Із деяких органічних добрив (гною, пташиного посліду тощо) використовується значна частина елементів живлення, які вже були вилучені з ґрунту і добрив повторно. Отже, чим повніше на місцях використано усі резерви органічних добрив, тим меншу кількість мінеральних потрібно вносити. Через низький вміст елементів живлення органічні добрива недоцільно транспортувати на значні відстані, їх використовують на місці виробництва.
ПЕРЕВАГИ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ:
- безпечні для людей;
- поліпшення структури ґрунту (розпушення, збільшення доступу кисню);
- регулювання біохімічних процесів у ґрунті;
- активація мікроорганізмів у землі;
- створення родючого шару (гумусу);
- відновлення водного та повітряного режимів, активізація життєдіяльності корисних мікроорганізмів;
- доступність.
Перевагою органічних добрив над мінеральними є наявність багатовікового досвіду використання. Крім того, вони є менш концентрованими (крім пташиного посліду), діють на рослину повільніше, у міру розкладання, але протягом тривалого періоду.
НЕДОЛІКИ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ:
- негативний результат внаслідок неправильного використання. Застосування свіжого гною здатне спровокувати опік коренів рослин і грибкові захворювання;
- поширення рослинних хвороб. Дуже часто в листях, стеблах, залишках овочів можуть розвиватися грибкові хвороби (фітофтороз, фомоз);
- використання добрив тваринницького господарства може спричинити поширення небезпечних для людей захворювань (паразитів, сальмонельозу). Багато хвороб здатні передаватися від людини до тварини і назад. Наприклад, використання кісткового борошна хворої корови може стати наслідком зараження ґрунту і рослин цією хворобою, що може призвести до небезпечних наслідків для людини. Тому важливо проводити знезараження ґрунту спеціальними засобами;
- низька концентрація поживних речовин, що робить економічно невигідним перевезення органічних добрив на велику відстань.
За кордоном, особливо в органічному землеробстві, застосовують різноманітні добрива рослинного (люцернове, соєве, бавовникове борошно) і сухі тваринного походження (кров'яне, кісткове, риб'яче кісткове і риб'яче борошно, борошно з рогів і копит, із пір'я, панцирів крабів і креветок).
Інші види органічних добрив, тобто тих, які безпосередньо не виробляються у господарстві (торф, сапропелі, комунально-побутові відходи міст тощо), є додатковим джерелом надходження елементів живлення у ґрунт.
Крім елементів живлення, органічні добрива постачають у ґрунт вуглекислий газ, який поліпшує повітряне і кореневе живлення рослин. Вони також є енергетичним матеріалом для ґрунтових мікроорганізмів. Більшість органічних добрив самі багаті на мікрофлору.
Існують різні органічні добрива, однак у складі більшості з них є наступні речовини: азот, фосфор, кальцій, калій, органічні кислоти та інші сполуки.
Крім того, натуральні добрива містять солому, залишки листя, стебел.
Види органічних добрив
Рослинні органічні. Сюди відносять сидерати (люцерна, живокіст, ріпак, соя, ріпка олійна тощо), речовини, виготовлені з морських водоростей (борошно), торф, деревна зола.
Натуральні речовини тваринного походження. Можна виділити такі підвиди:
- гній (кінський, коров’ячий, свинячий);
- послід домашньої птиці.
Крім того, можуть застосовуватися для збагачення ґрунту відпрацювання тваринницької промисловості (борошно кров’яне, кісткове, рогів, копит, рибна емульсія, кістки водоплавних тощо).
Комбіновані добрива. Це компост із рослинних і тваринних відходів. Наприклад, можна змішати гній, торф, гілки дерев, листя і бадилля, й отримати дуже поживну суміш для вирощування рослин.
До основних переваг сидерації відносять:
- захист ґрунтів від ерозії;
- покращення життєдіяльності живих організмів ґрунту;
- оптимізація структури ґрунту, внесення органічної маси;
- пожива для ґрунту, можливість насичення вуглекислотою.
Проти застосування сидератів можна відмітити, що у перші роки знижується урожайність та збільшується кількість бур’янів. Також потрібно стежити за рівнем вологи для сидерату та не давати йому перерости.
До переваг застосування гною відносять:
- відмінну енергетичну цінність;
- використання для окислення ґрунту;
- застосування на всіх видах культур.
