Тепер по суті. Поговорімо у цій статті про те, чого нам очікувати від озимих зернових культур цього сезону. З огляду на сухе та спекотне літо 2024 року, теплу осінь і м’яку зиму з невеликою кількістю снігу і позитивними температурами перезимівля озимих зернових культур відбувалась в основному за відсутності снігу на поверхні та замерзлого ґрунту. Все це відбувалося за незначної суми мінусових температур. Подальші лютневі похолодання зі снігом на незамерзлу землю не сильно вплинуть на запаси вологи в ґрунті, оскільки її там практично зовсім мало — основні запаси вологи зосереджено у верхньому шарі ґрунту 50–60 см і нижче від цієї позначки її дуже мало. Звичайно, значною причиною також є і порушення сівозміни, насичення її культурами, які «витягують» вологу з нижніх горизонтів, і кліматичні аномалії, які спостерігаються вже кілька останніх років. Які ризики можуть мати такі умови для фітопатологічного стану озимих зернових культур? Розбираймося разом.
Патогенні гриби! На загущених, добре сформованих ранніх і середніх строків сівби посівах у більшій частині України спостерігаємо розвиток збудників борошнистої роси, септоріозу, плямистостей ячменю. Відповідно, рівень ураження становить до 5%, залежно від регіону та технології захисту й протруєння насіння. Також на полях зі слабким і недостатньо якісним протруєнням насіння спостерігається розвиток тифульозу (особливо на полях із великою кількістю рослинних решток) та снігової плісняви. Всьому причина — випадіння першого снігу на незамерзлу землю та зимові «вікна» з плюсовими температурами, висока вологість повітря за невисокої температури від +4 °С, які спровокували розвиток цих збудників хвороб. Що ж робити на полях, де маємо тифульоз та снігову плісняву? Як правило, снігова пліснява проявляється після танення снігу внаслідок ураження збудниками Microdochium nivale, Fusarium nivale. Вона визначається водянистими плямами з білим павутинним нальотом, який склеює листки культури. Уражені листки втрачають життєздатність і відмирають. Часто таке ураження призводить до пошкодження й відмирання вузла кущення культури та всієї кореневої системи, що спричиняє загибель усієї рослини. Однак проблемним є те, що конідіальне спороношення патогену лишається біля / на уражених частинах рослини. У роки з прохолодною весною вже від +5 °С збудник активно прогресує, тому дуже важко знайти відповідне рішення для його контролю в таких температурних умовах, оскільки основній масі фунгіцидних продуктів, що є на ринку, потрібно від +10 °С і вище для їх нормальної активності. Проте рання весняна обробка фунгіцидом Інпут® Classic у нормі від 0,8 л/га ранньою весною після відновлення вегетації дасть можливість проконтролювати цей збудник і уникнути подальшого розвитку фузаріозного опіку листя. Оскільки препарат проявляє активність уже від +5 °С і має тривалу захисну активність більш ніж 4 тижні, він паралельно вирішить питання й інших збудників хвороб — борошнистої роси та септоріозу.
Рис. 1. Тернопільська область. Чортківський район.
Розвиток тифульозу в посівах озимої пшениці
А як щодо тифульозу? Збудник Typhula incarnata також розвивається в умовах холодної та вологої погоди. Патоген зимує в рослинних рештках і ґрунті, починає активно розвиватися під сніговим покривом вже за температури від 0 °C. Найвищі ризики ураження — саме в лютому, коли сніг на незамерзлій поверхні ґрунту потрапляє у температурні перепади, у періоди відлиг, і саме у цей час верхній шар ґрунту, як правило, є перезволоженим. Хвороба проявляється у вигляді нальоту — білуватого або брудно-білого на листках культури. Грибниця патогену проникає в ґрунт, приклеюючи листки до землі. Далі уражується вузол кущення й утворюються склероції. У разі якісного протруєння насіння, наприклад, Ламардор® Про, і подальшої осінньої обробки фунгіцидом Авіатор® Хpro або Фалькон® (діаграма 1, рис. 2) такої ситуації можна було б уникнути. Але якщо вже так сталося, що збудник інфікував наш посів? Що робити у такому разі? Відповідь доволі проста: треба дочекатись можливості провести легке боронування голчастими боронами, яке зруйнує грибницю та підсушить верхній шар ґрунту й потім провести фунгіцидну обробку рослин. Яким препаратом варто це зробити? Вибір на ринку насправді не такий уже і великий.
Рис. 2. Ефективність осіннього застосування фунгіцидів проти тифульозу озимого ячменю
Діаграма 1. Вплив фунгицидних обробок на розвиток тифульозу
Компанія «Байєр» у портфоліо має надійний і перевірений часом продукт Фалькон®, який дозволить уже від +5 °C провести обробку і проконтролювати патоген завдяки комбінації діючих речовин. Паралельно препарат дозволить проконтролювати збудників борошнистої роси та септоріозу, які добре перезимували на посівах цього сезону. Це коротко про першу обробку посівів Т0, якщо її не провели восени, і це про посіви, на яких є ризик ураження переліченими вище патогенами. Добре. А які ж тоді інші сценарії розвитку та догляду можливі цього сезону?
