Технологія й устаткування ТЕК-СМ призначене для нагрівання рідких середовищ, яке засноване на явищах гідродинаміки при мінімальних витратах енергоносіїв. Він має широкий спектр застосування: від нагрівання, включаючи пастеризацію молока, до приготування вологих кормів.
Унікальність цього устаткування полягає у тому, що установка ТЕК-СМ поєднує в одному виробничому циклі (тривалість 40-50 хв. при досягненні температури до 105-110°С) три окремі технологічні операції: подрібнення, термічну обробку й змішування (таб.1).

Таблиця 1. Технологія переробки зернової сировини

Традиційне устаткування, особливо для теплової обробки (запарники, екструдери, гранулятори тощо) вимагають складного обладнання й значних витрат енергоносіїв (потужні механізми, електродвигуни й енергоємне устаткування для одержання перегрітої пари, нагрівання води або інших джерел тепла). За технологією енергетичні витрати включають тільки потужність електродвигуна, що залежить від об'єму робочого баку установки.

Подрібнення
Існуючі способи подрібнення кормів, які використовуються при організації годівлі тварин, дозволяють подрібнювати зерно на молоткових дробарках до величини часток від 0,5 мм і більше.
Обробка зернової сировини дає змогу одержувати дрібнодисперсну кормову пасту, яка при розведенні водою практично не розшаровується під час зберігання. За ступенем подрібнення таку пасту можна порівнювати до борошномлинного виробництва. Дрібнодисперсність кормової пасти забезпечує високу площу обволокування харчових мас травними секретами у шлунково-кишковому тракті тварин, що сприяє кращій доступності мікрофлори для подальшого розщеплення й переварювання поживних речовин.

Термічна обробка
Найпоширенішим сучасним способом термічної обробки кормів є екструдування. Поряд з позитивними якостями екструдування має й проблемні аспекти. Теплова обробка сировини здійснюється при високих температурах -- 130-150°С і більше. У такому випадку відбувається руйнування незамінних амінокислот та деяких вітамінів, знижується розчинність білка, збільшується окислювання жирів і жиророзчинних вітамінів у присутності кисню.

При обробці кормів відбуваються якісні й структурні зміни живильних речовин:
-- стерилізація кормових засобів й інактивація патогенної мікрофлори;
-- зниження антипоживних факторів завдяки інактивації інгібіторів протеаз (соя, горох), руйнуванню гликозидів (вика, ріпак), часткової інактивації алкалоїдів (люпин);
-- деструктуризація полімерних вуглеводів (клітковина, лігниноцелюлозний комплекс) до більш дрібних складових, що полегшує переробку шлунково-кишковою мікрофлорою, особливо в моногастричних тварин (свині, птахи);
-- повна желатинізація крохмалю й часткове розщеплення його до моноцукрів, що можливо тільки за достатньої кількості води, чого не можна досягти при сухій термообробці;
-- денатурація білка, що збільшує його доступність впливу протеолітичних ферментів;
-- використання помірної термообробки (105-110°С), порівняно з екструдуванням, значно знижує руйнування незамінних амінокислот і термонестійких вітамінів;
-- обробка зернової сировини в закритому просторі значно обмежує доступ кисню, що запобігає окислюванню жирів і жиророзчинних вітамінів.
За умовами вологотеплової обробки технологію можна порівнювати з експандеруванням.

Змішування
При традиційних способах змішування сухих компонентів кормових сумішей у лопаткових змішувачах важко досягти однорідності готової маси через неоднакові фізичні властивості інгредієнтів. Крім того, при транспортуванні неоднорідні сухі суміші мають властивість розшаровуватися й більш важкі компоненти осідають.

Завдяки технології досягається одночасне подрібнення й змішування компонентів, що дає змогу одержувати однорідну гомогенну масу. Дрібнодисперсність пасти та її в'язкість у рідкому середовищі виключає розшаровування маси. Більше того, при транспортуванні волога кормова маса додатково перемішується, що підтримує її гомогенність.

