День добігає кінця, а на полях поблизу села Піщаного, що на Черкащині, ще потужно ревуть комбайни — у СТОВ «АФ Маяк» завершують збирання соняшнику. Головний агроном господарства Максим Нечипоренко задоволений — цього року соняшник показує добрі результати. Для молодого керівника у цьому господарстві це другі жнива, і знову культури «не підкачали» — кукурудза на зерно в середньому вродила по 10 т/га, пшениця озима — 6,7 т/га, ячмінь ярий — 4,4 т/га, жито на зелений корм — 16 т/га. Забігаючи наперед, зазначимо, що й соняшник порадував урожаєм: як згодом підрахували, «насипав» по 3,6 т/га, що навіть дещо вище від середніх показників по господарству.
Звісно, погода чимало посприяла, щоб культури змогли показати свій потенціал, але й робота агрономічної служби, якісні гібриди, живлення та захист, дотримання технології мають не менше значення.
— Соняшник у структурі посівних площ, а це 7,5 тис. гектарів, належить до 30%, — розповідає головний агроном. — Умови для вирощування цієї культури в нас щороку різні й залежать від кількості опадів. Але врожаї отримуємо непогані — в середньому по 3 т/га. Соняшник вирощуємо на богарі та на поливі, і, що цікаво: цього року різниці в урожайності між ними не було. Навіть не знаю, як це пояснити. Можливо, тим, що цей рік для соняшнику видався доволі сприятливим, без різких температурних коливань чи проблем із вологою. Та й ми технологію відпрацювали, тож знаємо, як реагувати на погодні виклики, підтримати рослину.
Сергій Путренков, менеджер з регіонального та дистрибуційного маркетингу ТОВ «БАЙЄР» (ліворуч)
і Максим Нечипоренко, головний агроном СТОВ «АФ МАЯК» (праворуч)
У СТОВ «АФ Маяк» соняшник вирощують за класичною технологією. Під основний обробіток ґрунту вносять компост (господарство має власне тваринництво) або міндобриво, навесні закривають вологу боронуванням, проводять передпосівну культивацію, попередньо внісши карбамід по 100 кг/га. Під час сівби вносять в рядки рідкі комплексні добрива (РКД NP 8 : 24) у нормі 30 кг/га. Загалом норми внесення добрив корегують відповідно до результатів аналізу ґрунтів, який проводять раз на три-п’ять років.
— Сіємо соняшник із густотою 60 тис. насінин/га, — розповідає Максим Нечипоренко. — Раніше сіяли густіше, тепер зменшуємо густоту, бо менше стає вологи. Цього року вперше провели диференційований висів соняшнику на поливі та богарі. Для цього створили карти-завдання, нанісши на карти полів норми висіву 70–72 тис. насінин/га для ділянок зі зрошенням і 65–60 тис. насінин/га для богари. У результаті зекономили на насінні й не втратили в урожайності. А ще цього року в нас з’явилася можливість дистанційно спостерігати за роботою сівалки з телефона — за допомогою цифрової платформи FieldView від компанії «Байєр». Дуже зручно. Поки що таким чином тільки моніторимо роботу техніки, далі є плани на розширення функцій платформи.
Підбір гібридів
Як відомо, високий урожай можна отримати тільки від продуктивних гібридів. Тож у СТОВ «АФ Маяк», відомого далеко за межами Черкащини своєю високою культурою землеробства, дуже ретельно підбирають гібриди для товарних посівів. Мають роками відпрацьовану систему відбору: спершу гібриди соняшнику та кукурудзи висівають на демоділянках, потім найкращі відбирають у невеликі товарні посіви площею до 100 га, а вже звідти лідерів урожайності наступного року переміщають на великі масиви.
