Спробуємо спочатку розібратися, звідки взагалі взявся цей термін «промивання»? Колись масово почали використовувати ацетохлори, і через деякий час було помічено, що особливо після рясних опадів і серйозних злив препарати на основі ацетохлору дають сильну фітотоксичність на культурні рослини. З тим компанії-виробники приховували таку інформацію, щоб не втратити продажі.
Діюча речовина ацетохлор належить до великої групи хлорацетамідів (хлорацетанілідів), до якої належать й інші діючі речовини: метазахлор, пропізахлор, алахлор, метолахлор, S-метолахлор. Серед цієї великої групи є діючі речовини з більшою фітотоксичністю на культуру в умовах надлишку вологи, а є й з меншою, або така фітотоксичність взагалі відсутня. До першої групи належать саме ацетохлори й деякою мірою пропізахлор. Гербіциди на основі зазначених діючих речовин дуже ефективні в контролі основних бур’янів і, крім того, є дешевшими проти інших. Метолахлор і диметанамід менш фітотоксичні в умовах надлишку вологи, а іноді ця фітотоксичність взагалі відсутня. Найменш фітотоксичними до культури діючими речовинами є метазахлор і S-метолахлор. Останній входить до складу гербіцидів Дуал® Голд й Примекстра® TZ Голд (Примекстра® Голд). Як проявляється ця фітотоксичність? Культурні рослини виходять із ґрунту закрученими, вузлуватими, втрачають здатність до росту, практично відсутня бічна коренева система.
Механізм дії гербіцидів із групи хлорацетамідів пов’язаний з інгібуванням первинного мітозу саме під час проростання насіння бур’янів у ґрунті, а також вони блокують розвиток кореневого чохлика, що прикриває, неначе футляр, первинний корінець, запобігаючи можливому його пошкодженню часточками ґрунту. Таким чином, рослини бур’янів гинуть ще до появи їх сходів на поверхні ґрунту. Водночас гербіциди з групи хлорацетамідів є високоселективними щодо культури, швидко метаболізуються нею, і культурна рослина лишається не ушкодженою, росте й розвивається, крім випадків, коли випадають рясні опади й частина зазначених вище діючих речовин може дати фітотоксичність.
Інший компонент, окрім S-метолахлору, що входить до складу гербіциду Примекстра® TZ Голд, — тербутилазин. Це інша хімічна група, так звані триазини. Серед інших гербіцидів «Сингента» до цієї групи належить також прометрин (Гезагард®). Триазини діють на фотосинтез, на фотосистему II, перешкоджаючи потоку електронів під час світлової фази фотосинтезу. І що найцікавіше, вони є дуже селективними до культури, швидко метаболізуються нею під час проростання, хоча і потрапляють переважно через коріння. З тим рослини бур’янів, навпаки, засмоктуючи триазини разом із водою з ґрунту, гинуть унаслідок блокування фотосинтезу. Отже, зважаючи на механізми дії та селективність гербіцидів, ми бачимо, що міф про «промивання» Примекстра® Голд (TZ Голд), Дуал® Голд і Гезагард® так і є міфом. Крім того, ще один дуже важливий момент, на який зазвичай чомусь не звертають уваги — коли ми сіємо, наприклад, соняшник, ми розташовуємо насіння в ґрунті на глибині до 5 см, до того ж на таку саму глибину ми зазвичай загортаємо гербіцид. Таким чином, соняшник росте й розвивається, так би мовити, у хімізованому середовищі, однак чомусь не гине, на відміну від бур’янів, і швидко метаболізує гербіциди, які потрапляють через кореневу систему.
Проте час від часу, особливо після рясних й інтенсивних опадів, фітотоксичність ґрунтових гербіцидів проявляється на перших справжніх листках соняшнику та сої. Це відбувається через «відбивання» поверхні ґрунту разом із розчиненим у ній гербіцидом і потрапляння цього розчину на перші справжні листки культури, які тільки починають переходити до автотрофного живлення та «запускають» фотосинтез. Саме так може іноді проявлятися фітотоксичність гербіцидів компанії «Сингента», а не внаслідок «промивання» й потрапляння через коріння.
Постає запитання: як же можна запобігти такій можливій фітотоксичності? На сьогодні найдієвішим способом, що дозволяє уникнути «відбивання» з поверхні ґрунту, є загортання гербіцидів у ґрунт на глибину висіву (в більшості випадків на 5 см). Очевидно, що загортання означає перемішування гербіциду з ґрунтом за допомогою культиватора або легкими боронами. Зазвичай ця схема має такий вигляд: унесення гербіциду — культивація — сівба. Зрозуміло, що така схема є традиційною, але вона дозволяє значно зменшити ризики фітотоксичності внаслідок рясних опадів, коли за годину на поле може випасти майже місячна їх норма. Певна річ, що після таких опадів у тих місцях, де є пониження ландшафту, культура опиняється в калюжах разом із розчиненими в них гербіцидами, але тут вже нічого не зробиш.
Отже, завдяки аналізу механізмів дії препаратів, польових ситуацій, що трапляються з року в рік, ми побачили, що міф про «промивання» ґрунтових гербіцидів від «Сингента» так і є міфом, а фітотоксичність, що іноді з’являється, можлива тільки внаслідок «відбивання» їх із поверхні ґрунту за дуже рясних опадів. Вчасне загортання ґрунтових гербіцидів майже унеможливлює розвиток фітотоксичності, якщо, звісно, це не ацетохлори чи подібні речовини, але водночас дає культурі можливість успішного старту без бур’янів.
Володимир МАКСИМОВИЧ, менеджер з технічної підтримки,
напрям «Гербіциди для польових культур», компанія «Сингента»
