За підрахунками провідних світових виробників ЗЗР, застосування протруйників здатне зберегти фермерам не менш ніж 15–20%. І навіть більше, оскільки в особливо несприятливих випадках можна взагалі лишитися без врожаю. Сівба необробленого насіння — це лотерея, у яку вимушено чи цілком добровільно щороку грає досить багато аграріїв. Хтось не має коштів чи технічної можливості, а комусь здається, що так можна заощадити пару сотень гривень на гектарі і таким чином виграти. Відверто скажемо, що відмова від протруйників — це така гра, програш у якій нівелює усі попередні виграші.
Проте сучасні рослинницькі технології нині навіть не припускають поняття відмови від протруйників (якщо це не органічне землеробство, звичайно). Навпаки увага акцентується на підвищенні якості препаратів та самої технології їх нанесення на посівний матеріал. Хоча практично у кожному господарстві є власні протруйники для насіння, причому багато де вони активно використовуються, ефективність цього процесу, як, до речі, і обробки насіння інокулянтами, перебуває під питанням.
Ясна річ, чудово, якщо у нас є якісний агрегат для обробки насіння, тямущий досвідчений спеціаліст та добрий оригінальний препарат. У цьому разі ми можемо готувати суміші самостійно, будучи впевненими, що наші кошти витрачені не намарне.
Однак так щастить далебі не всім. Скажімо, мені розповідали трагікомічну історію про протруювання гороху просто на полі. «Ми все зробили, засипали. Чоловік тримає мішка… Пішла така отруйна курява, що він у цьому респіраторі побіг у лісосмугу блювати. Друга спроба — те саме… В результаті, поставили «вартового», щоб попередив, коли буде їхати головний агроном, і сіяли непротруєним. А що робити?», — ділиться спогадами не хто-небудь, а колишній агрохімік господарства.
В чому тут проблема? А в тому, що непідготовлених людей поставили робити небезпечну для здоров’я і водночас економічно важливу роботу. Зрозуміло, що трактористи разом з агрохіміком вирішили, «що здоров’я дорожче». Саме тому такі відповідальні операції повинні виконувати на території господарства — на спеціально підготовлених площах, або ж цим повинна займатися стороння спеціалізована контора. Як варіант — купувати вже готове протруєне насіння. У цьому разі ми будемо застраховані від того, що хтось цілком резонно вирішив «не дихати цією хімією».
Ще одна дотична помилка, від якої застерігають виробники препаратів та насіння — низька якість самої процедури протруювання. У більшості випадків нам цілком достатньо, коли маса покалатається у «барабані» і набуде однорідного забарвлення. Ніби все нормально, та не зовсім. Річ у тім, що наслідком цього процесу може стати те, наприклад, що 25% насінин отримають 80% препарату, а все інше розподілиться поміж іншими трьома чвертями. Тобто ми покладемо в грунт частково інтоксикований посівний матеріал, і частково — недооброблений з усіма відповідними наслідками. Відповідно, агроном нарікатиме на низьку якість насіння і препаратів, не замислюючись про саму якість протруєння.
Запобігти такій ситуації можна різними способами, як налагодивши технологічно бездоганну схему протруєння посівного матеріалу в господарстві, так і звернувшись за допомогою до виробників насіння, котрі пропонують такі консультативні та практичні послуги. Річ у тім, що провідні насіннєві бренди прямо зацікавлені у тому, щоб їхні клієнти все робили за приписами, а отже, зіштовхувалися із нижчими ризиками під час роботи. Тому замовляти сорти і гібриди перед посівною ліпше з обов’язковим уточненням щодо протруйників та особливостей протруювання.
Про самі препарати можна говорити дуже довго, адже практично кожен відомий виробник ЗЗР має такі продукти у власній лінійці. Деякі з них перетворилися на справдешні еталони якості, що стосується фунгіцидних та інсектицидних препаратів. Так, коштують вони недешево, і можуть обійтися у відчутну суму у перерахунку на сотні та тисячі гектарів.
Однак маємо наголосити, що якщо мова йде навіть про дуже бюджетну технологію вирощування тієї чи іншої культури, то у більшості випадків саме на протруйниках не варто намагатися заощадити. Для майбутнього врожаю надзвичайно є важливим, аби насіння не було пошкоджене шкідниками та збудниками захворювань. Як там далі виглядатиме фітосанітарний стан посівів — невідомо. Може, рік і виявиться в цьому плані дуже вдалим, і не потрібно буде провадити додаткових обробок. Однак якщо дротяник пошкодить половину насіння, чи молоді сходи зі старту вразить якась хвороба, то вже не буде за чим доглядати… Тому навіть якщо доведеться заплатити 20–30 доларів чи більше за добрий інсектицидно-фунгіцидний протруйник, то воно того варте.
Окреме питання — поєднання протруйників на насінні разом з інокулянтами, що найчастіше застосовується на сої. Хоча використання інокулянтів — поняття значно ширше, і воно є доречним на інших культурах, зокрема на кукурудзі. Себто слід вести мову про ретельне дотримання технології, що передбачає поєднання токсичних протруйників та буквально живих препаратів-інокулянтів. Традиційною рекомендацією є нанесення протруйника за 90 діб до проведення інокуляції, котру оптимально здійснювати незадовго до сівби. В цьому разі шкода для бактерій-ризобій, котрі входять до складу інокулянту, буде мінімальною і відповідно вдасться досягнути необхідного балансу поміж потребою захистити «хімією» рослину та стимулювати її розвиток за допомогою живих мікроорганізмів.
Те ж саме слід сказати, до речі, і про застосування молібденовмісних препаратів, призначених для додаткового мікроелементного підживлення сходів. Для того аби все нормально поєднати, краще не займатися самодіяльністю, а виконувати рекомендації виробників насіння. Ліпше всього принаймні спочатку, провадити ці процедури під наглядом спеціалістів.
Насамкінець ми порадимо здійснити низку послідовних процедур для того, аби звести описані вище заходи в одну логічну безвідмовну схему. Господарство площею 1000 га щороку витрачає на протруйники та інокулянти досить відчутну суму, котра може сягати декількох десятків тисяч доларів. Природньо, що їх потрібно витратити із максимальним ефектом, враховуючи, що ці інвестиції безпосередньо впливають на врожай.
Відповідно, ми радимо звернутися за консультаційною підтримкою до вашого постійного партнера (виробника насіння та ЗЗР чи офіційного дистриб’ютора), спільно розробити необхідну технологію нанесення протруйників та інокулянтів і за потреби придбати потрібне сучасне обладнання.
Такий підхід дасть змогу досягти відразу декількох цілей. Ми зможемо отримати гарантовано якісний посівний матеріал для сівби, оптимізувати технологію захисту, а також заробляти додаткові кошти, надаючи послуги з якісного протруювання та інокуляції насіння сусідам. Це коштує дорого, і маємо сказати, що спеціалізовані міні-компанії, які займаються наданням таких послуг, зазвичай почуваються вельми непогано. Якщо, ясна річ, добре роблять свою роботу.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
