Історія заснування й розвитку ПП «Шанс», розташованого поблизу Кропивницького, доволі незвична. На початку 2000-х її створив тоді ще 19-річний хлопець Сергій Таровик, котрий саме навчався на факультеті фінансів. Хоча батько Сергія також фермер, але, звісна річ, жодних спеціальних знань у юнака не було. І, як виявилося, це зіграло позитивну роль.
Сергій Таровик, керівник ПП «Шанс»
— Так, жодних шаблонів у мене в голові не було. Ще тоді якось виписував літературу з-за кордону, розпитував людей і майже відразу працював за технологією no-till. З дощами тоді у нас було краще, і приваблювала можливість скоротити витрати та взагалі працювати за новою технологією. За традиційною ж технологією ми попервах працювали швидше через бідність, бо в нас лишалася техніка ще радянських часів, але придбали нову сівалку, і робота пішла, — згадує Сергій Петрович.
Нині господарство обробляє до півтори тисячі гектарів. Починали з того, що під соєю у сівозміні було понад половина площ, однак сьогодні ключову роль у структурі відіграють інші культури — озима пшениця, соняшник, кукурудза і ріпак.
Щиро кажучи, я приїхав до Сергія Петровича з певним набором міфів у голові щодо технології no-till. Це стосується і визначної ролі сівозміни, і необхідності розрізати товстий шар пожнивних решток, і інших речей. Фермер із 20-річним досвідом роботи за нульовою технологією замість відповіді повіз мене на поле, де раніше росла кукурудза.
— Бачите? Нині — початок травня, а пожнивні рештки вже майже мінералізувались — без жодних деструкторів чи ще чогось. Єдине, що — ми можемо пройтися важким рубальним котком, щоб потрощити стебла та кореневища. Це вже працює сама корисна біота ґрунту — бачите, скільки тут черв’яків. Практично через кожні кілька сантиметрів! А сама земля під шаром пожнивних решток, що активно розкладаються, волога і зберігатиме цю вологу ще дуже довго, — пояснює керівник ПП «Шанс».
Справді, не часто доводиться ось так наочно переконатися у перевагах грамотного «ноу-тіллу» і зрозуміти, що дуже багато залежить не лише від вибору технології, а й від того, наскільки вправним виявляється аграрій. Сергію Петровичу вдалося здійснити справжнє диво, бо справді на його полях живий ґрунт, і врожайність, що може перевищувати результати в набагато більш забезпечених вологою регіонах. Скажімо, врожайність озимої пшениці тут може перевищувати 80 ц/га, а кукурудзи — досягати 100 і більше ц/га.
— Ясна річ, що для нашої технології обов’язково потрібно застосовувати високоякісну сівалку. Вона має точно розподіляти насіння, забезпечувати високе притискне зусилля, закладати добрива під час сівби й сіяти на максимальних швидкостях. Свого часу ми працювали з різними сівалками, а зупинилися на Väderstad Tempo F, — розповідає Сергій Таровик.
Відверто кажучи, раніше в мене Väderstad Tempo асоціювалася передусім із чистенькими великими полями, на яких цей «літак» може розганятися до надзвукової агрономічної швидкості. Однак, як ми переконалися особисто, Tempo упевнено летить полем, суціль вкритим пожнивними рештками, не збавляючи швидкості і точно розподіляючи насіння.
________________
Технологія PowerShoot, реалізована в конструкції Väderstad Tempo, використовує надлишковий тиск повітря й контролює переміщення насіння від бункера до посівного ложа. Це гарантовано забезпечує водночас швидкісну і точну сівбу
________________
— Ми сіємо на швидкості 14–16 км/год і, відповідно, дуже швидко засіваємо наші площі кукурудзою, соняшником й озимим ріпаком. Немає жодних проблем, і ви самі бачите, що кожна насінина — на однаковій відстані від сусідньої. Аналогічно — глибина висіву. А я можу сказати, що в no-till значна частка успіху залежить саме від якості сівби, — зазначає Сергій Петрович.
