Для суттєвого покращання фітосанітарного стану посівів озимого та ярого ріпаку слід передбачити просторову ізоляцію від торішніх полів капустяних культур на відстань не менш ніж 1 км.
Обробіток ґрунту
Однією з основних умов одержання високого урожаю при інтенсивній технології вирощування ріпаку озимого та ярого є ретельна підготовка ґрунту, оскільки це дрібнонасіннєва культура.
Крім того, у ріпаку відсутні придаткові корені в початковий період вегетації, тому для заглиблення стрижневого кореня необхідна добра розробка поверхневого шару ґрунту.
Для озимого ріпаку після збирання забур'яненого попередника проводять лущення стерні в двох напрямках дисковими лущильниками. Потім здійснюють полицеву оранку на 20-22 см в агрегаті з котком. Оранку закінчують за 15-20 днів до сівби.
На чистих від бур'янів площах застосовують безполицевийобробіток ґрунту плоскорізом, чизелем або дисковим знаряддям.
Для ярого ріпаку проводять весняне вирівнювання ґрунту й розпушення його комбінованими знаряддями. Це забезпечує рівномірне загортання насіння та створює для нього оптимальне насіннєве ложе.
Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. Перед та після сівби поле коткують котками.
Добрива
Ріпак озимий та ярий добре реагує на органічні та мінеральні добрива. На формування 1 ц насіння ріпак витрачає азоту 5,0-6,2 кг, фосфору - 2,4-3,4 кг, що вдвічі більше, ніж зернові культури, а калію - 4,0-6,0 кг, що в тричі більше.
На озимому ріпаку фосфорні та калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту. Під час сівби вносять комплексне мінеральне добриво з розрахунку (NPK)15. Азотні добрива краще вносити навесні по мерзлоталому ґрунту.
На ярому ріпаку азотні, фосфорні та калійні добрива вносять під оранку чи культивацію. Бажано також вносити комплексне мінеральне добриво під час сівби (NPK)15.
Озимий та ярий ріпак добре реагує на внесення мікроелементів, особливо бору та сірки.
Слід підкреслити, що оптимізація мінерального живлення і, особливо, із застосуванням мікроелементів, суттєво підвищує стійкість посівів ріпаку до шкідливих організмів.
Дозу та співвідношення елементів мінерального живлення по кожному полю уточнюють за результатами ґрунтової діагностики. Залежно від рівня запланованого урожаю середні дози мінеральних добрив, які рекомендовано застосовувати зональною системою землеробства в Лісостепу східної України, наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Середня доза добрив для внесення на типових чорноземах
Для оптимізації фітосанітарного стану посівів озимого та ярого ріпаку дуже важливо дотримуватись рекомендованих технологічних схем вирощування цих культур (див. табл. 2).
Таблиця 2. Технологічна схема вирощування ріпаку озимого та ярого
Збирання урожаю
Скошувати рослини у валки починають у фазі жовто-зеленої стиглості при вологості насіння 30-35%. Висота зрізу - 15-20 см. Обмолочують при вологості 12%. Пряме комбайнування починають при вологості насіння 15%.
Технічна ефективність запобіжних заходів проти чорноїніжки,несправжньої борошнистої роси, борошнистої роси, септоріозу, фомозу,альтернаріозу та бактеріозу коренів ріпаку досягає 80%; проти ріпаковогоквіткоїду, прихованохоботників, ріпакового пильщика, ріпакового клопата капустяної попелиці - 60-70%; проти стовбура ріпаку та капустянихблішок - 40-50% (див. табл. 3).
Таблиця 3. Технічна ефективність запобіжних заходів*
у покращенні фітосанітарного стану посівів ріпаку озимого та ярого
* Технічна ефективність: «+ +» - висока (до 80%), «+» - невисока (менше 50%).
2. ХІМІЧНИЙ
Для одержання максимальної ефективності від хімічних та біологічних засобів захисту посівів ріпаку озимого та ярого дуже важливо застосовувати їх за фітофенологічним принципом при чисельності шкідників і розповсюдженості хвороб вище ЕПШ (див. табл. 4 та 5).
Таблиця 4. Технологічна схема фітосанітарного моніторингу посівів ріпаку озимого
Таблиця 5. Технологічна схема фітосанітарного моніторингу посівів ріпаку ярого
Підготовка насіння до сівби
Для сівби використовують високоякісне насіння, яке за сортовою чистотою, енергією проростання, а також за схожістю відповідає державному стандарту. Препарати фунгіцидної дії (вітавакс, максим ХL 035 FS, ровраль ФЛО, роялфло) захищають висіяне насіння, проростки та сходи від пліснявіння, чорної ніжки, пероноспорозу, альтернаріозу, білої та сірої гнилей, фомозу та інших хвороб; інсектицидної дії - захищають сходи від пошкоджень капустяними блішками, ріпаковим квіткоїдом та капустяної попелиці (див. табл. 6).