З недоліків можна виділити енергетичну силу субстрату. Якщо переборщити з дозуванням, то гній через утворення в ґрунті надлишку метану й аміаку, може знищити весь урожай.
Свинячий гній у свіжому вигляді можна використовувати як джерело азоту, проте навіть у такому випадку його слід розбавляти великою кількістю води, аби уникнути опіку коріння рослин.
ВАЖЛИВО! Оскільки до складу свіжих відходів входить величезна кількість азоту, насіння бур'янів, глистів та інших паразитів, застосування таких добрив без компостування або розведення є вкрай небезпечним.
За перегній виступають такі фактори:
- підходить для будь-яких культур;
- нетоксичний;
- покращує консистенцію ґрунту;
- може бути використаний цілий рік;
- підвищує не тільки продуктивність підгодовуваних культур, а й родючість ґрунту;
- безпечний для людей і рослин;
- може бути використаний як біопаливо.
Проти застосування перегною варто відмітити такі моменти:
- необхідність внесення великого обсягу;
- висока ціна;
- цінність та склад залежить від раціону тварин, від яких отримано перегній;
- під час купівлі свіжого гною необхідно чекати дуже довго для отримання перегною.
ВАЖЛИВО! Суворо заборонено використовувати свіжий чистий курячий послід.
Позитивні фактори використання пташиного посліду:
- прискорює дозрівання плодів;
- збільшує урожайність;
- покращує імунітет рослин;
- нетоксичний;
- можна використовувати для більшості культур;
- діє протягом 3-х років після внесення у ґрунт.
Недоліки:
- неправильне використання призводить до повного знищення рослинності;
- передозування робить ґрунт непридатним для посадки протягом одного року.
Під компостом мають на увазі органічні залишки, які певний час розкладалися під впливом зовнішнього середовища або будь-яких пристосувань. Для приготування компосту можна використовувати будь-які залишки рослинності (включаючи коріння), гній, торф, листя із дерев, рослинні і тваринні відходи, непридатні корми.
У разі застосування компосту можна відмітити:
- малі витрати часу і ресурсів;
- універсальність;
- відсутність шкідливих організмів і насіння бур'янів;
- низька собівартість добрива.
Проти використання компосту варто знати, що:
- цінність добрива залежить від сировини;
- неприємних запах у процесі розкладання залишків;
- використання великого обсягу добрива.
Кісткове борошно — це перемелені до порошкоподібного стану кістки великої рогатої худоби або риби. Воно багате фосфором і кальцієм, тому відмінно заповнює потреби рослин у зазначених елементах. Також до складу кісткового борошна входить безліч мікроелементів і біологічно активних речовин, які позитивно впливають на ріст і розвиток культур.
ВАЖЛИВО! У разі передозування кісткове борошно діє також як суперфосфат, а саме призводить до швидкого старіння рослин та викликає інші побічні ефекти.
Кісткове борошно знижує кислотність ґрунту.
Позитивні сторони використання кісткового борошна:
- не містить шкідливих домішок чи організмів, бур'янів насіння;
- має дуже низьку собівартість;
- має пролонговану дію, тому рослини отримують всі елементи невеликими дозами;
- підходить для будь-яких культур, розвиток яких залежить від фосфору і кальцію;
- можна використовувати для зниження кислотності ґрунтів;
Негативні сторони кісткового борошна:
- не є комплексним добривом;
- за неправильного використання можна у рази збільшити відсоток вмісту фосфору в ґрунті і зробити його непридатним для посадки більшості культур.
Деревну тирсу найчастіше використовують для мульчування ґрунту, позбавляючи рослини від сильних перепадів температур і бур'янів.
Існує три варіанти застосування: мульчування ґрунту, закладення на компост, змішування із гноєм/перегноєм.
Плюси використання деревної тирси:
- відмінно розпушує ґрунт;
- низька вартість продукції;
- свіжа тирса знижує кислотність ґрунту, а пріла – підвищує;
- відсутність запаху.
Мінуси використання деревної тирси:
- термін повного перегнивання триває до 10 років;
- свіжа тирса може витягнути весь азот із ґрунту, а перепріла — окислити його;
- невисока живильна цінність для рослин;
- може мати домішки лаку і фарби, які токсичні для них.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин
