Оптимізація структури посівних площ культур суттєво зменшувала ураження рослин несправжньою борошнистою росою та іншими захворюваннями. У короткоротаційних сівозмінах слід використовувати сорти і гібриди соняшнику з високою польовою стійкістю, передусім до несправжньої борошнистої роси, фомопсису, фомозу, альтернаріозу тощо.
Дотримання просторової ізоляції не менше 1 км між товарними і насіннєвими посівами соняшнику та полями минулорічних посівів культури, що стримує поширення аерогенної інфекції, перш за все збудників несправжньої борошнистої роси, фомозу, фомопсису, альтернаріозу повітряними течіями. Уникати розміщення соняшнику поруч із зернобобовими культурами, багаторічними бобовими травами, з метою запобігання міграції із них на посіви культури різних видів трав’яних клопів, попелиць, цикад — переносників збудників вірусних і фітоплазмових хвороб.
Вирощування соняшнику на кращих ґрунтах — супіщаних і суглинистих чорноземах і каштанових ґрунтах із нейтральною або слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 6,0–6,8) сприяє оптимальному росту й розвитку рослин, їх фізіологічний стан обумовлює підвищену стійкість до хвороб.
Своєчасне і якісне проведення основного обробітку ґрунту, дотримуючись зональних систем землеробства, чим забезпечується максимальне накопичення вологи та поживних речовин у ґрунті, прискорюється гуманізація рослинних решток, розпушується ґрунт, знищуються бур’яни, серед яких є багато видів, які різними фітопатогенами і сприяють поширенню хвороб.
Варто подбати і про збалансоване живлення соняшнику, що сприятиме високій стійкості рослини до хвороб та інших несприятливих погодних чинників.
Фосфорні та калійні добрива вносять під оранку, азотні — навесні під культивацію.
Обов’язковим чинником гарного врожаю є використання лише високоякісного насіння.
Проти зовнішньої та внутрішньої інфекцій альтернаріозу, білої та сірої гнилей, несправжньої борошнистої роси, фомопсису та інших захворювань проводять зволожене протруєння або інкрустацію насіння.
Протруювання насіння слід поєднувати з обробкою одним із добрив: Адаптамін, р. (4,0 л/т), АЛЬФА-НАНО-ГРОУ ЕКСТРА, рк. (100–200 мл/т), Біодобриво органічне рідинне «Екскорт», р. (1 л/ т), Біофордж, р. (0,5–2,0 л/ т), Добрива комплексні хелатні «Тітон», в. р. (1–2 л/ т), Добрива органо-мінеральні «ГуміСил», р. (0,5–1,0 л/ т), Добриво органічне «Енерген Гермін», р. (0,75 л/ т), Добриво органічне «Енерген Фульгум Плюс», р. (0,5 л/ т), Комплексне мікродобриво Наноактиватор, в. р. к. (0,1–0,2 л/ т), Комплексне мікродобриво «Урожай», р. (1,0 л/ т), Комплексне органо-мінеральне добриво на основі солей гумінових кислот «Віта-Флора», р. (0,75 л/ т), Мікродобриво «Міра», зп. (0,1–0,15 кг/т), Мікродобриво НАНОГРІН, рк. (0,5–1,0 л/ т), Мікродобриво «Нано-Мінераліс», р. (0,1–0,3 л/ т), Мікродобриво універсальне на основі комплексонатів мікроелементів «Реаком», р. (3–5 л/ т), НаноАгріколь, р. (4,0 л/ т), Наноферті, р. (4,0 л/ т), Органо-мінеральне добриво «Віталист», р. (2,5–5,0 л/ т), Органо-мінеральне добриво Гумат калію «Еко-органіка», к. е. (0,75–1,0 л/ т), Органо-мінеральне добриво «Гумат калію натрію з мікроелементами», р. (0,5 л/ т), Органо-мінеральне добриво AgriFlex Humic line, п. (0,2–0,25 кг/т), Реаком Плюс, р. (5–6 л/ т), Хелатин, р. (3–6 л/ т); біопрепаратів: Біодобриво «ПМК-У», р. (0,1–0,3 л/ т), Біокомплекс АТ, р. (0,5–1,5 л/ т), Біокомплекс-БТУ, р. (3,0–6,0 л/ т), Хетомік, п. (5,0 кг/т), ЕМ-1 Ефективні мікроорганізми, р. (0,5 л/ т), Органік-Баланс, р. (3–6 л/ т); регуляторів росту рослин: Агрінос Д, р. (25–50 мл/т), Альбіт ТПС, р. (200–500 мл/т), Вимпел (Агролайн), в. р. (0,25–1,0 л/ т), Гумісол, р. (15 л/ т), Екостим, в. с. р. (25–50 мл/т), Емістим С, в. с. р. (20 мл/т), Ендофіт L1, в. р. (3–5 мл/т), Лідер Пульс, в. с. р. (50 м/ т), Марс-У, р. (260 мл/т), Марс-Еlbi, рр (300 мл/т), Мувер, р. (0,3–0,5 л/ т), Нано-Гро, в. р. г. (10 гр/т); Перам, в. р. (10–30 мл/т), Радостим, в. с. р. (250 мл/т), Стимуляте Йелд Енханцер, к. е. (0,5–2,0 л/ т), Трептолем, в. с. р. (20 мл/т). Така обробка насіння соняшнику підвищує стійкість молодих рослин до хвороб та інших стресових чинників, суттєво зростає урожайність, покращується якість продукції.
