З кожним роком проєкт оптимізації технології вирощування сільгоспкультур FreeFARM, створений компанією «АГРОТЕРРА», набирає обертів. Розпочавши років шість тому співпрацю із декількома ентузіастами — власниками господарств, команда FreeFARM сьогодні реалізує вже десятки успішних нововведень у різних регіонах України. Це — перехід на технологію смугового обробітку ґрунту, широке застосування рідких мінеральних добрив та самостійне їх виготовлення, підживлення посівів та інші інноваційні агротехнологічні рішення.
І що найважливіше — технології FreeFARM працюють. Причому демонструють стабільний позитивний результат із року в рік як в агрономічному, так і в економічному вимірі. Хочемо розповісти про ефективність застосування цих технологій у тих господарствах, які нам довелося відвідати влітку та восени 2019 року.
ТОВ «Колос»: Плюс — 11 ц/га пшениці
У липні разом із керівником проєкту FreeFARM Валерієм Білоконем та агрономом Олегом Пелипенком ми відвідали господарство ТОВ «Колос», розташоване в Олександрійському районі Кропивницької області. Тут, на замовлення власників господарства, «АГРОТЕРРА» змонтувала установку для самостійного приготування рідких добрив. Це — «коктейль», у складі якого КАС 24 + 4% сірки, а також широкий спектр мікроелементів та біологічно активних речовин. Готова продукція вноситься під час обробітку ґрунту та сівби, зокрема під озиму пшеницю.
Агроном Олег Пелипенко демонструє, що внесення рідких стартових добрив дало змогу зібльшити кількість рядів та масу зерен
— Завдяки самостійному приготуванню суміші, ми за одну варку (33,5 т) заощаджуємо декілька десятків тисяч доларів. Готуємо складне повноцінне добриво плюс маємо значну економію в коштах у 2-3 і навіть 10 разів, порівняно з тим, якби нам довелося купувати. Для чого їх вносити? Достатньо сказати, що прибавка до врожайності озимої пшениці у нас склала 11 ц/га. Ми контролюємо кожен літр добрив і маємо змогу нарощувати врожайність навіть за тієї обмеженої кількості опадів, яка випадає в нашому регіоні, — відзначає власник підприємства Олександр Замковий.
ТОВ «АТІС»: Всупереч пустельному клімату
Власник господарства ТОВ «АТІС» (Миколаївська обл.) Руслан Лазарєв із року в рік вперто намагається боротися із жорсткими посушливими умовами, які унеможливлюють нормальну вегетацію рослин за традиційною схемою вирощування. При цьому основним засобом у протистоянні з природою стали технології FreeFARM, зокрема стрічкове внесення рідких добрив.
Цього року, незважаючи на чергову посуху, на полях ТОВ «АТІС» вдалося зібрати 58 ц/га озимої пшениці, 33 ц/га соняшнику, 6 т/га кукурудзи та навіть 22 ц/га сої.
— У порівнянні із традиційною технологією, ми отримали прибавку 6 ц/га соняшнику та 12 ц/га кукурудзи. Зокрема, на соняшнику провадили дворазове підживлення КАСом із розчиненими хелатованими мікродобривами, — відзначив Руслан Миколайович.
СТОВ «Дібрівка-Агросервіс»: 12 варіантів підживлення кукурудзи
В одному із провідних господарств півдня Київської області було здійснено масштабний експеримент. Річ у тім, що кукурудза на старті потребує лише 25% потрібного їй азоту. Але після настання фази 10 листка вимога у підживленні стрімко зростає.
Тому керівник СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» Юрій Демцюра вирішив використати запропоновану «АГРОТЕРРА» технологію прикореневого живлення рослин кукурудзи за допомогою додаткового обладнання на обприскувач — Y-Drop.
Переобладнання обприскувача системою Y-Drop зайняло лише 3 години. При цьому швидкість його роботи із точною навігацією становила 9-10 км/год.
Технологія прикореневого підживлення кукурудзи Y-Drop
Підживлення у фазі від 7 до 10 листків на рослинах було здійснено на всій площі вирощування кукурудзи в господарстві — приблизно 1600 га. У якості стартового живлення було внесено 100 кг комплексних добрив та 100 кг/га КАС. Ефективність цього способу полягає в тому, що в прикореневій зоні кукурудзи біля стебла вранці накопичується волога, і тому, щоб азот із мікроелементами став доступним для насінини, достатньо її відносно невеликої кількості.
