Сучасне сільське господарство глобалізується, тому місцеві аграрії постійно залежать від багатьох зовнішніх факторів, починаючи від цін на добрива в Україні, і закінчуючи результатами жнив у Бразилії. Якщо останнє ще можна якось пережити, то ціни на азотні добрива є однією з найбільших статей витрат для кожного фермера, і не лише в Україні.
Пошук альтернативних рішень забезпечення рослин азотом, який тривав протягом кількох останніх років, зрештою призвів до створення інноваційних продуктів, що «ловлять» недоступний азот з повітря і перетворюють його на «їжу» для культур. Це – своєрідні мільйони міні-заводів на кожній рослині, які дозволяють фермеру менше залежати від зовнішніх факторів і створювати кращі умови для ведення господарства.
Як, власне, це працює?
На першому етапі процесу відбувається колонізація – азото-фіксуючі бактерії потрапляють на рослину і колонізують листя, роблячи їх місцем свого існування.
Далі відбується процес метаболізму, коли під час свого росту рослина виділяє метанол (побічний продукт метаболізму) і він використовується бактеріями, як джерело енергії. Крім того, бактерії споживають прості цукри, які виділяються через жилки листка.
У результаті цього відбувається фіксація азоту – бактерії, за допомогою ферментативних реакцій фіксують атмосферний азот, перетворюючи його на доступний, який у подальшому рослина легко поглинає і використовує для свого росту.
На сьогодні чи не одним із найкращих рішень, які забезпечують постійний потік азоту до рослини, незалежно від погодних умов є – інноваційний продукт Нітроф’южн, створений у результаті 5-річних досліджень та пошуку правильних штамів бактерій. Він містить три штами, що здатні фіксувати атмосферний азот: Methylobacterium pseudosasicola sp., Methylobacterium brachiatum sp. та Arthrobacter globiformis sp. Концентрація бактерій: 3x109 (КУО/мл).
Штами бактерій у складі Нітроф’южн фіксують атмосферний азот (N₂) у форму, яку можуть використовувати рослини. У цьому процесі бере участь фермент нітрогеназа, який перетворює атмосферний азот в аміак (NH₃). А далі – аміак переробляється в амоній (NH₄⁺) або нітрат (NO₃⁻), які є формами азоту, що їх рослини можуть легко поглинати та використовувати для росту.
Що отримуємо в результаті?
Захист від несприятливих факторів
Штами бактерій утворюють пігментовані колонії у формі мікроплівки – структурованого скупчення клітин, покритого полімерною матрицею і прикріпленого до поверхні рослини. Це покращує стійкість до ультрафіолетового випромінювання.
Підвищення фотосинтетичної активності
Бактерії виробляють ауксин (індолоцтова кислота) і цитокініни, що сприяють фотосинтетичній активності, збільшують ефективну листову поверхню і покращують ріст та розвиток кореневої системи.
Симбіотичну взаємодію
Взаємодія між культурою та азото-фіксуючими бактеріями сприяє хорошому забезпеченню азотом незалежно від поглинальної здатності коренів, без втрат азоту від випаровування.
Зменшення використання штучних добрив
Нітроф’южн забезпечує 20-25 кг додаткового азоту не гектар, що дозволяє знизити норми використання азотних добрив і збільшити врожайність культури.
Скорочення викидів від внесення азотних добрив.
Можливість отримання вуглецевих кредитів завдяки зменшенню негативного впливу на довкілля.
Норми внесення Нітроф’южн
Ольга Чернишова, агроном з польових
досліджень компанії «Суффле Агро Україна»
