О.В.СТУПЕНКО, канд. с.-г. наук,
агроном-консультант з питань позакореневого живлення
ТОВ «Екоорганік»
Погодні умови осені 2015 року практично на всій території України за рівнем зволоження та температурним режимом були несприятливими, що стало основною причиною «недосіву» площ. На значній частині посівних площ внаслідок дефіциту вологи сходи з’явились пізніше оптимальних строків, а тому увійшли в зиму ослабленими зі слабко розвиненою кореневою системою.
Погодні умови зимівлі з тривалими відлигами також додадуть проблем, адже суми активних температур, як правило, недостатньо для повноцінного росту і розвитку озимини, а з холодного ґрунту засвоєння елементів живлення буде мінімальним, і рослини в основному використовуватимуть поживні речовини, накопичені раніше.
Попередні прогнози метеоумов на весну 2016 року обіцяють достатньо затяжну, прохолодну та вологу погоду. Які проблеми несуть ці фактори товаровиробнику?
Несприятливі погодні умови не дають змогу рослині забезпечувати необхідний рівень мінерального живлення, а отже, і формування високоврожайного біоценозу.
Традиційними азотними підживленнями у таких умовах не обійтись. Важливо, щоб рослини були достатньо забезпечені іншими необхідними елементами живлення, зокрема, фосфором та калієм. Якщо у вирішенні завдання із забезпечення рослин доступним калієм може не виникнути труднощів, принаймні теоретично, оскільки калій більш рухомий у ґрунті, то з фосфором ситуація виглядає значно складнішою. З метою прискорення росту і розвитку кореневої системи для рослин — головного органу, який забезпечує рослину елементами живлення та водою, важливе значення має фосфор. Однак через обмеження засвоєння цього елементу з холодного ґрунту внаслідок особливостей його рухомості зробити підживлення традиційними добривами практично неможливо.
Низька температура ґрунту (<10 °C) призводить до нестачі фосфору для рослин, навіть за його високого вмісту в ґрунті. За цих умов підвищується в’язкість ґрунтового розчину і знижується дифузія та поглинання фосфору кореневою системою.
Недостатній рівень мінерального живлення суттєво знижує захисні функції рослин, і вони стають надзвичайно вразливими до хвороб, передусім грибкової природи. Все це може призвести до великих втрат як в об’ємі, так і в якості врожаю.
Постає питання: «Чи існує спосіб допомогти рослині у забезпечені фосфором та калієм і одночасно підсилити її імунітет до збудників хвороб?»
Так, такий спосіб існує — це використання продукту, який містить фосфор у формі її фосфіту та калій для позакореневого внесення.
Що це дає ?
1. Поглинання рослиною фосфору у вигляді фосфіту РО3 проходить більш інтенсивно, ніж фосфатів РО4. При нанесені на листок фосфор у фосфітній формі засвоюється у межах 65-75% всього за 1 день. Для засвоєння фосфору з фосфату потрібно не менше 5 днів, навіть протягом цього тривалого періоду рівень засвоєння становитиме не більше 20% від внесеного.
2. Дія фосфітів як фунгіцидів та біостимуляторів будується на індукції стійкості до біотичних чинників стресу (які викликають захворювання) та абіотичних (наприклад, низька або висока температура), через синтез фітоалексинів, які є запорукою активного імунітету. Фітоалексини — це група органічних речовин білкової природи, що виробляються рослиною у відповідь на надходження у клітину продуктів життєдіяльності патогенів або стрес. Ці сполуки є складовою частиною природного імунного механізму рослини.
3. Доведено, що фосфіти в кореневій системі безпосередньо інгібують розвиток мікроорганізмів роду Phytophthora, а також стимулюють захисні механізми самої рослини. Крім цього, фосфіти пригнічують та знищують прояви таких хвороб, як переноспороз, парша, бактеріоз, мілдью тощо. Фосфіти справляють незначний вплив на розвиток більшості ґрунтових грибів, що робить їх використання екологічним і безпечним для довкілля. Стабільність фосфітів у рослини є ключовим чинником їх ефективності у боротьбі із захворюваннями упродовж досить тривалого періоду часу.