— Ми вирішили не обмежуватися традиційним внесенням робочого розчину, до складу якого входить 300 кг/га КАС та 9 кг/га сірковмісного добрива (тіосульфат амонію), і заклали тестові площі, на яких було випробувано 12 варіантів підживлення з різним складом робочої суміші та вмістом діючої речовини. У всіх випадках використовувався той самий гібрид — Dekalb DKS 4014, — розповів Юрій Демцюра.
Хоча за браком площі ми не можемо навести повні дані досліджень, відзначимо наступний момент. На контролі було отримано 105 ц/га кукурудзи. Натомість найбільший ефект, в тому числі економічний, дало прикореневе внесення за допомогою Y-Drop КАС із мікродобривами та сіркою у нормі 150-200 кг/га, що забезпечило отримання 118-119 ц/га. Тобто, фактично на поля СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» внесли меншу кількість азотних добрив, у порівнянні із традиційними технологіями, отримавши додатково майже 1,5 т/га.
ПСП «Злагода»: Щорічне зростання врожайності
Розташоване на Рівненщині ПСП «Злагода» є еталонним господарством у впровадженні технологій FreeFARM. Його керівник — Олександр Яблонський — приєднався до проєкту одним із перших в Україні і жодного разу про це не пошкодував.
У господарстві розпочали співпрацю із «АГРОТЕРРА» з упровадження смугового обробітку ґрунту і багатокомпонентного цільового живлення за допомогою американського аплікатора добрив Dawn Equipment — Monodisk Model 6000 разом зі спеціальним бункером-дозатором Montag GEN I. Після того «АГРОТЕРРА» збудувала тут установку для варіння КАСу із добавками та приготування розчинів рідких добрив. Сьогодні в ПСП «Злагода» активно використовуються усі передові світові технології.
Керівник проекту Free FARM Валерій Білоконь та директор ПСП «Злагода» Олександр Яблонський
Олександр Яблонський поставив собі за мету переконатися у перевагах стартового внесення рідких добрив під кукурудзу. З цією метою відведено спеціальні поля, на яких було висіяно різні гібриди культури. До конструкції сівалки Gaspardo додали бак для рідких добрив, насос та систему дозування. Норма стартового внесення рідких добрив під кукурудзу варіювалася від 30 до 50 кг/га. До складу самостійно приготовленої суміші входило 24% фосфору, 8% азоту і 1% цинку.
Надмірно дощова весна додала експерименту гостроти. Відбулося прискорене промивання азоту у глибші шари ґрунту і там, де застосовувалася традиційна технологія, у результаті сходи кукурудзи опинилися на «голодному пайку».
Натомість стартове внесення, необхідних для розвитку кореневої системи рослин, фосфору та цинку в поєднанні з легкодоступним азотом дало змогу сходам сформувати потужний розгалужений корінь. Завдяки цьому вони отримали розширений доступ до поживних речовин у ґрунті.
— Вже на стадії 5-го листка рослини кукурудзи в експериментальних посівах були набагато розвиненішими, порівняно з посівами на інших полях. Навіть візуально помітно, що розмір рослин і качанів, а також кількість рядів і кількість зерен в качанах є більшими на тих площах, де вносилися рідкі стартові добрива, — відзначив Олександр Яблонський.
Переобладнана сівалка для стартового внесення рідких добрив
Таким чином, прибавка до врожайності на різних гібридах кукурудзи, завдяки внесенню стартових рідких добрив у нормі від 30 до 50 л/га, становила в середньому 3 ц/га. При цьому слід наголосити, що в ПСП «Злагода» відмовилися від внесення фосфорних та калійних добрив під основний обробіток ґрунту в принципі, зробивши ставку на фосфор та каліймобілізуючі бактерії. Це дало змогу здешевити цю графу витрат принаймні на 40-50%, істотно підвищивши рентабельність вирощування сільгоспкультур.
— Для мене самого можливість бачити, що справа, якій ти присвячуєш увесь свій час, демонструє реальну ефективність, яка зростає із кожним роком, — це невимовна втіха. Ми сьогодні отримуємо позитивні, а головне сталі, результати в різних агрокліматичних зонах України. Технології FreeFARM працюють, вони приносять додаткову рентабельність аграріям, і господарства мають змогу підстрахуватися в разі складних погодних умов, — ділиться враженнями керівник проєкту FreeFARM Валерій Білоконь.
Компанія «АГРОТЕРРА» щорічно проводить фахову конференцію з організації раціонального живлення культур у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Найближча дата проведення такого заходу — 29-30 січня 2020 року в Києві у ТРК «Рамада». На зібранні буде висвітлено досвід впровадження технології стрічкового живлення культур у господарствах-партнерах та презентовано новинки від компаній, що виробляють інноваційне обладнання для її реалізації.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для "Агробізнесу Сьогодні"