З технологічної точки зору при розведенні пасти водою можна досягти повного розчинення вітамінно-мінеральних добавок та й ідеальної рівномірності їх розподілу у масі. Для цього доцільно використовувати водорозчинні премікси. Одночасне нагрівання й перемішування дозволяє досягти дрібнодисперсності й жирових компонентів, що сприяє включенню у сполуки сумішей «технологічно незручні» рослинні й тваринні жири. Завдяки цій якості технологія дає можливість готувати замінники незбираного молока.

Устаткування доцільно встановлювати безпосередньо на фермах і готувати свіжі корми з розрахунку поїдання протягом дня. Мінімальний персонал (1-2 осіб), простота обслуговування й мінімальні витрати електроенергії (орієнтовно 1 Квт/год. на 5 телят) дозволять забезпечити поголів'я високоякісними білковими продуктами.

Таблиця 2. Багатофункціональність установки ТЕК-СМ

Обробка кормових засобів за новою технологією -- це нове рішення підвищення якості кормів, що готуються при мінімальних витратах енергоресурсів. Будь-яка нова технологія має позитивні і негативні сторони. Залишається визначити: чого більше, як з технологічної, так і з економічної точок зору.

Переваги:
1. Універсальність технологічних процесів: технологія дає змогу об'єднати в одному технологічному циклі три незалежні операції -- подрібнення, термічна обробка і змішування.

2. Подрібнення -- на устаткуванні ТЕК-СМ досягається високий ступінь подрібнення, чого не можна отримати на звичайних дробарках; за ступенем подрібнення готовий продукт можна прирівнювати до борошномельного виробництва; це дуже важливо при приготуванні дрібнодісперсних сумішей (замінники молока).

3. Теплова обробка:
-- обробка при помірних температурах (105-110°С), що дозволяє зберігати амінокислоти і вітаміни; при екструдуванні вони руйнуються;
-- мінімальний доступ кисню, що значно знижує окислення жирів при термічній обробці;
-- повна стерилізація продукту, знищення патогенної мікрофлори;
-- інактивація інгібіторів ферментів, алкалоїдів, глюкозидів та інших антипоживних чинників, які характерні для бобових і хрестоцвітих культур;
-- деструкція крохмалю до простих цукрів;
-- розщеплювання некрохмальних вуглеводів (клітковина);
-- денатурація білка.

4. Змішування -- отримання гомогенних кормових сумішей, можливість переходу рослинних і тваринних жирових добавок у дрібнодісперсний стан при приготуванні замінників молока.

5. Регулювання вмісту сухих речовин у готовому продукті. Вирішення цієї проблеми здійснюється двома способами:
-- співвідношенням зерно-вода при завантаженні компонентів у робочу ємкість до обробки;
-- співвідношенням паста-вода при розведенні готової пасти водою на останньому етапі приготування кормової суміші.

Незручності 
1. Короткий термін зберігання -- характерний недолік для кормів підвищеної вологості. Усунення: використовувати відразу після приготування або застосовувати натуральні (природні) консерванти (хоча паста зразу ж після вивантаження у молочні бідони, за умови герметизації в гарячому стані, може зберігатися 1-2 доби.

2. Незручності транспортування і роздачі тваринам -- при звичайному використанні збільшуються трудові витрати. Усунення: необхідно застосовувати сучасні технічні засоби для вологої годівлі (випоювання). 

Насамкінець можна констатувати, що з погляду технології роздавання кормів при вологій годівлі виникають певні проблеми, переважно технічні. Водночас корисним є значне поліпшення якості кормів, і відповідно їх краще засвоєння в організмі тварин, що сприяє збільшенню рівня продуктивності тварин. А якщо врахувати, що на сьогодні будь-яка технологія термічної обробки кормів залежить від енергетичних витрат, то технологію ТЕКМАШ можна віднести до малоенергозатратних. Це досягається завдяки універсальності технологічного циклу і низькому споживанню електроенергії. 

Сергій ПЕНТИЛЮК, доцент Херсонського державного аграрного університету