— Для нас урожайність — головний показник, за яким ми обираємо гібриди соняшнику для товарних посівів, — розповідає Максим Нечипоренко. — Наприклад, цього року на демоділянці висіяли 75 гібридів кукурудзи та 35 — соняшнику різної селекції. Найурожайнішим виявився новий гібрид соняшнику Бельведер бренду DEKALB® — за попередніми підрахунками, вродив по 4,52 т/га. Тож наступного року місце Бельведеру в товарному посіві гарантоване. Поготів, що він ще й показав свою стійкість до несприятливих умов. Протягом сезону проводили гербіцидний захист ділянки кукурудзи, розташованої поруч із соняшником, гербіцидом частково накрило й Бельведер. Спершу він був дещо пригнічений — думали, взагалі не відійде, але ми його амінокислотами підтримали, він вирівнявся й активно далі вегетував. На момент збирання був у доброму стані, кошик виповнений. І показав відмінний результат.
Обираючи гібриди соняшнику, агроном також зважає на їхню групу стиглості, період дозрівання. Перевагу віддає середньостиглим гібридам із періодом вегетації 95 і 105 днів і меншою мірою — пізнім (115–120 днів). Свій вибір пояснює тим, що пізні гібриди хоч і показують кращу врожайність, але їхній період цвітіння та формування насіння може припасти на спеку, тож зерно буде щуплим. Тому щороку в господарстві пристосовуються до погодних умов, комбінують гібриди різної групи стиглості.
Система захисту
— Наше господарство зацікавлене в найкращих продуктах, що пропонує ринок, щоб завжди бути на крок попереду, — каже Максим Нечипоренко. — Тому ми практикуємо інтенсивну технологію вирощування, не економимо на добривах, на системі захисту, бо хочемо отримати добрі врожаї. Складаючи систему захисту, обираємо переважно оригінальні препарати, 25% препаратів захисту — продукти компанії «Байєр». Зазвичай це препарати з кількома діючими речовинами, які по-різному діють на цільовий об’єкт, що робить їх ефективнішими та економічно вигідними.
Система захисту соняшнику передбачає одно-дворазове внесення гербіциду, фунгіцидний та інсектицидний захист у фазу зірочки з додаванням бору в нормі 2 л/га.
— Після сівби соняшнику вносимо ґрунтовий гербіцид, якщо далі проскакують бур’яни — працюємо страховими гербіцидами: проти дводольних — Челендж (аклоніфен 600 г/л), проти злакових — грамініцидом. Цього року ґрунтовий гербіцид тримав гербіцидний екран добре, окрім канатника, який доволі сильно засмічує наші поля. Відомо, що з канатником Теофраста важко справлятися, він добре реагує на внесення добрив, особливо азотних і фосфорних, а ми на добривах не економимо. Але Челендж справився. Я раніше вже працював із Челенджем, бачив його дію: навіть коли спершу здається, що може не справитися, пропустити деякі складні бур’яни — він все одно їх забирає. Тому й обрав цей препарат. Вносили гербіцид у фазу 1–2 пари листків культури нормою 1,7–1,9 л/га, додавши у бакову суміш прилипач Меро® EC810 по 0,4 л/га. Захист тривав протягом усього періоду вегетації соняшнику.
У захисті від хвороб агрономічна служба СТОВ «АФ Маяк» дотримується стратегії «працювати на випередження», адже краще запобігти їх поширенню, ніж потім лікувати. Найбільшою загрозою для соняшнику тут є фомоз, фомопсис і склеротиніоз. Щоб з’ясувати, який фунгіцид найкраще може стримати ці хвороби, цього року на демоділянці провели випробування п’яти продуктів різних виробників. Переможцями стали два «системники»: Фокс® (трифлоксістробін, 150 г/л + протіоконазол, 175 г/л) та Пропульс® (флуопірам, 125 г/л та + протіоконазол, 125 г/л) компанії «Байєр». Тож наступного року вони захищатимуть соняшникові посіви.
— Продукти «Байєр», як завжди, доводять свою ефективність, — каже Максим Нечипоренко. — Тому ми й розширюємо їхній асортимент: уперше випробували гібрид соняшнику й плануємо його вивести в товарний посів, уперше цього року висіяли гібрид ріпаку в товарному посіві, випробували нові ЗЗР і будемо їх застосовувати в системі захисту. Таким чином, наші пріоритети є незмінними — довіряємо тільки надійному виробнику!
