Кореневі та прикореневі гнилі на пшениці доволі поширені. Чому вони так називаються: кореневі та прикореневі? Тому що перші заражають лише коріння, а другі, окрім нього, ще й нижню частину стебла. Видів кореневих гнилей, які розвиваються на пшениці, достатньо багато.
Ми розглянемо детальніше лише найбільш поширені, які до того ж найчастіше неправильно визначають на виробництві. Якщо на рослинах пшениці виникла коренева гниль, агрономи зазвичай так і кажуть: у мене в посіві озимої пшениці — коренева гниль. А яка саме — фузаріозна, офіобольозна чи ризоктоніозна? То вже не має значення, подумаєте ви. Та насправді — різниця є! Якщо точно визначити, який саме вид кореневих гнилей шкодить вашим рослинам, буде легше зрозуміти, яких помилок ви припускаєтеся у своїй виробничій технології і як запобігти негативним наслідкам.
Найвідоміша з-поміж них, яка добре описана у багатьох підручниках, — звичайна коренева гниль. За типом збудників вона змішана — фузаріозно-гельмінтоспоріозна. Що, на вашу думку, є основним джерелом інфекції звичайної кореневої гнилі? Немінералізовані рослинні рештки, спори — звісно, так, але здебільшого — це хворе насіння, в якому «сидять» кілька збудників інфекції, що проявляється на коренях або на шильці у вигляді їх побуріння. Це перші симптоми кореневої гнилі.
Найважливішою стадією для формування врожаю пшениці, як не дивно, є сходи, позаяк саме у цій фазі рослини достатньо уразливі — настільки, що навіть один, здавалося б, мало шкодочинний фактор може надалі вплинути на долю всього врожаю. Тож якщо ви проґавили хвороби сходів, далі проблеми накопичуватимуться, як снігова куля. Чим і як контролювати цю хворобу, окрім сівозміни? Однозначно — правильно підібраним протруйником для насіння. Якщо на своїх посівах ви постали перед проблемою хворої кореневої системи, вже немає сенсу захищати культуру через листковий апарат, адже жоден системний фунгіцид рослина не опустить вниз. Відповідно, до кінця вегетації хвороба лише посилюватиметься.
Який же протруйник застосувати — системної чи контактної дії? Обов’язково системної, адже інфекція гриба фузаріум уражує насіння не лише ззовні, а й всередині. Як швидко з моменту обробки насіння починає працювати протруйник — за 1 хв., 1 год., одну добу, один тиждень? Системні протруйники проявляються лише в період відновлення вегетації рослини. Поки препарат перебуває на насінні, він діє як контактна речовина. Що потрібно для того, щоб рослина почала поглинати системний фунгіцид? Після висівання протруєного насіння діюча речовина препарату мігрує у ґрунт, звідки й поглинається кореневою системою, а вже нею надходить у надземну частину. Тож допоки насінина не дасть проросток, а той, своєю чергою, не утворить коріння, доти системна діюча речовина «працює» як контактна. А що потрібно для того, щоб коренева система рослини могла поглинути діючу речовину? Для цього потрібна волога, щоб препарат розчинився. Коли її бракує, діюча речовина лишається на поверхні насіння і не мігрує. Відповідно, восени під час дефіциту вологи у ґрунті системний протруйник часто недопрацьовує.
Рослина має два «двигуни», які рухають вологу: нижній кінцевий двигун і верхній кінцевий двигун. Що це таке? Перший — це власне кореневі волоски, які всмоктують вологу та поживні речовини, другий — це продихи, які випаровують воду. Коли вони працюють синхронно, вода прокачується рослиною. Відповідно, якщо, наприклад, продихи закриті, вода перестає випаровуватися, але й коренева система рослини в цей час перестає інтенсивно нагнітати вологу. Якщо стоїть суха погода, і рослина намагається заощаджувати воду, вона її випаровує мінімально, не відбувається інтенсивного руху соків усередині неї. Тож що менш інтенсивно рухаються соки рослинними органами і тканинами, то менша системна дія препаратів.
Тому, добираючи ефективний протруйник, маємо розуміти, що фузаріозна або гельмінтоспоріозна інфекція перебуває всередині насіння, і не завжди навіть ідеальний протруйник може спрацювати ефективно. Вважати, що погане насіння можна поліпшити, протруївши дорогим препаратом, — це серйозна помилка.
