Як показує досвід, для копіювання обирають найкращі за сукупністю характеристик і репутацією продукти. Тому, з одного боку, наявність кількох десятків копій і аналогів на Амістар® Екстра є підтвердженням його ефективності, якості та довіри до препарату, а з іншого — генерики користуються репутацію, що напрацьовувалася роками, й можуть завдати їй прямої шкоди.
Деякі виробники та продавці препаратів-генериків не соромляться використовувати в рекламі своїх продуктів термін «аналог» і вказують назву оригінального препарату, що є прямим порушенням законодавства й, ба більше, може ввести покупця в оману. Адже, незважаючи на, здавалося б, однаковий уміст діючих речовин, процес виробництва й допоміжні складові оригінального продукту та препарату-аналога можуть бути абсолютно різними, що без сумніву позначається на ефективності та врожайності.
Ми вирішили підійти до порівняння оригінального продукту Амістар® Екстра та препаратів-аналогів із практичного боку, заклавши польові випробування, мета яких — підтвердження або спростування теорії, що препарати-аналоги мають однакову з оригінальним продуктом ефективність.
Досліди були закладені на соняшнику, оскільки ця культура є вкрай важливою з економічного погляду й водночас потребує дедалі більшої інтенсифікації в захисті від хвороб через значний відсоток у сівозміні та збільшення тиску з боку захворювань. Для дослідів обрано локацію у с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.
До схеми досліду було включено такі варіанти:
• Контроль.
• Амістар® Екстра 0,75 л/га — стандарт.
• 200 г/л азоксистробін + 80 г/л ципроконазол — 0,75 л/га.
• 200 г/л азоксистробін + 120 г/л ципроконазол — 0,7 л/га.
• 200 г/л азоксистробін + 120 г/л флутріафол — 0,75 л/га.
• Кількість повторностей — 3.
Беручи до уваги погодно-кліматичні умови в місці закладення досліду та загальноприйняту практику захисту соняшнику від захворювань в обраній агрокліматичній зоні, було проведено дві обробки вказаними фунгіцидами в зазначених дозуваннях: першу — у фазу 8 листочків, другу — у фазу завершення бутонізації (через 22 дні після першої обробки). Для вивчення ефективності препаратів було обрано гібрид соняшнику, сприйнятливий до таких хвороб, як септоріоз, альтернаріоз, фомоз і фомопсис, що є типовими для цієї культури. Погодні умови під час проведення досліджень показано в додатку 1, загальні параметри досліджень — в додатку 2.
Додаток 1. Погодні умови під час проведення досліджень ( – середня температура, °С, – відносна вологість повітря, %, • опади, мм)
Ефективності варіантів оцінювали згідно із загальноприйнятою європейською методикою ЕРРО (European and Mediterranean Plant Protection Organization).
Ураження листкового апарату оцінювали на 22-й день після першої обробки (у день перед проведенням другої обробки) та на 14-й, 21-й і 28-й день після другої обробки. Ураження хворобами листкового апарату оцінювали у відсотках від загальної площі листя.
Додаток 2. Основні параметри досліду
Обліки проводили на 25 рослинах у двох центральних рядках ділянки, окремо оцінювали відсоток ураження на нижньому, середньому та верхньому ярусах листя.
Ураження стебла оцінювали незадовго до збирання врожаю за 4-бальною системою, де:
• 0 — чисте стебло;
• 1 — плями на стеблі, що не охоплюють стебло навкруги;
• 2 — плями на стеблі, що охоплюють стебло навкруги;
• 3 — повністю уражене, потемніле стебло.
Збирання проводили прямим комбайнуванням двох середніх рядків із ділянки.
Тепер переходимо до аналізу отриманих даних. За результатами обліку, проведеного на 22-й день після першої обробки на нижньому ярусі листя, було одержано такі результати ураження септоріозом (рис. 1):
Рис. 1. Середній відсоток ураження септоріозом (Septoria Helianthi) на нижньому ярусі листя
На контрольній ділянці середній відсоток ураження становив 30,65%. Інші варіанти досліду, від найменшого ступеня ураження до найбільшого та, відповідно, до статистичного аналізу, можна розподілити так: Амістар®-технологія (7,25%) > азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 120 г/л (8,76%) ≥ азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л (9,33%) ≥ азоксистробін 200 г/л + флутріафол 120 г/л (11,56%) > контроль (30,65%).
Нагадаємо, що септоріоз є типовим захворюванням раннього періоду вегетації, який за сприятливих для розвитку погодних умов може завдати значної шкоди посівам, зменшуючи асиміляційну поверхню листкового апарату й потенціал урожаю.
Під час наступних обліків на середньому ярусі листя, проведених за аналогічною методикою на 14-й та 28-й день після другої обробки, було отримано такі показники (рис. 2):
Рис. 2. Середній відсоток ураження комплексом хвороб (Septoria Helianthi, Alternaria Spp., Phoma macdonaldii Sacc.) на середньому ярусі листя
Оцінювався загальний відсоток ураження площі листкової поверхні комплексом хвороб (септоріоз, альтернаріоз, фомоз), бо в польових умовах виокремити відсоток ураження певним захворюванням серед комплексу хвороб, що мають дуже схожі прояви, є надзвичайно складним завданням навіть для науковців.