Довга затяжна й прохолодна весна з відновленням вегетації озимими культурами, яке спостерігалось уже в січні у деяких регіонах України. Розуміння того, коли прийде спекотна погода, буде напряму впливати на перший весняний догляд за посівами та визначатиме його терміни. Візьмімо кілька шляхів розвитку подій. Перший — весна справжня — довга та прохолодна. З достатньою кількістю вологи й помірними температурами. Обробка фунгіцидами проводиться залежно від ситуації з патогенами, але профілактично не пізніше як кінець кущення — початок виходу в трубку. Для такої обробки необхідні препарати, які надійно контролюватимуть борошнисту росу, особливо на загущених інтенсивних посівах із високим потенціалом урожайності, де вносили високі норми азотних добрив. Важливим є те, що ці препарати мають працювати вже від +5 °C, у портфоліо компанії «Байєр» — це Деларо® Форте, Каюніс®, Солігор®, Фалькон® та Інпут® Classic, які завдяки формуляції КЕ та наявності діючої речовини спіроксамін мають потужну активність контролю збудника. Логічним постає питання: чому ж так відбувається? Підтвердження тому — результати досліджень (рис. 3, 4), які демонструють пришвидшення транслокації Протіоконазолу у якісній КЕ формуляції продуктів від компанії «Байєр», яка діє на 30% швидше від стандартного або генеричного протіоконазолу, яким сьогодні вже переповнений ринок України. Така формула дозволяє швидко та якісно доставити активний компонент до патогену та локалізувати його негативний вплив шляхом різних механізмів дії на збудника. А швидкість виявлення відіграє важливе значення, особливо за потреби в лікувальній дії.
Рис. 3. Вплив діючої речовини спіроксамін у якісній формуляції
на транслокацію партнера у препараті
Рис. 4. Вплив діючої речовини спіроксамін у якісній формуляції
на транслокацію партнера у препараті.
Тепер пропоную розглянути інший розвиток подій.
Коротка весна з різким переходом до літніх температур уже у квітні-травні. Такий сценарій є чи не одним із найгірших для озимих зернових, особливо тих, які слабкими вийшли із зими й перебувають у фазі один листок — початок кущення. Вони мають мало шансів нормально розкущитись і використати той азот (якщо він там, звісно, є)) для відбудови вегетативної маси рослини та генеративних органів. Різкий перепад температури призводить до пересушування верхнього шару ґрунту, і слабка коренева система не встигає за вологою в нижні горизонти. Відповідно, це ускладнює формування й існування рослин та призводить до реутилізації поживних речовин із нижнього ярусу листків до верхнього й потім у колос. Частою помилкою в такий час є недооцінення впливу патогенів для збереження того потенціалу урожаю, який фізіологічно ще можливий. Чому? Усе просто, оскільки за високих температур збудники прогресують швидко і їх поява стає сюрпризом: так було в сезоні 2024 року для деяких виробників, хто знехтував першою якісною фунгіцидною обробкою або застосував генеричні продукти. Це призвело до різкого спалаху хвороб, навіть діагностувалась в окремих господарствах західного регіону жовта лінійна іржа. Виникала потреба в додаткових витратах на якісні продукти, які, на жаль, уже не змогли реанімувати втрачено безповоротно листкову поверхню. Тому питання таке: що, як та чим робити? Саме про це говорить нам народна мудрість: «Тоді дали хліб, як зубів не стало».
Всі технологічні елементи потрібно робити вчасно. На невисоких за рівнем урожайності посівах можна обробити фунгіцидом Інпут® Classic 1,0 л/га у фазу 3–4-го міжвузля за умови відсутності важко контрольованих хвороб раніше у фази кущення — початок виходу в трубку. І другу обробку провести препаратом Тілмор® 1,25 л/га по фазі початок цвітіння. Якщо посіви високопродуктивні, то перша обробка проводиться у фазу кущення — початок виходу в трубку на вибір препаратами Деларо® Форте, Каюніс®, Солігор®, Фалькон® та Інпут® Classic і потім по прапорцевому листку на вибір препаратами Медісон®, Авіатор® Хpro, Аскра® Хpro, Деларо® Форте, Каюніс®, Інпут® Classic. А вже третя обробка таких посівів проводиться традиційно у фазу початок цвітіння препаратом Тілмор® 1,25 л/га. Такий підхід до захисту листкової поверхні дозволить максимально реалізувати потенціал урожаю, закладений у технології вирощування культури, та зберегти інвестиції наших виробників у складних умовах сьогодення.
Пам’ятаймо про народну мудрість: коли буде що дати до хліба, то й будемо з хлібом.
Нехай технології компанії «Байєр» вам приносять прибутки! Високих вам урожаїв!
Олександр КУЗЬМІНСЬКИЙ,
Сергій ТАНАСОВ
Компанія «Байєр»
