Максим Бернадський, директор «Рост Агро» (Глобинський р-н, Полтавська обл.) практикує strip-till протягом 10 років. На цьогорічній конференції «Живлення рослин. Інноваційні агротехнологічні рішення» він розповів про ключовий ефект цієї технології: «Ми, напевно, одні з найстаріших користувачів технології strip-till в Україні. Незабаром ми будемо завершувати другу ротацію — досвід у нас уже один із найбільших, принаймні, кількість помилок у цій справі в нас точно найбільша. Наша спеціалізація — насінництво кукурудзи. Тому ми шукали технологію, що дозволила б ефективно зберігати вологу в ґрунті (поля в основному на півдні Полтавщини, де це дуже актуально). Крім того, висіваємо не товарні посіви, а батьківські лінії, які дуже чутливі до температури ґрунту. Тому шукали технологію, що об’єднала б переваги no-till і класичного обробітку. На мою думку, найоптимальніше цим вимогам відповідає саме strip-till. Роки роботи дозволяють упевнено говорити про переваги. Насамперед це переваги економічні. І я у цьому абсолютно впевнений: не так агрономічні, як економічні. Я бачу: скорочення машино-тракторного парку, кількості тракторів, їхньої потужності на гектар, однозначне зменшення кількості одиниць агрегатів. Менше техніки — це менше проходів, робочих годин, кількості механізаторів, витрат на запчастини, часу на ремонти… — економія відбувається саме в цьому напрямі. Крім того, strip-till — це стабільніше вирощування культури внаслідок нагромадження вологи в ґрунті. А також дещо менший обсяг добрив, хоча це бонус, який буде через кілька років роботи».
Strip-till на Київщині
Цю думку поділяє Леонід Кирута, який протягом двох років практикує strip-till на Київщині. Утім, до самої технології директора СФГ «Колосок» привели не тільки економічні переваги: «У нас інтенсивний підхід до обробітку, але це до того часу, доки ми маємо достатньо вологи. Ми розуміємо, що з кожним роком ми втрачаємо вологу: кількість опадів у нас практично на межі. Маю друзів на Півдні, часто їздимо один до одного, і бачу, що вони втрачають не через те, що недопрацьовують, а тому що немає вологи. Ми розуміємо, що до нас ця проблема дійде найближчим часом і за цей період ми повинні якимось чином перебудуватись, щоб потім новий виклик не поставив нас у глухий кут. От одна з агрономічних переваг strip-till — візьмемо це поле озимого ріпаку: ми бачимо, що рештки пшениці закрили ґрунт від випаровування — збереження вологи це головна перевага на сьогодні».
У СФГ «Колосок» за технологією strip-till вирощують сою, а також культури озимого клину: пшеницю та ріпак.
«Якщо взяти минулий рік, то 80% озимої пшениці було посіяно за стрічковою технологією, а решта — за безвідвальною: працював глибокорозпушувач і дискова борона. Врожайність була приблизно однакова, а от по ріпаку різниця є: 41 ц/га за strip-till і 32 ц/га — за класичної технології обробітку», — розповідає Леонід Кирута.
Цьогоріч голова СФГ «Колосок» вирішив спробувати новий гібрид ріпаку РЖТ Треззор від RAGT Semences, який останніми роками посідає топові місця за врожайністю у країнах ЄС. У нас він теж встиг себе показати. На полях ІП «Агро-Вільд» у Рокитнянському р-ні Київської обл. площею 300 га в умовах минулого року він сформував 42 ц/га. Там пан Леонід його і побачив.
Гібрид РЖТ Треззор у СФГ Колосок станом на 13 квітня
«Вирішив посіяти РЖТ Треззор: побачив і стан посіву, і чистоту, і здоров’я рослин: вони не були уражені хворобами з тим, що там не застосовувалася максимальна технологія захисту та живлення. Найбільше, що мене здивувало: там не надто інтенсивно застосовували мінеральні добрива, а результатом я був приємно вражений. Це було основною причиною його купівлі», — згадує голова СФГ «Колосок».
РЖТ Треззор — це середньостиглий гібрид, який підходить для сівби в оптимальні та пізні терміни, тож активно розвивається восени. Він відзначається особливо високою стійкістю до вилягання, має істотну зимо- та посухостійкість, а також стручки не схильні до розтріскування. Генетика РЖТ Треззора забезпечує йому сильний імунітет проти білої гнилі й вертицильозу, дозволяє йому формувати насіння з умістом олії до 48%.
«На цьому полі були дружні, хороші, якісні, сходи. З осені ми підживили посіви РЖТ Треззор бором і внесли рістрегулятори. Ну, за інсектицидний обробіток я мовчу: ріпак — це така культура, де треба мінімум, на мою думку, 5–6 разів застосовувати інсектициди, щоб отримати контроль над шкідниками. Посіви гібрида перезимували на 90% — це чудовий результат, тим паче, що ми завжди сіємо верхню рекомендовану норму», — наголошує Леонід Кирута.
