Одночасно із використанням протруйників широкого спектра дії для обробки насіння варто застосовувати і регулятори росту рослин та мікроелементи, які у встановлених нормах стимулюють розвиток рослин і підвищують їхню продуктивність.
У багатьох країнах Європи протруювання насіння є не тільки необхідною передумовою, але і законодавчо обов’язковим заходом захисту сільськогосподарських культур.
Для прикладу, за даними ірландських фахівців, без проведення передпосівного протруювання насіння від кореневих гнилей втрати врожаю становлять до 50% сходів пшениці озимої. Багаторічний досвід німецьких фахівців вказує, що протруювання насіння забезпечує вищі врожаї зерна в середньому на 11%. У Канаді ж збільшує урожайність на 9%.
Для захисту посівів ярих зернових колосових культур від комплексу шкідників і хвороб набула поширення передпосівна обробка насіння:
- системними фунгіцидними та інсектицидними протруйниками на основі неонікотинордів (імідаклоприд, клотіанідин, тіаметоксам);
- баковими сумішами фунгіцидних та інсектицидних препаратів;
- готовими інсектофунгіцидними формуляціями за регламентами, які вказані в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Основні способи захисту посівів ярих зернових колосових культур — це обприскування посівів та передпосівна обробка насіння системними інсектицидними або фунгіцидними протруйниками (насіння зернових культур).
Обприскування — найпоширеніший захисний захід, що забезпечує високу ефективність проти шкідників і хвороб зернових культур.
Для захисту посівів ярих зернових колосових культур рекомендується проводити три обприскування:
І — «фаза сходів» — проти смугастої хлібної блішки та шведських мух;
ІІ — «фаза кущення» — проти клопа шкідливої черепашки, попелиць та інших шкідників;
ІІІ — наприкінці кущення — проти плямистостей листя.
Основні фактори, що впливають на ефективність протруювання насіння:
- діюча речовина;
- технологія обробки насіння;
- препаративна форма;
- якість насіння;
- його стан.
Для того щоб правильно обрати препарат, передусім необхідно визначити, які хвороби та шкідники найбільш ймовірно будуть у насіннєвому матеріалі і ґрунті, чи мають культура і попередник спільні хвороби. У випадку, якщо насіння тривалий час зберігалось на складі або у невідповідних умовах, вони мають спільні захворювання, доцільно провести фітосанітарну експертизу насіння чи мікологічний аналіз ґрунту.
Варто врахувати низку недоліків:
— застосування інсектицидів призводить до загибелі значної частини хижої ентомофауни;
— обробка інсектицидами не знижує чисельності ґрунтових шкідників;
— застосування фунгіцидів не зменшує ступеня ураження рослин сажковими хворобами та кореневими гнилями;
— обприскування не завжди можливо проводити в оптимальний строк;
— під час обробки рослин значна частина препарату потрапляє на поверхню ґрунту, що збільшує його витрату на одиницю площі.
Вітчизняний ринок фунгіцидного контролю зернових представляє препарати контактної, системної і системно-контактної дій. Перша група впливає на збудників хвороб, що локалізуються на поверхні насінини і створюють на ній захисний шар. Друга група проникає у середину насіння і проростка, а також знезаражує ґрунт навколо насінини.
Від складу протруйника залежить якість і рівномірність покриття її поверхні. Окрім діючої речовини, якісний протруйник має багато інших компонентів:
- розчинник;
- барвник;
- полімер;
- поверхнево-активні речовини.
Дешеві, низької якості протруйники найчастіше мають спрощений склад.
Зменшувати норму витрати препарату недопустимо. Недодавання навіть 10–15% потрібної дози призводить до значного зниження ефективності протруйника, а успіх контролю окремих патогенів втрачається повністю. Потрібно точно дотримувати у розчинах рекомендованих норм витрати пестицидів на одиницю маси насіння. А у разі збільшення норми знижується схожість насіння через утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку або навіть до повної їхньої загибелі, що особливо небезпечно для партій насіння із високим ступенем травмування.
Застосування інсектицидних протруйників на основі неонікотиноїдів
Слід пам’ятати, що за тривалого використання одних і тих же протруйників патогени набувають резистентності до них. Тому фунгіциди слід чергувати. Рідкі форми препаратів менш стабільні під час зберігання і вимагають жорсткішої регламентації щодо термінів придатності.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
