Мокре нанесення препарату — такий вид протруювання насіння полягає в обприскуванні спеціальним розчином або замочування у хімічну речовину посадкового матеріалу. Після такої обробки насіння необхідно просушувати. Гідрофобізація — метод обробки, для використання якого необхідне спеціальне обладнання. Адже цей спосіб полягає у нанесенні протруйника на кожне зернятко у вигляді тоненької захисної плівки.
Вимоги до протруювання
Для якісного протруювання потрібно використовувати ретельно очищене насіння.
На якість процесу протруювання істотно впливають об’ємна маса і маса 1000 насінин. Під час протруювання на кожну насінину необхідно нанести мікрокількість рідини. Що вища маса 1000 насінин, то меншу їхню кількість слід обробляти певною кількістю протруйника, що також підвищує якість процесу протруювання. Низька маса 1000 насінин не тільки зменшує якість протруювання, а й знижує швидкість потоку протруєного насіння, що може призвести до погіршення рівномірності посіву.
Недопустимим є зменшення норми витрати препарату, бо недодавання навіть 10-15% потрібної дози призводить до значного зниження ефективності протруйника, а ефективність контролю окремих патогенів втрачається повністю. Потрібно точно дотримувати у розчинах рекомендованих норм витрати пестицидів на одиницю маси насіння.
Строки хімічної обробки
Насіння можна протруювати безпосередньо перед висіванням і завчасно. Строки протруювання залежать від властивостей препарату та технології підготування його до хімічної обробки. Контактні фунгіциди для протруєння ефективні проти збудників хвороб, що містяться на поверхні насіння, тому обробляти посівний матеріал ними бажано не пізніше як за 5 діб, а краще за два-три тижні до сівби. Препарати системної дії використовують для того, щоб захистити насіння від збудників хвороб, які містяться у середині насінини, а також у ґрунті та на рослинних рештках.
З метою вибору ефективного протруйника рекомендовано провести фітоекспертизу насіння.
Протруювання насіння зернобобових культр
До найбільш поширених і шкодочинних хвороб гороху та сої, що уражують рослини на ранніх етапах розвитку, відносяться пероноспороз, кореневі гнилі, аскохітоз, пліснявіння насіння.
Кореневі гнилі зафіксовано на всій території вирощування культури. Захворювання проявляється у вигляді загнивання корінців і сім’ядолей, після чого такі рослини зазвичай гинуть. При ураженні аскохітозом з’являються утворення плямистості з крапковим спороношенням у вигляді пікнід. За ураження рослин пероноспорозом на сім’ядолях на листках виникають хлоротичні плями, що охоплюють усю пластину або її частину біля основи. При такому ураженні рослини насіння не дають.
Протруювання насіння кукурудзи
Посіви кукурудзи на зерно займають 12-20%, а іноді близько 80% площ польової сівозміни. Протруєння насіння є важливим технологічним заходом в обмеженні розвитку таких шкідливих організмів, як: шведська муха, дротяники та несправжні дротяники, західний кукурудзяний жук, кореневі й стеблові гнилі, гельмінтоспоріоз листя, пліснявіння насіння, летюча та пухирчаста сажки.
Обробка пшениці
На сьогодні в Україні практично не існує неінфікованого насіння пшениці. Протруювання забезпечує захист культури від твердої, стеблової, летючої та карликової сажок, кореневих гнилей, альтернаріозу, фузаріозної, плісняви та пліснявіння насіння.
Протруювання забезпечує знезараження від патогенів, які зберігаються у насінні, на його поверхні, в ґрунті та на рослинних рештках, захищає сходи. Така обробка убезпечує культуру від хвороб як в осінні, так і у ранньовесняні фази її росту та розвитку.
Протруювання ячменю
Ячмінь уражують сажкові хвороби, кореневі гнилі, пліснявіння насіння, снігова пліснява, септоріоз та плямистість листя. Основним найбільш ефективним, економічно доцільним та екологічно малонебезпечним у захисті насіння ячменю є протруювання перед сівбою. Це при дотриманні всіх правил дає змогу зберегти до 17 % зерна за врожайності культури 40-50 ц/га.
Вибір препарату залежить від групи патогенів, які негативно впливають на врожайність культури, з урахуванням порогів їх шкодочинності. ЕПШ у посушливі роки для ячменю прийнято вважати 13 % інфікованого насіння і 36 % — у роки з вологим кліматом. За таких умов проводять обов’язкове передвисівне протруювання посадкового матеріалу.
Для отримання максимального рівня ефективності недостатньо лише проведення протруєння, необхідно також чітко дотримуватись технології вирощування культури, виконання у повному обсязі всіх захисних заходів.
Обов’язковим є безпечність використання протруйника для навколишнього середовища і збереження родючості ґрунтів.
Інкрустація насіння соняшнику
Високий рівень рентабельності соняшнику призводить до значних порушень правил сівозміни, що провокує спалахи розвитку шкідливих організмів.
Рослини соняшнику в Україні пошкоджує понад 60 видів шкідників та уражує 25 видів збудників хвороб. Особливо вразливими рослини соняшнику на перших етапах розвитку, що підтверджує необхідність протруєння насіннєвого матеріалу. Найбільш шкодочиними для нього є: довгоносики, личинки підгризаючих совок, коваликів, чорнишів, степовий цвіркун, (південний сірий, чорний буряковий та сірий), кравчик. Ці шкідливі організми поширені в усіх кліматичних зонах України, але в одних умовах вони з’являються систематично, в інших періодично.
Завдяки фунгіцидам для протруєння насіння, з високою технічною ефективністю можна контролювати такі хвороби, як: вертицильоз, фомоз, борошнисту росу, пероноспороз, сіру та білу гнилі, пліснявіння насіння.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