З метою мобілізації важкодоступного фосфору з ґрунту насіння соняшнику слід обробити одним із біопрепаратів: Альбобактерин, р. (30 мл на гектарну норму насіння), Поліміксобактерин, р. (30 мл/гектарну норму), Різофос Лік, р. (2 л/ т).
Сіють гібриди соняшнику пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см сівалками точного посіву, що забезпечує добре провітрювання посівів і тим самим обмежується тривале збереження краплинної вологи на рослинах, унеможливлюється швидке проростанню спор та інтенсивне зараження рослин збудниками хвороб.
У вологий шар ґрунту насіння соняшнику загортають на оптимальну глибину 3–5 см. Найкращий фітосанітарний стан посівів культури і висока врожайність гібридів буде досягнута за умов дотримання рекомендованої густоти стояння рослин на 1 га залежно від гібриду та ґрунтово-кліматичної зони.
Сівбу соняшнику можна поєднувати за необхідності з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив і мікроелементів.
Догляд за посівами включає коткування поля після сівби, знищення ґрунтової кірки за допомогою до- і післясходового боронування (за умов, коли не застосовували гербіциди) і 2–3 міжрядні розпушування, за яких створюються оптимальні умови для проростання насіння, появи дружніх сходів, росту і розвитку рослин, підвищення їх стійкості до хвороб.
Дуже важливе своєчасне знищення бур’янів у полях сівозміни.
На ділянках гібридизації першу фітопрочистку проводять у фазі 3–4 пар справжніх листків. Всі виявлені уражені рослини несправжньою борошнистою росою і бактеріальним в’яненням видаляють з поля і знищують, що обмежує поширення первинної інфекції із дифузно уражених рослин. Другу фітопрочистку проводять перед цвітінням — видаляють із посівів всі рослини, уражені несправжньою борошнистою росою, білою і сірою гнилями, вертицильозним, фузаріозним і бактеріальним в’яненням та іншими хворобами; третю фітопрочистку здійснюють перед збиранням врожаю, видаляють із посівів всі рослини, уражені пізньою формою прояву несправжньої борошнистої роси та гнилями кошиків.
Після проведення першої фітопрочистки ділянки гібридизації соняшнику (фаза 3–4 пари справжніх листків) профілактично обприскують проти плямистостей одним із фунгіцидів на основі діючих речовин: азоксистробіну + дифеноконазолу, к. с.; азоксистробіну + тебуконазолу, к.с; азоксистробіну + флутриафол, к. с., азоксистробіну + ципроконазолу, к. с., азоксистробіну + ципроконазолу + епосиконазолу, к. с.; дімоксістробіну + боскаліду, к. с.; карбендазиму, к. с.; карбендазиму, в. с., пікосістробіну, к. с.; пікосістробіну ципроконазолу, к. с., металаксилу + цимоксанілу, з. п.; піраклостробіну, к. е.; тощо. Вибір фунгіциду здійснюється за даними моніторингу фітосанітарного стану посівів і спектра захисної дії препарату.
У зонах високої шкідливості несправжньої борошнистої роси, фомозу, фомопсису, альтернаріозу ефективним заходом проти хвороб є проведення двох профілактичних обприскувань посівів соняшнику фунгіцидами: перше — у фазі 4–6 листків або за висоти рослин 60–80 см, друге — на початку бутонізації.
Обробку рослин фунгіцидами слід поєднувати з позакореневим підживленням рослин одним із рекомендованих добрив, біопрепаратів та регуляторів росту рослин.
Своєчасно знищувати падалицю соняшнику в полях сівозміни, резерватора інфекції багатьох збудників хвороб.
Збирання врожаю слід розпочинати за господарської стиглості, коли в посівах соняшнику переважають рослини (75–85%) з бурими і сухими кошиками, а вологість насіння становить 12–14%. На полях, де виявлено фомопсис, збирання соняшнику необхідно проводити на низькому зрізі стебел, а післязбиральні рештки ретельно подрібнювати і глибоко загортати в ґрунт.
Свіжозібране насіння соняшнику повинно бути відділено від решток і насіння бур’янів, для тривалого зберігання (насіннєвий матеріал) його вологість доводять до 7%, а товарного — до 12%.
Після збирання соняшнику проведення зяблевої оранки з ретельним загортанням післяжнивних решток, що сприяє швидкій їх мінералізації і суттєво обмежує джерело інфекції багатьох збудників хвороб та чисельність шкідників.
Іван МАРКОВ, професор НУБіП України
