- Ярославе Олексійовичу, на яких культурах спеціалізується в основному Ваше господарство?
— Ми працюємо в Броварському районі Київської області. Зараз маємо в наявності 2 тис. га землі, котрі ми достатньо ефективно та успішно обробляємо. У нас досить типовий для Київщини спектр основних культур: зокрема, вирощуємо соняшник, пшеницю, кукурудзу та ріпак. А якісь культури час від часу добавляємо у сівозміну. Так, минулого року була гречка, а цього, наприклад, плануємо посіяти гірчицю. А загалом, можна сказати, що зараз ми вже виходимо на класичну сівозміну: пшениця сіється по соняшнику, а кукурудза по пшениці. Скажу, що кукурудза в загальній площі посівів зазвичай займає 25 %, себто 500 га.
- Яку систему обробітку ґрунту Ви застосовуєте і з яких міркувань?
— Що стосується обробітку ґрунту, то ми віддаємо перевагу традиційному — оранці. Це все, як кажуть, перевірено часом, адже господарство працює на цих землях із 2007 року. Звичайно, ми експериментували, пробували багато різних технологій грунто-обробітку, але дійшли до висновку: найкраще для наших піщаних ґрунтів підходить глибока оранка. Спочатку проводимо лущення, провокуємо проростання бур’янів, а потім заходимо з плугами. Саме такий підхід дає у конкретних умовах господарства добрі результати, дозволяє належним чином розвиватись кореневій системі. Оранка, попри всі позитивні сторони нульової чи мінімальної системи грунтообробітку — наразі найбільш оптимальний варіант для господарства як з агрономічної, так і з економічної точок зору.
- І які культури приносять найбільший прибуток останнім часом?
— Загалом за останні роки для нашого господарства найбільш прибутковою культурою є соняшник. Сіємо гібриди компанії «Сингента» і ними задоволені. А от торік найбільший прибуток нам принесла кукурудза. Попри те, що погодні умови видались дуже тяжкими, були приморозки, багато хто змушений був пересівати. Але, слава Богу, нас це минуло, ми саме посіяли вчасно: коли було похолодання, кукурудза тільки-тільки почала сходити і не постраждала. Сіяли ми з густотою 82 тис./га, мали гарну сівалку — і все добре зійшло та сформувало урожай.
Чесно скажу, в 2017 році ми вперше тут вирішили посіяти гібриди кукурудзи компанії «Сингента», хоча вони мені й добре відомі. Справа в тім, що я раніше працював в Уманському районі на Черкащині, там ґрунти чорноземні — і, ясна річ, кукурудзу вирощувати легше, ті ж гібриди «Сингента» давали гарний результат. Земля, яку обробляє СТОВ «Требахівське», далеко не чорнозем, але вирішив спробувати парочку гібридів компанії і тут, сподіваючись на потужну генетику та продуману технологію вирощування.
Посіяли НК Кобальт і НК Люціус, вони мені подобаються, адже відзначаються гарною статурністю, дуже потужною морфологією та потенціалом продуктивності. Для прикладу скажу, що то й же НК Люціус у мене на Черкащині давав і 146 ц/га на площі близько 300 га. Ці гібриди й тут не підвели. Ми отримали від НК Люціус 105 ц/га, а НК Кобальт дав 100 ц/га при вологості 22-24%. Для цього регіону це не просто добре — це дуже добре. У нас тут не чорноземи, на наших піщаних, глинистих ґрунтах дуже складно виростити добрий урожай кукурудзи. Та ще й за таких складних умов, які склалися минулого року. Зрозуміло, що цьогоріч теж збираємося сіяти гібриди компанії «Сингента» і навіть в більшому асортименті. Окрім НК Люціус та НК Кобальт, будемо пробувати НК Термо й НК Канзас.
- До гарних гібридів ще треба мати й відповідну технологію. У чому полягає Ваш підхід до вирощування кукурудзи?
— Кукурудза, звичайно, потребує посиленої уваги. У нас тут закислені ґрунти й багато ґрунтових шкідників, ті ж дротяники, кукурудзяна совка становлять серйозну проблему. Так що, окрім стандартної обробки насіння, плануємо ще інсектицидне протруєння, мікроелементи та гумати додати. Це дорого, але для рослини це дуже добре. Для пшениці це, може, й занадто, та якщо перерахувати на тонну кукурудзи, то воно економічно виправдано. Ти знаєш, що в тебе кожна рослинка зійде та дасть добрий урожай.
