Це питання сьогодні турбує кожного керівника, спеціаліста та й рядового працівника господарства. Зрозуміло, що не простим, сповненим тривог, ризиків, як і кожен попередній. Однак успішність його значною мірою буде залежати від правильності обраної стратегії, планування технології, формування ресурсного потенціалу та цілої низки, на перший погляд, другорядних чинників, які визначають злагодженість та ефективність роботи всього сільськогосподарського «механізму». Адже не за горами початок весняних польових робіт і знову завирує щоденне, насичене турботами про майбутній урожай життя хлібороба. І часу на роздуми, вагання не залишиться. Потрібно буде впроваджувати стратегію (технологію вирощування сільськогосподарських культур), виплекану протягом зимових місяців у суперечках та обговореннях.
Формуючи цю статтю, ми не ставимо на меті нав’язати свою думку стосовно того чи іншого елемента технології, а хочемо застерегти від тих помилок, яких кожен з нас припускався протягом свого професійного життя. Хочемо ще раз повернутися і обговорити проблему захисту посівів зернових культур від хвороб. До теми, яка в засобах масової інформації піднімалася неодноразово, однак залишається розкритою не до кінця. Хочемо поділитися своїми думками та баченням проблеми.
Спілкуючись із керівниками господарств на тему вибору фунгіцидів, доволі часто можна чути одні і ті ж запитання: «Який спектр дії фунгіциду? Скільки це буде коштувати? Чим Ваш фунгіцид кращий, ніж у конкурентів? Який приріст врожаю я отримаю?» та інші. Однак в більшості випадків вирішальним чинником є ціна препарату і вартість обробки, а рослина залишається на другому плані. Особливо такий підхід домінує в головах керівників в умовах економічної кризи, коли ресурсний потенціал господарства обмежений. Саме переймаючись економією бодай одного долару на гектарі, ми досить часто втрачаємо десятки і навіть сотні через недобір врожаю. Щоб зрозуміти чому це так, підійдемо до вибору фунгіцидів з точки зору фізіології рослин.
Коли мова заходить про заходи підвищення рівня урожайності зернових культур, перша асоціація, яка спадає на думку — це збільшення норми добрив і вибір сорту (гібриду) інтенсивного типу, далі — знищення бур’янів, і лише потім ми згадуємо про захист від хвороб і шкідників. При цьому не до кінця є зрозумілим, який з цих факторів є важливішим.
Однозначно, що в основі формування посіву з високим рівнем зернової продуктивності є генетичний потенціал сорту чи гібриду, рівень якого обмежують гідротермічні умови регіону та наявність в достатній кількості земних та космічних факторів життя (продуктивна волога, елементи живлення, світло і тепло). Останні ми успішно можемо регулювати системами обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин, строками і способом сівби, тобто елементами інтенсивної технології вирощування. Однак чітко розуміючи, що перераховані чинники позитивно впливають на рівень урожайності зернових, ми не завжди усвідомлюємо, що всі прикладенні нами зусилля насправді спрямовані на підвищення фотосинтетичної діяльності посівів. Адже, як свідчать численні дослідження науковців, саме продукти фотосинтезу становлять 90-95% сухої біомаси рослин і лише 5-10% припадає на зольні елементи та азот. Тобто, ведучи мову про підвищення урожайності, ми говоримо про активізацію процесу фотосинтезу. Процесу, який відбувається у хлоропластах листків, стебел, колоса і в результаті якого вуглекислий газ, вода, мінеральні солі під дією енергії сонця перетворюються на органічні сполуки.
Для того, щоб процес фотосинтезу відбувався на повну потужність, нам необхідно забезпечити певні умови. Перш за все це формування площі фотосинтетичної поверхні, яка має забезпечити максимальне засвоєння фотоактивної радіації сонця (ФАР) посівами. Оптимальною вважається площа асиміляційної поверхні листків на рівні 40-50 тис. м2 на 1 га. Це забезпечує поглинання 80-95% ФАР, що надходить до посіву. Подальше збільшення площі асиміляційної поверхні є малоефективним. Таких показників посіви зернових культур досягають на період повного виходу прапорцевого листка — появи колоса. Наступним кроком на шляху реалізації потенційної продуктивності сорту (гібриду) є забезпечення тривалого функціонування фотосинтетичного апарату. Адже після цвітіння колоса синтезовані листовою поверхнею пластичні речовини головним чином використовуються на налив зерна. Тобто рівень урожайності та його якість напряму залежить від величини фотосинтетичного апарату та тривалості його функціонування.
Одним з ключових елементів технології вирощування зернових культур, який поряд із системою удобрення значною мірою впливає на формування і тривалість функціонування асиміляційної поверхні листків, є фунгіцидний захист. Розширення видового складу та підвищення інфекційного рівня присутності грибних хвороб у посівах зернових культур є головною причиною зменшення біомаси листків, передчасного завершення вегетаційного періоду і недобору врожаю. При цьому негативні наслідки від ураження хворобами протягом вегетації ми не можемо компенсувати жодним іншим агротехнічним заходом. Саме правильно побудована система фунгіцидного захисту є запорукою формування високого рівня урожаю та гарантом того, що капіталовкладення на систему удобрення, обробітку ґрунту, захисту від бур’янів і шкідників не будуть «грошима на вітер».