Гібрид РЖТ Треззор у СФГ Колосок станом на 7 травня
Стрічкову технологію в господарстві реалізовує сівалка Focus 6TD від Horsch. Головна перевага — універсальність. Ця машина завжди складається з двох частин: основної з бункером 5000 літрів 40/60%, грунтообробною з сошниками ULD та дозувальною системами, а також висівної — окремої балки з розподільчою системою та сошниками дводисковими та анкерними. Існує три варіанти таких висівних шин із базовим міжряддям 15-17,5 см, 30-35 см та 70 см. Це в поєднанні з можливістю переставляти лапи під певну висівну шину та, ясна річ, вимикати окремі секції, дозволяє Focus сіяти майже повний спектр основних культур: від колосових до кукурудзи.
«Ми взяли дві висівні шини: одна — зернова на 15 см, а інша — на 30 см, нею ми сіємо ріпак і сою. За такої ширини міжрядь ця технологія дозволяє точно в рядок вносити мінеральне добриво. Тобто ми примушуємо рослину працювати, щоб корінець шукав живлення, а з ним — і вологу», — каже Леонід Кирута.
Ґрунтообробні органи Focus 6TD — це стійки TerraGrip із різноманітними долотами, що працюють на глибину від 10 до 35 см. Стійки встановлено на рамі таким чином, що за базового міжряддя кожна з них проходить чітко між двома рядами: наприклад, за висівної шини з міжряддям 15 см слід між проходами лап становить 30 см. Якщо потрібне більше міжряддя — окремі секції вимикаються, а стійки переставляються так, що кожна готує ґрунт для окремого ряду. Так, за відстані між лапами 35 см, є можливість зняти передній ряд і отримати обробіток смуги під 8-рядну сівалку Maestro RV з міжряддям 70 см.
Через стійки машина закладає порції живлення: на глибину, так і під насінину 10 см, чи в обидва горизонти одночасно. Подача матеріалу відбувається з бункера об’ємом 3 + 2 м³ через дозувальну систему, яка забезпечує норму до 600 кг. Цікаво, що для уникнення конденсату котушки в ній обдуваються повітрям, нагрітим оливним радіатором.
Після лап диски-вирівнювачі або котки Krumel Walzen розрівнюють поверхню від грудки. Для утворення гребенів під час сівби ріпаку та закриття борозен під час роботи на зернових. Зону з унесеними добривами ущільнює шинний коток, а потім дводискові сошники TurboDisc висівають насіння. Їхня навіска дозволяє копіювати мікрорельєф і до того ж забезпечує 5–120 кг притискного зусилля.
«Результати, що ми отримали протягом двох років, застосовуючи цю сівалку, нас задовольняють. Звичайно, відпали певні операції: та сама оранка, культивація — тим паче культивація завжди під сівбу ріпаку має бути ідеальною, бо одна культивація може не дати тих сходів — плюс унесення мінерального добрива — вже три операції випадає. Системи навігації та освітлення дозволяють нам забезпечити мінімальні строки: 100 га поле ми сіємо практично за добу. Завдяки цьому дружні сходи й немає розриву — це найголовніше», — оцінює Леонід Кирута.
Раціональний висів
Передусім, це стосується раціонального використання площі кожною рослиною. І тут в нагоді стане технологія висіву подвійними рядками, яка суттєво збільшує життєву площу для кожної рослини і при цьому поєднує переваги широкорядного та суцільного висіву. З одного боку — достатнє забезпечення сонячною радіацією, швидке прогрівання міжряддя, належна вентиляція, а з іншого — рівномірні сходи за рахунок достатньої площі живлення та інтенсивний ріст завдяки конкуренції на рівних умовах.
Ефект одного з варіанту цієї технології можна було простежити в рамках демо-туру компанії Lemken (див. табл.).
Оснащення сівалок електроприводом висівних секцій відкрило чимало можливостей, зокрема, дозволило перетворити в прибуток те, що раніше ставало неминучими втратами. Так, згідно з даними В'ячеслава Третяка, відсутність автоматичного відключення секцій зумовлює 3-5% втрат насіння, до яких треба додати ще 40% втрати потенціалу рослин на загущених ділянках.
Висів насіння зі змінними нормами — це наступний рівень, який допоможе ефективно використати можливості поля. Так, на багатій живленням ділянці з високим вмістом гумусу логічно сіяти рослини у великій нормі, адже вони зможуть там розкрити свій потенціал. Але на ділянці, наприклад, піщаних ґрунтів ця ж сама норма призведе до того, що рослини не зможуть розвинутись належним чином. Відповідно, більші витрати на насіння, при меншому виході врожайності кожної з них. А скільки таких може бути на полі, а скільки на всьому земельному банку? Окупність інвестиції в технології для висіву з диференційованими нормами оцінюється обсягом заощадженого насіння, яке б було посіяне, але так і не змогло б реалізувати свій потенціал.
Вищим пілотажем на сьогоднішній день є диференційований висів гібридів. Це завдання реалізовує технологія MSet® від Precision Planting. Базуючись на обсягу органічної речовини в ґрунті сівалка в високопродуктивні ділянки сіє інтенсивний гібрид, а в малопродуктивні — екстенсивний, що в результаті дає підвищення середньої врожайності. На даний момент ця технологія доступна на кукурудзі та сої.
