Про історію виробництва, сьогодення та перспективи розповідає СЕО групи компаній Кобзаренка Дмитро КОБЗАРЕНКО.
? Дмитре Анатолійовичу, торік підприємство відзначило 30-річчя від дня заснування і за цей час пройшло непростий і тернистий шлях. Який, на Вашу думку, головний підсумок цього соціально-економічного етапу?
— Мій батько Анатолій Дмитрович був першим працівником. А нині ми — міжнародна українська компанія, що має чотири заводи у двох країнах. Ми виросли від виробника садових возиків до найбільших 4-вісних причепів у Європі. Кобзаренко став брендом на рівні із Claas, Brantner і на ринку України, не побоюсь цього порівняння, John Deer. Ми — сімейна компанія, власники якої — в керуванні. Ми не про цифри прибутку, а про якість бренду Кобзаренко, про українське прізвище на світовому полотні.
? Як вплинув воєнний стан на діяльність колективу, і чи довелося обмежувати виробництво?
— У нас дуже ініціативна команда, керівники виробництва, цехів, відділів. Ця ініціативність проявилась і на початку повномасштабного вторгнення. У перші дні до військкоматів пішли одні з найкращих працівників підприємства. Допомогла структура заступників, які почали виконувати обов’язки.
Дефіцит працівників компенсувався падінням експорту. Тому завдяки правильному менеджменту робочого часу нікого не звільнили. Звичайно, ми постійно шукаємо приховані діаманти серед колективу, і це допомагає ефективно налаштовувати процеси, але пошук додаткових працівників не припиняємо. Воєнний стан вплинув і впливає морально. Люди вже 2,5 року не мають значної кількості вихідних, а відпустки все ще під час постійних тривог. Цей стан підвищує нервовість, тому я намагаюсь знижувати градус напруження та емоцій.
Виставка Mezofalva-2024, Угорщина
? Які заходи безпеки впровадили на виробництві через воєнні дії? Як підтримуєте моральний дух і мотивацію своїх працівників?
— Не знаючи, як буде далі, ми виплатили заробітну плату наперед, та, перебуваючи в окупації, кілька тижнів розробляли план захисних дій на випадок, якщо нечисть зайде на нашу територію.
Установили сирену, маємо бункер на одній із територій, своїми силами побудували укриття з бетонними плитами й насипом. Провели навчання з пожежогасіння та тримаємо постійно чергову бочку для надзвичайних випадків.
Найкращим мотиватором виробничого підприємства є його завантаженість, коли люди розуміють, що завтра буде робота, вони повертаються додому вмотивовані. Тімбілдінги з пивом і м’ясом не працюють, коли завтра — без замовлень, нема зарплатні, тому команда продаж в Україні, команда експорту та і я особисто без вихідних подорожуємо виставками, господарствами, щоб завантаження підприємства не падало.
? Назвіть основні виклики у виробництві та реалізації причіпної сільгосптехніки під час війни?
— Список «основних» викликів постійно змінюється. Спочатку — окупація, потім — велика мобілізація, блокування кордонів, зупинка ринку у Європі через відсутність дотацій, тепер — брак кваліфікованих кадрів, подорожчання валюти, обмеження електропостачання. Деякі виклики вирішуються закупками обладнання, а деякі мають вигляд порогів бюрократичної річки, з якою борешся всім тілом. Механізмів рішення нема в жодній книзі ощадливого виробництва чи «успішного успіху» — тільки власними рішеннями, а іноді помилками.
? Чи допомагаєте і чим саме захисникам України?
— На сьогодні маємо 165 мобілізованих працівників. З кожним налагоджено контакт, і за потреби надаємо допомогу. Це не завжди дрони, іноді — товста ПВХ-плівка для окопу потрібна більше за теплі шкарпетки. Ми — виробництво сталевих зварних виробів, відповідно, все, що потрапляє до цієї категорії, не відмовляємо в ремонті, виготовленні, адаптації. Грошова допомога йде там, де ми безсилі. Оцінити допомогу можна за кількістю подяк від ВЧ, але точно не для публікацій. Я не політик і не шукаю додаткових балів для себе.
Тракторний самоскидний причеп ТСП-40
? З якими країнами співпрацюєте нині й чи розширився ринок збуту продукції?
— Ми маємо велику дилерську мережу у Європі, але побачили, що потенціал значно більший, тому основним вектором розвитку експорту нині є поглиблення співпраці, якісне і кількісне збільшення продажу через наявну мережу. Звичайно, робота ведеться й на додавання країн — як здобутки можна виділити хороший потенціал у Данії, перші причепи в Англії й Італії. Працюємо над ринком Канади, але туди шлях тернистий, ще й багато плисти… Але, як казав мій батько, «вовка ноги годують».
Як свідчення: за перше півріччя 2024 року техніка Кобзаренка була представлена на міжнародних виставках у 10 країнах (Італія, Франція, Румунія, Угорщина, Хорватія, Польща, Естонія, Болгарія, Сербія, Литва). Активна участь у міжнародних виставках дозволяє нам представляти наші досягнення та знайомитися з новими тенденціями в аграрному секторі.
? Чи суттєво скоротилися замовлення від вітчизняних аграріїв через війну?