Є спосіб передбачити ризики розвитку кореневих гнилей і хоч якось спрогнозувати ефективність застосування того чи іншого протруйника. Цей агроприйом має назву «голодний метод діагностики». Його суть така: беремо аркуш фільтрувального паперу й накладаємо на поліетиленову плівку; на фільтрувальний папір кладемо насіння. Після цього аркуш разом із плівкою загортаємо у щільний рулон (плівка завадить аркушу злипнутися й розірватися під час розмотування). Один кінець рулону поміщуємо у склянку з водою. Рівень води має бути таким, щоб насіння не потрапляло до неї. За таких умов рулон завжди буде вологий, у ньому не буде дефіциту кисню, перезволоження чи браку води. Коли з’являться проростки, витягнемо рулон і розмотаємо його. Тоді побачимо, що в одних варіантах коренева система нормальна, в інших — буріє. Саме побуріння свідчить про початок розвитку звичайної кореневої гнилі. Ось у такий простий спосіб можна визначити ризик ураження рослин кореневими гнилями.
Далі — контроль. Для цього є величезна кількість препаратів із різноманітним вибором діючих речовин, які різняться за природою, розчинністю, ціною, кількістю компонентів тощо. Як із цього хімічного розмаїття обрати саме те, що ефективно працюватиме на вашому насінні? Для цього також скористайтеся «голодним методом» із варіантами застосування різних протруйників і порівняйте отримані результати, зіставивши їх із контролем. Отже, звичайна коренева гниль — це проблема недбайливих господарів, які висівають пшеницю після пшениці чи після кукурудзи.
«Церкоспорозна» коренева гниль. Чому пишемо цю назву в лапках? Тому, що гриб уже давно не називається «церкоспора». В іноземній літературі хвороба має назву eyespot, або очкова плямистість. Насправді це прикоренева гниль, яка уражує основу стебла. На нижній частині стебла утворюються витягнуті овальні плями, які на вигляд нагадують око (із зараженням у центрі, що має темніший колір, як зіниця ока). У місці ураження порушується функція транспортування води, й рослина передчасно всихає. Окрім того, стебла мають підвищену ламкість і вилягають під час вітрів. Тож якщо на вашому полі осередками спостерігається вилягання, однією з причин є ураження прикореневою очковою гниллю. Ця хвороба не має насіннєвої та ґрунтової форм інфекції. Основним джерелом зараження є немінералізовані рослинні рештки злаків. Відповідно, цю хворобу спостерігають там, де сівозміни перенасичені пшеницею. Її особливість полягає в тому, що зараження культурних рослин починається в осінньо-весняний період. Якщо це озима пшениця, вона заражується восени, якщо яра — навесні. Далі ця хвороба довго розвивається без симптомів — упродовж трьох місяців. І лише після цього візуально проявляється на рослині.
«Церкоспорозна» коренева гниль
Як заражуються рослини? На поверхні немінералізованих рослинних решток утворюються спори. Із дощовими краплями вони потрапляють на сходи (шильце) або на справжні листки культури. Коли спори заражують листкову пластинку, негативних наслідків не буде, рослина інфікується лише тоді, коли заражується піхва листка. Далі, упродовж вегетації, стебла пшениці протискаються крізь піхви листків і заражуються від контакту із зараженим листком. Рослина інфікується у фазі сходів і двох-трьох листків. Тож реальний шанс проконтролювати хворобу є у період сходів, а не у другій половині вегетації. Тому, щоб не проґавити поширення хвороби, контролювати її слід за допомогою системних протруйників.
Офіомельозна коренева гниль (англ. take all — «забери все»). Польові ознаки цієї хвороби такі. Якщо коренева система загниває, а нижня частина стебла стоїть чорна, й при цьому рослину легко висмикнути з ґрунту, це стовідсотково офіомельозна коренева гниль. Від цієї хвороби рослини передчасно всихають, виникає білоколосиця (окремі колоски в полі передчасно жовтіють, вони невиповнені й недостатньо розвинені). Зараження відбувається через немінералізовані рослинні рештки. Раніше вважали, що проти цієї хвороби немає дієвого фунгіцидного захисту, а ефективним методом боротьби з нею є лише сівозміна. Наразі вже створили кілька діючих речовин, але вони мають певні особливості застосування. На інфекцію ефективно діє флюквінконазол (flyukvinkonazol), проте його у жодному разі не рекомендують використовувати в чистому вигляді. Здебільшого його змішують із прохлоразом, інакше можливі інші проблеми із втратою цього препарату.
Офіомельозна коренева гниль
Не чекайте прояву кореневих гнилей на своїх полях. Краще обробіть насіння одним із сучасних протруйників, які здатні контролювати ці хвороби. Тоді ваш урожай однозначно буде захищений краще.
Степан ЛОЗЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
