В Україні ваточник сирійський (бавовна дика, ластовень, шовк дикий) розпочав свою популяцію із початком виробництва штучного каучуку, оскільки в його соку були виявлені компоненти каучуку і смоли. В середині 60-х років XX ст. на Устимівській дослідній станції рослинництва с. Устимівка Глобинського району Полтавської області був започаткований проект з виробництва дешевого каучуку. Але виробництво його виявилося важким і дорогим, до того ж він виходив низької якості. Йшов час, розвиток промислових технологій призвів до появи високоякісного каучуку. І до ваточника як до сировини втратили інтерес. Проект не запрацював, але ваточник сирійський став масово розповсюджуватись по території області і за її межами.
На сьогодні ваточник сирійський — один із злісних та важковикорінюючих бур’янів у посівах сільгоспкультур, особливо кукурудзи на зерно. Він розмножується насінням та вегетативно: за допомогою кореневої порослі, кореневищами та їхніми паростками. Дуже легко витісняє культурні рослини, отруйний для тварин.
Вирубування або зрізування (механічне видалення) рослин тільки стимулює подальший розвиток кореневої системи, яка, своєю чергою, призводить до збільшення «колоній».
З метою вивчення гербіцидної ефективності нових продуктів компанії «Август-Україна» на ваточник сирійський у посівах кукурудзи на зерно, в 2017 році був закладений виробничий дослід у ТОВ «БіоТех ЛТД» с. Городище Бориспільського району Київської області. Окрім ваточника сирійського, переважали бур’яни злакові: мишій зелений Setaria viridis L., тонконіг однорічний Роа annua L., просо півняче (плоскуха) Echinochloa crus-galli L. Серед багаторічних дводольних бур’янів помічали: хвощ польовий Eguisetum arvense L., однорічних дводольних: канатник Теофраста Abutilon theophasti Medicus, гірчиця польова Sinapis arvensis L, портулак городній Portulaca oleracea L.
Господарство розташоване на лісостеповій рівнині Придніпровської низовини. Клімат помірно-континентальний, м’який, із достатнім зволоженням. Середня температура січня становить -6ºС, липня — +19,5ºС. Тривалість вегетаційного періоду — 198-204 дні. Сума активних температур коливається у межах 2480-2700ºС. Кількість теплових одиниць — 2400 CHU. За рік випадає 550-600 мм опадів.
Тип ґрунту — темно-сірий опідзолений чорнозем, із вмістом гумусу 2,50%, забезпеченість рухомими формами: азотом, що легко гідролізується, — 121,3 мл/кг за Корнфілдом, рухомого фосфору — 125,0 мг/кг, обмінного калію — 122,2 мг/кг. Кислотність — 6,1.
Кількість опадів у 2017 році була недостатньою для забезпечення високої урожайності сільгоспкультур, особливо у червні та серпні, коли спостерігався їх суттєвий дефіцит. З 10 травня середньодобова температура почала знижуватися порівняно з даними багаторічних спостережень, а 11 травня були зафіксовані приморозки на поверхні ґрунту до -2 ˚С. Дата посіву кукурудзи — 3 травня, сходи з’явилися 13 травня, тому суттєвого пошкодження вони не зазнали.
Ґрунтові гербіциди не вносили, внесення страхових відбулося 30 травня, фаза 3- 4-й листок кукурудзи. Фаза розвитку злакових бур’янів — 4-5 листків, однорічних дводольних — 3-5, а фаза розвитку ваточника коливалась від 4 до 10 листків у «колонії».
Діюча речовина Дублону (нікосульфурон) є інгібітором утворення ферменту ацетолактатсинтази, що бере участь у синтезі незамінних амінокислот. Препарат володіє системною дією, швидко проникає у рослини бур’янів і через 4-5 год. після внесення призупиняє їх ріст .
Діюча речовина Егіди (мезотріон) проникає у рослини бур’янів через листя та коріння, пересувається акропетально (переміщуючись судинною системою знизу вверх по всій рослині та базипетально (з наземної частини рослини до кореневих волосків). Пригнічує біосинтез каротиноїдів.
ПАВ Ад’ю підвищує ступінь проникнення діючої речовини препаратів в листя. З одного боку, ад’ювант покращує змочувальну здатність робочого розчину, знижує поверхневий натяг, а, з іншого, є активатором біологічної активності діючих речовин. Окрім того, при додаванні Ад’ю у робочий розчин підвищується його стійкість до дощу, а також зменшується ступінь випаровування препарату з листкової поверхні.
Через 15 днів після внесення бакової суміші відмічаємо знебарвлення і скручування листя у ваточника сірійського, хлороз листя (фото 1) та некроз тканин у злакових однорічних бур’янів.
Також на 15 день після внесення бакової суміші було відмічене повне відмирання наземної частини хвощу польового (фото 2). Фаза розвитку кукурудзи — 6-8 листок.
Через 15 днів нами було обстежена контрольна ділянка поля без внесення страхових гербіцидів (фото 3). Активне наростання біомаси злакових бур’янів та фаза цвітіння у гірчиці польової.
Для польового досліду був використаний гібрид кукурудзи F1 ДКС 3511, густота на період збирання 77 тис. рослин. Через 60 днів після внесення бакової суміші Дублон + Егіда + Ад’ю спостерігалося повне відмирання точок росту та некроз тканин ваточника (фото 4). У динаміці відбувалося знебарвлення і скручування листя, почервоніння жилок, хлороз листя.
Також ми звернули увагу і на кореневу систему ваточника сірійського (фото 5). Коренева система повністю припинила розвиток, зона кореневих волосків відсутня.
Для виробничого досліду на площі 10 га було використано наступну схему захисту
Таким чином, при внесенні бакової суміші препаратів Дублон -1,0 л/га + Егіда — 0,2 л/га + Ад’ю — 0,2 л/га у посівах кукурудзи у фазі 3-4 листків на темно-сірих опідзолених чорноземах можна відмітити високу гербіцидну ефективність у боротьбі з ваточником сирійським. При цьому фаза розвитку ваточника у «колоніях» може коливатись від 4 до 8 листків. Уже через 15-20 днів цей бур’ян не є конкурентом для розвитку кукурудзи.
