Ні для кого не є секретом, що економічна ситуація, що склалася сьогодні, сприяє максимальному здешевленню систем захисту. Особливо це стосується ярих культур, адже рівень їх рентабельності нині бажає бути кращим. Звісно, виробник намагається зменшити витрати, щоб збільшити рівень рентабельності. Однак слід усвідомлювати, що економія повинна бути розумною і не призводити до додаткових втрат. Втрати врожаю від сажкових хвороб на ярих культурах сьогодні на території України можуть досягати 27–50%, від твердої — 20–32%.
Складаючи системи захисту, потрібно не забувати, що першим елементом, на який орієнтувалися наші діди, був захист пшениці та ячменю саме від сажкових хвороб. Збиток від летючої сажки складається як із явних, так і прихованих втрат. Явні втрати пов’язано з руйнуванням колоса через повне його знищення. Коли міцелій у фазі трубкування не встигає досягнути зародка, можлива часткова руйнація або взагалі відсутність візуальних симптомів ураження колоса. У цьому разі відбуваються приховані втрати від сажки. Збудник порушує нормальний перебіг біохімічних процесів рослинної клітини, внаслідок чого спостерігається погана виповненість зерна, зниження маси тисячі насінин. Спостерігається також вкорочення колоса, зниження озерненості, зменшення загальної та продуктивної костистості рослин. Важливо також пам’ятати, що життєвий цикл летючих сажок становить, як правило, 2 роки. У рік ураження ми не бачимо характерних симптомів, а за два роки відсоток ураження значно збільшується і хвороба розвивається в геометричній прогресії.
Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер із підтримки
й розвитку протруйників, компанія «Сингента»
На момент висіву відрізнити здорове насіння від ураженого неможливо. Уражене насіння зберігає схожість, а відповідно, і патологічний потенціал протягом мінімум трьох років. Ступінь кількісного і якісного розвитку інфекції залежить від умов зовнішнього середовища. До того ж умови інфікування ембріона материнської рослини й проростка з ураженого зерна різняться. Так, оптимальними умовами для проростання теліоспор летючої сажки ячменю вважаються температура повітря +18…+20 °С і вологість 80–100 %, але діапазон коливань досить суттєвий. За ураження проростків оптимальними для розвитку патогену будуть умови, що найсприятливіші для розвитку рослини-господаря.
Особливо небезпечна ситуація з летючою сажкою ячменю. Торік на 60% посівів ярого й озимого ячменю спостерігалися візуальні симптоми розвитку Ustilago nuda. Слід розуміти, що патоген має доволі вузьку спеціалізацію й здатен уражувати тільки ячмінь як ярий, так і озимий. Проте на сьогодні дуже складно діагностувати відсоток ураження насіннєвого матеріалу, бо досить мало лабораторій виконують діагностику саме цієї хвороби, адже вона вимагає роботи з ультрачистими кислотами, а це зумовлює певні труднощі.
Основні елементи захисту зернових колосових культур від сажкових хвороб:
• висівання здорового насіннєвого матеріалу з апробованих насіннєвих ділянок;
• просторова ізоляція насіннєвих і продовольчих ділянок;
• оптимальна глибина загортання насіння (заглиблення збільшує ймовірність ураження твердою сажкою);
• головний захід — протруєння насіння перед сівбою дієвим і якісним препаратом.
Не варто забувати про дідівські критерії захисту від сажкових хвороб, а саме 20 г/т насіння тебуконазолу ефективно контролює тверду сажку на пшениці та кам’яну на ячмені та 30 г/т насіння тебуконазолу контролює летючу сажку на пшениці та ячмені. Важливе значення також має якість обробки, рівномірне розподілення діючих речовин у робочому розчині (ретельне перемішування продуктів у каністрах), відсутність смітної домішки в насіннєвому матеріалі.
Однак, зважаючи на погодні умови минулого року, потрібно розуміти, що, крім сажкових хвороб на території України у вегетаційний період 2023 року матимуть значення ще й фузаріозні кореневі гнилі. Гадаю, всім відомо, що після минулого року гриби роду Fusarium накопичилися у ґрунті у величезній кількості й просто чекають ранніх посівів ярих культур, щоб продовжити процес своєї життєдіяльності. Особливу небезпеку вони становитимуть для пивоварного ячменю та інших зернових, призначених для вирощування продукції дієтичного харчування.
Небезпечний наразі також розвиток гельмінтоспоріозів, резерваторами інфекційного потенціалу яких на сьогодні є посіви озимого ячменю і рослинні рештки. Останні чотири роки гельмінтоспоріози посідають перше місце у втраті врожаю ячменю.
На сьогодні на території України погодні умови склалися так, що застосування якісного протруйника дає змогу заощадити кошти на насінні й системі захисту ярих зернових культур надалі та побудувати її за принципом: «одна насінина — одна рослина». Тобто ми не підживлюємо ґрунт дорогим насінням, а кожна насінина дасть рослину, яка зробить свій внесок у загальний урожай господарства.
Ми радимо використовувати для обробки насіння ячменю продукти Максим® Форте або Селест® Макс у нормі 1,5–2 л/т насіння.
Максим® Форте — це:
• 25 г/л флудиоксонілу, що забезпечує максимальний посилений контроль фузаріозів, гельмінтоспоріозів, кам’яної сажки ячменю та твердої сажки пшениці, септоріозу тощо. Крім того, синергізм флудиоксонілу й азоксистробіну значно покращує ефективність захисту від інфекційного навантаження збудників роду Fusarium.
• 10 г/л азоксистробіну, що не тільки забезпечує покращену дію на збудників фузаріозу, а також збільшує ефективність проти гельмінтоспоріозів як прямо, так і опосередковано, і головне, це позитивний вплив на фізіологію самої рослини. Застосування Максим® Форте в нормі та 1,5 л/т насіння і 2,0 л/т насіння дає можливість справляти стимуляційний вплив на кореневу систему й проростки ярого ячменю та пшениці. Тобто застосування цього протруйника дає змогу втриматися від використання біологічних, органічних чи будь-яких інших видів добрив шляхом нанесення їх на насінину.
• 15 г/л тебуконазолу, що захистить проростки й молоду рослину від летючої сажки та інших видів внутрішньої інфекції.
Селест® Макс — це протруйник з інсектицидним компонентом, який окрім надійного фунгіцидного захисту від хвороб ще й контролює розвиток шкідників на початковому етапі розвитку хвороби, а саме хлібних блішок, попелиць, цикадок, злакових мух і шкідників, що мешкають у ґрунті. До того ж Селест® Макс запобігає ураженню ярих культур вірусними хворобами.
Пам’ятаймо, рівень рентабельності ярих зернових культур істотно залежить від правильної побудови системи захисту.
