Трохи про історію
інокулянтів
Розуміння важливості мікроорганізмів для розвитку рослин не є новим. Науковцям ще з початку ХIX ст. відомо, що мікроорганізми не лише викликають захворювання у рослин, а й є важливими учасниками їх живлення, захисту та стимуляції розвитку. Більше 130 років тому було відкрито явище формування бульбочок на коренях бобових рослин за участі бактерій роду Rhizobiaceae, які допомагають рослинам перетворювати азот атмосфери у більш доступні форми за рахунок цукрів, утворених рослинами у процесі фотосинтезу. Завдяки корисним бактеріям фермери могли значно підвищити урожай, вносячи їх у ґрунт. Але проект зазнав невдачі — підвищення врожаю не було стабільним. Проте з часом це питання було досконально вивчене та доведене до практичного втілення і зараз успішно використовується в усьому світі. Ця технологія отримала назву «інокуляція» і дозволила розробити систему агротехнологічних прийомів, що суттєво допомогло підвищити родючість ґрунтів та зберегти її протягом сотні років.
На території України перші інокулянти під бобові культури почали використовувати на початку70-х років минулого століття, майже через 100 років після їх відкриття. На сьогодні чи не кожне господарство, яке вирощує сою або інші бобові, не обходиться без цих препаратів.
На початку 90-х років у світі розпочався новий виток у використанні інокулянтів для не бобових культурних рослин. Ці препарати дозволяють отримати істотну надбавку врожайності за допомогою обробки посівного матеріалу агрономічно корисними мікроорганізмами. Прикро, що на території «житниці Європи» про ці препарати знають хіба що найбільш обізнані аграрії, яких, на жаль, одиниці.
Якого ефекту можна очікувати від інокулянтів для зернових, технічних культур?
Економічний ефект від використання інокулянтів ґрунтується на трьох основних факторах:
1) поліпшення живлення рослин за рахунок фіксації азоту атмосфери, мобілізації важкодоступних фосфору, калію, заліза та інших мікроелементів;
2) стимуляція росту і розвитку рослин фізіологічно активними сполуками;
3) підвищення стійкості рослин до несприятливих умов завдяки активації індукованої системної стійкості.
За рахунок вищезгаданих факторів, наприклад, при обробці пшениці інокулянтом для зернових культур цілком можливим є підвищення урожайності на 20% та зниження витрат на засоби живлення і захисту рослин до 30%.
Від теорії до практики
У 2015 р. ФГ «Лан» для передпосівної обробки насіння озимої пшениці використовувало інокулянт для зернових культур.
Господарство: ФГ «Лан», с. Дзюнків Погребищенського району Вінницької області.
Сорт озимої пшениці: Лист 25.
Обробка насіння контрольного варіанту: Вітавакс 200 ФФ у дозі 2,5 л/т.
Обробка насіння у досліді: Вітавакс 200 ФФ — 2,5 л/тта BINOC «Зернові» — 4,0 л/т.
Норма висіву — 250 кг/га. Площа дослідної ділянки становить 12 га, контрольної — 13 га.
Система удобрення контрольної та дослідної ділянок: комплексне N9P24K24 — 100 кг/га.
Результати
Прибавка врожаю: + 29% (10 ц/га).
Додатковий прибуток: 4028 грн/га.
Подальша технологія вирощування озимої пшениці у контрольному та дослідному варіантах загальноприйнята для господарства. Обробку посівів здійснювали згідно з технологією господарства.
При виїзді на дослідні ділянки 28.03.2016 р. були відібрані рослини з контрольної та дослідної ділянок (фото 1).
Фото 1. Загальний вигляд рослин озимої пшениці
(зліва — контроль, обробка лише хімічними фунгіцидами,
справа — додаткова обробка насіння BINOC «Зернові».
В дослідному варіанті спостерігається більш інтенсивний
розвиток вегетативної маси та більша кількість продуктивних стебел
Рослини з дослідного варіанту характеризувались більш інтенсивним розвитком вегетативної маси, мають більше листя, що є наслідком стимулюючого впливу корисних ґрунтових мікроорганізмів, котрі входять до складу інокулянту «Зернові». Додатковий позитивний вплив на розвиток рослин мала оптимізація поживного режиму. Так, застосування комплексних інокулянтів забезпечило збільшення коефіцієнту використання поживних елементів із мінеральних добрив порівняно з контрольним варіантом.
Фото 2. Кількість продуктивних стебел у контрольному варіанті
(в середньому 1-2 од./росл.)
Важливою відмінністю між двома варіантами, яка суттєво впливає на продуктивність культури, є кількість продуктивних стебел. Так, у контрольному варіанті спостерігали закладку 1-2 стебел (фото 2), тоді як у досліді їх кількість була майже удвічі вищою (фото 3).
Фото. 3 Кількість продуктивних стебел у варіанті з обробкою
біокомплексом (у середньому 3-4 од./росл.)
Також оцінили вплив передпосівної обробки мікробними препаратами на основні елементи структури урожаю озимої пшениці (табл. 1).
Таблиця 1. Вплив передпосівної обробки насіння мікробними
препаратами на розвиток рослин озимої пшениці
Так, у дослідному варіанті відмічали збільшення довжини колоса на 11,6 % порівняно з контрольними рослинами. Стимуляція розвитку рослин позитивно вплинула на загальну їх продуктивність, маса зерна з однієї рослини зростала на 17,4 %.
Важливим показником, який напряму свідчить про якість отриманого зерна, є маса 1000 зернин, оскільки він вказує на виповненість його та посівні якості. І хоча цей показник є генетично обумовленим для кожного сорту, водночас у варіанті з передпосівною обробкою насіння мікробними препаратами відмічали приріст його на понад 4 %, що свідчить про оптимізацію поживного режиму рослин дослідного варіанту.
На період складання акту зібрано озимої пшениці на площі 25 га (контроль 13 га) за допомогою комбайна КЗС-91. Застосування інокулянту «Зернові» в технології виробництва озимої пшениці на базі ФГ «Лан» забезпечило приріст урожайності на 1,0 т/га, або на 29 % (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив застосованого інокулянту на врожайність
пшениці озимої сорту Лист 25
Одним із показників доцільності застосування цієї технології є її економічна ефективність (табл. 3).
Таблиця 3. Економічна ефективність застосованих агрозаходів
(середня закупівельна ціна 2-го класу пшениці — 4600 грн/т,
Внесення препарату призвело до подорожчання базової технології на 572 грн/т (143 грн/га). Разом із тим, додатковий чистий прибуток від інтеграції інноваційного препарату перевищив 4000 грн/га, порівняно з показниками технології ФГ «Лан».
Фото 4. Загальний вигляд рослин озимої пшениці перед збором урожаю
(1 — контроль, 2 — обробка інокулянтом «Зернові»)
У підсумку
Застосування якісних інокулянтів для обробки насіння на сьогодні є необхідною практикою, що дозволяє повною мірою реалізувати генетичний потенціал сучасних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, забезпечуючи найвищі врожаї за найкращої окупності інвестицій.
Павло МАМЕНКО, канд. біолог. наук,
керівник відділу
