За умов їх масового розмноження шкодочинність проявляється не тільки у зниженні маси урожаю, а й у погіршенні його якості, яблука стають дрібними за розмірами, не відповідають стандарту сортової продукції.
На сьогодні в Україні проведено велику дослідницьку роботу по фауні, систематиці, біології кліщів, розробці заходів боротьби зі шкідливими видами. Відмічено, що в Україні плодовим культурам шкодять переважно шість видів тетраніхових кліщів: звичайний павутинний, глодовий, червоний плодовий, бурий плодовий, садовий павутинний.
Червоний плодовий кліщ вперше був описаний Кохом у 1836 році. Він шкодить садам Англії, Швеції, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Польщі, Угорщини та Болгарії. У колишньому Радянському Союзі червоний плодовий кліщ дуже шкодить у садах Балтії, Таджикистану, Молдови, Вірменії. В Україні у значній кількості зустрічається у Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій, Львівській областях.
Червоний плодовий кліщ є небезпечним шкідником яблуні, груші, вишні, сливи, аличі, мигдалю, персику, виноградної лози, смородини, цитрусових, інжиру, терну, крушини, акації білої та багатьох інших культур. Кліщ селиться на нижньому боці листків, проколює епідерміс паренхіму і висмоктує їх вміст. Пошкоджені клітини втрачають значну частину хлорофілу, забарвлюються у бурий колір і відмирають. Листки, що побуріли з'являються, як правило, в середній частині крони. Втрати хролофілу у них досягають 41%, що призводить до згасання процесів фотосинтезу і транспірації.
Інтенсивність фотосинтезу знижується на 58%. Особливо небезпечне пошкодження кліщами у весняний період. При цьому в листках яблуні активність деяких ферментів (пероксидази, каталази) збільшуються на початковому етапі зараження шкідниками, але наприкінці вегетації активність їх зростає на здорових листках.
Вважається, що 20-25 кліщів на один лист у кінці липня є менш небезпечним явищем, ніж 1-3 на один лист у травні. Це пояснюється тим, що пошкодження у період активного росту і розвитку рослини призводить до негативної дії на ріст бруньок і формування урожаю. В другій половині літа шкідник впливає переважно на накопичення резервних запасних речовин, що може бути однією із причин зниження морозостійкості дерев.
Червоний плодовий кліщ зимує у стадії яйця на корі гілок. Найбільше яєць самки відкладають на плодушках, у розгалуженнях гілок, а восени - на плодах.
Зимостійкість яєць червоного плодового кліща вища в першій половині зими і різко знижуються у березні-квітні. Відродження личинок починається із наставанням середньодобової температури +10-12оС, що співпадає з цвітінням сливи, або порозовінням бутонів у яблуні. Оптимальними умовами відродження личинок є температура +12-17оС.
Глодовий кліщ вперше був описаний у 1920 році Уахером. Він розповсюджений в Англії, Німеччині, Австрії, Франції, Болгарії, зустрічається у Бразилії, у республіках колишнього Радянського Союзу. Глодовий кліщ сильно шкодить яблуні, груші, сливи, черешні, горіх тощо. В Гісарській долині Таджикистану цей шкідник у 1954 році викликав 100% опадання листя яблуні та 90% листя черешні.
Відомо, що кліщ сприяє розповсюдженню захворювань парші і борошнистої роси яблуні. У підзоні Південного Степу України втрати урожаю яблуні від глодового кліща досягають при масовому заселенні дерев 23-25%. В Україні зустрічається він у Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій, Львівській областях.
Характерною ознакою пошкодження цим шкідником є пожовкле та покороблене листя, а в серпні та вересні - оголені гілки з дрібними плодами. Запліднені самиці зимують під ділянками кори штампів, що відмерла, а також у ловчих поясах лялечкових оболонках яблуневої плодожерки, рідше - під опалим листям. У Криму глодовий кліщ у місцях зимівлі не утворює густе павутиння, котре, як правило, захищає кліщів від хижаків, зміни вологості, пилу, охороняє їх від висихання. З’являються наприкінці квітня-на початку травня. В умовах Криму глодовий кліщ розвивається у 6 поколіннях.
Бурого плодового кліща вперше описав Г.Ф. Рекк у 1947 році.
Цей вид поширений по всій земній кулі, крім тропіків. Він виявлений на островах Шпіцберген і Нова Земля, в Австралії, Новій Зеландії, а також в Україні, Грузії, Казахстані, Краснодарському та Ставропольському краях.
Бурий плодовий кліщ пошкоджує яблуню, грушу, сливу, аличу, вишню,черешню, абрикос, персик, мигдаль. Також його знайдено на винограді та інжирі, гранаті, грецькому горісі. В умовах України він найменше пошкоджує абрикос, персик, мигдаль. На черешні і вишні бурий плодовий кліщ зустрічається переважно весною і восени. У літній період на цих породах його помітно мало.