Виходячи з наведеного вище екскурсу в фізіологію рослин, логічним буде запитання: «Яким фунгіцидам доцільно віддати перевагу, адже їх така велика кількість присутня на ринку пестицидів України?» Не менш логічною буде і відповідь: «Тим, які забезпечують ефективний та довготривалий контроль широкого спектра хвороб, а отже, реалізацію фотосинтетичного потенціалу посівів». Думаємо, така відповідь мало кого влаштує, тому давайте розглянемо роботу фунгіцидів на прикладі двох продуктів: Рекс®Дуо і Абакус®. Чому саме ці продукти? По-перше, це продукти різних цінових категорій. По-друге, це фунгіциди з різним світоглядом на систему захисту від хвороб. Хоча вони належать одному виробнику — німецькому хімічному концерну BASF. Тепер по-порядку.
Рекс®Дуо — фунгіцид із багаторічною історією, який завдяки вдалому поєднанню двох діючих речовин з групи триазолів і бензимідазолів завоював і тривалий час утримує лідируючі позиції на ринку засобів захисту рослин. Продукт був створений з метою ефективного контролю септоріозу листя, жовтої і бурої іржі, борошнистої роси та інших плямистостей у посівах зернових культур. Що він успішно й демонструє (рис. 1).
Рис. 1. Ефективність контролю хвороб озимої пшениці фунгіцидом Рекс®Дуо
через 10-30 днів після обробки посівів
Додатковими аргументами на користь використання у системах захисту зернових культур фунгіциду Рекс®Дуо є ціна обробки на гектар та обсяг збереженого збіжжя. Так, при витратах 18-22 $/га величина приросту врожаю зерна у 25 дослідах, проведених на озимій пшениці в умовах України протягом 2011-2014 рр., в середньому становила 6,7 ц/га, тоді як в окремих дослідах цей показник сягав +17 ц/га (рис. 2).
Рис. 2. Вплив фунгіциду Рекс®Дуо на урожайність озимої пшениці в умовах України
(середнє за 2011-2014 рр., n= 25)
Останнім часом значної популярності серед аграріїв набуває використання для захисту посівів зернових культур від хвороб фунгіцидів на основі комбінації діючих речовини з групи триазолів та стробілуринів. До цієї групи відноситься й Абакус® — фунгіцид преміум класу з вартістю обробки на гектар на рівні 26-40 $.Однак витрачаючи більше, Ви й отримуєте більше.
Однією з переваг цього продукту є те, що завдяки поєднанню двох діючих речовин з різним механізмом дії та розподілом у рослині ми отримуємо більш ефективний і довготривалий захист посівів від широкого спектра хвороб. Введення до складу Абакус®стробілуринового компоненту дозволило доповнити системну дію триазолутрансламінарною. Тобто на поверхні листка в результаті взаємодії діючої речовини з восковим нальотом формуються «запасні депо». В процесі росту і розвитку рослини стробілурин поступово перерозподіляється по поверхні листка, на який він був нанесений, і частково переміщується на нижню його частину. Таким чином, забезпечується ефективна превентивна дія проти інфікування рослини збудниками хвороб. При цьому концентрація діючої речовини на поверхні рослини знижується менш інтенсивно порівняно з триазолом за системного розподілу по всій рослині. Саме завдяки цьому досягається пролонгований захисний ефект протягом 30 днів і більше (рис. 4-5).
Рис. 4. Тривалість захисної дії фунгіциду Абакус® у посівах озимої пшениці
проти септоріозу листя (Septoria tritici) в умовах Київської області, 2014 р.
Ще одним аргументом на користь використання для захисту посівів зернових культур фунгіциду Абакус® є здатність стробілурину здійснювати стимулюючий вплив на біохімічні процеси у рослині — забезпечувати AgСelence® ефекти. Наслідком такої дії є підвищення концентрації хлорофілу у хлоропластах, що посилює активність фотосинтезу; активізація синтезу ферменту нітратредуктази, що дозволяє прискорити перетворення мінерального азоту в білкову форму; стимулювання синтезу вітамінів та ферментів, що відповідають за імунномодулюючу роботу організму рослини та стійкість до стресових умов.
Рис. 5. Ефективність контролю хвороб зернових культур фунгіцидом Абакус®
в умовах України через 10-30 днів після внесення, 2013-2014 рр. (n=4)
Використання фунгіциду Абакус® також сприяє уповільненню накопичення етилену в тканинах рослини, що уповільнює їх старіння та подовжує час функціонування фотосинтетичного апарату. Як результат, ми отримуємо вищий рівень продуктивності посівів. Підтвердженням цього є результати наукових досліджень, отримані в 2013 році в умовах Київської та Хмельницької областей (рис. 6).
Рис. 6. Ефективність фунгіцидних систем, 2013 р.
Саме завдяки більш тривалому захисному ефекту та активізації фізіологічних процесів у рослині при використанні фунгіциду Абакус®, 1.5 л/га (ВВСН 37-39) на фоні обробки Капало®, 1.0 л/га (ВВСН 31-32) було отримано додаткових 3,7-5,6 ц зерна з кожного гектара порівняно з варіантами досліду, де для захисту від хвороб застосовували Капало®, 1.0 л/га (ВВСН 31-32) + Рекс® Дуо, 0.6 л/га (ВВСН 37-39). Отриманий приріст врожаю цілком покриває додаткові витрати, пов’язані з закупівлею і внесенням більш дороговартісного фунгіциду Абакус®, що робить виробництво зерна економічно привабливішим.
Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити рекомендацію. Обираючи фунгіциди для системи захисту зернових культур, Ви маєте опиратися не на ціну, а на об’єктивну оцінку переваг продукту з точки зору ефективності контролю хвороб та впливу на фізіологічні процеси рослини. Адже не ціна ресурсів визначає ефективність господарювання, а їх якість та вміння розпорядитися.
Гарних Вам врожаїв та високої ціни на сільськогосподарську продукцію.
