Збудниками хвороби є різні види бактерій із родів Ralstonia, Pseudomonas, Xanthomonas, Erwiniа. Поширюються вони механічним шляхом. Поширенню інфекції сприяють різні комахи, випадання частих дощів із поривчастим вітром, прохолодна погода.
Джерелом інфекції є уражене насіння. Характерною діагностичною ознакою його є набухання і ослизнення поверхні після витримування у вологій камері. Сильно уражене насіння, як правило, не проростає, а загниває. При незначному уражені воно дає проростки, які часто загнивають.
Розвиток сім’ядольного бактеріозу відбувається зазвичай на рослинах, ослаблених діями низьких температур, при проростанні насіння та ґрунтовими і повітряними посухами у післясходовий період.
Шкідливість хвороби виявляється у загибелі сходів, яка може сягати до 70% і більше.
Бактеріальне в’янення виявляється у всіх ґрунтово-кліматичних зонах, де вирощують сою. Зовнішні ознаки хвороби проявляються у вигляді зморщування, пожовтіння і в’янення листків. Уражені рослини недорозвинуті, набувають карликового вигляду, легко висмикуються із ґрунту. За сухої жаркої погоди уражені рослини гинуть.
Збудником хвороби є бактерія Ralstonia solanacearum (Smith) Yabunchi et al. (син. Pseudomonas solanacearum Smith), яка уражує понад 200 видів культурних і дикоростучих рослин: арахіс, баклажан, картоплю, квасолю, махорку, перець, сою, соняшник, томат, тютюн, паслін, щирицю та ін. Популяція патогена неоднорідна і складається з кількох рас, які пристосовані до окремих видів рослин.
Бактеріальне в’янення
У період вегетації рослин бактерії поширюються механічним шляхом, разом із дрібненькими шматочками або пилом сухої ураженої тканини. Коли бактерії проникають у боби, вони уражують насіння, внаслідок чого на ньому з’являються вдавлені плями.
Джерело інфекції — неперегнилі уражені рештки і заражене насіння. На них бактерії можуть зберігатися у ґрунті до п’яти років. У значній кількості інфекція накопичується у ґрунті за умов короткої ротації, частого повернення сої та інших сільськогосподарських культур на попереднє поле. Сприяють накопиченню інфекції у ґрунті бур’яни-живителі бактерій.
Шкідливість хвороби полягає у зрідженні посівів сої, хворі рослини відстають у рості й розвитку, недобір урожаю може сягати 30% і більше.
Кутаста плямистість, або бактеріальний опік поширений повсюди, де вирощують сою, але більш шкідлива у зоні Степу і Лісостепу. Зовнішні ознаки хвороби проявляються на всіх надземних органах, але найбільш інтенсивно уражуються сім’ядолі і листки.
На сім’ядолях з’являються жовтуваті плями з коричневою облямівкою. На листках захворювання виявляється у вигляді дрібних, світло-коричневих або майже чорних кутастих плям із жовтою маслянистою облямівкою. Пізніше вони зливаються, утворюючи великі за розмірами ураження відмерлої тканини. На черешках листків хвороба виявляється у вигляді чорних смуг; на бобах — округлих вдавлених плям.
Бактеріальний опік
На насінні плями невеликі, вдавлені, з темною облямівкою. На всіх уражених органах рослин у місцях плям утворюється білувато-сірий ексудат бактерій. Уражене насіння ослизнюється, при проростанні дає проростки з бурими плямами на сім’ядолях, які пізніше гинуть.
Збудником хвороби є бактерія Pseudomonas savastanoi pv. glycinea Gardan et al.
Сприяє розвитку захворювання тривала висока вологість повітря і ґрунту. За вологої та теплої погоди воно проявляється протягом усієї вегетації.
Найбільш шкідлива хвороба при ранньому ураженні рослин, що призводить до загибелі сходів. Підвищену стійкість до неї виявляють сорти сої Ворскла, Легенда, Говерла, Одеська 151 А, Монада, Ятрань та ін.
Основне джерело інфекції — неперегнилі уражені рештки і насіння, в оболонці якого зберігаються бактерії.
Пустульний бактеріоз, або іржасто-бура плямистість проявляється на всіх органах рослин, частіше у другій половині їх вегетації та уражує в основному листки. На сім’ядолях утворюються масляні плями темно-коричневого кольору різної форми і розміру.
Пустульний бактеріоз
На листках хвороба виявляється у вигляді невеликих червоно-рижуватих або зеленувато-коричневих масляних плям, які розкидані по листковій пластинці. Пізніше плями поступово збільшуються, їх поверхня трохи здувається вверх, утворюючи пустули. На бобах плями округлі, темно-бурі.
Збудником хвороби є бактерія Xantomonas axonopodis pv. glycines Vauterin et al.
Інтенсивний розвиток захворювання спостерігається у сухе жарке літо. Найбільшої шкоди сої наносить у районах недостатнього зволоження. Пустульним бактеріозом менше уражуються сорти сої Величава, Поема, Мельпомена, КСБ 938, Одеська 151 А, Шарм.
Основне джерело інфекції — післязбиральні уражені неперегнилі рештки і насіння.
Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук
професор НУБіП України