— На диво — ні. Ми прописували песимістичні плани, і на початку 2023 року йшли по них. Однак незламність й адаптивність нашого агросектору перевищила очікування експертів і скептиків. Інтернет майорить реальними фото, де комбайн — поряд з окопами. Тому 2024-го йдемо із завантаженням на три місяці наперед. Ми позиціонуємо свій продукт, як швейцарський ніж у поході, так і ми — незамінний інструмент у полі. Коли важко, приходимо на допомогу. Світове визнання хочу зазначити через участь у програмі від ФАО ООН на поставку 315 одиниць для збереження врожаю-2023.
Технологія завантаження контейнерів від Кобзаренко
? Чи змінюються потреби українських аграріїв у цей складний період? Чи довелось розробляти щось нове у зв’язку з цим?
— Ми напрацювали прямий контакт із багатьма господарствами й можемо впевнено сказати, що тримаємо руку на пульсі. Зазначу зміну продукту, адже сильно змінилась сівозміна.
Тут, знову ж таки, звернусь до сегментації ринку. Коли зросла логістична складова, ми запропонували рішення для транспортування зерна в морських контейнерах. Коли холдинги закупила нові хопери, ми надали розвантажувач вагонів із пониженим приймальним столом. Цього року також презентували стрічковий навантажувач на 300 т/год для барж і високих складів. У цих розробках тримаємось своєї суті: ми — надійний інструмент. Ми — не логістична компанія, але завдяки нашим виробам можна зменшити затрати на тонну.
Тепер до сегмента тваринництва. Років п’ять тому сусіднє господарство не знало, куди дівати рідку органіку, був надлишок. А тепер його всім бракує, і на додаток до технології strip-till потрібне диференційне внесення з точним виливом. І тут ми також маємо що запропонувати. Точний вилив із прив’язуванням до карти поля в наших ВНЦ.
Крайнім, однак не останнім, виробом буде перевантажувач цукрового буряку. Причіп ще на етапі розроблення, але його величина вже вражає.
? Які перспективи бачите для аграрного сектору України найближчого майбутнього?
— Розвиток тваринництва. Ми лідируємо в зерновому секторі щодо причіпної техніки, але маємо, куди розвиватись у секторі тваринництва. Бочки з точним унесенням, кормозмішувачі та системи для біогазу — все поступово, нам не можна впасти лицем у болото. Від нас очікують готовий продукт, а не прототип.
Перевантажувач ПБН-50 гусеничний в роботі
? Як оцінюєте підтримку аграрного сектору з боку держави?
— Відновлення програми компенсації 25% — найкращий крок. Це унікальна програма, що допомагає і стимулює розвиток українського машинобудування. І тут зазначу титанічну роботу Федерації роботодавців України, а саме генерального директора Руслана Іллічова та його команди в партнерстві із заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитром Кисилевським. Це сотні годин на переговорах. Здавалось би, цифри зрозумілі всім, але ж програму гальмували два роки тому. Браво й уклін ФРУ та Мінекономіки.
? Чи маєте план подальшого розвитку? Що в його основі та які найближчі орієнтири «Заводу Кобзаренка»?
— Хто живе минулим — лишається в минулому. Ми сказали багато, хто ми, а тепер — ким хочемо стати. Головне — розвивати сутність нашого бренду, адже ми — інструмент агронома в полі. Японці вміють складати плани на 50 років, ми поки що обмежимось на п’ять. Хоча часто є відчуття, що живемо одним тижнем: куди планувати — війна ж. «Ти плануй, а який буде факт, такий і приймеш» — сказав мені один чоловік. Тому обговорили командою п’ятирічний план, розклали на кожний рік і зробили карту розвитку підприємства. Якщо коротко цифрами, то повинні подвоїти показники виробництва та реалізації й досягти 4 тисяч одиниць великогабаритної техніки наприкінці 2028 року. Кроки й обсяг роботи — цілий талмуд, а якщо коротко — нарощування експорту, ощадливе виробництво, технологічний продукт високої якості.
? А що важливо саме Вам в розрізі підприємства?
— Як власник не можу уявити, щоб клієнт отримав неякісний продукт. Питання якості — це питання існування бренду і підприємства. Завжди буде хтось дешевший, чи то гаражний конкурент, чи Китай — скопіювати можна все, а от якість — найскладніший критерій для копіювання.
? Що порадили б іншим аграрним підприємствам, які стикаються з подібними викликами?
— Порад немає, це люди, які виростили 2021 року 107 мільйонів тонн урожаю — найбільший показник за роки незалежності України. Низький уклін і висока повага. Дякую за визнання, ми не підведемо.
Довідково
Ніша: причіпна сільськогосподарська техніка
Місія: польовий інструмент фермера
Основні цілі:
1. Надійний постачальник техніки європейських стандартів.
2. Розвиваємо та вводимо нові продукти.
3. Місцевий виробник (Україна, Польща).
4. Постійне вдосконалення сервісу та підтримки клієнтів.
5. Географічне розширення міжнародного партнерства.
Профіль підприємства:
• Кобзаренко — це сімейний бізнес.
• 1993 рік — заснування в Україні.
• 2020 рік — запущено виробничу дільницю в Польщі.
• Розроблено — понад 150 моделей техніки.
• Реалізовано — понад 15 000 одиниць техніки.
• Дилерська мережа — у більш ніж 30 країнах світу.
Крокуємо вперед й продовжуємо сімейні традиції у світі агротехнологій! Приєднуйтесь до партнерства!
