Сьогодні аграрія не здивувати поняттям «точного землеробства», що з’явилося на ринку ще в 80-ті роки ХХ ст. За цей час технологія збагатилася новими складовими на базі сучасних методів аналізу інформації і включає у себе комплекс заходів: аналіз ґрунту, географічні інформаційні системи, датчики, навігатори, диференційовані методи внесення добрив, посіву, оцінку врожайності сільгоспкультур. Однак, як сказав класик середньовічної англійської поезії: «немає того нового звичаю, який не був би старим».
Перші спроби диференційованого внесення добрив задокументовані і датовані (за деякими джерелами) 1929 роком. Разом із тим, зростання кількості оброблюваних площ у поєднанні з добривами, що дешевшають, не дали цій технології тоді розвинутися. Цікавість вчених, подорожчання цін на енергоносії у комбінації з кількома світовими кризами визначили в 80-ті роки нову хвилю інтересу до внесення добрив залежно від рівня родючості ґрунтів. Тоді найточніші методи означали карту внесення із точністю 32,3 м.
Цінність використання методів точного землеробства, зокрема диференційованого внесення добрив, нині полягає у можливості отримання інформації оперативно, за прийнятною ціною і з заданою точністю до 5 м. Аграрне виробництво — це не науково-дослідний інститут на бюджетному фінансуванні. Ведення сільського господарства засноване на прагматичному підході, отриманні прибутку й окупності витрат.
Що відомо аграріям України про точне землеробство? Опитавши 324 агрономи з усіх регіонів України в грудні 2018 року, ми можемо сказати, що переважна більшість (91%) респондентів так чи інакше обізнані з поняттям «точне землеробство» і значною мірою пов’язують його з рішеннями, запропонованими виробниками техніки, насіння і засобів захисту рослин. Про розробки IT-компаній (рішення, цифрові платформи) знає кожен третій респондент із нашого опитування.
Серед IT-компаній, що пропонують рішення для аграріїв Європи, виділимо AgDNA, agricon, atfarm, Cropio. Нам відомо, як мінімум, про 17 глобальних провайдерів рішень для точного землеробства і близько 50-ти локальних. Все це говорить як про розвиток технологій, їх доступність, так і затребуваність. Сервіс MyDataPlant by Kleffmann проходить тестування у фермерських господарствах Німеччини з 2016 року й торік отримав старт в Україні.
Практичні результати
Пізньої осені минулого року фахівці двох компаній — Клеффманн і Кун об’єднали зусилля для проведення випробувань сумісності сучасної техніки і новітніх технологій в умовах України. Ми відвідали сім господарств із Заходу на Південь України, протестували різні ґрунти, познайомилися з різними умовами ведення господарювання. Наскільки дані супутника і точність розшифровування карт фахівцями MyDataPlant by Kleffmann відповідають реаліям? Зверніть увагу на цей знімок одного з полів і давайте розшифруємо його разом. По карті біомаси можна з точністю сказати про проходження зрошувальної техніки, наявність технічних колій і проблемних зон, які відображаються на вегетації посівів сільгоспкультур.
Підсумковий розрахунок на основі аналізу розвитку біомаси на цьому полі: норма внесення азоту варіюється від 90 до 110 кг/га.
Де починається ефективне землеробство? Як знайти оптимальне рішення у всьому різноманітті пропозицій? Очевидно, що наразі концепція і стратегія внесення добрив полягає у збереженні родючості ґрунтів, а не в його підвищенні, що вимагає значних витрат. Пропонуємо зробити перший крок — отримайте карту біомаси і розрахунок внесення добрив, порівняйте обсяги внесення добрив за «класичної» технології і диференційованого внесення. Зробіть висновки.
