Важливими для ячменю ярого є марганець, мідь, бор, залізо, цинк.
Марганець впливає на проходження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів і азотного обміну тощо. Входить у ферментні системи, регулює обмінні окисно-відновні процеси в рослинах. Регулює утворення ростових гормонів і засвоєння заліза, що впливає на формування хлорофілу. Покращує використання рослинами як нітратного, так і амонійного азоту. Більше всього засвоюється марганець від фази кущіння до колосіння. Але він необхідний вже на початку вегетації, забезпечуючи формування високоврожайного типу рослин.
Мідь входить до складу ферментів, активізує вуглеводний і білковий обміни. Позитивно впливає на фотосинтез і синтез білка. Відіграє важливу роль у формуванні генеративних органів. Впливає на розвиток і будову клітин рослин, підвищує стійкість до грибкових і бактеріальних хвороб, вилягання, посухо-, жаро-, зимостійкість рослин. Сприяє кращому засвоєнню азоту. Найбільше міді засвоюється рослинами від фази кущіння до колосіння.
Бор виконує важливу функцію у синтезі вуглеводів, а також в окисно-відновних процесах, білковому і нуклеїновому обмінах, синтезі стимуляторів росту. Впливає на формування квітів, розвиток точки росту, ріст кореневої системи, формування насіння. Підвищує засухо- і солестійкість. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обмінів.
Цинк бере участь у багатьох фізіологічних процесах, які протікають у рослині, а саме фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів, в окисно-відновних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. Сприяє накопиченню фітогормону ауксину, який необхідний для росту міжвузля. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов підвищує жаро- і посухостійкість рослин, вміст білка, стійкість до ураження хворобами.
Молібден бере участь у синтезі амінокислот і білків, у вуглеводневому і обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує окисно-відновні процеси. Сприяє засвоєнню азоту і фосфору, покращує живлення рослин кальцієм, засвоюваність заліза. Підвищує вміст білка в продукції.
Залізо — мікроелемент, який відіграє важливу роль в окисно-відновних реакціях, як компонент ферментів забезпечує синтез хлорофілу (без заліза він не синтезується). Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, у молодих рослин з`являється хлороз. Має велике значення для проходження процесів дихання. Відрізняється фунгіцидними властивостями.
Кобальт активізує роботу багатьох ферментів, сприяє нормальному обміну речовин у рослинах, збільшує вміст хлорофілу і білка, підвищує інтенсивність дихання. Активно бере участь в окисно-відновних реакціях, стимулює біосинтез нуклеїнових кислот.
Підживлення рослин мікроелементами не замінює звичайних азотних, фосфорних і калійних добрив, а тільки доповнює їх, і буває ефективним лише тоді, коли рослини не відчувають дефіциту основних елементів живлення. В сільськогосподарському виробництві мікроелементи слід застосовувати у хелатній (біологічно активній) формі, оскільки сольові засвоюються рослинами лише на 30-40 %, а в хелатній — майже повністю.
Застосування регуляторів росту дозволяє повніше реалізувати потенційні можливості рослин, закладені природою та селекцією, регулювати строки дозрівання, поліпшувати якість продукції та підвищувати врожаї. Використання регуляторів росту, в спектрі фізіологічної дії яких виявляється чітко виражений антистресовий ефект, для підвищення стійкості і продуктивності культурних рослин актуальне в сучасному рослинництві. До числа основних вимог, що пред'являються таким засобам захисту рослин, відносяться низькі норми витрати, швидка утилізація у природних умовах, нездатність акумулюватися в ґрунті і харчових продуктах.
При одночасному застосуванні біостимуляторів та засобів захисту рослин зменшується негативний вплив фунгіцидів на рослини і мікрофлору.
Обприскування посівів регуляторами росту у поєднанні з фітосанітарною обробкою посівів значно посилює дію інсекто-фунгіцидів. Отримання сталих і високих урожаїв сільськогосподарських культур нерозривно пов'язане з родючістю ґрунту, рівень якого залежить від інтенсивності процесів життєдіяльності організмів, які його населяють.
Для одержання якісної продукції рослинництва на основі високоефективних конкурентоспроможних штамів створені мікробіологічні препарати. Застосування біопрепаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур сприяє підвищенню урожайності та якості продукції і дає змогу зменшити дози внесення мінеральних добрив та засобів захисту рослин.
Застосовані за сприятливих агрометеорологічних умов окремі біопрепарати на урожайність зернових культур мають той же вплив, що й мінеральні добрива, внесені в дозі N60P60K60. За стресових умов (під час посухи або за різкого зниження температури повітря до заморозків) ефективність біопрепаратів зменшується, проте навіть за таких умов завдяки невисокій вартості цих препаратів їх застосування є економічно вигідним.
В умовах нестійкого зволоження північного Степу використання РРР для обробки насіння ярого плівчастого ячменю перед сівбою сприяло підвищенню продуктивності культури на 0,12-0,54 т/га (3,1-13,8 %), а за обприскування посівів — на 0,29-0,36 т/га (7,4-9,7 %).
Використання регуляторів росту для оброки насіння ячменю ярого голозерного перед сівбою сприяло підвищенню урожайності на 0,20-0,39 т/га (6,4-12,2 %), а при обприскуванні посівів — 0,32-0,35 т/га (10,0-10,9 %). Інокуляція насіння перед сівбою бактеріальними препаратами фосформобілізувальної та азотфіксувальної дії сприяло перевищенню урожайності на 0,08-0,22 т/га (2,5-6,9 %) і вона становила 3,42; 3,41 та 3,28 т/га.
В середньому за 2014-2015 рр. вищий рівень врожаю 4,75 т/га забезпечувало вирощування ячменю ярого плівчастого по сої. За сівби по попереднику пшениця озима, соняшник та кукурудза на зерно недобір врожаю порівняно із соєю становив 0,43 т/га (9,1 %), 0,52 т/га (10,9 %) і 0,41 т/га (8,6 %) відповідно.
Вищий позитивний плив інокуляції насіння перед сівбою фосформобілізувальним препаратом у середньому за роки досліджень отримано за сівби по кукурудзі на зерно, і приріст порівняно до контролю (3,72 т/га) сягав 0,71 т/га, або 19,1 %. По попереднику пшениця озима надбавка врожаю становила 0,34 т/га, соняшнику — 0,29, сої — 0,27 т/га, або 9,0; 7,4 і 6,2 % відповідно (контроль — 3,78; 3,93; 4,39 т/га).
Сівба ячменю ярого насінням, яке оброблене фосформобілізувальним препаратом, по сої забезпечила урожайність 4,84 т/га, пшениці озимій — 4,44; соняшнику — 4,59 т/га; кукурудзі на зерно — 4,66 т/га, що більше порівняно з варіантами без інокуляції (4,65; 4,19; 4,26; 4,03 т/га) на 0,19 т/га (4,1 %); 0,25 т/га (6,0 %); 0,33 т/га (7,7 %) та 0,63 т/га (15,6 %) відповідно.
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, старший науковий співробітник
лабораторії селекції і первинного насінництва
зернових і технічних культур, канд. с.-г. наук
Віталій ІЩЕНКО, завідувач лабораторією селекції
і первинного насінництва зернових і технічних культур, канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-
технологічним відділом селекції, насінництва і
трансферу інновацій, канд. техн. наук, с. н. с.
Кіровоградська ДСГДС НААН