Таблиця 6. Норма витрати та технічна ефективність
протруйників ріпаку озимого та ярого проти хвороб та шкідників сходів
Протруювання насіння здійснюють на насіннєвих заводах або в господарствах із використанням спеціальної техніки (протруювачів). При застосуванні вітавакса, ровраль ФЛО або роялфло на 1 т насіння витрачають до 6-8 л води.
Таблиця 7. Ефективні норми витрати препаративних форм інсектицидів
проти шкідливих комах у посівах ріпаку озимого та ярого
Для приготування захисно-стимулюючої композиції проти хвороб і шкідників беруть від загальної кількості робочої рідини не менш ніж 50% води, в яку при постійному ретельному перемішуванні додають по черзі препарати фунгіцидної та інсектицидної дії та інші агрохімікати. Для протруювання насіння препарати фунгіцидної дії застосовують щорічно, інсектицидної дії - тільки в роки масового розмноження шкідників сходів.
Таблиця 8. Норма витрати та технічна ефективність фунгіцидів
проти збудників хвороб на посівах ріпаку озимого та ярого
Перед застосуванням хімічних засобів захисту рослин посіви ріпаку озимого та ярого обстежують на заселеність шкідниками і розвиток хвороб. Технологічна схема фітосанітарного моніторингу наведена для озимого ріпаку в табл. 4, для ярого - в табл. 5. Оптимальний спосіб захисту сходів ріпаку озимого та ярого від пошкоджень капустяними блішками, ріпаковим квіткоїдом та капустяною попелицею - токсикація сходів шляхом передпосівної обробки насіння круїзером, хінофуром, фураданом або чінуком. При сівбі насінням, не обробленим препаратами інсектицидної дії, посіви озимого та ярого ріпаку обприскують проти капустяних блішок у фазі сходів, посіви ріпаку озимого - у фазі утворення листків або розетки (ІІ-ІІІ етапи органогенезу) проти ріпакового пильщика, біланів та прихованохоботників. Посіви ріпаку озимого та ярого проти ріпакового квіткоїда, ріпакового пильщика, ріпакового клопа, прихованохоботників, біланів та совок обприскують препаратами у фазі утворення розетки, росту стебла та бутонізації (III-II етапи органогенезу). При необхідності застосування інсектицидів у кінці бутонізації, для збереження бджіл, обприскування бажано проводити у вечірній час до 23 години. У фазі бутонізації-на початку цвітіння проти біланів та совок у 2-3 строки випускають трихограму з інтервалом 5-6 діб. Перший випуск проводять на початку відкладання яєць метеликами (20 тис./га), наступні - одна самиця трихограми на 20 яєць метеликів.
Таблиця 9. Технологічна схема системи фітосанітарної безпеки ріпаку озимого та ярого
За нашими даними, на сорті ріпаку ярого Атаман після попередника озима пшениця, в середньому за 2006 і 2008 роки (див. табл. 10), у контролі (без застосування інсектицидів) зійшло і залишилось живими 150-160 рослин, у варіанті з обробкою насіння сумішкою роялфло з круїзером і сумішкою максима ХL 035 FS з круїзером залишились живими відповідно 180-190 рослин та 200 рослин на 1 м?. У середньому в блоці з добривами (N30Р30К30) урожайність зерна була на 0,51 т/га вищою, ніж у блоці без добрив. Обробка насіння сумішками фунгіцидних протруйників з круїзером збільшила урожайність зерна ріпаку ярого в блоці без добрив на 0,12-0,14 т/га, з добривами - на 0,04 -0,09 т/га. Застосування цих препаратів дозволило одержати в блоці без добрив 254-325 грн/га, з добривами - 26-183 грн/га умовно чистого прибутку.
Таблиця 10. Густота стеблостою, господарська й економічна ефективність
захисту сходів ріпаку ярого способом передпосівної обробки насіння композиціями
препаратів, середнє за 2006-2008 роки
У 2010 році контролю без захисту сходів ріпаку ярого від шкідників не було. Чисельність капустяних блішок (синьої та чорної) була досить високою - 75 жуків на 1 м2, що перевищувало ЕПШ у 15 разів. Тому у варіантах без застосування інсектицидних протруйників посіви обприскували карате зеоном. Це дозволило вивчити порівняльну ефективність захисту сходів інсектицидами від блішок способом обробки насіння і обприскування посівів (див. табл. 11). У фітосанітарних і метеорологічних умовах 2010 року обробка насіння інсектицидними протруйниками круїзер або табу і додаткове обприскування сходів карате зеоном було більш ефективним, ніж дворазове обприскування сходів карате зеоном.
Таблиця 11. Густота стеблостою і господарська ефективність
захисту сходів ріпаку ярого від капустяних блішок, 2010 рік