Що стосується системи живлення, то до неї ми підходимо ґрунтовно. Для початку навесні ми намагаємося вносити обезводнений аміак. Хоча можемо й не встигнути на всі площі. Так, минулого року аміак внесли на 214 га по 102 кг/га, а на все інше давали карбамід у рядок по 200 кг/га. У фазі 5 листків внесли мікродобрива NPK цинк по 2 л/га. Потім пішло похолодання, по листовій поверхні було помітно, що рослині не вистачає магнію — і ми внесли 4 кг/га сульфат магнію та 1 л/га фосфору у фазі 6 листків. У фазі 8 листків ще додали 100 кг/га діамофосу.
- Кукурудзу Ви гарно «годуєте», а як захищаєте?
— Безумовно, до захисту кукурудзи теж ставимось серйозно. На препаратах сумнівної якості, звичайно, можна щось начебто зекономити, але втратити можна набагато більше. Загалом господарство використовує оригінальні препарати, адже вони дають можливість почувати себе впевнено. І я сам себе страхую як агроном. От ми почитали, подумали серйозно і як грунтовий гербіцид вирішили спробувати Люмакс® минулого року. І не прогадали.
- Яка технологія внесення Люмакс® у Вашому господарстві?
— Технологія його застосування у нас досить проста, але має свої нюанси. Минулої весни зразу після посіву вносили Люмакс® в максимальній нормі 4 л/га, додавши до нього 0,5 л ПАР. Ми ґрунтові гербіциди вносимо тільки так, бо таким чином самі себе страхуємо. Добавлений прилипач дозволяє зменшити можливий фітотоксичний вплив на культуру, зменшує промивання ґрунту, що для нас дуже важливо.
Що головне, гербіцид гарно спрацював проти наших найбільш проблемних бур’янів, таких як гірчиця біла та лобода біла. Більша частина врожаю формується у фазі 3-5 листків — і нам потрібно, щоби рослина в цей час не страждала від конкуренції з бур’янами, а спокійно собі розвивалась на чистому полі. На практиці бачу, що Люмакс® це гарантовано забезпечує. А для боротьби з багаторічними злаковими бур’янами ми задіяли культиватори КРН, десь у фазі 5 листків. З ними я не бачу серйозної проблеми. Можна й механічним способом боротись, можна й іншими препаратами взяти.
- Тобто Ви застосовуєте цей гербіцид саме завдяки його ґрунтовій дії, а не для післясходового внесення?
— Ми використовуємо Люмакс® саме як гурнтовий гербіцид. Вважаємо, що найкраще працювати саме ґрунтовими, бо ніхто ж не знає, яка там погода завтра чи післязавтра буде? От почне дощ два тижні підряд лити, як торік, і в поле зі страховими гербіцидами просто не зайдеш. Якщо вже така потреба виникне, то ми можемо щось доробити іншими препаратами, наприклад Калісто® або Мілагро®. До речі, я працював комбінацією Калісто® плюс Мілагро® з таким злісним бур’яном, як ваточник сірійський, вона його, дійсно, пригнічує.
І Люмакс® як ґрунтовий гербіцид нас повністю задовольняє. Ми отримуємо чисте поле, рослина позбавляється стресу від конкуренції з бур’янами в самій чутливій фазі свого розвитку. Щодо фітотоксичності, то препарат сам собою має м’яку дію, а завдяки внесенню із прилипачем, вона нас взагалі не турбує. І залежність від погодних умов значно менша. Ні заморозки, які були навесні, ні надмірність вологи на ефективність не вплинули. Мені те, що я побачив, дуже сподобалось. Наприклад, ми вносили на одному полі препарат, коли йшов рясний такий дощ, але гербіцид Люмакс® гарно ліг на ґрунт, не промився. Фітотоксичності взагалі не було. Ми мали чисте поле, рослина собі спокійно росла й чудово себе почувала. Соняшник, який іде у нас після кукурудзи у сівозміні, ніяких проблем з післядією не має. До речі, і падалицю соняшнику Люмакс® контролює належним чином.
- То які головні переваги гербіциду Люмакс® Ви вбачаєте?
— Чисте поле! Твердження: «Вніс Люмакс® — і маєш чорне поле до збирання урожаю!», — це дійсно правда. Минулого року я на власні очі це побачив. Це з агрономічної точки зору. І в економічному плані він себе повністю виправдовує. Подивіться самі: вартість обробки Люмакс® одного гектару становить приблизно півтонни зерна кукурудзи, а ми, завдяки йому, добираємо ще 3-4 тонни. Звичайно, плануємо використовувати Люмакс® і цього року, вже заздалегідь придбали. Це має сенс і дає зиск.
Розмову вів Олекса СТЕРНІЙ