4. При внесенні по листку фосфіти мають більш глибокий вплив, ніж тільки фунгіцидний ефект. Фосфор з фосфіту використовується в обміні речовин у рослинах, який проявляється в посиленні росту кореневої системи, засвоєнні інших елементів мінерального живлення, синтезу фосфоровмісних біологічно активних речовин, жирних кислот, АТФ, нуклеїнових кислот. Впливають на підвищення урожайності та товарного вигляду плодів, вмісту сухих речовин, каротиноїдів, антоціанів.
Дослідження впливу фосфітів на рослини при позакореневому внесенні проводяться протягом тривалого часу. Результати цих досліджень викладені багатьма вченими, зокрема, C.J.Lovatt, R.L. Mikkelsen, А.Е. McDonald, В.R.Grant,W.C.Plaxton, H.Forster, J.E.Adaskaveg, D.H. Kim, M.E. Stanghellini та інші.
5. Високий вміст калію у складі добрива забезпечує суттєве покращення живлення рослин цим елементом, роль якого на ранніх етапах росту і розвитку рослин надзвичайно важлива.
Калій у рослині регулює процеси транспірації і дихання, тому при достатній його кількості підтримується тургор і скорочуються втрати води в умовах нестачі вологи.
Калій сприяє росту провідних пучків ксилеми, покращуючи таким чином можливість транспорту і накопичення вуглеводів, підвищує стійкість рослин до стресу в умовах посухи, високих і низьких температур.
Для вирішення вищеозначених проблем КОМПАНІЯ «ЕКООРГАНІК» пропонує застосовувати спеціальне добриво «ЕКОЛАЙН ФОСФІТНИЙ К».
Продукт містить 53% фосфору у фосфітній формі, 35% калію, та збагачений бором (1,4%).
Які переваги добрива «ЕКОЛАЙН ФОСФІТНИЙ К»?
- Найвищий вміст фосфору (у фосфітній формі) та калію серед всіх аналогічних продуктів.
- Стимулює синтез у рослині фітоалексинів — природних захисників імунітету.
- Проявляє фунгіцидну дію на широкий спектр патогенів — збудників борошнистої роси, іржі злаків, фузаріозу, фітофторозу, переноспорозу, мілдью тощо.
- Суттєво підвищує стійкість рослин до збудників грибкових та бактеріальних інфекцій.
- Посилює ріст кореневої системи.
- Сприяє прояву відновлювального ефекту на рослину після впливу стресових факторів (посуха, заморозки, внесення пестицидів тощо).
- Підвищує вміст сухих речовин у товарній частині врожаю плодових і овочевих культур.
- Підвищує урожайність. Покращує якість врожаю.
- Екологічно безпечний — не проявляє токсичного впливу на навколишнє середовище.
- При сумісному використанні покращує ефективність фунгіцидів.
Список використаних джерел:
-
Banko T.J., Hong C.X. (2001) Evaluation of phosphite as an alternative phosphorus nutrient and control for Phytophthora disease. Proc Southern Nursery Assoc Res Conf 46: 272-275
-
Forster H., Adaskaveg J.E., Kim D.H., Stanghellini M.E. (1998) Effect of phosphite on tomato and pepper plants and on susceptibility of pep pers to Phytophthora root and crown rot in hydroponic culture. Plant Dis 82: 1165-1170
-
McDonald A.E., Grant B.R., Plaxton W.C. (2001) Phosphite (phosphorous acid): Its relevance in the environment and agriculture, and influence on plant phosphate starvation response. J Plant Nutr 24: 1505-1519
-
Lovatt C.J. (1990) Foliar phosphorus fertilization of citrus by foliar appli cation of phosphite. In: Citrus Research Advisory Committee (eds) Summary of citrus research. University of California, Riverside, Cal, USA: pp 25-26
-
Lovatt C.J. (1998) Managing yield with foliar fertilization. Calif Citro graph 84: 8-13
-
Phosphite Fertilizers: What Are They? Can You Use Them? What Can They Do? By C.J. Lovatt and R.L. Mikkelsen (Better Crops/Vol. 90 (2006, No. 4))