Додамо, що в традиційних сівалках насіння вільно падає від висівного пристрою по сім’япроводу вниз у ґрунт. У разі збільшення швидкості руху зростає вібрація, зерно в сім’япроводі підстрибує, і точність розподілення насіння в рядку значно погіршується. Натомість технологія PowerShoot, реалізована в конструкції Väderstad Tempo, використовує надлишковий тиск повітря й контролює переміщення насіння від бункера до посівного ложа. Це гарантовано забезпечує водночас швидкісну і точну сівбу.
У господарстві «Шанс» нову сівалку вибирали довго і ретельно.
— Знаєте, це той випадок, коли можна спробувати заощадити копійку, але втратити гривню. Тому я хотів, щоб у нас працювала справді найкраща на сьогодні сівалка. Väderstad Tempo коштує своїх грошей, і вона швидко їх відробляє. Окрім того, ми не пошкодували заплатити за додаткове оснащення машини системою Delta Force для потужнішого притискного зусилля й точності сівби. І в результаті не знаємо проблем із якістю та продуктивністю сівби, — стверджує Сергій Таровик.
Завдяки встановленню системи Delta Force вдалося досягнути того, що, реагуючи на зміну властивостей ґрунту на полі, сівалка сама автоматично регулює притискне зусилля в кожному рядку. Це досягається шляхом установлення додаткового датчика тиску та гідравлічного циліндра на кожній висівній секції Tempo. Завдяки їй кожна насінина в кожному рядку потрапляє в ґрунт з оптимальним притискним зусиллям на однакову глибину, і в той самий час усувається надмірне ущільнення ґрунту.
________________
Завдяки встановленню системи Delta Force вдалося досягнути того, що, реагуючи на зміну властивостей ґрунту на полі, сівалка сама автоматично регулює притискне зусилля в кожному рядку
________________
— Для no-till — це саме те, що треба, хоча, гадаю, що наша Tempo у будь-якому оснащенні нас не підвела б. Це дуже надійна і високотехнологічна конструкція, яка стала для нас безвідмовним точним інструментом. І до того ж забезпечує низку додаткових переваг, — каже фермер.
Сергій Петрович розповідає, що троє з п’яти працівників господарства вступили до лав Збройних сил України. Відповідно, усі технологічні операції доводиться виконувати якомога швидше, щоб встигнути в оптимальні агротехнічні терміни. Тому висока продуктивність роботи Tempo стала у великій нагоді.
— Якщо ви правильно організуєте логістику в полі й сіятимете зі швидкістю 14–16 км/год, то матимете просто відмінну продуктивність сівби. Фактично нам потрібно тільки пару днів, щоб посіяти кукурудзу чи соняшник. Тому можемо обирати оптимальний час для сівби і не втрачати вологу з ґрунту, — пояснює Сергій Таровик.
Керівник ПП «Шанс» звернув також увагу й на помірне споживання пального в разі застосування Väderstad Tempo, котра агрегатується з трактором John Deere. За його словами, попередня сівалка потребувала до 7 л/га, тоді як середня витрата з Tempo становить всього скромних 3,3 л/га. Тобто за один сезон економія 2,5–3 т пального.
— І, до речі, навантаження на двигун трактора становить лише 65%, тоді як інша сівалка навантажувала його майже на повну, — каже фермер.
Також під час роботи Väderstad Tempo на полях ПП «Шанс» за потреби застосовують вимкнення висівних секцій. Це забезпечує економію посівного матеріалу до 3%, що також є приємним бонусом для економіки будь-якого агрогосподарства. Взагалі грамотний підхід до технології в ПП «Шанс» дає змогу висівати кукурудзу і соняшник із помірною кількістю насінин на 1 га (кукурудзу — 50–52 тис.), що додатково підвищує рентабельність роботи.
— Маю сказати, що компанія Väderstad не лише виготовляє якісну техніку, а й супроводжує її відмінним сервісним супроводом. З одного боку, ми намагаємося до всього дійти самостійно: зрозуміти, освоїти нові технології, але, з іншого — завжди приємно, коли є такі надійні партнери. І головне — технологічно Väderstad на вістрі світового науково-технічного прогресу і використовує все найкраще, що є у світі. А це дуже важливо, бо, я вважаю, що не потрібно ніде вигадувати велосипед. Просто треба застосовувати й адаптувати під себе справді ефективні передові світові досягнення, — переконаний Сергій Таровик.
