростків, препарат ефективно відлякує, змушуючи їх рухатись у напрямку від рослини. Тобто Форс®, крім прямого інсектицидного впливу, має ще й виражений репелентний ефект на тих шкідливих комах, які спочатку уникнули його летальної дії. Форс® вносять у ґрунт локально (тобто в зону рядка), тому в разі застосування рекомендованих норм витрати в посівний шар потрапляє достатня кількість гранул препарату, які рівномірно розподіляються по всій довжині і необхідній ширині цього рядка. Це гарантуватиме надійний захист кожної культурної рослини на всій площі поля, якщо тільки, разом із висіванням насіння, аплікаторами вносили в ґрунт і цей інсектицид. Крім широкого спектра дії, Форс® забезпечує також тривалий термін ефективного захисту проти комплексу вищеназваних фітофагів — до 1 місяця. Ці й інші важливі особливості препарату, які надають йому цінних технологічних переваг над конкурентами, наведено на рис. 4.
Рис. 4. Особливості дії та технологічні переваги інсектициду Форс 1,5 G
У препарату Форс® слід відзначити ще й такі унікальні властивості.
- Абсолютно відсутня фітотоксичність для культур. Діюча речовина й інші складники не проникають у насіння й рослину, тому препарат не знижує польову схожість і не гальмує ріст і розвиток сходів.
- Тефлутрин не розчиняється у воді, тому не вимивається в глибші горизонти ґрунту, тобто даремно не втрачається. Увесь потенціал своєї інсектицидної дії ця активна сполука продуктивно реалізовує саме там, де потрібно, — навколо насінини з молодою рослиною, що в результаті подовжує тривалість захисної дії.
- Фумігаційна дія препарату починається одразу після його застосування і від погодних умов не залежить. Зниження температури ґрунту, що нерідко буває у ранньовесняний період, а також низька його вологість через відсутність опадів чи суховії, на активність «газової фази» препарату майже не впливає.
Станом на сьогодні в Україні препарт Форс® зареєстровано на таких польових культурах, як цукрові буряки, соняшник, ріпак, соя, на окремих овочевих і ягідних, де його успішно й застосовують. Вибір конкретної норми витрати (у межах рекомендованих) залежить і від самої культурної рослини, агроценозам якої притаманний певний видовий склад фітофагів, і від щільності їх популяцій на конкретному полі. До речі, зважаючи на позитивний «екологічний профайлінг», Форс® — єдиний ґрунтовий інсектицид, який досі дозволено використовувати у Європі. Багато сільгоспвиробників, які ще недавно зазнавали чималих збитків від зрідження посівів шкідниками, спробувавши на своїх полях цей препарат, залишалися цілком задоволені результатами. Адже із Форс® 1,5 G потужний захист сходів гарантовано!
Микола ДЕМ’ЯНЮК, менеджер із технічної підтримки, компанія «Сингента»
