Ця галузь наразі тільки зміцнює свої позиції на внутрішньому і світових ринках.
Експорт українського меду у 2009 році становив 7,5 тис. т. Цікаво, що серед основних покупців українського меду -- Росія та Білорусь. Крім сусідів, основними споживачами українського меду є США, Німеччина, Польща, Чехія, Словаччина, Іспанія, Португалія, Японія.
Слід зауважити, що вітчизняна медова продукція відповідає вимогам та стандартам ЄС.
За п'ять місяців поточного року експорт знизився на 21% у кількісному вимірі (1,97 тис. т), але за рахунок підвищення цін збільшився на 4% у грошовому співвідношенні ($ 5,5 млн) до січня-травня 2009 року.
Проте відновлюється і збільшується експорт українського меду у РФ (за п'ять місяців поточного року експортовано вже 1,3 тис. т, що становить 66% загального обсягу та 87% загального експорту 2009-го) і в Білорусь (експортували відповідно 202,8 т, або 94% від загального експорту 2009-го). У частці українського експорту за 2009 рік 54% припадає на Польщу (2,1 тис. т) і Німеччину (1,9 тис. т), експортували також до Італії, США, Чехії, Швейцарії і Туреччини.
З огляду на вкрай несприятливі цьогорічні погодні умови у Росії (пожежі, посухи, що призвели до значного скорочення власного виробництва меду в цій країні) можна припустити, що обсяги українського експорту, як і внутрішні ціни, збільшаться.
Так, російські бджолярі, виходячи з обстановки, передбачають зростання цін на мед у межах 15-20%. Вже на сьогодні відпускна ціна виробників становить 140-200 руб./кг, тоді як торік бджолярі просили 80-100 руб. Крім того, слід урахувати підвищення ціни в реалізації.
Більша частка українського меду -- від дрібних виробників
На частку сільгосппідприємств-виробників припадає лише 0,002%; вони реалізують мізерні кількості (1%) від загального обсягу споживання. 90% меду виробляють на домашніх пасіках, який реалізують на торгових майданчиках, або ж здають оптом перекупникам.
Вітчизняній ціновій кон’юнктурі може посприяти поступове підвищення цін на світовому ринку. Тим більше, що з кожним роком зростає собівартість медової продукції -- тільки у 2008 році вона збільшилася в 1,2 разу до попереднього періоду (Держкомстат).
Наразі ціни на мед залишаються поки що на рівні минулого року (продаж 50-60 грн/1,4 кг у роздріб).
Внутрішнє споживання
Культура споживання меду в Україні щороку зростає і становить 1,1-1,3 кг/рік на душу населення. Українці з’їдають 60-80% виробленого, і лише 5-15% йде на експорт, а ще незначна частка повертається у залишок та на відгодівлю бджіл.
На внутрішньому ринку з кожним роком розширюється асортимент продукції, з’являються ексклюзивні пропозиції монофлорного меду, наприклад, з шавлії, буркуну, малини, фацелії (ТМ «Бартнік»), почали виробляти органічний мед («Ентопродукт»).
Так, за результатами тестування щодо співвідношення ціна/якість дослідники відзначили з п’яти протестованих марок чотири. Це мед марок «Бартнік», «Етнопродукт», «Мед від Миколи Івановича» і «Пасіка». «Ложкою дьогтю» в тесті виявився продукт «Купуйка», оцінка якому була знижена до «погано» через перевищення норми по гідроксиметилфурфуролу.
За ціною найдорожчий мед «Етнопродукт»: 100г його обійдеться в 11,08 грн. Цей продукт позиціонують як «органічний», звідси і вища ціна. Тішить той факт, що органічний мед виявився справді якісним і безпечним.
Щодо доступніших за ціною зразків, то 100 г меду «Пасіка» обійдеться в 2,96 грн, «Купуйка» -- 3,22 грн. При цьому оцінка у меду «Пасіка» -- «відмінно», а у «Купуйка» -- «погано».
Перспективи розвитку
Експерти прогнозують, що в подальшому можлива поява великих гравців ринку, які інвестують у виробництво, але тут є певні особливості. Недостатньо лише здійснювати оптові закупки від дрібних виробників, потрібно утримувати велику кількість бджолосімей (від 1000), сприяти розширенню площ медоносних культур, закупити необхідне обладнання для переробки/зберігання меду, організувати сертифіковані лабораторії якості.
Наразі, за неофіційними даними, нараховується близько 700 тис. громадян (1,5% населення), які займаються бджільництвом, а кількість великих компаній залишається «константою». Протягом останніх років кількість бджолосімей (3,5-4 млн) зростає паралельно лише з дрібними виробниками меду.
ДОВІДКА
Світове виробництво меду становить 1,5 млн т на рік і на частку України припадає 5%. За даними FAO, Україна з 2008 року посідає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором у 75 тис. т), і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. т), Туреччина (81,4 тис. т), Аргентина (81 тис. т).
ЦІКАВО
У меді міститься близько 300 речовин, основними з яких є вуглеводи (глюкоза і фруктоза). Є в меді й білок, але його небагато, а також вітаміни і мінерали, зокрема, калій, фосфор і кальцій. Є й органічні кислоти. А неповторний аромат меду забезпечують понад 100 речовин, за колір відповідають природні пігменти -- каротин, хлорофіл тощо.
Мед прийнято поділяти на монофлорний і поліфлорний. Монофлорний мед містить пилкові зерна переважно одного виду рослин. Його називають за виглядом основної рослини-нектароноса. Наприклад, липовий, акацієвий, гречаний.
Поліфлорний мед містить пилкові зерна кількох видів рослин. Його часто називають різнотрав`ям. До основних культурних медоносів належать соняшник, гречка, люцерна, конюшина, ріпак. Дикі медоноси -- це липа, верба, клен, акація. Охоче збирають нектар бджоли і з плодових дерев та культур: абрикоса, яблунь, малини, аґрусу.