Бурий плодовий кліщ зимує у стадії яйця. Строк виходу личинок з яєць, що перезимували, залежить від місцевості і погодних умов року, але, як правило, збігається із фенофазою розпускання бруньок плодових дерев. Перші кліщі з'являються у другій половині квітня-на початку травня. Личинки переходять на листки рослин, де і відбувається їх подальший розвиток.
Бурий плодовий кліщ відзначається великою здатністю до міграції. Він може не тільки пересуватись з одних гілок на інші в межах крони одного дерева, а й переноситись вітром із заселених дерев на інші. За вегетаційний період розвивається у декількох поколіннях.
Звичайний павутинний кліщ на молодих саджанцях яблуні за 7 днів викликає зниження інтенсивності асиміляції СО2 на 2% із з подальшим її зменшенням. Інтенсивність дихання скоротилася на 30%.
Зимують самки невеликими колоніями на бур'янах, під опалим листям і під відшарованими ділянками кори на плодових деревах. Навесні мігрують на листя, де розмножуючись, створюють великі колонії. Спочатку віддають перевагу молодим листям, а в міру зростання чисельності популяції заселяють і густо покривають павутиною все листя. Восени зі скороченням денного освітлення, постійним пониження температури і погіршенням умов харчування самки змінюють зелене забарвлення на червоне й мігрують у місця зимівлі.
Кліщі паразитують на листі. За допомогою верхніх щелеп проколюють тканину, висмоктують вміст клітин. Листя черешні спочатку набуває білого кольору , а пізніше жовтіє. У сливи воно має «мармурове» забарвлення, а в яблуні - буре. Більші за розміром листки яблуні при пошкодженні вкривається дрібними білими плямами, внаслідок чого вже в червні стають неповноцінними, втративши велику кількість хлорофілу.
При масовому розмноженні кліщів і значному пошкодженні ними рослини клітини листків починають відмирати, внаслідок чого листова пластинка поступово буріє. Пошкоджене листя черешні, вишні, абрикосу і персика вкривається блідними плямами.
Боротьбу з цими шкідниками варто проводити в ранньовесняний, весняний та літній періоди.
У ранньовесняний період (до розпускання бруньок) застосовують препарат 30В, дозволений для використання на яблуні і черешні до розпускання бруньок за температури не нижче за +4оС проти зимуючих яєць червоного і бурого плодових кліщів(60 л/га). Можливе обприскування яблуні і в літній період проти плодових кліщів зі зниженими нормами витрат (40 л/га). Максимальна кратність обробок - 3. Термін очікування до збирання урожаю яблук становить 20 днів.
Обприскування виконують за допомогою ранцевого, пневматичного обприскувача. Норма витрати препарату - 0,6 л (весняний період) і 0,4 л (літній період) на 10 л води. Норма витрати робочої рідини - 8-10 л на доросле плодоносне дерево (суцільне обмивання).
У весняний період (від початку розпускання бруньок до цвітіння) обприскування здійснюють з метою знищення личинок, а також самок глодового, звичайного та туркестанського павутинних кліщів. Проти популяції кліщів застосовуються специфічні акарициди (Демітан, Ортус, Омайтом, Аполло).
Демітан дозволений до використання в Україні проти кліщів на яблуні та груші (0,6л/га). Норма витрати його становить 6 мл на 10 л води. Максимальна кратність обробок - 2. Очікування до збирання урожаю яблук - 30 днів.
Ортус застосовують проти кліщів на яблуні (0,5-0,75 л/га). Норма витрати препарату коливається у межах 5-7,5 мл на 10 л води. Максимальна кратність обробок - 1. Очікування до збирання врожаю - 30 днів.
Омайт дозволений до використання в Україні проти кліщів на яблуні (2 л/га) при нормі витрат препарату 2 мл на 10 л води. Максимальна кратність обробок - 2. Урожай очікують через 45 днів.
Аполло використовують проти кліщів на яблуні (0,4-0,6 л/га) при нормі витрат препарату 6 мл на 10 л води. Максимальна кратність обробок - 2. Урожай можна збирати через 30 днів.
У літній період (після цвітіння до осені) обробку проводять акарицидами на основі спостережень за динамікою чисельності популяцій шкідливих кліщів та акарофагів. У разі необхідності застосовуються зазначені препарати.
Для захисту рослин дуже добре у період формування і подальшого наростання маси плодів, окрім пестицидів та позакореневого підживлення карбамідом (сечовиною), використовувати й рідкі комплексні добрива в 1%-ій концентрації. Добрива не повинні бути простроченими для застосування.
Обробляти рослини хімічними препаратами та добривами в похмуру погоду можна протягом дня, в спеку - лише у вечірні години.
