Горох досить вимогливий до умов родючості ґрунту. Для формування 1 ц насіння і відповідної кількості соломи він використовує 4,5–6,0 кг азоту, 1,7–2,0 кг фосфору, 3,8–4,0 кг калію, 2,5–3,0 кг кальцію, 0,8–1,3 кг магнію та інші мікроелементи, передусім молібден та бор.
Кожен елемент мінерального живлення має специфічне значення. Нестача будь-якого макро- або мікроелемента призводить до порушення обміну речовин і фізіологічних процесів у рослин, погіршення їх росту і розвитку, зниження врожаю та його якості. У разі дефіциту елементів живлення у рослин з’являються характерні ознаки голодування.
Так, фосфор відіграє важливу роль у процесах обміну енергії у рослинному організмі. Енергія сонячного світла в процесі фотосинтезу і та, яка виділяється під час окислення раніше синтезованих органічних сполук у процесі дихання, акумулюється в рослинах у вигляді АТФ. Накопичена енергія використовується для всіх життєвих процесів росту і розвитку рослин, поглинання поживних речовин із ґрунту, синтезу органічних сполук та їх транспортування. Фосфор стимулює ріст кореневої системи, особливо кореневих волосків, через які проникають бульбочкові бактерії. Брак цього елемента в ґрунті порушує формування репродуктивних органів, затягується період достигання зерна, порушується обмін енергії та речовин у рослинах. Особливо різко дефіцит фосфору проявляється у всіх рослин під час утворення репродуктивних органів. Його нестача затримує розвиток і дозрівання, викликає зниження врожаю і погіршення якості продукції. Рослини за дефіциту фосфору різко сповільнюють ріст, листки їх набувають сіро-зеленого, пурпурного або червоно-фіолетового забарвлення. Ознаки фосфорного голодування проявляються вже на початкових етапах розвитку рослин, коли вони мають слаборозвинену кореневу систему і нездатні засвоювати важкорозчинні фосфати ґрунту.
Калій бере участь у процесах синтезу й відтоку вуглеводів у рослинах, обумовлює водоутримувальну здатність клітин і тканин, впливає на стійкість рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища та ураження рослин хворобами, підвищує посухостійкість, покращує обмін і пересування вуглеводів, стимулює інші функції живого організму.
Кальцій сприяє підвищенню кількості зеленої маси, коренів та бобів. Магній входить до складу хлорофілу, позитивно впливає на життєдіяльність бульбочкових бактерій, бере участь у багатьох ланках обміну речовин.
Важливим елементом живлення бобових культур, у тому числі і гороху, є азот. Він входить до складу білків, ферментів, нуклеїнових кислот, хлорофілу, вітамінів, алкалоїдів. Рівень азотного живлення визначає розмір та інтенсивність синтезу білків та інших азотистих органічних з’єднань у рослині і, відповідно, її ріст. Нестача азоту особливо негативно позначається на розвитку вегетативної маси. Слабке формування фотосинтезного листкового та стеблового апарату внаслідок дефіциту азоту, своєю чергою, обмежує утворення органів плодоутворення та призводить до зниження врожаю і зменшення кількості білка в продукції.
Характерною ознакою азотного голодування є пригнічення росту вегетативних органів рослин і поява блідо-зеленого або навіть жовто-зеленого забарвлення листків внаслідок порушення утворення хлорофілу. Азот повторно використовується (реутилізується) у рослинах, тому ознаки його дефіциту проявляються спочатку у нижніх листків. Пожовтіння розпочинається із жилок і розповсюджується до країв листкових пластинок. Під час гострого і тривалого азотного голодування блідо-зелене забарвлення листків рослин перетворюється на жовте, оранжеве та червоне, потім вони засихають. У разі нормального надходження азоту листки темно-зелені, формують потужний асиміляційно-стебловий апарат і повноцінні репродуктивні органи. Надлишкове, особливо однобічне, споживання азоту може викликати уповільнення їх розвитку (дозрівання) та погіршити структуру врожаю. Рослини утворюють велику вегетативну масу у збиток господарській частині врожаю.
Компенсувати нестачу в ґрунті елементів живлення і азоту зокрема можна передусім завдяки використанню повного мінерального добрива. Під час вирощування гороху мінеральні добрива слід вносити в обґрунтованих дозах з урахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті. На суглинкових чорноземах під осінню оранку рекомендовано забезпечити 30 кг/га д. р. фосфору та калію. На сірих опідзолених та дерново-підзолистих ґрунтах дози внесення збільшують до 45 кг д. р. на 1 га. Під передпосівну культивацію на бідних ґрунтах досить ефективним є внесення азотних добрив у кількості 20–30 кг/га д. р., що впливає на підвищення урожайності на 0,15–0,20 т/га.
Мінеральні добрива, які вносили під час сівби в дозі N10–30P20–30–60K20–45–60, забезпечували приріст врожаю від 0,28 до 0,79 т/га. При вирощуванні гороху в зерно-паро-просапній сівозміні на чорноземах південних 1 кг діючої речовини азоту в середньому забезпечує 3,64 кг, фосфору — 7,04 кг, калію — 4,50 кг зерна. Одиниця повного мінерального добрива при співвідношенні N: P: K = 1:2:2 формує 4,19 кг зерна. Залежно від умов зволоження протягом вегетаційного чи критичного для розвитку культури періоду, ефективність мінеральних добрив може змінюватись у декілька разів.
Під час вирощування гороху на родючих ґрунтах, які містять понад 15 мг/100 г ґрунту доступних форм фосфору та калію, він здатний забезпечувати досить вагомі врожаї без внесення добрив. На бідних ґрунтах за низького (менше 10 мг на 100 г ґрунту) вмісту фосфору та калію необхідно вносити ці елементи для задоволення повної потреби на плановий урожай, а азотні — з урахуванням рівня симбіотичної азотфіксації. За рахунок біологічних особливостей горох здатний компенсувати приблизно 70% загальної потреби в азоті.
Ефективність використання мінеральних добрив у разі вирощування гороху сорту безлисточкового (вусатого) типу в умовах північного Степу України змінювалася залежно від погодних умов, які складаються у період вегетації культури. В середньому за 2006–2008 рр. приріст від використання добрив становив від 0,16 до 0,39 т/га за урожайності на фоні без добрив 1,83 т/га.
В умовах енергозбереження за недостатнього забезпечення ресурсів під час вирощування гороху безлисточкового (вусатого) типу в умовах недостатнього зволоження північного Степу на чорноземах звичайних важкосуглинкових вносити мінеральні добрива в дозі N60P60K60 недоцільно.
Віталій ІЩЕНКО, завідувач лабораторією селекції іпервинного
насінництва зернових і технічних культур канд. с.-г. наук
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, старший науковий співробітник лабораторії
селекції і первинного насінництва зернових і
технічних культур, канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-
технологічним відділом селекції, насінництва і
трансферу інновацій, канд. техн. наук, с. н. с.
Кіровоградська ДСГДС НААН