Відповідно до статистичного аналізу варіанти досліду від найменшого ступеня ураження до найбільшого за результатами обліку (28-й день після другої обробки) можна розподілити так:
Амістар®-технологія (8,45%) > азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л (15,26%) > азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 120 г/л (17,47%) > азоксистробін 200 г/л + флутріафол 120 г/л (19,57%) > контроль (37,88%).
Рис. 3. Загальний вигляд рослин на варіантах досліду (28 ДП2О)
За результатами наступного обліку, проведеного на 44-й день після другої обробки, під час якого оцінювався ступінь ураження стебла фомозом за 3-бальною шкалою, отримали такі результати:
Як бачимо, середній бал ураження стебла на контрольних ділянках є дуже високим — більше ніж 2 бали. Також на деяких ділянках спостерігалося надламування стебла в центральній його частині й вилягання рослин, що було досить поширеним явищем в умовах 2021 року, зокрема через доволі інтенсивний розвиток фомопсису.
Рис. 4. Середній бал ураження стебла фомозом (Phoma macdonaldii Sacc.)
Відповідно до середнього бала ураження та статистичного аналізу варіанти досліду від найменшого ступеня ураження до найбільшого можна розподілити так:
Амістар®-технологія (1,53) ≥ азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 80 г/л (1,71 ) > азоксистробін 200 г/л + ципроконазол 120 г/л (2,19) ≥ азоксистробін 200 г/л + флутріафол 120 г/л (2,29) > контроль (2,67).
Рис. 5. Загальний вигляд рослин на варіантах досліду (44 ДП2О)
Врожайність — ключовий показник, за яким оцінюється ефективність фунгіцидного захисту культури. За результатами обмолоту дослідних ділянок були отримані наступні дані (рис. 6.).
Рис. 6. Врожайність, ц/га на стандартну вологість
Як бачимо, різниця між Амістар®-технологією та аналогами є більш ніж суттєвою, отже, з економічної точки зору, використання оригінального та перевіреного продукту окуповує себе в рази.
Яких висновків можна дійти з отриманих даних? Ефективність препаратів-аналогів була гіршою від стандарту на 10–15% і навіть більше і, як результат — коротший період захисної дії, передчасна втрата листкового апарату, вилягання рослин через інтенсивне ураження хворобами стебла й, відповідно, нижча врожайність.
Однак, якщо на етикетці препаратів аналогів вказана ідентична оригінальному Амістар® Екстра кількість діючих речовин, то чому ж ми не отримали зіставної з оригіналом ефективності? Припустимо, що вже минули ті часи, коли препарат-аналог міг взагалі бути відвертою підробкою та містити менше діючої речовини азоксистробін або взагалі її не містити, відповідно, вся різниця має полягати в процесі виробництва та якості всіх без винятку компонентів формуляції препаратів і її стабільності. Дуже часто компанії-оригінатори витрачають значну кількість часу та ресурсів для «доведення» формуляції, проводячи сотні досліджень, щоб підтвердити ефективність і стабільність препарату. А як щодо препаратів-аналогів? Адже формуляція та допоміжні компоненти, що містяться в препараті, відіграють не менш важливу роль, ніж самі діючі речовини. Незрідка завдяки вдосконаленню формуляції вдається підвищити ефективність препарату на 15–25%. Антиспінювачі, стимулятори, антифризи, диспергатори, антисептики, буферні речовини — все це є важливими складовими формуляції кожного продукту, але якої вони якості в генеричному препараті та чи всі вказані компоненти входять до його складу? Завдяки чому досягається нижча вартість такого продукту?
Отже, з якими ж на які проблеми ми можемо наразитися, застосовуючи препарати-аналоги?
• Гірша ефективність, порівнюючи з оригінальним Амістар® Екстра, що підтверджують результати польових досліджень.
• Нижча врожайність як наслідок гіршої ефективності й тривалості захисної дії.
• Прямі збитки, що не здатна компенсувати нижча вартість обробки, порівнюючи з оригінальним продуктом.
• Недопрацьована і нестабільна формуляція може призвести до проблем під час застосування такого продукту: блокування розпилювачів, випадання в осад, надмірне піноутворення та навіть фітотоксичність на культуру.
• Безпека. Для кожного оригінального препарату обов’язковим є наявність паспорта безпеки, де вказані рівні токсичності та класифікація за впливом складових препарату, спосіб надання першої медичної допомоги за контакту чи отруєння. Що ж стосується препаратів-аналогів, то така інформація у них просто відсутня, а отже, ми не володіємо ймовірними даними про складові такого препарату й ступінь їх токсичності для персоналу (агронома, механізатора, заправника тощо) чи навколишнього середовища загалом.
• Питання безпеки стосується і залишків складових препарату в урожаї, всебічну перевірку щодо яких проходять оригінальні продукти.
Та найгіршим є те, що в разі із фунгіцидним захистом, ми не можемо одразу виявити проблему з розвитком хвороб, отже, виправити ситуацію в більшості випадків уже неможливо. Чи варто ризикувати?
До того ж ми не отримуємо:
• Гарантій оригінального виробника.
• Якісного технічного супроводу.
• Додаткових технічних, лабораторних і фінансових сервісів.
• Упевненості в продукті, що використовується.
Отже, чому генеричні препарати не завжди забезпечують результат, ідентичний тому, яким він є в оригінального продукту Амістар®-технології? Тому що це аналоги, а не той самий продукт, і цим все сказано.
Пам’ятайте, тільки Амістар® працює як Амістар®!
